Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
31 травня 2011 року Справа № 6/50
За позовом: прокурора Чернігівського району, вул. М. Коцюбинського, 57, м. Чернігів, 14000 в інтересах держави,
в особі: Чернігівської районної державної адміністрації, вул. Шевченка, 48, м.Чернігів, 14000,
до відповідача: селянського (фермерського) господарства “Мрія”, с. Петрушин, Чернігівський район, 15521,
про припинення права постійного користування земельною ділянкою та спонукання вчинити певні дії.
Суддя Блохіна Ж.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
за участю: Сапон О.А. -помічника прокурора Чернігівського району, посвідчення №234 від 24.10.2008 року.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Прокурором Чернігівського району в інтересах держави в особі Чернігівської районної державної адміністрації подано позов до селянського (фермерського) господарства “Мрія” про:
- припинення права постійного користування земельною ділянкою СФГ “Мрія” загальною площею 44,2 га, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства в межах Петрушинської сільської ради, що посвідчене державним актом серії ЧНЧ № 000055, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №100;
- повернення земельної ділянки загальною площею 44,2 га до земель державної власності в розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації.
Прокурор в судовому засіданні 31.05.2011р. подав заяву про уточнення п.2 позовних вимог, в якій просить зобов'язати селянське (фермерське) господарство „Мрія” повернути до земель державної власності в розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації земельну ділянку загальною площею 44,2 га, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства в межах Петрушинської сільської ради, що посвідчене державним актом серії ЧНЧ № 000055, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №100.
Прокурор підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань не надіслав; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач представника в судове засідання 26.04.2011р. не направив, заяв та клопотань не надіслав; ухвала суду про порушення провадження у справі від 11.04.2011р., яка була направлена рекомендованим листом за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві і яка відповідає адресі, що вказана у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: село Петрушин, Чернігівський район, Чернігівська область, була отримана відповідачем 12.04.2011р.
Ухвалою від 26.04.2011р. суд відклав розгляд справи на 31.05.2011р. Відповідач представника в дане судове засідання 31.05.2011р. не направив, заяв, клопотань та витребуваних судом документів не надіслав; ухвала від 26.04.2011р., направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, повернута відділенням зв'язку з відміткою: „за зазначеною адресою ніхто не функціонує”.
Враховуючи зазначене, а також положення ст.ст.64,87 Господарського процесуального кодексу України, вважається, що ухвала вручена відповідачу належним чином і він повідомлений про час та місце слухання справи.
Позивач та відповідач не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання заяв, клопотань, на подачу доказів та інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників позивача та відповідача, повідомлених належним чином про дату, час та місце судового засідання.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши прокурора, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд
Розпорядженням представника Президента України в Чернігівському району Чернігівської області від 19.11.1992р. надано ОСОБА_1 із земель запасу Петрушинської сільської ради земельну ділянку площею 15.7 га.
Розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації від 28.12.1996р. №592 надано в постійне користування для розширення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 земельну ділянку площею 28,5 га ріллі з земель запасу Петрушинської сільської ради.
На підставі вищевказаних розпоряджень 14.02.1997р. Чернігівською районною державною адміністрацією видано ОСОБА_1 Державний акт серії ЧНЧ № 000055 на право постійного користування земельними ділянками площею 15,7 га та 28,5 га, всього 44,2 га ріллі, розташованими на території Петрушинської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства.
Державний акт на право постійного користування землею серії ЧНЧ № 000055 від 24.02.1997р. зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №100.
Згідно витягу з державного земельного кадастру, наданого Управлінням Держкомзему у Чернігівському районі Чернігівської області листом від 26.05.2011р. №02-01/04/1570, селянське (фермерське) господарство „Мрія” ОСОБА_1 є користувачем 44 га землі сільськогосподарського призначення (рілля) на території Петрушинської сільської ради.
14.03.2008р. комісія у складі Петрушинського сільського голови, директора ПП „Надія”, зав. підприємством ТОВ „Агро-Інтер”, власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_2, депутата сільської ради склали акт, зокрема, про те, що фермер ОСОБА_1 на протязі 3 років не виконує свого зобов'язання ефективно використовувати землю відповідно до цільового призначення, підвищувати її родючість, не допускати погіршення стану земельної ділянки в результаті своєї діяльності; земельна ділянка ОСОБА_1 заросла бур'янами, насіння яких розноситься на суміжні ділянки; не сплачує земельний податок, що є підставами для припинення користування земельними ділянками. Виходячи з встановлених обставин, комісія склала даний акт на порушення користуванням земельними ділянками.
На 11 сесії 5 скликання Петрушинська сільська рада прийняла рішення від 17.03.2008р., яким рекомендувала Чернігівському районному відділу земельних ресурсів припинити право користування земельною ділянкою ФГ „Мрія” ОСОБА_1 та повернути земельну ділянку в землі запасу сільської ради. Підставою для прийняття такого рішення стала інформація сільського голови про те, що земля ФГ „Мрія” ОСОБА_1 протягом 3 років не обробляється, заросла бур'янами, фермер не платить три роки земельний податок.
Держземінспекцією у Чернігівській області проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства фермерським господарством „Мрія” в особі ОСОБА_1 при використанні земельних ділянок загальною площею 44,2 га на території Петрушинської сільської ради. За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.04.2009р., згідно якого перевіркою встановлено, що земельні ділянки загальною площею 44,2 га не обробляються, забур'янені, межові знаки не встановлені, що є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України.
31.09.2010р. комісія у складі Петрушинського сільського голови та депутатів сільської ради склали акт про те, що фермер ОСОБА_1 на протязі 6 років не використовує земельну ділянку відповідно до цільового призначення; земельна ділянка заросла бур'янами, насіння яких розноситься на суміжні земельні ділянки.
Аналогічні факти також встановлені в акті комісії у складі Петрушинського сільського голови, депутатів сільської ради та суміжного землекористувача ФГ „Володимир” від 30.04.2011р.
Посилаючись на вищевикладені обставини та положення ст. 143 Земельного кодексу України, прокурор просить задовольнити позовні вимоги.
Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Земельні відносини в України до 01.01.2002р. регулювались Земельним кодексом Української РСР, прийнятим Верховою Радою УРСР від 18 грудня 1990 року N 561-XII ( далі -ЗК УРСР) та іншими актами законодавства України і Республіки Крим, що видавались відповідно до нього.
Згідно ст. 7 ЗК УРСР у постійне користування (без визначення строку) земля надавалась із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства.
У відповідності до ст. 9 Закону України „Про селянське (фермерське ) господарство” від 20.12.1991р. №2010-ХІІ лише після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.
ОСОБА_1. засновано селянське (фермерське) господарство „Мрія”, державна реєстрація якого здійснена 03.12.1992 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Статтею 22 ЗК УРСР встановлено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Відповідно до ст. 23 ЗК УРСР право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відтак, право відповідача на постійне користування земельною ділянкою площею 44,2 га земель сільськогосподарського призначення на території Петрушинської сільської ради посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії ЧНЧ № 000055 від 24.02.1997р., зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №100.
З 01.01.2002р. набрав чинності Земельний кодекс України.
Відповідно до п. ”а” ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Статтею 84 Земельного кодексу України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.
Згідно ст. 21 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” місцева державна адміністрація має певні повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля, зокрема, розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Відповідно до пункту 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Як встановлено судом з матеріалів справи, до земель державної власності відноситься земельна ділянка площею 44,2 га (сільськогосподарські землі, рілля) на території Петрушинської сільської ради за межами населеного пункту, а тому в силу п. 12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження нею здійснює Чернігівська районна державна адміністрація (позивач у справі).
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Частиною 3 ст. 1 Земельного кодексу України встановлено, що використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
У статті 141 Земельного кодексу України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, якими, зокрема, є:
„ ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати”.
Матеріалами справи, а саме вищевказаними актами перевірок від 14.03.2008р., 24.04.2009р., 31.09.2010р., 30.04.2011р., підтверджується, що відповідач на протязі шести років не обробляє надану йому для ведення селянського (фермерського) господарства у постійне користування земельну ділянку площею 44,2 га сільськогосподарських земель (рілля), яка забур'янена, на ній відсутні межові знаки.
У відповідності до ст. 1 Закону України „ Про державний контроль за використанням та охороною земель”:
- невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами - допущення появи небажаної трав'янистої рослинності, яка негативно впливає на розвиток культурних рослин, призводить до поширення шкідників і хвороб або не дає можливості використовувати землі за призначенням;
- невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Отже, виходячи з фактичних обставин та вищевказаних норм законодавства, суд доходить висновку про те, що відповідач порушує вимоги законодавства щодо цільового використання земельної ділянки площею 44,2 га сільськогосподарських земель (рілля) шляхом використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Підстави примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку, визначені у ст. 143 Земельного кодексу України. Такою підставою, зокрема, є - використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Оскільки судом встановлено факт використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки не за цільовим призначенням, то є правові підстави для припинення прав на неї відповідача і земельна ділянка підлягає поверненню органу, до повноважень якого належить право передачі земельних у користування, яким є Чернігівська районна державна адміністрація.
За вищевказаних обставин суд доходить висновку про те, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати мають бути покладені на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Припинити право постійного користування земельною ділянкою СФГ “Мрія” загальною площею 44,2 га, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства в межах Петрушинської сільської ради, що посвідчене державним актом серії ЧНЧ № 000055, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №100;
3. Селянському (фермерському) господарству „Мрія” повернути до земель державної власності в розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації земельну ділянку загальною площею 44,2 га, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства в межах Петрушинської сільської ради, що посвідчене державним актом серії ЧНЧ № 000055, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №100.
4. Стягнути з селянського (фермерського) господарства „Мрія” (с. Петрушин, Чернігівський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код 14226073, інформація про рахунки відсутня) в доход державного бюджету м. Чернігова (на рахунок № 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, символ звітності 095, код ЄДРПОУ 22825965) 85 грн. державного мита.
5. Стягнути з селянського (фермерського) господарства „Мрія” (с. Петрушин, Чернігівський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код 14226073, інформація про рахунки відсутня) в доход державного бюджету м. Чернігова (р/р 31210264700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22825965, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ж.В. Блохіна
Повне рішення складено 03.06.2011р.
31.05.11