Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307
Іменем України
29.03.2011Справа №5002-33/695-2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» (98307, м. Керч, вул. Велика, 143)
до Фонду майна АР Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17)
про визнання права на приватизацію та спонукання до виконання певних дій
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники :
Від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 01/11 від 08.02.2011 р., Осокін Олександр Андрійович, директор, ТОВ «Галіотіс».
Від відповідачів: ОСОБА_2, представник, довіреність № 16-Д від 21.01.2011 р., Фонд майна АРК.
Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача, Фонду майна АР Крим, та просить суд визнати у позивача пріоритетне право на приватизацію шляхом викупу орендованих ним нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Керч, вул. курс-Фортеця, будівлі № 54, 56, 65, 266, загальною площею 576,10 кв.м., та споруду «Мінна стінка», площею 40 кв.м.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач, відмовивши позивачеві у включенні орендованих ним приміщень до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, порушив право позивача, передбачене пунктом 51 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки».
Відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначає, що ним були вжити заході щодо включення спірного об'єкту оренди до переліку майна, що належить АР Крим, яке підлягає та не підлягає приватизації шляхом викупу, однак, Міністерство культури та мистецтва АР Крим відмовило відповідачу в такому праві.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд
встановив:
18 березня 2002 року між Міністерством оборони України (орендодавець) в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» (орендар) укладений договір оренди нерухомого військового майна, розташованого у військовому містечку № 1 Керченського гарнізону за адресою: м. Керч, Керч-Фортеця № 49/2002/ГоловКЕУ, відповідно до умов якого позивач прийняв в термінове, платне користування нерухоме, нежитлове майно: будівлі № 54, 56, 65, 266, загальною площею 633 кв. м. та споруду «Мінна стінка», площею 40 кв. м., розташоване за адресою: АР Крим, м. Керч, Керч-Фортеця, вартість якого визначена згідно з актом експертного висновку про оцінку майна та становить 8824.00 грн. (а.с. 48-56).
Строк дії договору визначений в пункті 10.1 - до 18 березня 2007 року.
Як вбачається з Акту інвентаризації приміщень будівель № 54, 56, 65, 266 військового містечка 1, розташованого у м. Керч, Керч-Фортеця, приміщення, що були передані позивачу в оренду, знаходилися в незадовільному стані (а.с. 57-58).
З метою приведення орендованого нерухомого майна в стан, придатний для подальшої експлуатації, упередження його подальшого руйнування, згідно з пунктом 5.4 договору оренди, відповідно до якого орендар зобов'язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів за рахунок власних коштів, позивач звернувся до орендодавця з відповідним клопотанням.
Листом № 144/46/2978 від 18 грудня 2002 року товариству з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» Головним КЕУ Міністерства оборони України наданий дозвіл на проведення ремонту орендованих приміщень (а.с. 47).
Так, 20 грудня 2002 року позивачем був укладений відповідний договір підряду № 21 на ремонт нежитлових приміщень № 54, 56, 65, 266 (а.с. 71-72).
Вартість виконаних робіт склала 19800.00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт за січень 2003 року (а.с. 73-74).
З метою приватизації зазначених приміщень, позивач звертався до Фонду майна АР Крим з відповідними клопотаннями про включення орендованих об'єктів до переліку об'єктів, що підлягають приватизації та встановити спосіб приватизації. З матеріалів справи вбачається, що клопотання позивача Фондом майна АР Крим задоволені не були.
Рішенням господарського суду АР Крим від 01 квітня 2005 року у справі № 2-20/4606-2005 за первісним позовом Фонду майна АР Крим до товариства з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» та Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про розірвання договору та повернення майна; за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» до Фонду майна АР Крим про включення майна у перелік об'єктів, які підлягають приватизації, в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Зобов'язано Фонд майна АР Крим прийняти заяву та додані до неї документи товариства з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» стосовно включення нерухомого майна: будівель № 54,56,266, загальною площею 633.00 кв.м. та споруди «Мінні стінка», площею 40 кв.м., розташованих у м. Керч, Керч-Фортеця, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації та встановити спосіб приватизації і за наслідками розгляду заяви повідомити товариство з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» про прийняте рішення у встановлений законом місячний строк (а.с. 63-65).
Рішенням господарського суду АР Крим від 11 грудня 2008 року у справі № 2-4/6172-2008 строк дії вищезазначеного договору оренди нерухомого військового майна, розташованого у військовому містечку № 1 Керченського гарнізону за адресою: м. Керч, Керч-Фортеця № 49/2002 від 18 березня 2002 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» та Головним КЕУ МО України продовжений та його зміст затверджено в новій редакції (а.с. 27-40).
У зв'язку з тим, що площа орендованого приміщення змінилася та фактично склала 576.10 кв.м., відповідно з чим змінився і порядок оплати орендної плати, додатковою угодою № 1 від 11 травня 2010 року до договору оренди нерухомого майна, що належить АР Крим від 02 грудня 2008 року були внесені відповідні зміни, у тому числі в частині площі та розміру орендної плати (а.с. 41-44).
З метою реалізації свого права на приватизацію, передбаченого пунктом 51 Державної програми приватизації на 200-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації» від 18 травня 2000 року № 1723-III, позивач звернувся до продавця об'єкту приватизації - Фонду майна АР Крим.
Листами від 17 вересня 2009 року № 08-10/8006 (а.с. 61) та від 17 вересня 2010 року № 0810/6726 (а.с. 62) Фонд майна АР Крим повідомив позивача, що вищенаведені об'єкти до переліку майна, що належить Автономній Республіці Крим та підлягає приватизації, не включені.
Позивач зазначає, що відповідач не включивши орендовані ним приміщення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу, та не розпочавши підготовку об'єкту малої приватизації до продажу за викупом, порушив його права, що і з'явилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами в процесі приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, вони повинні регулюватися Законом України від 18 травня 2000 року № 1723-ІІІ, яким затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 рр., Законом України «Про оренду державного та комунального майна», а також Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).
Так, відповідно до статті 1 Закону України № 1723-ІІІ від 18 травня 2000 року державна програма приватизації на 2000 - 2002 роки визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.
Як вже було зазначено, з метою приведення орендованого нерухомого майна в стан, придатний для подальшої експлуатації, упередження його подальшого руйнування, згідно з пунктом 5.4 договору оренди, відповідно до якого орендар зобов'язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів за рахунок власних коштів, позивач звернувся до орендодавця з відповідним клопотанням.
Листом № 144/46/2978 від 18 грудня 2002 року Головним КЕУ Міністерства оборони України наданий дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» на проведення ремонту споруд (а.с. 47).
Так, 20 грудня 2002 року позивачем був укладений відповідний договір підряду № 21 на ремонт нежитлових приміщень № 54, 56, 65, 266 (а.с. 71-72).
Вартість виконаних робіт склала 19800.00 грн., що підтверджується актом приймання виконаний робіт за січень 2003 року (а.с. 73-74).
Крім того, данні обставини також були встановлені господарським судом АР Крим при розгляді справи № 2-20/4606-2005 (а.с. 63-65), а також, з огляду на положення статті 35 Господарського процесуального кодексу України, не потребують доказування.
Відповідно до Державної програми приватизації на 2000 - 2002 рр., затвердженої Законом України від 18 травня 2000 р. №1723-ІІІ, а саме - пунктом 51 передбачено, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна, орендар одержує право на викуп цього майна, якщо він за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше ніж 25 % залишкової (відновної за урахуванням зносу) вартості майна.
Таке право орендар одержує у разі прийняття за власною ініціативою органом приватизації рішення про приватизацію об'єктів групи «А».
Відповідно до Аудиторського висновку від 06 грудня 2006 року (ліцензія № 0496, свідоцтво про внесення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності № 0496) (а.с. 126) сума витрат з поліпшення орендованого майна - нежитлових приміщень № 54, 56, 65, 266 військового містечка № 1 Керченського гарнізону за адресою: м. Керч, Керч-Фортеця, за рахунок власних коштів товариства з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» складає 19800.00 грн. (а.с. 68-69).
Вартість приміщень, що передавалися позивачу в оренду відповідно до Акту прийому-передачі фондів військового містечка № 1 складала 8824.00 грн. (а.с. 59), тобто вартість невід'ємних поліпшень, здійснених позивачем за рахунок власних коштів, склала більш ніж 25% від залишкової вартості майна.
Статтею 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачена можливість приватизації об'єкту оренди, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Статтею 4 зазначеного Програми приватизації встановлено, що для реалізації завдань приватизації Фонд державного майна України, зокрема, застосовує аукціони під час продажу об'єктів груп А.
Пунктом 48 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки» встановлено, що продаж об'єктів групи «А» здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та вказаної програми.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про приватизацію державного майна», приватизацією державного майна - є відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону, з метою підвищення соціально економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Статтею 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначено коло осіб, які можуть бути продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, а саме: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими радами.
Продавцями об'єктів приватизації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, є органи по управлінню її майном, створювані Верховною Радою Автономної Республіки Крим, тобто у даному випадку Фонд майна Автономної Республіки Крим.
Аналогічні положення щодо органів, які можуть здійснювати приватизацію, викладені у статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна». Такими органами є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо майна, яке є державною власністю; органи приватизації в Автономній Республіці Крим - щодо майна, яке є у власності Автономної республіки Крим; органи, створені відповідними місцевими радами та їм підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними - щодо майна, яке перебуває у комунальній власності. Названі органи складають єдину систему державних органів приватизації в Україні, повноваження яких визначено частиною 3 статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна».
Серед повноважень, визначених вказаною правовою нормою, законодавець, зокрема, надав органу приватизації право на здійснення повноважень власника державного майна у процесі приватизації; здійснення продажу майна, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств; затвердження планів приватизації майна, що перебуває у державній власності, планів розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації; укладення угод щодо проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу; укладення договорів на проведення незалежної оцінки майна в процесі його приватизації; укладення у випадках, передбачених законодавством, угод щодо проведення екологічного аудиту об'єктів приватизації; контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна; здійснення продажу земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
Отже, законодавець однозначно передбачив повноваження щодо укладення договорів купівлі-продажу в процесі приватизації, поклавши їх саме на орган приватизації, тобто на Фонд майна АР Крим.
Як вже було зазначено, рішенням господарського суду АР Крим від 01 квітня 2005 року у справі № 2-20/4606-2005 зобов'язано Фонд майна АР Крим прийняти заяву та додані до неї документи товариства з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» стосовно включення нерухомого майна: будівель № 54,56,266, загальною площею 633.00 кв.м. та споруди «Мінні стінка» 40 кв.м., розташованих у м. Керч, Керч-Фортеця до переліку об'єктів, що підлягають приватизації та встановити спосіб приватизації і за наслідками розгляду заяви повідомити товариства з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» про прийняте рішення у встановлений законом місячний строк (а.с. 63-65).
Відповідно до пункту 5 статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до відповідного переліку. Результати розгляду не пізніше, як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі. Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом, є законодавче встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства, не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2000 року у справі № 1-16/2000 орган приватизації зобов'язаний розглянути заяву покупця і не пізніше як через місяць повідомити його про результати її розгляду. Відмова в приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений у цій статті Закону. Якщо підстав для відмови немає, орган приватизації включає конкретні підприємства до переліку об'єктів приватизації і направляє цей перелік органу, який його затверджує. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами. Зокрема, викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону та іншими законами, і є в такому разі обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації.
Конституційний Суд України також вказав, що, виходячи з того, що спосіб приватизації визначає орган, який затверджує переліки об'єктів малої приватизації, положення частини 5 статті 7 Закону слід розуміти таким чином, що орган приватизації, який отримав заяву від покупця, зобов'язаний розглянути її та в разі відсутності підстав для відмови, включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або відмовити у приватизації.
Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2000 року у справі N 1-16/2000 вирішено, що положення частини 5 статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» слід розуміти так, що органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову в приватизації.
Стаття 51 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000 - 2002 роки», визначає умови набуття орендарем права на приватизацію шляхом викупу орендованого майна, саме тоді, коли він за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків від залишкової вартості майна.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» право власності на державне майно підтверджується договором купівлі - продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації. Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню.
Статтею 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлено, що порядок викупу об'єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.
В свою чергу, Наказом Фонду державного майна України «Про затвердження примірних договорів купівлі-продажу» від 22 серпня 2005 року № 2411, зареєстрованого в Міністерством юстиції України 14 вересня 2005 року за № 1045/11325, затверджено примірний договір купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу шляхом викупу».
Укладенню вищевказаного договору купівлі - продажу передує процедура підготовки об'єкту малої приватизації до продажу, яку здійснює відповідач, відповідно до Положення «Про Фонд майна Автономної Республіки Крим», затвердженої Постановою Уряду Автономної Республіки Крим від 02.11.1995 р. №325 та норм Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію»), яка включає в себе: визначення ціни продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу; підготовка та публікація інформації про об'єкти малої приватизації; інші дії.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування (у тому числі і позивач), їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач незважаючи на вищезазначене рішення господарського суду АР Крим від 01 квітня 2005 року у справі № 2-20/4606-2005 не включив спірні об'єкти до переліку майна, що належить АР Крим та підлягає приватизації, про що повідомив позивача листом № 08-10/8006 від 17 вересня 2009 року та від 17 вересня 2010 року № 0810/6726 (а.с. 61,62).
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частинами 1,2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Також, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності прав.
Отже, відповідач безпідставно не включив орендовані ним нежитлові приміщення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу та не розпочав підготовку об'єкта малої приватизації до продажу за викупом. Право позивача на приватизацію даних приміщень шляхом викупу прямо передбачене статтею 51 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000- 2002 роки», то відповідно до статті 20 Господарського кодексу України, статті 16 Цивільного Кодексу України підлягає захисту судом шляхом визнання за позивачем його порушеного права на приватизацію шляхом викупу об'єкта оренди та проведення відповідної процедури приватизації у цьому випадку.
З огляду на викладене, позові вимоги є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, понесені позивачем у зв'язку зі сплатою державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.
В судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 04 квітня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» (98307, м. Керч, вул. Велика, 143, ЄДРПОУ 30762032) пріоритетне право на приватизацію шляхом викупу орендованих ним нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Керч, вул. Керч-Фортеця, будівлі № 54, 56, 65, 226, загальною площею 576,10 кв.м., та споруду «Мінна стінка», площею 40 кв. м.
3. Зобов'язати Фонд майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська 17) підготувати до продажу шляхом викупу нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Керч, вул. Керч-Фортеця, будівлі № 54, 56, 65, 266 площею 576,10 кв.м., та споруду «Мінна стінка», площею 40 кв. м.
4. Стягнути з Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Галіотіс» (98307, м. Керч, вул. Велика, 143, ЄДРПОУ 30762032) 85.00 грн. - державного мита та 236.00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.