Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207
Іменем України
29.03.2011Справа №5002-2/924-2011
за позовом Прокурора Красногвардійського району (97000, Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Леніна, 5) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8, кв. 58а, 59) в особі Відділення Автономної Республіки Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 81/610);
до Селянського фермерського господарства "Сокол" (Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Енгельса. 11)
про стягнення 10 429,72 грн.
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача: Тур К.С. - директор відділення.
Від відповідача: ОСОБА_1. - представник, довіреність у справі.
Від прокуратури: не з'явились;
Обставини справи: Прокурор Красногвардійського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Відділення Автономної Республіки Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Селянського фермерського господарства "Сокол" про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству в сумі 10429,72 грн., з яких 10 000,00грн. - сума боргу, 293грн01коп. - сума пені, 80грн00коп. - сума втрат від інфляції, 56грн71коп. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевірки, проведеної прокуратурою Красногвардійського району, встановлено, що згідно із ЗУ «Про фермерське господарство» та Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, Укрдержфонд та його регіональні відділення надають фермерським господарствам за рахунок коштів державного бюджету фінансову підтримку на поворотній основі. Між відділенням АР Крим Українською державного Фонду підтримки фермерських господарств та селянським (фермерським) господарством «Сокол» був укладений договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 09 жовтня 2009 року №8. Відповідно до цього Договору відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов'язувалось надати селянському (фермерському) господарству «Сокол» кошти поворотної фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 95 000 грн. (дев'яносто п'ять тисяч гривень), які останнє зобов'язувалось повернути. Однак, свої зобов'язання за договором відповідач не виконав, чим завдав значні збитки державі, що і стало підставою для звернення прокурора Красногвардійського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Відділення Автономної Республіки Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств із позовною заявою до суду.
29.3.2011 року від відповідача надійшов відзив на позов, яким зазначає про значні збитки, які спричинені несприятливими погодними умовами, у зв'язку із чим підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані. Враховуючи викладене у відзиві відповідач просить суд при прийнятті рішення у даній справі відстрочити виконання рішення до 01.10.2011 року.
Представник відповідача у судовому засіданні повністю визнає суму позову, що відображено в протоколі судового засідання.
Представник позивача у судовому засіданні заявив, що не заперечує проти надання відстрочки виконання рішення по даній справі до 01.10.2011 року, що відображено в протоколі судового засідання.
Прокурор у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Цивільного кодексу України, майнові відносини у сфері господарювання регулюються цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом - умовами кредитного договору іншого не встановлено.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.
Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, в особі директора відділення АР Крим Тур Кристини Серігївни, яка діє на підставі Положення про відділення АР Крим, та Селянським фермерським господарством "Сокол" був укладений договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 09 жовтня 2009 року №8.
Відповідно п.1 договору Укрдержфонд в особі відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов'язувалося надати селянському (фермерському) господарству «Сокол» кошти поворотної фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 95 000,00 грн. (дев'яносто п'ять тисяч гривень).
Відповідно до п.2 договорів фермерське господарство зобов'язувалось використати фінансову підтримку для поновлення обігових коштів.
Згідно п.3.4.2 Селянське фермерське господарство "Сокол" зобов'язано повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відділенню АР Крим Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 09 жовтня 2010 року в сумі 10 000,00грн., до 09 жовтня 2011 року в сумі 10 000,00грн., до 09 жовтня 2012 року в сумі 75 000,00грн.
Виконуючи свої зобов'язання за договором Відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зі свого боку виконало обов'язки за договором №8 від 09.10.2009 року та надало відповідачу кошти поворотної фінансової підтримки в розмірі 95 000 грн., що підтверджено платіжним дорученням від 14.10.2009р. №334, яке знаходиться в матеріалах справи.
Листом за вих.№53-01/169 від 06.10.2010 року та претензією від 12.10.10р. №53-01/175/71 Селянське (фермерське) господарство «Сокол» було повідомлено про необхідність повернення заборгованості у сумі 10 000,00грн.
Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).
Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 10 000,00грн. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок. Більш того, відповідач, відповідно усного клопотання, яке заявлено в судовому засіданні, визнає наявність заборгованості перед позивачем.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення 10 000,00грн. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.5.2 договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує відділенню АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діє у період прострочення.
Отже, у частині стягнення пені у сумі 293грн01коп. за період з 10.10.2010 року по 17.12.2010 року позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки розрахунок пені позивачем здійснений правильно, відповідно до п.5.2 договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 09 жовтня 2009 року №8, не перевищує передбаченого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» максимального розміру пені.
Вимога про стягнення 80грн00коп інфляційних нарахувань за період з жовтня - листопад 2010 року та 56грн71коп. 3% річних за період з 10 жовтня 2010 року по 17 грудня 2010 року також підлягає задоволенню, оскільки в силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 121 ГПК України господарський суд може надати відстрочку або розстрочку виконання рішення, при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Розглянувши заяву відповідача про надання відстрочки виконання рішення до 01.10.2011р., беручи до уваги висновок Торгово-промислової палати України від 06.10.2010 року №3101/05-4 про форс-мажорні обставини, складне фінансове становище відповідача, а також враховуючи те, що позивач не заперечує проти надання відстрочки виконання рішення, суд вважає за можливе надати відстрочку виконання рішення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відноситься на відповідача.
В засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення підготовлений та підписаний 04.04.2011р.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82,84,85, 121 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Сокол" (Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Енгельса, 11, ЄДРПОУ 31503739, р/р260083894, МФО324021 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8, кв. 58а, 59) в особі Відділення Автономної Республіки Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 81/610, р/р 37124012000822, код ЄДРПОУ 22236140, МФО 824026, банк отримувач ГУ ДКУ в АР Крим ) 10 000,00грн. боргу, 293грн01коп. пені, 80грн00коп. інфляційних, 56грн71коп. 3% річних.
3. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Сокол" (Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Енгельса, 11, ЄДРПОУ 31503739, р/р260083894, МФО324021 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») у доход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) держмито в сумі 104грн30коп.
4. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Сокол" (Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Енгельса, 11, ЄДРПОУ 31503739, р/р260083894, МФО324021 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») у доход державного бюджету України (р/р 31214264700002; у банку одержувача: в УГК в м. Сімферополі ГУ ГКУ в АРК;МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050003 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) 236,00 грн. витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
5. Відстрочити виконання рішення до 01.10.2011 року.
6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.