"01" червня 2011 р. Справа № 5016/1432/2011(16/113)
м. Миколаїв
за позовом: фермерського господарства «Олан»(Миколаївська обл., Веселинівський район, с. Нововоскресенка, вул. Молодіжна, 43 )
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про: стягнення 26049,27 грн.
суддя В.Д. Фролов
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 1 від 10.05.2011 р.
від відповідача: ОСОБА_1
в засіданні приймає участь:
Фермерське господарство «Олан»звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 26049,27 грн. за договором позики, з яких борг за договором позики - 20000 грн., інфляційні втрати - 3496, 64 грн., 3% річних - 850,00 грн., пеня - 1702,63 грн.
Також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач позов заперечує.
Для уточнення позивних вимог в частині нарахування штрафних санкцій судом оголошено перерву до 01.06.2011 р. о 13 год. 00 хв.
Заслухавши представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд -
Як підтверджується матеріалами справи, 24 березня 2009 р. Позивач та Відповідач уклали договір фінансової позики.
Відповідно до п. 1.1. укладеного договору Позивач зобов'язався надати Відповідачу грошову позику в сумі 20000 грн., а Відповідач зобов'язався повернути отриману суму позики в повному обсязі до 30 грудня 2009 р.
На виконання п.2.1 договору позики Позивач перерахував 25.03.2009 на рахунок Відповідача платіжним дорученням № 6 суму позики в розмірі 20000 грн.
Відповідач не повернув суму позики в обумовлений в договорі термін - до 30 грудня 2009 р., чим порушив договірні умови. Претензію від 07.06.2010 р Відповідач залишив без реагування.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст.1066 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також відповідно до ст.1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1050, 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.3.1 договору фінансової позики від 24.03.2009 р. Позичальник за несвоєчасне перерахування (повернення) позики, згідно з п.2.2 Договору, сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
З огляду на зазначене слідує, що Відповідач в порядку ст. ст.1050, 625 ЦК України та п. 3.1 договору фінансової позики від 24.03.2009 р. зобов'язаний сплатити крім основного боргу (суму позики) додатково інфляційні витрати, пеню та 3% річних.
За розрахунком позивача загальна сума боргу становить 26049,27 грн., з них: борг за договором позики - 20000 грн., інфляційні втрати - 3496, 64 грн., 3% річних - 850,00 грн. сума пені - 1702,63 грн.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій, зокрема зменшив розмір пені до 736,92 грн. Таким чином на день розгляду справи загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 25083,56 грн.
За таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.
Державне мито підлягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам.
Зважаючи на наведене, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (57001, АДРЕСА_1, Код ДРФО НОМЕР_1) на користь фермерського господарства «Олан»(Миколаївська обл., Веселінівський район, с. Нововоскресенка, вул. Молодіжна, 43, р/р 260021187772 у «Райффайзен Банк «Аваль»у м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 35130884) заборгованість в сумі 25083,56 грн. (двадцять п'ять тисяч вісімдесят три гривні 56 коп.), з яких 20000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) боргу за договором позики; 3496,64 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто шість гривень 64 коп.) інфляційні витрати; 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень) 3% річних; 736,92 грн. (сімсот тридцять шість гривень 92 коп.) пені; 250,83 грн. (двісті п'ятдесят гривень 83 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Д. Фролов
Повний текст рішення виготовлено 06.06.2011 р.
Суддя В.Д.Фролов