Рішення від 07.06.2011 по справі 10/5025/925/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"07" червня 2011 р.Справа № 10/5025/925/11

За позовом корпорації "Енергоресурс-Інвест" м. Львів

до колективного підприємства "Спеціалізована пересувна механізована компанія-40" с. Олешин Хмельницького району

про стягнення 37481,67 грн., з яких 33510,46 грн. - основного боргу, 2091,88 грн. - пені, 1474,45 грн. -інфляційних,404,88 грн. - 3% річних

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 15.02.2011р.

від відповідача: Мельник В.Я. - директор

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 37481,67 грн., з яких 33510,46 грн. - основного боргу за договором №08-11/10 від 09.11.2010р., 2091,88 грн. - пені, 1474,45грн. -інфляційних, 404,88 грн. - 3% річних. В обґрунтування вимог посилається на ст.ст. 205, 206, 257, 258, 526, 527, 530,625 Цивільного кодексу України, умови договору №08-11/10 від 09.11.2010р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити, посилаючись на докази подані в обґрунтування позову.

Представник відповідача проти позовних вимог не заперечив, при цьому повідомив про часткове погашення існуючої заборгованості в сумі 10000,00 грн. згідно платіжного доручення №457 від 06.06.2011р. Наявність заборгованості пояснив важким фінансово-економічним становищем підприємства.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між корпорацією "Енергоресурс-Інвест" м. Львів (Виконавець) та колективним підприємством "Спеціалізована пересувна механізована компанія-40" с. Олешин Хмельницького району (замовник) 09.11.2010р. було укладено договір №08-11/10, згідно якого виконавець зобов'язується виготовити і поставити, а замовник прийняти і оплатити теплогідроізольовані труби та елементи для теплових мереж (надалі - продукція) згідно відповідної специфікації (п. 1.1 договору). Сторонами погоджено, підписано та скріплено печатками специфікацію №1 до даного договору, в якій визначено найменування товару, його кількість, вартість.

Відповідно до п.п. 3.1, 4.1 договору загальна сума поставки за даним договором складає 48510,46грн., Замовник оплачує поставлену виконавцем продукцію за ціною передбаченою у специфікації або виставленому рахунку.

Пунктами 5.1-5.3 договору передбачено, що розрахунки за поставлену продукцію здійснюються в безготівковому порядку на р/р виконавця. Початок виконання замовлення по договору - поступлення авансової оплати у розмірі 30% на р/р виконавця згідно відповідної специфікації. Кінцевий розрахунок проводиться замовником протягом семи календарних днів від дати передачі продукції згідно накладних поставки.

Згідно п. 7.1 договору передача (приймання-здавання) продукції здійснюється згідно накладної поставки.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що за порушення термінів оплати продукції замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої на цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем на виконання умов договору від 09.11.2010р. №08-11/10 згідно накладної №1118-4 від 18.11.2010р. та за довіреністю №183 від 18.11.2010р. була відпущена продукція на загальну суму 48510,46 грн.

Відповідач частково оплатив отриману продукцію в сумі 15000,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку від 09.11.2010р.

Оскільки відповідач в добровільному порядку повністю вартість поставленої продукції не оплатив, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 37481,67 грн., в тому числі 33510,46грн. - основного боргу за договором №08-11/10 від 09.11.2010р., 2091,88 грн. пені, 1474,45 грн. інфляційних нарахувань,404,88 грн.- 3% річних.

Після звернення до суду із позовом (вх.№ 01-08/1040/11 від 24.05.2011р.) відповідач платіжним дорученням №457 від 06.06.2011р. сплатив позивачу 10000 грн. боргу за поставлену продукцію.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи слідує, що між сторонами укладено договір №08-11/10 від 09.11.2010р. на поставку продукції (теплогідроізольлваних труб та елементів для теплових мереж).

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №08-11/10 від 09.11.2010р. за накладною №1118-4 від 18.11.2010р. та довіреністю №183 від 18.11.2010р. поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 48510,46 грн., що не заперечується відповідачем. Відповідач своєчасно та в повному обсязі отриману продукцію не оплатив, утворивши заборгованість в сумі 33510,46 грн. (на день подання позову до суду).

Після подання позивачем позову до суду відповідач за платіжним дорученням від 06.06.2011р. №457 сплатив позивачу 10000 грн. за поставлену продукцію. Дане не заперечується сторонами.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, позовні вимоги про стягнення з відповідача 23510,46грн. основного боргу підлягають задоволенню, а провадження у справі в частині стягнення з відповідача 10000 грн. заборгованості за поставлену продукцію підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутності предмету спору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення ст. 625 ЦК України, аналізуючи подані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідачу 3 % річних у сумі 404,88грн. та в межах можливих нарахувань заявлено до стягнення 1474,45 грн. втрат від індексу інфляції за період листопад 2010 року - березень 2011 року.

У відповідності до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою. Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позивач у відповідності до умов договору, вищенаведених норм чинного законодавства правомірно нарахував відповідачу 2091,88 грн. пені за період з 26.11.2010р. по 21.04.2011р.

Доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст.82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов корпорації "Енергоресурс-Інвест" м. Львів до колективного підприємства "Спеціалізована пересувна механізована компанія-40" с. Олешин Хмельницького району про стягнення 37481,67 грн. задоволити частково.

Стягнути з колективного підприємства "Спеціалізована Пересувна Механізована Компанія-40" с.Олешин, Хмельницького району (код 01353868) на користь корпорації "Енергоресурс-Інвест" м. Львів, вул. Зелена, 131 (код 30336890) 23510,46 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот десять гривень 46коп.) заборгованості, 2091,88 грн. (дві тисячі дев'яносто одна гривня 88коп.) пені, 1474,45 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят чотири гривні 45коп.) інфляційних, 404,88 грн. (чотириста чотири гривні 88коп.) 3% річних, 374,82 грн. (триста сімдесят чотири гривні 82коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 10000,00грн. основного боргу припинити.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук 3 прим;1-до справи:2-позивачу:3 - відповідачу

Попередній документ
16111930
Наступний документ
16111932
Інформація про рішення:
№ рішення: 16111931
№ справи: 10/5025/925/11
Дата рішення: 07.06.2011
Дата публікації: 16.06.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги