донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.05.2011 р. справа №25/53
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.
при секретарі Ложка Н.Л.
від позивача:ОСОБА_1. - за дов. № 29-12/51-Д від 29.12.10 р.
від відповідача:не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства "Вугілля України", м. Київ в особі філії "Донецьквуглезбут", м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від28.04.2011 року
у справі№ 25/53 (суддя Бойко І.А.)
за позовомДержавного підприємства "Вугілля України", м. Київ в особі філії "Донецьквуглезбут", м. Донецьк
до відповідачаДержавного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1", м. Вугледар Донецької області
простягнення збитків у розмірі 2361 грн. 18 коп.
У 2011 році Державне підприємство "Вугілля України", м. Київ в особі філії "Донецьквуглезбут", м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1", м. Вугледар Донецької області про стягнення збитків у розмірі 2361 грн. 18 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.04.11 р. у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ в особі філії "Донецьквуглезбут", м. Донецьк до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1", м. Вугледар Донецької області про стягнення збитків у розмірі 2361 грн. 18 коп. було відмовлено в повному обсязі.
Позивач, Державне підприємство "Вугілля України", м. Київ в особі філії "Донецьквуглезбут", м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 28.04.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 18.05.11р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення - ухвали суду від 11.05.11р. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 11.05.11 р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 25/53 та наданих представником позивача пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.05 року між ВП “Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” (Постачальник), правонаступником якого щодо діяльності ВП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” виступає ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1”, та Державним підприємством “Вугілля України” (Покупець) був укладений договір постачання вугільної продукції № 21-04/2-КН, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю вугілля кам'яне енергетичне українського походження, а Покупець - прийняти та оплатити вугілля на умовах, встановлених цим Договором.
Згідно п.п. 1.2., 1.3. договору, марки, базові характеристики якості, базова ціна вугілля, яке буде поставлятись, період поставки, обсяги, реквізити Вантажоодержувача та Вантажовідправника Сторони визначають у Додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.
У відповідності до п. 2.1 договору, поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих піввагонах за погодженим графіком.
Згідно Додаткової угоди № 01-12/05 від 20.12.05 р. до договору поставки № 21-04/2-КН від 20.04.05 р. сторони пролонгували строк дії основного договору до 31.12.06 р.
На виконання умов зазначеного договору протягом 2006 року на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ “Західенерго” за залізничними накладними № 48752098 (вагон № 68700269), № 48444157 (вагон № 68746825), № 48751938 (вагон № 68823731) було відвантажено вугілля. Вантажоодержувачем за даними поставками відповідно до договору № 4-01/1-П від 28.01.04 р., укладеного між ДП „Вугілля України” та ВАТ „Західенерго”, є Бурштинська ТЕС ВАТ “Західенерго”. Вантажовідправником за цими поставками є ТОВ „Димитроввантажтранс”.
По прибуттю вантажу за залізничними накладними № 48752098 (вагон № 68700269), № 48444157 (вагон № 68746825), № 48751938 (вагон № 68823731) на станцію Миронівка Південно-Західної залізниці при зважуванні на тензометричних вагах було виявлено нерівномірне розміщення маси вантажу по візкам, що загрожує безпеці руху на залізниці та є порушенням Технічних умов, встановлених у збірнику № 17 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України, у зв»язку з чим зазначені вагони були відчеплені для усунення даних недоліків, що зафіксовано станцією Миронівка в актах загальної форми № 12423 від 24.10.06 р., № 10443 від 23.07.06 р., № 1222 від 23.07.06 р., № 11204 від 03.10.06 р.
Через нерівномірне розміщення вантажовідправником вантажу у вагонах, ВАТ „Західенерго” зазнало додаткових збитків у розмірі 2361 грн. 18 коп. з ПДВ, пов'язаних з усуненням недоліків, визначених в актах загальної форми.
З огляду на наведене, ВАТ “Західенерго” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення збитків, завданих ВАТ “Західенерго” неналежним виконанням ДП “Вугілля України” зобов'язань за договором поставки № 4-01/1-П від 28.01.04 р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.04.08 р. по справі № 12/360, яке набрало законної сили, позовні вимоги ВАТ “Західенерго” до ДП “Вугілля України” про стягнення збитків у розмірі 2310 грн. 18 коп., витрат по сплаті держмита в сумі 23 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 27 грн. 40 коп. були задоволені повністю.
На виконання рішення господарського суду м. Києва від 22.04.08 р. по справі № 12/360, ДП “Вугілля України” перерахувало грошові кошти, про що свідчить платіжне доручення № 9518 від 02.10.08 р.
Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення збитків у розмірі 2361 грн. 18 коп., які складаються з плати за користування вагонами в сумі 22 грн. 44 коп. з ПДВ; плати за навантажувально-розвантажувальні роботи в сумі 1577 грн. 46 коп. з ПДВ; плати за маневрові роботи в сумі 609 грн. 48 коп.; плати за оперативне повідомлення в сумі 100 грн. 80 коп. з ПДВ; 23 грн. 60 коп. державного мита та 27 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по справі № 12/360.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
Відповідно до вимог ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, тобто збитки є наслідком порушення зобов»язання боржником. Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов»язання; наявність збитків; причинний зв»язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов»язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб та вина боржника.
Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:
- наявність реальних збитків;
- вина заподіювача збитків;
- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.
Збитки -це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначені розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства.
Позивач при зверненні до суду із позовом зазначав, що поніс збитки через нерівномірне завантаження вантажовідправником, ТОВ „Димитроввантажтранс”, маси вантажу, що створило загрозу безпеці руху на залізниці.
Втім, укладеним між ДП “Вугілля України” та ВП “Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” договором поставки № 21-04/2-КН від 20.04.05 р. не передбачено ані обов'язку ДП “Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” завантажувати вугілля у вагони, ані відповідальності останнього перед позивачем за неправильне розміщення вантажу у вагонах та за збитки, нанесені перевізнику третіми особами (вантажовідправниками) під час виконання договору перевезення.
Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що покладення залізницею своїх витрат на вантажоодержувача, які, в свою чергу, були стягнуті з позивача за рішенням суду, не є підставою для покладення на ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (відповідача по даній справі) обов'язку відшкодувати ці збитки позивачу, оскільки ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” не є вантажовідправником за спірними відправками.
Таким чином, судова колегія вважає, що господарський суд правомірно дійшов висновку про недоведеність понесення позивачем збитків у розмірі 2361 грн. 18 коп. саме з вини відповідача, який не є вантажовідправником. Тобто, позивачем не доведені належними засобами доказування його позовні вимоги про стягнення збитків, об'єктивна та суб'єктивна сторона спричинених збитків.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у задоволенні його позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1", м. Вугледар Донецької області збитків у розмірі 2361 грн. 18 коп.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2011 р. у справі № 25/53 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ в особі філії "Донецьквуглезбут", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2011 р. у справі № 25/53 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2011 р. у справі № 25/53 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5-ГС Дон. обл.
Ложка Н.Л.