02.06.2011 року Справа № 29/2-11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І.-доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. представник, довіреність №б/н від 14.12.09;
від відповідача: ОСОБА_2. представник, довіреність №б/н від 04.01.11;
від відповідача: ОСОБА_3. представник, довіреність №б/н від 11.01.11;
прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2011р. у справі № 29/2-11
за позовом прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область в інтересах держави, в особі Фрунзенського міжрайонного управління водного господарства Дніпропетровського облводгоспу, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
про стягнення 100 491 грн. 10 коп., -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009р. у справі № 29/2-11 (суддя -Полєв Д.М.) позов прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області в інтересах держави, в особі Фрунзенського міжрайонного управління водного господарства Дніпропетровського облводгоспу про стягнення 100 491 грн. 10 коп. з товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" задоволено частково.
Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" на користь Фрунзенського міжрайонного управління водного господарства Дніпропетровського облводгоспу 92975 грн. 32 коп. заборгованості.
Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" в доход державного бюджету в особі відділення Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська в УДКУ в Дніпропетровській області державне мито у розмірі 929 грн. 75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009р. у справі № 29/2-11, товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2011р. у справі № 29/2-11апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
02.06.2011р. позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2011р. у справі № 29/2-11 без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 11.01.2010р. між Фрунзенським міжрайонним управлінням водного господарства Дніпропетровського облводгоспу (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" (Замовник) було укладено договір № 5 (далі - договір), за умовами якого Виконавець (позивач по справі) зобов'язався передати Замовнику (відповідач по справі) послуги по прийманню (відкачки) води з території мікрорайону "Золоті ключі" смт. Ювілейний в дренажний канал В-2 та подальшій підкачці її позивачем з каналу В-2 в інший водний об'єкт, часткову участь в технічному обслуговуванні ТП та електрогідрообладнання насосних станцій позивача, а замовник взяв на себе зобов'язання своєчасно проводити оплату за надані виконавцем послуги, утримувати в належному для використання за призначенням стані насосно-силове обладнання, пускорегулюючу апаратуру, будівлю насосної станції, приймального резервуару при ДНС-2, що використовуються для надання послуг по даному договору.
Відповідно до п. 2.2 договору замовник оплачує на користь виконавця вартість наданих виконавцем послуг у строк не пізніше 5 числа місяця, слідуючого за місяцем наданих послуг.
Оплата згідно п.п. 2.3-2.5 договору проводиться на підставі показань прибору обліку води "Енергомера-125", встановленого на станції перекачки води із регулюючих озер мікрорайона "Золоті ключі" в канал В2 позивача. Зняття показань приладів "Енергомера-125" проводиться співробітниками позивача щомісячно не пізніше 25 числа кожного місяця. Підставою для оплати являються акти заміру обсягу перекаченої води за звітній період, підписаний представником позивача або представниками обох сторін на підставі виставленого виконавцем рахунку за здійснені послуги.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правовові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.
На виконання умов зазначеного договору позивачем здійснено послуги на загальну суму 93623 грн. 24 коп., що підтверджується актами виконаних робіт № 1/04 від 01.04.2010р., № 29/06-1 від 29.06.2010р., № 26/07-1 від 26.07.2010р. (а.с. 25-27) та виставлено рахунки для оплати № 80 від 01.04.2010р., № 180 від 29.06.2010р. та № 207 від 26.06.2010р.
Відповідач, в свою чергу, не виконав свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг.
На підставі вищенаведеного, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 25.08.2010р. № 677, в якому просить в семиденний термін оплатити існуючу заборгованість за договором від 11.01.2010р. № 5.
Однак, відповідач заборгованість за договором від 11.01.2010р. № 5 не сплатив.
У зв'язку з чим, прокурор Дніпропетровського району Дніпропетровської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Фрунзенського міжрайонного управління водного господарства Дніпропетровського облводгоспу з позовною заявою, в якій просить суд у примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 100491 грн. 10 коп., в т.ч. 93623 грн. 24 грн. заборгованості, 561 грн. 71 коп. інфляційних втрат, 690 грн. 92 коп. 3% річних, пені в розмірі 934 грн. 30 коп., штраф у розмірі 4680 грн. 93 коп.
У подальшому прокурором подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 92975 грн. 32 коп. заборгованості, інфляційні витрати в розмірі 4816 грн. 69 коп., 3% річних в розмірі 1621 грн. 91 коп., пеню в розмірі 5422 грн. 76 коп., штраф в розмірі 9297 грн. 51 коп.
До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування факт надання позивачем відповідачу послуг та підтвердження факту виникнення у відповідача зобов'язань за договором від 11.01.2010р. № 5.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Підтвердженням факту надання позивачем відповідачу послуг на загальну суму 93623 грн. 24 коп. є акти виконаних робіт № 1/04 від 01.04.2010р., № 29/06-1 від 29.06.2010р., № 26/07-1 від 26.07.2010р. (а.с. 25-27).
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не було виконано умов договору, встановлених п. 2.5. договору, а саме позивачем не виставленні рахунки за надані послуги, які є підставою для оплати, оскільки відсутні належні докази надсилання відповідачу вищезазначених рахунків.
При цьому позивачем були виконані умови договору, встановлені п. 2.5. договору, щодо виставлення рахунків для оплати за надані послуги, що повністю підтверджується матеріалами справи, а саме фіскальними чеками та описом вкладення про направлення 26.08.2010р. на адресу відповідача вищезазначених рахунків для оплати разом з листом-вимогою від 25.08.2010р. № 677 (а.с. 31).
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем не було надано належних доказів про фактичне відправлення рахунків на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" не можуть бути прийняті до уваги суду, оскільки доказом того, що позивач направив, а відповідач отримав лист-вимогу № 677 від 25.08.2010р., до якого були додані копії рахунків, підтверджується копією фіскального чека № 1469162 від 26.08.2010р. (т.1, а.с. 31) та повідомленням про вручення відповідачу зазначеного листа № 1469162 (т. 1, а.с. 120).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи, що відповідачем частково оплачено отримані послуги в розмірі 647 грн. 92 коп., наявними є правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором від 11.01.2010р. № 5 у розмірі 92975 грн. 32 коп., які не були сплачені відповідачем.
Таким чином, заперечення відповідача на факт виставлення рахунків на оплату за надані послуги спростовуються матеріалами справи.
Також, прокурор просить стягнути з відповідача 4816 грн. 69 коп. інфляційних втрат та 3% річних за період з січня по липень 2010р.
Суд першої інстанції обґрунтовано у задоволенні зазначених вимог відмовив, враховуючи той факт, що позивачем нараховано інфляційні збитки та 3% річних за період з січня по липень 2010р., тоді як строк настання оплати отриманого товару у відповідача виник з моменту отримання рахунків для оплати, а саме з 30.08.2010р.
Також, прокурор просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 9297 грн. 51 коп. та пеню в розмірі 5422 грн. 76 коп. Штрафні санкції та пеня нараховано позивачем за період з січня по липень 2010р.
Як встановлено судом першої інстанції, 18.09.2009р. судом порушено провадження у справі про банкрутство відповідача. Провадження у справі про банкрутство перебуває на стадії попереднього судового засідання.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
З огляду на викладене, у задоволенні штрафу та пені також обгрунтовано відмовлено господарським судом.
З огляду на вищевикладене, висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2011р. у справі № 29/2-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" - без задоволення.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко