Рішення від 08.06.2011 по справі 12/5007/38/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" червня 2011 р. Справа № 12/5007/38/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача 1 - Житомирської міської ради: не з'явився

від позивача 2 - Комунального підприємства "Агентство з управління майном": ОСОБА_1 - дов. №15 від 05.01.11 р.

від відповідача ОСОБА_2, свідоцтво № НОМЕР_2.

прокурор: Алексеєв С.М., посв. № 99.

Розглянув справу за позовом Заступника прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради (м.Житомир) та Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 6970,16 грн. заборгованості, 330,50 грн. пені та 300,00 грн. вартості експертної оцінки

В судовому засіданні від 30.05.11 оголошувалась перерва до 12:30 год. 08.06.2011.

Прокурором в інтересах позивачів пред'явлено позов про стягнення з відповідача 7600,66грн., з яких: 6970,16грн. основний борг, 330,50грн. пеня, 300,00грн. відшкодування експертної оцінки.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

На виконання вимог представник позивача 1 в судовому засіданні, яке відбулось 30.05.2011 надала Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.75, 76).

Згідно вказаного витягу 30.03.2005 року припинено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

18.01.2010 року повторно здіснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві-запереченні (а.с. 77).

Відповідач надав довідку ДПІ в м. Житомирі від 12.10.2009 р., згідно якої ОСОБА_2 в період з 30.05.2005 р. по 30.09.2009 р. діяльністю не займався, доходів не отримував (а.с.78).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.07 р. між Комунальним підприємством "Агенство з управління майном" (орендодавець,позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар, відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна № 429, відповідно до якого відповідачу було передано в строкове платне коритування нежиле приміщення в будинку АДРЕСА_2, що належить до комунальної власності міста, під пункт по ремонту взуття, загальною площею 14,25 кв.м. з орендною платою, визначеною рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 491 від 03.07.07р., у розмірі 25,00грн. за 1. кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку (а.с.7-8).

Пунктом 8.1. сторонами визначено, що строк дії договору становить з 03.08.07 р. по 03.07.10 р.

У зв'язку з закінченням терміну дії вищезазначеного договору, рішенням міськвиконкому № 529 від 22.07.10р. відповідачу надано дозвіл на переукладання договору оренди.

На виконання вищевказаного рішення, 01.08.10р. між Комунальним підприємством "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради (орендодавець, позивач) та фізичною-особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар, відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна № 1136 (а.с. 10-11).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення під пункт по ремонту взуття за адресою: АДРЕСА_2, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 36 726,00 грн. без ПДВ, що знаходиться на балансі КВЖРЕП №8, загальною площею 14,25 кв.м. з орендною платою у розмірі 38,93 грн. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

За умовами п. 2.1 договору, вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного приміщення.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договорів, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендна плата визначається на підставі Положення про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності м.Житомира, затвердженої рішенням міської ради.

Згідно п.3.3 Договорів, орендна плата по цьому договору становить 554,75грн. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно надного рахунку , не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.

Позивач за вищезазначеними договорами свої зобов'язання виконав у повному обсязі, передавши відповідачу 08.08.07р. та 01.08.10р. за актами прийому-передачі обумовлене договорами орендоване майно. (а.с.9,12).

На виконання умов п. 3.3 Договорів, відповідачу для оплати виставлялись рахунки:

- № 1695 від 30.06.10 на суму 3983,72грн. за оренду приміщення за період з січня по червень 2009 року (а.с. 29);

- № 2452 від 21.09.10р. на суму 676,13грн. за оренду приміщення в липні 2010 року (а.с. 31);

- № 2929 від 12.11.10р. на суму 699,20грн. за оренду приміщення в вересні 2010 року (а.с. 33);

- №3271 від 13.12.10р. на суму 701,34грн. за оренду приміщення в жовтні 2010 року (а.с. 34);

- № 86 від 12.01.11р. на суму 1313,38грн. за оренду приміщення в листопаді, грудні 2010 року (а.с.35).

В порушення п. 3.3. вищезазначених договорів оренди нерухомого майна, орендні платежі на підставі вищевказаних рахунків відповідачем сплачені не в повному обсязі, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість по сплаті орендних платежів в загальному розмірі 6970,16грн., що також вбачається з підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.07р. по 25.01.11р. (а.с. 14).

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо своєчасного внесення орендних платежів, позивачем на адресу відповідача за № 209 від від 01.02.11р. направлявся лист з вимогою про оплату заборгованості по орендній платі в сумі 6970,16 грн. (а.с. 17).

Однак вказаний лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Слід зазначити, що відповідно до акту приймання-передачі від 01.01.11р., орендоване приміщення було повернуто балансоутримувачу- КВЖРЕП №8 (а.с. 13).

Відповідно до п. 3.7 договору № 429 від 03.08.07р. та п. 3.8 договору № 1136 від 01.08.10р., орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі стягується з орендаря відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ, за кожен день прострочення, включаючи день сплати.

На підставі вищевказаних пунктів договорів, до стягнення з відповідача за період з 11.03.10р. по 17.03.11р. за несвоєчасну сплату орендної плати позивачем нараховано пеню в розмірі 330,50грн.

Крім того, позивачем в порядку п. 6.18 Договору від 03.08.07р., заявлено до стягнення з відповідача 300,00грн. вартості експертної оцінки.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Вказав, що внаслідок впливу світової економічної кризи він потрапив в скрутне матеріальне становище, майтерня, яка розміщувалась в орендованому приміщенні приносила самі збитки, тому діяльність не здійснювалась.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на підставі слідуючого.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

У відповідності до ст.11 ЦК України, договори, зокрема, є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами оренди нерухомого майна.

За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на підставі актів приймання -передачі, відповідно від 08.08.07р. та 01.08.10р., передано відповідачу у строкове платне користування нежиле приміщення під пункт по ремонту взуття за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі КВЖРЕП №8 (а.с. 9,12).

Згідно ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.92р. №2269-XII, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З пунктів 3.3. договорів вбачається, що відповідач взяв на себе зобов'язання вносити орендну плату згідно наданих рахунків не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем з врахуванням щомісячного індексу інфляції та ПДВ.

Відповідач у вказані строки свої зобов'язання щодо сплати орендної плати здійснив не у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день вирішення спору не змінилась та становить 6970,16грн.

Заборгованість, яка виникла у відповідача, приведена в обгрунтованому розрахунк, який доданий позивачем до матеріалів справи (а.с.15). Докази сплати вказаної суми заборгованості відповідачем в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, такими, що підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в сумі 6970,16грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 330,50грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України, статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвсоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.7 договору № 429 від 03.08.09р. та п. 3.8 договору № 1136 від 01.08.10р., орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі стягується з орендаря відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ, за кожен день прострочення, включаючи день сплати.

Суд, перевіривши розрахунок пені (а.с.16), встановив, що пеня порахована із урахуванням часу надіслання відповідачу рахунків на оплату та строків визначених для проведення розрахунків, нарахованою у відповідності до вимог чинного законодавства, тому є вірною і підлягає задоволенню в заявленій сумі - 330,50 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 300,00грн. вартості експертної оцінки, то суд вважає за необхідне заначити наступне.

Відповідно до п. 6.18 Договору оренди нерухомого майна № 429 від 03.08.07р., витрати, пов'язані з проведенням експертної оцінки орендованого майна, відшкодовуються орендарем орендодавцю в місячний термін із дня підписання договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2007 року між підприємством "Експерт-Сервіс-Консалт" та КП "Агенство з управління майном" був укладений договір на проведення незалежної оцінки нежитлового приміщення площею 14,25 м кв, за адресою АДРЕСА_3. (а.с.53).

14.05.2007 року експерт для оплати проведення незалежної експертизи виставив рахунок на суму 250,00 грн. (а.с.55).

З акта приймання-передачі вбачається факт передачі звіту про проведену незалежну оцінку нежитлового приміщення (а.с. 54).

13.07.2007 р. позивачі згідно платіжного доручення № 31 за проведення експертної оцінки сплатив кошти в сумі 250,00 грн.

17.03.2011 року позивачем 1 на адресу відповідача був направлений лист (а.с.18), однією з вимог якого була сплата витрат за проведення незалежної експерної оцінки в сумі 300,00 грн.

З огляду на вищевказане, у позивача виник обов"язок щодо проведення розрахунків щодо сплати витрат на проведення незалежної експертизи. Однак, суд не погоджується із сумою, заявленою до стягнення, оскільки належними та допустими доказами підтверджені витрати, понесені в сумі 250,00 грн., натомість до стягнення заявлено 300,00 грн., що є неправомірним.

Таким чином, оскільки відповідачем не відшкодовано позивачу вартість експерної оцінки, вимога позивача в цій частині є обгрунтованою, такою, що підлягає задоволенню в сумі 250,00 грн. В частині стягнення 50,00 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив. Факт існування заборгованості не заперечува, підписавши при цьому акт звірки розрахунків Доказів погашення заборгованості не надав. Факт отримання від позивача 1 рахунків та листів не заперечував.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню в сумі 7550,66грн., з яких: 6970,16грн. - основний борг, 330,50грн. - пеня, 250,00 грн. вартість експертної оцінки.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог..

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно матеріалів справи ОСОБА_2 в період з 30.03.2005 року до 18.01.2010 року не був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Відповідно до приписів ст. 50 ЦК України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.

В процесі розгляду справи було встановлено, що договір оренди нерухомого майна № 429 від 03.08.2007р. був укладений ОСОБА_2, який на той час не був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

В процесі розгляду справи, відповідач не заперечував факт укладенння договорів з метою здійснення в орендованому приміщенні підприємницької діяльності по ремонту взуття і не оспорював договір № 429 від 03.08.2007 р. на тій підставі, що він не був підприємцем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 10014, АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1

на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради, 10014, м. Житомир, вул. Михайлівська, 10-а, код 34788934

- 6970,16 грн. - основний борг,

- 330,50грн. - пеня,

- 250,00грн. - витрати на проведення незалежної експертизи.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ,10014, АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1

в дохід Державного бюджету України

- 101,33 грн. державного мита.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 10014, АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1

в дохід Державного бюджету України

234,45 грн. - витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду вступає в законну силу в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 10 червня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - позивачам

4 - відповідачу

5,6 - прокурору

Попередній документ
16108012
Наступний документ
16108014
Інформація про рішення:
№ рішення: 16108013
№ справи: 12/5007/38/11
Дата рішення: 08.06.2011
Дата публікації: 16.06.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори