Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "06" червня 2011 р.Справа № 9/5007/42/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Алексєєва М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 дов.№44/19 від 04.01.2011року
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)
до Редакції газети "Сільське життя" (м. Житомир)
про стягнення 7456,00 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 7456,60 грн. заборгованості, з яких: 5271,44грн. - основний борг, 888,49 грн.- пеня, 990,62 грн. - інфляційні, 306,05 грн. - 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 28.04.2011року проти позову не заперечив, але просив суд відкласти розгляд справи для проведення звірки взаєморозрахунків.
В судовому засіданні 06.06.2011року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.
В судовому засіданні 06.06.2011року представник позивача надав лист, з яким звертався відповідач до позивача, і яким саме визнав наявність заборгованості, а також пояснив, що цей борг є партії, яка орендувала приміщення та яка була на одному лічильнику з редакцією, у зв'язку з чим просить відповідача погодитись на мирову угоду.
В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
26 грудня 2007 року між ВАТ "Житомиргаз" (позивач) та Редакцією газети "Сільське життя" (відповідач) укладено договір на постачання природного газу № 7-2008-ПП-442 (надалі -Договір (а.с.20-21), згідно якого позивач зобов'язується передати у власність відповідачу у 2008р. природний газ в обсязі 7000 тис. куб.м., а відповідач - прийняти та оплатити його.
В подальшому до договору №7-2008-ПП-442 від 26.12.2007р. на постачання природного газу між сторонами укладались додаткові угоди №12 від 10.12.2008р., №13,14,15,16,17,18,19, №1/2010 від 07.12.2009року, №1/2010 від 07.12.2009року. (а.с. 22-31).
26.12.2007р. між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та Редакцією газети "Сільське життя" було укладено договір №7-2008-Т-458 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств, у відповідності з яким позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по транспортуванню природного газу, який відповідач отримує від постачальника ВАТ "Житомиргаз" по договору №7-2008-ПП-844 від 26.12.2007р. (а.с. 32-33).
В подальшому до договору №7-2008-Т-458 від 26.12.2007р. укладено додаткові угоди №1 від 26.08.2008року, №3 від 10.12.2008року, №4.
На виконання своїх зобов'язань за Договором, позивач передав відповідачу протягом січня-травень 2009 року природний газ на загальну суму 7067,86 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 17-19).
Відповідно до п.7.1 Договору, сторонами погоджено, що оплата за природний газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати газу в наступному порядку: 50 відсотків від вартості запланованих місячних обсягів - за 7 банківських днів до початку місяця поставки, послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 25% від вартсоті запланованих місячних обсягів, до 5-го та 15-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідач за поставлений природний газ в обумовлені строки не розрахувався.
За даними позивача, на момент звернення з позовом до суду основна заборгованість відповідача становила 5271,44грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
На час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 5271,44грн.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5271,44грн. основного боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 88,49грн. пені, 306,05грн. - 3% річних та 990,62грн. - інфляційних.
Розглядаючи питання про правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних, господарський суд враховує наступне.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до п. 9.3 договору на постачання природного газу №7-2008-ПП-442 від 26.12.2007року та договору № 7-2008-Т-458 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств від 26.12.2007р. сторони погодили, що за порушення строку оплати відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені позивачем збитки.
Пунктом 9.5 договору №7-2008-ПП-442 на постачання природного газу від 26.12.2007р. та договору № 7-2008-Т-458 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств від 26.12.2007р. передбачено, що штраф та пеня нараховуються позивачем протягом 1 (одного) року, що передує моменту звернення з позовом.
Перевіривши проведені позивачем нарахування пені, з урахуванням погодженого сторонами у п. 9.5 договорів порядку нарахування пені (протягом 1 (одного) року, що передує моменту звернення з позовом), враховуючи те, що позовну заяву було подано до суду 23.11.2010р. (а.с. 2), господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 888,49грн. правомірні та підлягають задоволенню.
Перевіривши наведений позивачем у заяві про уточнення позовних вимог розрахунок 3% річних господарський суд встановив, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 306,05грн.
Щодо вимог позивача про стягнення на свою користь з відповідача інфляційних в сумі 990,62грн. ), то господарський суд враховує, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.
Перевіривши розрахунок нарахованих інфляційних в сумі 990,62грн суд приходить до висновку про їх задоволення.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позовні вимоги визнав. У клопотанні від 06.06.2011р. представник позивача погодився на пропозицією відповідача Редакцією газети "Сільське життя", який просив розстрочити виконання рішення суду строком на 3 (три) місяці, рівними платежами щомісяця в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7456,60грн., із яких: 5271,44грн. основної заборгованості, 306,05грн. - 3% річних, 990,62грн. інфляційних нарахувань, 888,49грн пеню, 102,00грн витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, строком на 3 місяці, згідно наступного графіку:
в липні місяці 2011 року - 2598,20грн.;
в серпні місяці 2011 року - 2598,20грн.;
в вересні місяці 2011 року - 2598,20грн.;
Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, господарський суд вважає, що клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення строком на три місяці підлягає задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 5271,44рн. заборгованості, 888,49грн. пені, 306,05грн. - 3% річних, 990,62грн. інфляційних.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України.
Відповідно до ст.ст. 509, 526, ст. 549, ст. 611, ст. 625, ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Редакції газети "Сільське життя" (10000,м.Житомир, вул.Пушкінська, 8, ідентифікаційний код 02472507)
на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського, 35, ідентифікаційний код 03344071):
- 5271,44грн. основної заборгованості;
- 306,05грн. - 3% річних;
- 990,62грн. інфляційних нарахувань;
- 888,49грн пені;
- 102,00грн. витрат по сплаті державного мита;
- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Розстрочити виконання рішення в частині стягнення з Редакції газети "Сільське життя" (10000,м.Житомир, вул.Пушкінська, 8, ідентифікаційний код 02472507) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського, 35, ідентифікаційний код 03344071): - 5271,44грн. основної заборгованості; 306,05грн., 3% річних; 990,62грн. інфляційних нарахувань, 888,49грн пені, 102,00грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу строком на 3 місяці, згідно наступного графіку:
в липні місяці 2011 року - 2598,20грн.;
в серпні місяці 2011 року - 2598,20грн.;
в вересні місяці 2011 року - 2598,20грн.;
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СуддяАлексєєв М.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "09" червня 2011 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек.з пов.про вручення).