30.05.2011 року Справа № 17/409-10(1/267-08(3/332-07(5/177-07)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),
суддів: Чимбар Л.О, Антоніка С.Г.
при секретарі судового засідання: Деббіш Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. представник, довіреність №14/28-06 від 10.01.11;
від відповідача: ОСОБА_2. ппредставник, довіреність №б/н від 20.04.11;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2011р. у справі №17/409-10(1/267-08(3/332-07(5/177-07)
за позовом міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ
про зобов'язання заключити договір оренди електрообладнання,
16.02.2007 року міське комунальне виробниче підприємство “Дніпроводоканал” звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” з позовом про зобов'язання заключити договір оренди електрообладнання, яке встановлено на підстанції «Рибальська», в редакції позивача або повернути вказане обладнання позивачу. Заявлені позовні вимоги обгрунтовувались тим, що підстанція «Рибальська»відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради №2592 від 04.07.2005 року знаходиться на балансі позивача, а відповідач безкоштовно використовує її для передачі постачання електроенергії багатьом споживачам, як юридичним особам так і населенню, і отримує прибуток. На пропозицію позивача заключити договір від 07.09.2009 року за №7780/28-09 відповідач відповіді не дав. (а. с. 2-4 т. 1)
Товариство позов не визнало, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що дане обладнання використовується самим позивачем для своїх господарських цілей. Враховуючи те, що відповідно до пункту 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину є вільним, а заключення даного договору не відповідає інтересам компанії, відповідач заперечував проти укладення спірного договору. (а. с. 35-36, 69-70, 72-73, т. 1)
30.10.2007 року позивач уточнив позовні вимоги і просив зобов'язати відповідача укласти договір оренди електрообладнання, яке встановлене на підстанції «Рибальська», в редакції позивача. (а. с. 81-82 т. 1)
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2008 року зобов'язано відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” укласти з міським комунальним виробничим підприємством “Дніпроводоканал” договір оренди обладнання, яке встановлене на підстанції «Рибальська», в редакції позивача. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” на користь міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” витрати на сплату державного мита у сумі 85 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. Судове рішення мотивовано вимогами частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України, частин 3, 4 статті 181, частин 3, 7 статті 179 Господарського кодексу України. (а. с. 35-38 т. 2)
Додатковим рішенням від 30.01.2009 року з відповідача на користь позивача стягнуто вартість судової експертизи у сумі 2 538 грн. (а. с. 39-40 т. 2)
Дніпропетровський апеляційний госопдарський суд постановою від 25.08.2010 року зазначене рішення суду першої інстанції залишив в силі. (а. с. 123-124 т. 2)
Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2010 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2010 року, додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.08.2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. (а. с. 154 -158, т. 2)
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2011 року (суддя Суховаров А. В.) позов задоволено: зобов'язано відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" укласти з міським комунальним виробничим підприємством "Дніпроводоканал" договір оренди обладнання, яке встановлене на підстанції "Рибальська", в редакції позивача; стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на користь міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн, витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн; стягнуто з відкритого акціонерного товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз професора М.С. Бокаріуса вартість судової експертизи у сумі 2 538,00 грн. (а. с. 54 -57 т. 3)
14.03.2011 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2011 року. Скарга мотивується тим, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема:
- реконструкція підстанції «Рибальська»проводилась тільки з метою забезпечення роботи об'єкта позивача;
- спірне обладнання використовується для постачання електроенергії позивачеві;
- для розрахунку орендної плати позивач не використав положення Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна;
- позивач не надавав позивачеві спірного проекту договору;
- відсутні нормативні акти, які б зобов'язували відповідача заключити спірний договір;
- позивач безпідставно посилається на положення статей 75, 642 Цивільного кодексу України, так як спірне устаткування не є державним;
- суд першої інстанції не виконав вказівок Вищого господарського суду України та не дослідив умов, на яких сторони зобов'язані укласти договір.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2005 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було прийняте рішення №2592 "Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію каналізаційної насосної станції з трансформаторною підстанцією по вул. Профспілковій 63Н (будівельна адреса: КНС з трансформаторною підстанцією у селищі Ігрень. І пусковий комплекс)".
Згідно вказаного рішення управлінням капітального будівництва Дніпропетровської міської ради за актом приймання-передачі від 07.07.2005 року було передано на баланс міському комунальному виробничому підприємству "Дніпроводоканал" електрообладнання підстанції "Рибальська".
Реконструкція підстанції "Рибальська" була виконана управлінням капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, згідно технічних умов відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" №3/4-1-03 ТУ від 05.09.2005 року за рахунок міського бюджету. До того ж, електрообладнання, встановлене на підстанції "Рибальська", є невід'ємною частиною підстанції.
Як свідчить наведене вище, підстанція "Рибальська" знаходиться на балансі позивача, а вказане вище електрообладнання використовується відповідачем для передачі та постачання електричної енергії споживачам.
Листами № 7037/2806 від 04.08.2005 року та №7780/2806 від 07.09.2006 року позивач звертався до відповідача з пропозицією укладення договору оренди електрообладнання, встановленого на підстанції "Рибальська", яка була залишена останнім без задоволення.
На підставі рішення виконкому від 04.07.2005 року №2592 "Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію каналізаційної насосної станції з трансформаторною підстанцією по вул. Профспілковій 63Н (будівельна адреса: КНС з трансформаторною підстанцією у селищі Ігрень. І пусковий комплекс)" та згідно акту приймання-передачі спірне електрообладнання, що використовується відповідачем, належить позивачу, а саме: панель реле ПКР-2-0,1М; шафа ШРЗА РШ-ХVМ; шафа ШРЗА РШ-ХVС; ящик ЯЗ-60М; ящик ЯЗМ-2М; лічильники багатофункціональні; вимикач вакуумний 3-х полюс. З приводом; роз'єднувач 3-х полюс. РД-32-35Б/1000УХЛІ; трансформатор току ТФЗМ-35Б; трансформатор напруги ЗНО МП-35УІ; обмежувач напруги МWК-41; чарунка комплектного розподільника ПККЗ-10; короб перехід. 10 кВ, 630А; високочастотний затримував ВЗ-630-0,5 УІ; конденсатор зв'язку з фільтром з'єднання ФПМ; трансформатор ЗНОМ-35. Також, наведене електрообладнання обліковується у бухгалтерській звітності позивача.
Факт використання спірного обладнання відповідачем для постачання електричної енергії іншим споживачам встановлено, та не оспорюється відповідачем, а також підтверджено висновком комісійної судової електротехнічної експертизи №3565 від 26.08.2008 року.
В матеріалах справи знаходиться лист відповідача №826 від 30.01.2007 року, із якого вбачається, що останній звертався до Дніпропетровської міської ради з питанням передати спірне електрообладнання на баланс відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" з метою належного надання послуг споживачам та виконання необхідних дій по експлуатації обладнання, у відповідності до вимог діючого законодавства України.
В той же час, позивач листом №8714/2806 звернувся до відповідача з пропозицією про укладення договору оренди від 12.10.2007 року, на яку відповідач відповіді не надав.
У відповідності зі статтею 78 Господарського кодексу України позивач є комунальним унітарним комерційним підприємством. Відповідно до пункту 9 вищевказаної статті, особливості господарської діяльності комунальних унітарних комерційних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених Господарським кодексом України.
Відповідно до частини 2 статті 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам.
Відповідно до приписів статей 2, 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.
Згідно частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно до пункту 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди, зокрема є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації.
Відповідно до статті 11 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” оцінка об'єкта оренди здійснюється за Методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 "Про Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна".
Пунктом 7 Методики передбачено, що розмір орендної плати у разі оренди окремого індивідуально визначеного майна, встановлюється за згодою сторін, але не менш як 10 відсотків вартості орендованого майна. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.
Втім, суд першої інстанції наведеного не врахував і в основу оцінки спірного обладнання взяв його балансову вартість за 2005 рік у сумі 753 472, 62 грн, незважаючи на те, що його балансова вартість в 2011 році складає 233 731, 54 грн. Однак, вартість майна є суттєвою обставиною при визначенні розміру орендної плати. (а. с. 110 т. 3)
При таких обставинах, запропонований позивачем проект договору оренди не відповідає вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та Методиці розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 року, тому оскаржене рішення підлягає скасуванню, а в позові слід відмовити.
Керуючись статями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” частково задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2011р. скасувати. В позові відмовити.
Стягнути з міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” на користь публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” витрати на сплату державного мита за розгляд апеляційної скарги у сумі 42, 50 грн.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.В. Чоха
Судді: Л.О. Чимбар
С.Г. Антонік