24.05.11р.Справа № 20/97(14/541-07)-09
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Марганець, Дніпропетровської області
до відповідача ТОВ «Агорфірма «Мирова» Топила, Томаківський район, Дніпропетровська область
про стягнення 14 522 грн. 94 коп.
Суддя Пархоменко Н.В.
Представники сторін :
Від позивача : ОСОБА_1, свідоцтво № НОМЕР_2 від 11.12.1996р.
Від відповідача: не зявились.
Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Мирова” 14 513,40 грн. штрафу, 9,54 грн. -3 % річних та судові витрати за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу № 1-29/08/07 від 29.08.07р. та судові витрати.
26.02.2008р. рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №14/541-07 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
15.05.08р. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.08р. у справі №14/541-07 скасовано в частині стягнення штрафу, та стягнуто з відповідача на користь позивача : 9,54 грн. -3% річних, 102,00 грн. витрат по справі держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2009р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.08р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.08р. у справі №14/541-07 скасовано, справу передано до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.
Підчас нового розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги.
15 квітня 2009 року відповідач надав відзив, в якому позовні вимоги не визнав з тих підстав що:
- договір купівлі-продажу №1-29/08/07 від 29.08.2007 року ні директором підприємства, ні іншими посадовими особами ТОВ „Агрофірма „Мирова” не підписувався. Печатка, що стоїть на даному договорі підприємству не належить.
- між позивачем та відповідачем договірні відносини по відвантаженню дизельного палива були встановлені без укладання договору та без встановлення строків оплати, а саме на пропозицією позивача, позивач поставив відповідачу дизельне паливо, 10.09.06р. відповідач оплатив рахунки надані позивачем, вважають що повністю виконали свої зобов'язання перед позивачем.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, відповідач надав клопотання 15.04.2009 року вх. №6626 про проведення почеркознавчої експертизи та проведення технічної експертизи печатки ТОВ “Агрофірма Мирова”, проведення експертизи просили доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
16 квітня 2009 року представник позивача надав пояснення, в яких просить відмовити позивачу в проведенні експертизи, так як матеріалами справи факт укладання договору доведено і додаткових доказів не потребує.
01 червня 2009 року відповідач ТОВ „Агрофірма „Мирова” надав пояснення, що не може виконати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.09р. у справі №20/97(14/54-07)-09, у зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу №1-29/08/07 від 29.08.2007 року директором ТОВ „Агрофірми „Мирова” не підписувався, а оригінали договорів та звітів за 2007 рік надані для проведення експертизи на виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду (ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №28/1-08 від 03.09.2008р., копія якої знаходиться в матеріалах справи), ОСОБА_3 звільнений з посади, у зв'язку з переходом на іншу роботу. Відповідач також просить провести судову експертизу на підставі наявних у справі матеріалів.
Ухвалою від 06.02.09 року провадження у справі була призначена почеркознавча та технічна експертиза документів, а саме договору купівлі -продажу №1-29/08/07 від 29.08.2007 року ( лист справи 8 ), провадження у справі було зупинено, проведення експертизи було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Леніна,17).
Вищезазначеною ухвалою суд зобов'язав сторони надати додаткові матеріали для проведення експертизи, зокрема відповідач ТОВ “Агрофірма Мирова ” мали в строк до 15.07.2009 року надати до Господарського суду Дніпропетровської області звіти підприємства у відділенні Пенсійного фонду України та до податкової інспекції за квітень 2007року - вересень 2007року за підписом директора ОСОБА_3та печаткою ТОВ “Агрофірма “Мирова”( з відміткою зазначених органів про прийняття звітів ) для направлення експерту.
Відповідач ухвалу суду не виконав витребувані документи не надав, надіслав лист від 13.07.2009року в яком у повідомив, що документи для проведення експертизи зможе надати після отримання цих документів з експертизи , призначеної по ухвалі Дніпропетровського Апеляційного господарського суду по справі № 28/1-08 від 03.09.2008р.
Справа повернулась з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз без виконання в зв'язку з недостатністю документів для проведення експертизи.
Приймаючи до уваги , що справа тривалий час булла зупинена, відповідач так і не виконав ухвалу суду, документи для проведення експертизи не наддав, суд поновив провадження у справі.
Під час розгляду справи після поновлення провадження у справі :
Відповідач свого представника у судове засідання не направив , 10.05.2011р.надіслав лист у якому посилається на свій лист вх.66.26 від 15.04.2009року в якому заявляли клопотання про проведення експертизи та здали зразки печаток. В матеріалах справи (стор.19 том.2) є зазначене відповідачем клопотання, але зразків печаток до нього не додано, і докази що відповідач надавав такі зразки в матеріалах справи відсутні. Відповідач знову просить призначити експертизу. 23.05.2011р. відповідач надіслав лист № 35437/11 в якому зазначає , що зразки підписів директора ТОВ «Агорфірма «Мирова» ОСОБА_3 та зразки печаток , а також зразки підписів за 2007рік були здані на експертизу в 2008році по справі №28/1-08. Явку ОСОБА_3 забезпечити не можуть, так як він на фірмі не працює, печатка агрофірми втрачена.
Приймаючи до уваги що призначена судом почеркознавча та технічна експертиза документів, а саме договору купівлі -продажу №1-29/08/07 від 29.08.2007 року ( лист справи 8 ) не проведена з вини відповідача , який не надав необхідних для проведення експертизи документів (зразків підпису директора фірми ОСОБА_3 вільних та експериментальних , а також зразки печаток ТОВ «Агорфірма «Мирова» , та не може їх надати і на сьогоднішній день, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні 24.05.2011року оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
29 січня 2007р. між позивачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Агорфірма «Мирова» був укладений договір купівлі-продажу №1-29/08/07 29.08.2007 року .
Відповідно до умов договору позивач передає відповідачу дизельне пальне (надалі товар) в кількості 8063 літри по ціні 3,60грн. за 1(один) літр на загальну суму 29026,80грн. , а відповідач товар приймає та оплачує його вартість на підставі рахунку продавця до 05.09.2007р. .
Як встановлено п. 2.1 розділу 2 договору, оплата за товар складає 3,60 грн. за 1 літр. Загальна вартість поставки 29026,80 грн., в тому числі ПДВ - 4837,80 грн.
У відповідності з п. 2.4 розділу 2 договору, термін оплати: до 05 вересня 2007 року (включно) на підставі рахунку продавця.
Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору, позивачем було передано відповідачу дизельне пальне, що підтверджується накладною № 29/1 від 29.08.2007 року, довіреністю серії ЯНФ № 637737 від 29.08.2007 року.
29.08.2007 року, у відповідності з п. 2.4 розділу 2 договору, позивачем було виставлено відповідачу рахунок за № 29/1 від 29.08.2007 року.
Відповідач, в порушення умов договору, у встановлений термін не розрахувався з позивачем за поставлений товар.
Вартість отриманого товару відповідач оплатив двома платежами, а саме:
- 20000,00 грн. - 10 вересня 2007 року (платіжне доручення № 100);
- 9 026,80 грн. - 10 вересня 2007 року (платіжне доручення № 101).
Суд розглянувши заперечення відповідача , вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідач не надав доказів ,що договір купівлі-продажу №1-29/08/07 від 29.08.2007 року ні директором підприємства, ні іншими посадовими особами ТОВ „Агрофірма „Мирова” не підписувався, печатка якою завірено договір підприємству не належить, тоюто що між сторонами були позадоговірні відносини.
Крім того, наявність між сторонами договірних відносин підтверджується платіжними дорученнями №100 від 10.09.2007р. та №101 від 10.09.2007р. в яких відповідач визначив призначення платежу - за дизельне пальне згідно рахунку 29/1 від 29.08.2007р., а в рахунку йдеться посилання на договір купівлі-продажу №1-29/08/07 від 29.08.2007 року з цим відповідач погодився сплачуючи рахунки.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3% річних підлягають стягненню у сумі-9,54 грн.(за період з 06.09.2007р. по 10.09.2007р.,) .
Пунктом 3.3. договору сторони визначили, що при невиконанні покупцем п.2.4. договору він сплачує продавцю штраф у розмірі 50% від загальної суми договору , оскільки відповідач в зазначений п.2.4. договору термін не розрахувався з позивачем позивач просить стягнути з відповідача штраф 14513,40грн.= (29026,80 х 50%).
Відповідно до ст. 610 ЦК України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно приписів ст. 611 ЦК України , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно частини 4 статті 231 ГК України , у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній , визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів ( робіт, послуг ).
Тобто , визначений сторонами у пункті 3.3. договору штраф у розмірі 50% від загальної суми договору не суперечить чинному законодавству, відповідач порушив умови договору і має сплатити штраф, але суд вважає, що штраф підлягає зменшенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником ; майновий стан сторін., які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Пункт 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України також надає суду право при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу,пені) яка підлягає стягненню зі сторони , що порушила зобов'язання.
Приймаючи до уваги, що штрафні санкції надмірно великі, приймаючи до уваги, що прострочка платежу складає не значний строк -5 днів, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій на 50% від суми належної до стягнення і стягнути штраф у сумі - 7256,70грн.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає що позовні вимоги підлягаються задоволенню повністю в частині стягнення 7256,70грн. штрафу та 9,54грн. 3% річних.
Судові витрати, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача .
Керуючись статтями 49, 82-85 ,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Мирова" (53571, Дніпропетровська обл., Томаківський р-н, с. Топила, вул. Кірова, 4, код ЄДРПОУ 30419966) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( 53401, АДРЕСА_1,(поштова адреса), АДРЕСА_2, (юридична адреса), ідентифікаційний номер НОМЕР_1) -7256 ( сім тисяч двісті п'ятдесят шість) грн.70коп. штрафу та 9 (дев'ять )грн. 54коп. 3% річних, 145 (сто сорок п'ять) грн. 22 коп. - витрат по сплаті держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.В. Пархоменко
Повне рішення складено
27.05.2011р.