01.06.2011 року Справа № 5005/4859/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії головуючого судді Чимбар Л.О.(доповідач),
суддів: Чохи Л.В., Антоніка С.Г.,
секретар судового засідання Деббіш Г.В.
представники сторін:
від позивача за первісним позовом: Логвін Н.В., наказ №42 від 23.07.01, директор;
представник відповідача за первісним позовом у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства відкритого типу “Концерн Весна”, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011р. у справі № 5005/4859/2011
за зустрічним позовом акціонерного товариства відкритого типу “Концерн Весна”, м. Дніпропетровськ
до акціонерного товариства закритого типу страхова компанія “Весна-поліс”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 717500грн.12коп.,
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011р. у справі № 5005/4859/2011 (суддя -Манько Г.В.) позов акціонерного товариства відкритого типу “Концерн Весна”, м. Дніпропетровськ повернуто без розгляду на підставі ч.1 п.4 ст.63 ГПК України.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції послався на те, що додані до позовної заяви квитанції про сплату держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суперечить вимогам Інструкції про касові операції в банках України.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду та прийняти нове рішення, яким справу передати до господарського суду першої інстанції для розгляду.
В апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що господарський суд без законних підстав повернув позовну заяву, оскільки позовна заява була подана у відповідності з вимогами ГПК України.
Відповідач у відзиві на апеляцій скаргу проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, ухвалу господарського суду вважає законною і обґрунтованою, просить залишити без змін, а в задоволенні скарги просить відмовити.
В судовому засіданні 01.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши доводи скаржника, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду підлягає скасуванню по наступним обставинам.
Відповідно до п .п. 2) - 4) ч. 1, ч. З ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
3) сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;
З1) сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
4) обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Повертаючи позовну заяву без розгляду, господарський суд виходив з того, що додані до позовної заяви квитанції про сплату держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суперечить вимогам Інструкції про касові операції в банках України.
Колегія суддів вважає даний висновок господарського суду необгрунтованим з огляду на наступне.
Згідно з п. 8 Глави 2 Розділу III «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. №337 «8. Після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ».
На квитанції про сплату державного мита, доданої до зустрічного позову на суму 85,00 грн. замість відбитку печатки (штампа) є відповідний електронний підпис, а саме: ЭСП: Ьр. 118477251.
На квитанції про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, доданої до зустрічного позову на суму 236,00 грн. замість відбитку печатки (штампа) є відповідний електронний підпис, а саме: ЭСП: Ьр. 118477252.
Таким чином, квитанція про сплату державного мита і квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повністю відповідають вимогам п. 8 Глави 2 Розділу III «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. № 337.
З урахуванням вказаних обставин, у суду першої інстанції при винесенні 28.04.2011р. ухвали про повернення позовної заяви були відсутні підстави для застосування п. 8 Глави 2 Розділу III «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003р. №337 та п.4) ч.1 ст.63 ГПК України.
Отже, звертаючись до господарського суду з зустрічним позовом, акціонерне товариство відкритого типу “Концерн Весна” правильно оформило сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наведені обставини свідчать про неповне дослідження господарським судом матеріалів позовної заяви на стадії прийняття та неправильне застосування норм господарського процесуального права.
За викладених обставин апеляційний суд вважає, що ухвала господарського суду підлягає скасуванню.
Справу належить направити на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства відкритого типу “Концерн Весна”, м. Дніпропетровськ задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011р. у справі № 5005/4859/2011 скасувати.
Справу направити на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя Л.В.Чоха
Суддя С.Г. Антонік
Постанова виготовлена в повному обсязі 06.06.2011року.