Рішення від 31.05.2011 по справі 33/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/12831.05.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-16»

про стягнення 128 523,62 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- представник за довіреністю № 135 від 31.03.2011 року

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю б/н від 18.04.2011 року

Встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до товариства житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-16»про стягнення 128 523,62 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(за договором - постачальник) та житлово-будівельним кооперативом «Авіатрор-16»(за договором - абонент) укладено договір № 03415/4-08 від 21.11.2003 року на послуги водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 1. договору, постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватись за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65, які втратили чинність 18.10.2008р. у зв'язку з тим, що вступили в силу нові Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені Наказом Міністерством з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р. (далі - Правила користування), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, що виникають за договором.

Згідно п. 3.1 договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Показники лічильників фіксуються представником постачальника у маршрутних картах/актах про зняття показань з водолічильників та підтверджуються підписом представника абонента. В подальшому вищезазначені дані заносяться за допомогою комп'ютерної техніки до бази даних Розрахункового департаменту ПАТ «АК «Київводоканал»у розшифровки рахунків абонента на підставі яких ведеться облік спожитих послуг.

Маршрутні карти/акти про зняття показань з водолічильників із показниками водоміра та підписом абонента являються доказом надання послуг.

Відповідно п. 3.3 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильників та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65.

Згідно п. 3.4 договору, абонент розраховується за надані послуги у порядку встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

Так, за період з грудня 2005 року по лютий 2011 року включно, відповідачу надано позивачем послуг з водопостачання та водовідведення на суму 451 702,78 (код 8-917)+148 782,12 (код 8-50917) = 600 484,90 грн., а відповідачем сплачено 369 052,51 грн. (8-917)+87 768,34 грн. (8-50917)+29 690,21 грн. (з урахуванням перерахунків та знижок).= 486 511,06 грн.

Отже, заборгованість житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-16» перед публічним акціонерним товариством «АК «Київводоканал»за надані з грудня 2005 року по лютий 2011 року послуги з водопостачання та водовідведення становить 113 973,84 грн.

Згідно п. 3.5. договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючи ми документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Позивач виконує покладені на нього договором і чинним законодавством обов'язки сумлінно та належним чином, надаючи послуги з водопостачання та приймаючи від відповідача каналізаційні стоки цілодобово. Однак, відповідач неналежним чином виконує покладені на нього договором та чинним законодавством обов'язки стосовно повної, своєчасної та систематичної оплати спожитих ним послуг.

Оскільки, відповідач не виконав свого грошового зобов'язання перед позивачем, останній керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України та нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 113 973,84 грн. -основного боргу, 2 602,62 грн. -пені, 9 380,04 грн. -інфляційних витрат та 2 567,58 грн. -три відсотки річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.04.2011 року порушено провадження у справі № 33/128, розгляд справи призначено на 19.04.2011 року.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі в судових засіданнях від 19.04.2011 року та 17.05.2011 року оголошено перерви до 17.08.2011 року та 31.05.2011 року відповідно.

31.05.2011 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-16» 113 973,84 грн. -основного боргу, 2 602,16грн. -пені, 9 380,04 грн. -інфляційних витрат та 2 567,58 грн. -три відсотки річних, 1 285,24 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи в яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, а також просить суд застосувати строк позовної давності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства..

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 затверджено «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У цих Правилах визначено, що: централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

21.11.2003 року між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(далі -позивач, постачальник за договором) та житлово-будівельним кооперативом «Авіатор-16» (далі-відповідач, абонент за договором) укладено договір № 03415/4-08 на водопостачання та водовідведення.

У відповідності до положень п 1.1. статуту публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(нова редакція) затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», протокол від 20.12.2010 року, визначено, що публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»(ідентифікаційний код 03327664) є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Відповідно п. 1 договору, постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65.

Згідно п. 2.2. договору, абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Положеннями п. 2.3. договору передбачено, що абонент в кінці кожного місяця направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з додатком № 1 даного договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останній місяць, для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту.

Відповідно п. 3.4. договору, абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

Згідно п. 3.5. договору встановлено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжний документ для оплати за надані послуги згідно цього договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів, що надійшли від абонента на розрахунковий рахунок постачальника. В разі утворення заборгованості за надані послуги,всі кошти, що надходять від абонента першочергово зараховуються в погашення боргу (п. 3.6. договору).

Умовами п.п. 12.5 та 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року за № 165/374 передбачено, що рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. За твердженням представника позивача відповідачу надаються послуги - як споживачу 11 групи.

Відповідно до п. 12.6 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року за № 165/374. рахунки за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення виставляються абоненту за допомогою автоматизованих систем на базі ЕОМ.

Відповідно до позовної заяви позивач виконав всі умови договору належним чином, надаючи послуги з водопостачання та приймаючи від відповідача каналізаційні стоки цілодобово. Однак, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, стосовно повної, своєчасної та систематичної оплати спожитих ним послуг. Таким чином, за період з грудня 2005 року по лютий 2011 року відповідачу було надано послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 600 484,90 грн., тоді як відповідачем було сплачено лише 486 511,06 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за надані з грудня 2005 року по лютий 2011 року послуги з водопостачання та водовідведення становить 113 973,84 грн.

Відповідно п. 2 Приміток Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28.08.2007 року у розрахунках за послуги з водовідведення кількість стічних вод приймається рівною загальній кількості спожитої холодної та гарячої води.

Твердження відповідача відповідно того, що позивач неправомірно введено розрахункові листи для виготовлення та відведення гарячої води, оскільки відповідно до умов договору основними обов'язками постачальника за укладеним між сторонами договором є: забезпечення постачання питної води, якість яка відповідає ДОСТу 2874-82, приймання каналізаційних стоків, які не гранично допустимі концентрації шкідливих речовин. В свою чергу, відповідач повинен сплатити вартість наданих послуг за тарифами встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством України, оформитися у позивача як абонент, представити перелік співабонентів тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; виробник житлово-комунальних послуг це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом , діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги _ споживачу відповідно до умов договору; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно ст. 16 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Статтею 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Так, зокрема, згідно п. 1.1 договору, постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65.

Правилами користування є нормативно-правовим актом, який запроваджує порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначає взаємовідносини між підприємством питного водопостачання ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України, отже, Правила г:гнсгування є єдиним чинним нормативно-правовим актом, що встановлює механізм проведення розрахунків за холодну воду, яка використовується для виготовлення гарячої води.

Відповідно до п. 1.2. Правил користування їх дотримання є обов'язковою вимогою для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їх відомчої належності і форми.

Пунктами 12.3, 12,17 зазначених Правил користування встановлено, що розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються безпосередньо з підприємствами, які споживають воду.

Враховуючи наведене, необхідно підкреслити, що публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»є виробником та постачальником послуг центрального питного водопостачання, а житлово-будівельний кооператив «Авіатор-16» відповідно до договору є споживачем таких послуг, а тому зобов'язаний оплачувати отримані послуги, оскільки ним була спожита питна вода, в тому числі і питна вода використана для виготовлення гарячої води, та скинуто стоки у систему міської каналізації.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, дії публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»по виставленню рахунків за постачання питної води, яка використовується для виготовлення гарячої води та відповідного обсягу стоків безпосереднім споживачем, а саме житлово-будівельний кооператив «Авіатор-16», що перебуває з публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»у договірних відносинах, цілком і повністю відповідає нормам діючого законодавства України у сфері питного водопостачання.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить застосувати позовну давність.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 2 статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Частина 3 статті 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем у судовому засіданні подано заяву про застосування при вирішення спору положення ЦК України щодо спливу позовної давності.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України, порушене право позивача підлягало захисту судом у разі звернення позивача за захистом протягом встановленого законом загального 3-річного строку позовної давності з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Отже, відповідно до вищевикладеного, суд відмовляє в частині стягнення основного боргу в період з грудня 2005 року по березень 2008 року в розмірі 46 832,21 грн. та задовольняє вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлені послуги, лише в період з березня 2008 року по лютий 2001 в розмірі 67 141,63 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У зв'язку з неналежним виконання грошовим зобов'язань за договором на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 2 602,16 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Згідно п. 4.2. договору, за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, суд встановив, що розрахунок пені, наданий позивачем є не вірним, а саме не вірно визначено період нарахування пені.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн.)

Код 8-917Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

1769.1801.04.2010 - 07.06.20106810.2500 %0.056 %*67.57

1769.1808.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*27.63

1769.1808.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*27.19

1769.1810.08.2010 - 29.09.2010517.7500 %0.042 %*38.32

1495.8901.05.2010 - 07.06.20103810.2500 %0.056 %*31.93

1495.8908.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*23.36

1495.8908.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*22.99

1495.8910.08.2010 - 29.10.2010817.7500 %0.042 %*51.45

5172.7201.06.2010 - 07.06.2010710.2500 %0.056 %*20.34

5172.7208.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*80.78

5172.7208.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*79.50

5172.7210.08.2010 - 29.11.20101127.7500 %0.042 %*246.02

4093.1001.07.2010 - 07.07.201079.5000 %0.052 %*14.91

4093.1008.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*62.91

4093.1010.08.2010 - 29.12.20101427.7500 %0.042 %*246.82

2026.8301.11.2010 - 02.02.2011947.7500 %0.042 %*80.91

6206.2801.01.2011 - 02.02.2011337.7500 %0.042 %*86.97

1 209.6

Сума боргу (грн.)

Код 8-50917Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

1653.4201.03.2010 - 07.06.20109910.2500 %0.056 %*91.93

1653.4208.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*25.82

1653.4208.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*25.41

1653.4210.08.2010 - 29.08.2010207.7500 %0.042 %*14.04

1201.6701.04.2010 - 07.06.20106810.2500 %0.056 %*45.89

1201.6708.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*18.77

1201.6708.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*18.47

1201.6710.08.2010 - 29.09.2010517.7500 %0.042 %*26.03

569.1401.05.2010 - 07.06.20103810.2500 %0.056 %*12.15

569.1408.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*8.89

569.1408.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*8.75

569.1410.08.2010 - 29.10.2010817.7500 %0.042 %*19.58

857.401.06.2010 - 07.06.2010710.2500 %0.056 %*3.37

857.408.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*13.39

857.408.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*13.18

857.410.08.2010 - 29.11.20101127.7500 %0.042 %*40.78

842.4901.07.2010 - 07.07.201079.5000 %0.052 %*3.07

842.4908.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*12.95

842.4910.08.2010 - 29.12.20101427.7500 %0.042 %*50.80

1637.9101.09.2010 - 02.02.20111557.7500 %0.042 %*107.81

2567.4501.10.2010 - 02.02.20111257.7500 %0.042 %*136.29

1008.8301.11.2010 - 02.02.2011947.7500 %0.042 %*40.27

1082.101.01.2011 - 02.02.2011337.7500 %0.042 %*15.16

752.80

Таким чином, в частині стягнення пені в розмірі 639,76 грн. слід відмовити.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 9 380,04 грн. та 2 567,58 грн. -3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом наводить власний розрахунок трьох відсотків річних та збитків від інфляції з урахуванням застосованого строку позовної давності щодо основного боргу

Розрахунок процентів та суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)

Код 8-50917Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІЗагальна сума процентівСума боргу (грн.)

Код 8-917Інфляційне збільшення суми боргуІЗагальна сума процентів

01.03.2008 - 31.03.20085.921.0380.220.0295.43.630.24

01.04.2008- 30.04.2008639.16103.819.811.5700

01.05.2008 - 31.05.20081772.121.01323.044.50881.6811.462.25

01.06.2008 - 30.06.20082516.701.00820.136.192177.4217.425.37

01.07.2008 - 31.07.20082628.440.995-13.146.682080.36-10.405.30

01.08.2008 - 31.08.20082263.200.999-2.265.752661.32-2.666.78

01.09.2008 - 30.09.20082571.741.01128.296.323239.2435.637.99

01.10.2008 - 31.10.20083388.231.01757.608.613026.2451.457.71

01.11.2008 - 30.11.20084029.861.01560.459.9130659.1459.8975.60

01.12.2008 - 31.12.20085149.701.021108.1413.094330.8590.9511.03

01.01.2009 - 31.01.20095580.591.029161.8414.214461.2129.3711.37

01.02.2009 - 28.02.20096327.481.01594.9114.565088.6676.3311.71

01.03.2009 - 31.03.20096602.741.01492.4416.824813.2567.3912.26

01.04.2009 - 30.04.20097688.341.00969.2018.965768.6851.9214.22

01.05.2009 - 31.05.20098236.51.00541.1820.996530.532.6516.64

01.06.2009 - 30.06.20098300.281.01191.3020.477533.9482.8718.58

01.07.2009 - 31.07.20099931.460.999-9.9325.3013001.31-13.0033.13

01.08.2009 - 31.08.200910610.850.998-21.2227.0415100.89-30.2038.48

01.09.2009 - 30.09.200911669.091.00893.3528.7716696.15133.5741.17

01.10.2009 - 31.10.200913126.841.009118.1433.4519895.47179.0650.69

01.11.2009 - 30.11.200914357.631.011157.9335.4021323.44234.5652.58

01.12.2009 - 31.12.200915856.861.009145.7140.4021292.81191.6454.25

01.01.2010 - 31.01.201018151.291.018326.7246.2523122.18416.2058.91

01.02.2010 - 28.02.201019397.691.019368.5644.6423654.29449.4354.44

01.03.2010 - 31.03.201021051.111.009189.4653.6423111.11208.0058.89

01.04.2010 - 30.04.201022252.780.997-66.7654.8724880.29-74.6461.35

01.05.2010 - 31.05.201022821.920.994-136.9358.1526376.18-158.2667.21

01.06.2010 - 30.06.201023679.320.996-94.7258.3931548.9-126.2077.79

01.07.2010 - 31.07.201024521.810.998-49.0462.4835642-71.2890.81

01.08.2010 - 31.08.201024216.921.012290.661.7034651.79415.8288.29

01.09.2010 - 30.09.201025854.831.029749.7963.7534417.14998.1084.86

01.10.2010 - 31.10.201028422.281.005142.1172.4233669.63168.3585.79

01.11.2010 - 30.11.201029431.111.00388.2972.5735696.49107.0988.02

01.12.2010 - 31.12.201029391.81.008235.1374.8935569.02284.5590.63

01.01.2011 - 31.01.201130473.91.010304.7477.6541775.3417.75106.44

01.02.2011 - 02.02.201130023.961.0000.004.9437117.670.006.10

Всього: 3684.341165.354929.441496.88

Таким чином, в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 867,25 грн. слід відмовити.

Однак, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 8 512,78 грн. (3684,34 нгрн.+4828,44 грн.) за розрахунком суду та трьох відсотків річних в розмірі 2567,58 грн. за розрахунком позивача, оскільки суд позбавлений можливості виходу за межі позовних вимог за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони (п. 2 ст. 83 ГПК України).

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «»Авіатор-16»(03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, 27, ідентифікаційний код 23379723) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) суму основного боргу 67 141 (шістдесят сім тисяч сто сорок одна) грн. 63 коп., три проценти річних в розмірі 2 567 (дві тисячі п'ятсот шістдесят сім) грн. 58 коп., індекс інфляції в розмірі 8 512 (вісім тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 78 коп., пеню в сумі 1 962 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві) грн. 24 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 801 (вісімсот одна) грн. 84 коп. та 146 (сто сорок шість) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 07.06.2011 року

Попередній документ
16108816
Наступний документ
16108818
Інформація про рішення:
№ рішення: 16108817
№ справи: 33/128
Дата рішення: 31.05.2011
Дата публікації: 16.06.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: