Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121
Іменем України
28.03.2011Справа №5002-23/340-2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК Скворцово» (пров. Персиковий, буд. 2, с. Скворцове, Сімферопольський район, АР Крим, 97544)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (вул. Київська, буд. 74/6, Київський район, м. Сімферополь, АР Крим, 95034)
За участю Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (вул. Набережна, буд. 69, м.Сімферополь, АР Крим, 95000)
про стягнення 89489,00 грн.
Суддя Доброрез І.О.
Від позивача - ОСОБА_1., представ. за довір. б/н від 01.01.2011 р.
Від відповідача - ОСОБА_2., представ. за довір. № 007-Д від 04.01.2011 р., ОСОБА_3., інженер, представ. за довір. № 228-Д від 08.02.2011 р.
Від Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні - ОСОБА_4, представ. за довір. № 93 від 27.01.2011р.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «МПК Скворцово» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» суми збитку у розмірі 89489,00 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача всі судові витрати, пов'язані з подачею позову і розглядом справи в суді.
Позовні вимоги мотивовані спричиненням ВАТ «Крименерго» матеріальних збитків в результаті порушення останнім умов подачі електроенергії, а саме подачі неякісної електроенергії на розподільчий трансформаторний пункт з напругою, що перевищує встановлені договором і законом норми.
16.02.2011 р. до канцелярії суду представником відповідача представлений відзив на позов, відповідно до якого ВАТ «Крименерго» позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Відповідач свою позицію мотивує тим, що позивачем не доведено факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.
Крім того, складені позивачем протокол проведення огляду аварії та акт про результати огляду та обслуговування аварії від 20.10.2010 р. ВАТ «Крименерго» вважає неналежними доказами у справі, оскільки законодавством передбачений порядок та вимоги до розслідування причин і наслідків аварій і пожеж на енергетичних установках суб'єктів відносин у сфері теплопостачання та споживачів електричної енергії, які позивачем не були дотримані.
В судовому засіданні 28.02.2011р. представником ТОВ «МПК Скворцово» суду представлені письмові заперечення на відзив ВАТ «Крименерго». Крім того, ним надане клопотання про залучення до участі у справі фахівців Держенергонагляду для дачі пояснень по суті спору.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 28.02.2011 р. в порядку ст. 30 ГПК України залучено до участі у розгляді справи фахівців Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (вул. Набережна, буд. 69, м. Сімферополь, АР Крим, 95000) для дачі пояснень по суті спору.
10.03.2011 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли письмові пояснення стосовно заперечень на відзив.
Представники сторін в судове засідання з'явилися. Представник позивача позов підтримав.
Представники відповідача проти позову заперечували за мотивами, викладеними у відзиві та письмових поясненнях.
Представник Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні в судове засідання з'явився, надав письмові пояснення по суті спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, пояснення представника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні, суд
Встановив :
05.07.2010р. Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» (Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «МПК Скворцово» (Споживач) уклали договір про поставку електричної енергії №407.
Відповідно до п.1 договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, вказаною у додатку №6 «Акт розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до договору, а Споживач оплачує постачальнику вартість використаної (придбаної) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умовам цього договору.
При підключенні до електричних мереж відповідача був укладений Договір про приєднання до електричних мереж № 61/005-380-10 від 16.06.2010 р.
Пунктом 1.4 договору № 61/005-380-10 передбачено, що клас напруги у точці приєднання визначається напругою на межі балансової приналежності та складає 10 кВ (II клас).
Судом встановлено, що подача електроенергії подається через розподільчий трансформаторний пункт, в якому напруга із значенням 110 кВ знижується до 10 кВ і розподіляє подачу струму по конкретним лініям, у тому числі і на високовольтну лінію № 9, яка забезпечує електроенергією позивача.
Електроенергія, призначена для позивача, подається на трансформаторну підстанцію №209 (далі Тп№209), на якій встановлені електролічильники і запобіжники.
20 жовтня 2010 р. близько 09:00 ранку електролічильник на ТП№209 вийшов з ладу, здійснився викид масла на трансформаторі, згасло табло показників, згоріли запобіжники і подача напруги була припинена.
Співробітниками позивача були замінені запобіжники і відновлена подача напруги.
Позивач вважає, що аварія сталася внаслідок порушення відповідачем умов подачі електроенергії, а саме подачі неякісної електроенергії на розподільчий трансформаторний пункт з напругою, що перевищує встановлені договором і законом норми.
При виявленні вищезгаданого факту, співробітники позивача відключили подачу електроенергії і витримали технологічну перерву в роботі ТП № 209 протягом 30 хвилин.
Після даної перерви подача електроенергії була відновлена. При вимірюванні були встановлені нормальні показники напруги.
Під час вищеперелічених подій співробітниками різних структурних підрозділів позивача були виявлені перебої в роботі електроприладів і устаткування.
Позивач зазначає, що після того, як подача нормальної напруги була відновлена, співробітники Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК Скворцово» склали комісію з метою виявлення наслідків аварійної ситуації, що склалася. До складу комісії увійшли: голова комісії - головний інженер ОСОБА_5, і члени комісії: ОСОБА_6 - головний енергетик; ОСОБА_7. - начальник служби безпеці; ОСОБА_8 начальник юридичного відділу; ОСОБА_9 - головний технолог; ОСОБА_10 керівник відділу інформаційних технологій; ОСОБА_11 - машиніст холодильних установок. Одночасно з цим, про аварійну подію відповідач був повідомлений в телефонному режимі.
21 жовтня 2010 р. за вих. № 471 відповідачеві було направлено лист про необхідність участі представників відповідача в роботі комісії з розслідування причин і наслідків аварійної ситуації, що відбулася.
21 жовтня 2010 р. за вих. № 472 в ОП «Держнергонагляд» в Кримському регіоні було направлено лист про необхідність участі їх представників в роботі комісії з дослідження причин і наслідків аварійної ситуації, що відбулася.
21 жовтня 2010 року представники відповідача зняли електролічильник, що вийшов з ладу, опечатали його і відвезли для проведенні огляду на комісії.
01 листопада 2010 р. в телефонному режимі представники відповідача повідомили, що досліджують обставини даної аварійної ситуації своєю комісією і що термін роботи даної комісії продовжений до 30 днів.
18 листопада 2010 року на ТП № 209 Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК Скворцово» був встановлений новий прилад обліку витрачання електроенергії, придбаний за рахунок позивача. Представники відповідача провели належну процедуру перевірки і опломбували даний прилад обліку.
22 листопада 2010 р. за вих. № 552 позивач відправив відповідачеві письмовий запит на отримання результатів роботи комісії відповідача. Відповіді на даний лист отримано не було.
В результаті роботи комісії позивача було виявлено, що були пошкоджені електроприлади та обладнання, що належать позивачеві. Було встановлено, що несправність даних об'єктів спричиняє за собою неможливість подальшої експлуатації без проведення ремонту або відповідної заміни. З метою швидкого відновлення виробничого процесу, позивач звернувся до обслуговуючих організацій з метою проведення екстреного ремонту і/або заміни електроприладів, що вийшли з ладу, і устаткування. Вартість проведених ремонтних робіт склала 89 489,00 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на п.п.4.1.1, 3.2.2 договору №407 якими закріплена відповідальність відповідача за дотримання граничних показників якості електричної енергії на межах балансової приналежності електромереж в точці продажу та встановлено право позивача вимагати відшкодування збитків, спричинених позивачеві в результаті порушення відповідачем умов даного Договору.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають на підставі наступного.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Згідно статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Однак, суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1)протиправної поведінки:
2)збитків;
3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4)вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна і бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком протиправної поведінки.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного суду України від 30.05.2006р. у справі №42/266 - 6/492).
З огляду на викладене, відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. Отже, між порушенням та збитками має бути причинний зв'язок. За відсутністю такого зв'язку збитки не відшкодовуються.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Причому обов'язковою умовою доказів є їх допустимість, під якою, згідно з ч.2 ст.34 ГПК України, розуміється, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що загальний характер допустимості доказів полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).
Позивач, у підтвердження вини ВАТ "Крименерго" у спричиненні збитків надав протокол проведення огляду аварії та акт про результати огляду та обслуговування аварії від 20.10.2010р., які суд розцінює як неналежні докази на підставі наступного.
Згідно з Інструкцією з обліку та розслідування технологічних порушень в роботі енергетичного господарства споживачів, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 4 серпня 2006 року N 270 встановлений єдиний порядок та вимоги до розслідування причин і наслідків аварій і пожеж на енергетичних установках суб'єктів відносин у сфері теплопостачання та споживачів електричної енергії, які призвели до порушення режимів роботи інших споживачів електричної енергії, суб'єктів електроенергетики або суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, порушень нормальної експлуатації об'єктів енергетичного господарства споживачів.
Відповідно до п.11.2 Інструкції вона поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від їх форм власності та відомчої належності, які мають на своєму балансі енергетичне обладнання і споруди (додаток 1).
Згідно п.7 додатку 1 до обладнання і споруд, ушкодження яких ураховується як аварія або відмова в роботі і оформлюється актом розслідування, відносяться розподільчі пристрої напругою 3 кВ і вище. Оскільки у позивача на балансі знаходяться розподільчі пристрої напругою 10 кВ, суд вважає необхідним застосовувати до спірних правовідносин положення вказаної Інструкції.
Главою 4 цієї Інструкції встановлено, що кожна аварія чи відмова в роботі енергетичного господарства розслідується комісією, в склад якої обов'язково включаються представники енергопостачальної організації, територіальних органів інспекції з експлуатації електричних станцій та мереж і структурного підрозділу Держенергонагляду.
Пунктом 3.4 інструкції передбачено, що керівник підприємства зобов'язаний повідомити про технологічне порушення орган, до сфери управління якого належить підприємство, відповідну місцеву держадміністрацію.
Оперативне повідомлення про аварію або відмову в роботі складається згідно з додатком 2 і передається факсом (п.3.5 Інструкції).
Пунктом 4.6 Інструкції встановлено, що комісія зобов'язана протягом десяти робочих днів з моменту виникнення технологічного порушення розслідувати обставини і причини аварії чи відмови в роботі. Результати розслідування оформлюються актом за формою згідно з додатком 3.
Протокол та акт складені позивачем в односторонньому порядку, без участі представників ВАТ "Крименерго" та робітників Дреженергонагляду, неналежної форми, без повідомлення належним чином ВАТ "Крименерго".
Так, листом від 21.10.2010р. ТОВ "Скворцово" повідомило, що 20.10.10р. за його думкою було надана напруга, яка перевищує встановлені законом характеристики, за результатами чого нанесено матеріальний збиток. Цей лист було надіслано поштою та отримано ВАТ "Крименерго" 25.10.2010р. Тобто без визначення належним чином підстав технологічного порушення позивач самостійно дійшов висновку, що в результаті йому причинені збитки.
Однак, вищевказані обставини не підтверджуються актом розслідування та іншими документами ВАТ "Крименерго", що спростовує вину ВАТ "Крименерго".
Наданий позивачем акт обстежень та протокол від 20.10.2010р. не доводять таких елементів складу цивільного правопорушення, як неправомірні дії відповідача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою та збитками, наявність збитків та вини відповідача. Крім того у матеріалах справи відсутні підтвердження сплачених позивачем сум ремонтних робіт, не має належного розрахунку суми позову.
Клопотання позивача про призначення судової експертизи лічильника ЦЕ6850 №90285563 ГП IV/09, що був раніше встановлений на ТП №209, і знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК Скворцово», задоволенню не підлягає на підставі наступного.
Згідно ч.2 ст.79 ГПК України Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи.
Тобто, у даному випадку - це право, а не обов'язок суду.
Позивач просить поставити на вирішення експертизи наступні питання:
1. Який рівень напруги був останнім зафіксований на цьому лічильнику перед тим, як він вийшов з ладу?
2. Яка причина виходу з ладу цього лічильника?
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
У пункту 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 11.11.1998р. вказано, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
В даному випадку суд враховує і вважає достатніми доказами, згідно зі ст.ст.32-34 ГПК України, пояснення спеціалістів Держенергонагляду щодо можливих причин виходу з ладу обладнання позивача.
Також суд враховує, що перше питання не є предметом електротехнічної експертизи, оскільки не потребує спеціальних знань у галузі електротехніки.
Стосовно другого питання, суд вважає недоцільним призначення експертизи, оскільки відмова у роботі електролічильника була виявлена 20.10.2010р., а вже 18.11.2010р. було встановлено новий прилад обліку, тому вказане питання неможливо дослідити на момент розгляду справи.
Крім того, запропонована позивачем установа не є експертною.
Таким чином підстав для призначення експертизи не має.
На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні позову.
В судовому засіданні 28.03.2011р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 04.04.2011р.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
1.У клопотанні про призначення судової експертизи відмовити.
2.У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.