06.06.11УКРАЇНА
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, тел. (462) 67-28-47
проспект Миру, 20
Іменем України
“ 01 ” червня 2011 року справа № 18/45
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика»
01042, м. Київ, бульв. М.Приймаченко, 1/27, офіс 106-107
До Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
14005, АДРЕСА_1
про стягнення 94 100 грн. 00 коп.
Суддя А.С.Сидоренко
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -предст., дов. від 01.01.2011р. № 1 (в судовому засіданні 11.05.2011р.)
від відповідача: ОСОБА_3 -адвокат, договір від 19.04.2011р. (в судовому засіданні 11.05.2011р.)
Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 11.05.2011р. по 01.06.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 01.06.2011р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Чесна музика»(надалі -Позивач) заявлено позов до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (надалі -Відповідач) про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 94 100,00 грн., яке полягає у публічному виконанні в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_2, в живу та за допомогою технічних пристроїв (ноутбука) твору, виключні права на публічне виконання якого передані на території України Позивачеві.
Так, 23.02.2011р. у вищевказаному ресторані відбувалось публічне виконання твору ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_2»без дозволу правоволодаря та/або виплати винагороди (роялті) уповноваженій організації колективного управління, що є порушенням ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України та ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Оскільки в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1»здійснює підприємницьку діяльність Відповідач, позов пред'явлений саме до нього.
Виходячи з розміру компенсації за порушення авторських прав, встановленого ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»- від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, Позивач вважає, що розмір компенсації компанії складає 100 мінімальних заробітних плат -94100,00 грн., оскільки розмір мінімальної заробітної плати на день вчинення порушення складав 941,00 грн. (ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»).
Крім того, Позивач просить на підставі ч. 3 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»постановити рішення про накладення на Відповідача штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь Позивача, та направити цю суму до Державного бюджету України, а також на підставі п. «є»ч. 1 ст. 52 цього Закону зобов'язати Відповідача опублікувати дані про допущені порушення авторських прав та судове рішення по даній справі у засобах масової інформації - газеті «Деснянська правда».
Відповідач позовні вимоги не визнає. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач зазначає, що ані Відповідач особисто, ані інші особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, не виконували публічно 23.02.2011р. в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1»твір ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_2». За таких обставин, на думку Відповідача, відсутні підстави для притягнення його до відповідальності за порушення авторських прав ТОВ «Чесна музика».
В судове засідання 01.06.2011р. представники сторін не з'явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується їх особистими розписками. Причини неявки до суду не повідомили.
Оскільки в минулих судових засіданнях були заслухані пояснення представників сторін та досліджені докази по справі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
01 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Видавництво Моноліт” (ліцензіар за умовами договору) та Позивачем (ліцензіат за умовами договору) укладено ліцензійний договір № ИК/11-14/2, за умовами якого ліцензіар з моменту вступу в законну силу договору надає ліцензіату ліцензію на використання творів/фонограм/кліпів способами, передбаченими даним договором, а також право дозволяти або забороняти використовувати твори, фонограми і/або кліпи способами, передбаченими даним договором третім особам.
Згідно із п. 2.2 ліцензійного договору № ИК/11-14/2 від 01.01.2011р. найменування і кількість творів/фонограм/кліпів, ліцензію на використання яких, а також право дозволяти або забороняти використовувати твори, фонограми і/або кліпи третім особам ліцензіар надає ліцензіату відповідно до п. 2.1 договору, визначається сторонами в додатках до договору, які є його невід”ємною частиною.
Як вбачається із розділу 3 ліцензійного договору № ИК/11-14/2 від 01.01.2011р., ліцензіату надається ліцензія на використання творів, фонограм і кліпів, а також право дозволяти або забороняти використовувати твори, фонограми і/або кліпи наступними способами: переробляти твори, фонограми, кліпи в форму об'єктів; відтворювати об'єкти; відтворювати твори в формі караоке на будь-яких матеріальних носіях будь-яким тиражем: відтворювати твори на будь-яких матеріальних носіях будь-яким тиражем виключно в складі фонограм (тобто в складі записів виконання творів відповідними артистами -виконавцями, які перелічені в додатку № 2 до договору); розповсюджувати об'єкти; розповсюджувати відтворені екземпляри творів (в том числі у формі караоке) на будь-яких матеріальних носіях будь-яким способом; доводити твори і об'єкти до всезагального відома таким чином, щоб будь-яка особа могла отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором (доведення до всезагального відома).
Відповідно до п. 3.2 ліцензійного договору № ИК/11-14/2 від 01.01.2011р. ліцензіату також надається ліцензія на використання творів і фонограм виключно на території України наступними способами: публічне виконання творів/фонограм (і/або їх частин/фрагментів); сповіщення творів/фонограм (і/або їх частин/фрагментів) в ефірі; сповіщення творів/фонограм (і/або їх частин/фрагментів) по кабелю; публічний показ творів (і/або його частин/фрагментів); отримання винагороди за вказані в п.п. 3.2.1 -3.2.4 договору способи використання творів/фонограм.
У відповідності з п. 3.3 ліцензійного договору № ИК/11-14/2 від 01.01.2011р. ліцензіат вправі використовувати об'єкти повністю або частково в складі аудіо і/або аудіовізуальних рекламно -інформаційних матеріалів, призначених для передачі в ефір і по кабелю для цілей проведення рекламних кампаній, що містять інформацію про послуги ліцензіата по розповсюдженню об'єктів. Також ліцензіат вправі використовувати назви об'єктів в складі друкованих рекламно -інформаційних матеріалів.
В силу п. 3.4 ліцензійного договору № ИК/11-14/2 від 01.01.2011р. ліцензіар також дозволяє ліцензіату укладати субліцензійні договори (надавати третім особам право на використання творів/фонограм/кліпів/об'єктів способами, вказаними в даному договорі).
У додатку № 2 до ліцензійного договору № ИК/11-14/2 від 01.01.2011р. наведений перелік творів, на які Позивачу передані права, зокрема:
назва твору -„ІНФОРМАЦІЯ_2”; автор музики -ОСОБА_5; автор тексту -ОСОБА_6; найменування оригінального виконавця -ОСОБА_4; доля ліцензіара по авторським правам -50%; строк договору до 31.12.2011р.
Відповідно до п. 6.1 ліцензійного договору № ИК/11-14/2 від 01.01.2011р. договір набрав чинності з моменту його підписання, тобто з 01.01.2011р.
Майнові авторські права на вищевказані твори належали ТОВ „Видавництво Моноліт” на підставі авторського договору про передачу виключних прав від 01.12.2006р. № ИП/06-16/1, укладеного з гр. ОСОБА_6
ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта господарювання виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 30.01.2003р. за адресою: АДРЕСА_1, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесені відомості за № 2 064 017 0000 006579.
В 2011 році ОСОБА_1 являється суб'єктом малого підприємництва та перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, що підтверджується копією свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.2011р. серії З № 912006.
В даному свідоцтві вказано, що видом діяльності Відповідача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом; місце здійснення діяльності -АДРЕСА_2.
Також, Відповідач є власником нежитлової будівлі, розташованої в м. Чернігів по вул. Архітектурна, 2, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11071097 від 29.06.2006р.
23 лютого 2011 року представником правовласника ТОВ «Чесна музика»ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності від 01.01.2011р. № 1, у присутності інспектора ДП УААСП ОСОБА_8. за участю представників громадськості гр. ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_10 був складений акт фіксації публічного виконання музичних творів та фонограм.
В даному акті зазначено, що в період з 21.00 год. 23.02.2011р. по 23.30 год. 23.02.2011р. здійснювалось публічне виконання фонограм та зафіксованих в них музичних творів за допомогою технічних засобів у ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1»де здійснює діяльність СПД ОСОБА_1
Зафіксовано, що в живому виконанні за допомогою технічних пристроїв (ноутбук, гучномовників) здійснювалось публічне виконання фонограм та зафіксованих в них музичних творів, зокрема, ОСОБА_4 -«ІНФОРМАЦІЯ_2».
Фіксаця здійснювалась з використанням відеокамери Nokia N 82.
Акт складено в одному примірнику, який підписано ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10
Згідно ст. 440 Цивільного кодексу України та ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:
а) виключне право на використання твору;
б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь -якій формі і будь -яким способом.
Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання творів.
У відповідності з ст. 426 Цивільного кодексу України, способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом.
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.
Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Відповідно до ст. 1107 Цивільного кодексу України, розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється, зокрема, на підставі ліцензійного договору.
В ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»наводиться перелік порушень авторського права, які є підставами для судового захисту, в тому числі: вчинення будь -якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 -25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
За змістом ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», одним із способів цивільно -правового захисту авторського права і суміжних прав є подання суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав позовів про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Таким чином, для покладення відповідальності у вигляді компенсації, має бути доведено факт порушення авторських прав та вчинення такого порушення саме відповідачем по справі.
За правилами ст. ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як було зазначено вище, в акті фіксації публічного виконання музичних творів та фонограм від 23.02.2011р., складеного представником Позивача, вказано що в період з 21.00 год. 23.02.2011р. по 23.30 год. 23.02.2011р. у ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1», де здійснює діяльність Відповідач, в живому виконанні за допомогою технічних пристроїв (ноутбук, гучномовників) здійснювалось публічне виконання твору, виключні права на публічне виконання якого передані на території України Позивачеві.
Однак, в даному акті не вказано хто саме виконував даний твір. Фактично акт був складений в односторонньому порядку без участі представників Відповідача.
Із відеозапису, наданого представником Позивача (зміст відеозапису був досліджений в судовому засіданні та зафіксований у протоколі судового засідання від 11.05.2011р.), також неможливо встановити хто виконує твір і джерело з якого грає пісня. На відеозапису нечітко зафіксовано чоловіка, який біля обличчя тримає предмет схожий на мікрофон, однак якість відеозапису не дозволяє зробити однозначного висновку, що саме цей чоловік виконує твір ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Крім того, відеозапис не дає можливості достовірно встановити, що зйомка здійснювалася 23.02.2011р. в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1», адже протягом всього часу відеозйомки на екрані не відображається ні дата, ні час її здійснення. На початку відеозапису (файл «23022011157») представник Позивача ОСОБА_2 каже, що він разом з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 заходяться 23.02.2011р. приблизно о 21.00 год. в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1». Далі, ОСОБА_2 виходить із залу де грає пісня «ІНФОРМАЦІЯ_2» в коридор, а згодом він каже (файл «НОМЕР_1»), що знаходиться 23.02.2011р. на АДРЕСА_2 біля ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1». Зафіксовано вивіску «ІНФОРМАЦІЯ_1». Втім, даний відеозапис не є безперервним, він складається з декількох файлів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Позивачем не було надано доказів публічного виконання Відповідачем або особами, які перебувають з ним у трудових правовідносинах, твору, виключні права на публічне виконання якого передані на території України Позивачеві, тобто не було доведено порушення авторських прав з боку Відповідача.
Посилання Позивача на рахунок № 002103 від 23.02.2011р. за обслуговування в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1»в який включено плату за вхід в ресторан та музичне виконання не може бути прийнято судом до уваги, оскільки із наданої Відповідачем копії рахунку вбачається, що до нього включено лише плату за вхід в ресторан. Літери «муз.ус.»в оригіналі рахунку, наданого Позивачем дописані почерком, який відрізняється від почерку офіціанта.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 426, 440, 1107 Цивільного кодексу України, ст. ст. 15, 50, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. ст. 33, 43, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В позові відмовити повністю.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко
Рішення підписано 06 червня 2011 року.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко