Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207
Іменем України
22.03.2011Справа №5002-2/93-2011
За позовом Фонда майна Автономної Республіки Крим (95015,м.Сімферополь,вул.Севастопольська,17)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" (98600, м. Ялта, вул. Полікурівська, 25, кв. 6; 98600, м. Ялта, вул. К.Маркса, буд. 18Б, кв. 4; м. Ялта, вул. Рузвельта, 7)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сеченова (98600, м. Ялта, вул. Мухіна. 8)
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача - ОСОБА_1 - представник, довіреність у справі.
Від відповідача - не з'явився.
Третя особа - ОСОБА_2 - представник, довіреність у справі.
Суть спору:
Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Typ, якою просять суд витребувати у TOB "Крокус-Тур" нерухоме майно корпусу №6, розташованого за адресою: м. Ялта, вул.Полікурівська, 25, шляхом передачі Кримському республіканському науково-дослідному інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сєченова за актом приймання-передачі.
Позовні вимоги мотивовані тім, що між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.. І. М.Сеченова та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна корпусу №6, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, 25. Рішенням ГС АР Крим від 19.8.2010 року №2-21/2437-2010 було визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, постановою САГС вищевказане рішення залишено без змін. Той факт, що відповідач безпідставно на даний час займає спірне приміщення, і стало підставою для звернення із позовом до суду.
Ухвалою від 06.01.2011 року по справі №5002-2/93-2011 було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.. І. М.Сеченова.
Представник позивача 01.2.2011 року передав уточнення позовної заяви від 01.2.2011 року, якою просить суд витребувати від TOB "Крокус-Тур" (вул. К.Маркса, 18, літ. Б, кв. 4, м. Ялта) нерухоме майно - корпусу №6, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, 25, шляхом виселення та передачі Кримському республіканському науково-дослідному інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.. І. М.Сєченова за актом приймання - передачі.
10 березня 2011 року судове засідання відбулося за участю представника позивача Соловйовой (довіреність у справі), представника відповідача - Лобацевіча - директора (протокол у справі), інтереси третьої особи представляв - ОСОБА_2 (довіреність у справі).
Представник відповідача 10.3.2011р. у судовому засіданні надав суду заперечення, яким просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із тим, що орендарем спірного майна є ТОВ "Крокус", що підтверджується договором від 01.11.2000 року, додатковою угодою від 17.01.2001 року, квитанціями про сплату.
10 березня 2011 року у судовому засіданні оголошувалась перерва на 16.3.2011р, 22.3.2011р.
16 березня 2011 року після перерви судове засідання було продовжене за участю тих же представників позивача та третьої особи, інтереси відповідача представляв Мневец (довіреність у справі).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Стаття 49 ГК України передбачає, що підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.
Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст..759, 762 Цивільного кодексу України).
Тотожні положення зафіксовані у ст. 283 Господарського кодексу України, згідно якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ст..2 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» у редакції від 07.02.2002р).
Між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сеченова, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус", як орендарем, було укладено Договір оперативної оренди нерухомого майна, що належить АР Крим від 01.11.2000р., відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає нерухоме майно (корп..6) по вул..Полікуровська, площею 642,1, що належить АР Крим, знаходиться у сфері управління Мінздраву АРК та знаходиться на балансі Державного підприємства Кримського республіканського НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.. І. М.Сеченова, а орендар приймає у оперативну оренду по акту приймання передачі (додаток №1) для організації відпочинку.
Пунктом 7.1 договору сторони узгодили, що договір діє у продовж 5 років з 01.11.2000р по 01.11.2005р.
Термін дії договору відповідно до додаткової угоди від 01.11.2000р, підписаної Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сеченова та ТОВ «Кокус» за договором від 01.11.2000р, було встановлено до 01.11.2050р.
Між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сеченова, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур", як орендарем, було укладено Договір оперативної оренди нерухомого майна, що належить АР Крим від 21.3.2003р., відповідно до п.1.1 якого, орендодавець передає нерухоме майно (корп..6) по вул. Полікуровська, площею 642,1, що належить АР Крим, знаходиться у сфері управління Мінздраву АРК та знаходиться на балансі Державного підприємства Кримського республіканського НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сеченова, а орендар приймає у оперативну оренду по акту приймання передачі (додаток №1) для організації відпочинку.
Відповідно до п.2.5 договору повернення майна орендарем орендодавцю здійснюється на підставі акту приймання - передачі на момент припинення дії договору оренди, звіреного з актом приймання - передачі майна в оренду. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі.
Пунктом 7.1 договору сторони узгодили, що договір діє у продовж 5 років з 21.3.2003р по 20.3.2008р.
На виконання умов Договору оперативної оренди нерухомого майна, що належить АР Крим від 21.3.2003р, Кримський республіканський НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сеченова передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" відповідно до підписаного 21 березня 2003 року між сторонами за договором акту приймання - передачі у оперативну оренду нерухоме майно, що належить АРК.
Факт фактичного прийняття нерухомого майна відповідачем від третьої особи для організації відпочинку підтверджується самим актом від 21 березня 2003 року приймання - передачі у оперативну оренду нерухоме майно, що належить АРК, копія якого оформлена відповідачем із здійсненням запису про вірність копії оригіналу з проставленням печаті ТОВ «Крокус-Тур», наявна у матеріалах справи, платіжними дорученнями про сплату орендної плати (за винятком платежів 2011 року, де платником зазначено ТОВ «Крокус»), актами звірки взаємних розрахунків.
28 березня 2003 року було укладено додаткову угоду до договору оперативної оренди нерухомого майна, що належить АР Крим від 01.11.2000р, відповідно до якої, у зв'язку з реорганізацією орендатора ТОВ «Крокус» у ТОВ «Крокус-Тур» та правонаступництвом, у тексті договору оперативної оренди нерухомого майна від 01.11.2000р було визначено читати як орендаря - ТОВ «Крокус-Тур».
Відповідно додаткової угоди від 25 квітня 2003 р. до договору оперативної оренди нерухомого майна АР Крим від 21 березня 2003 р., сторони дійшли згоди про змінення строку дії договору, отже: “7.1. Договір діє протягом 50 років з 21 березня 2003 р. по 21 березня 2053 р.”.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". (ст..115 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст..64 Закону України «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на території України.
Таким чином, обов'язковість виконання судового рішення виникає у момент набрання ним чинності.
Рішенням Господарського суду АРК від 19.8.2010р по справі №2-21/2437-2010 за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" та Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сеченова про визнання правочину недійсним було позов задоволено, визнано недійсним договір оренди нерухомого майна корпусу № 6, розташованого за адресою: м. Ялта, вул.. Полікурівська, 25, укладений 21 березня 2003 року між Кримським республіканським науково-дослідницьким інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сєченова та Товариством з обмеженою відповідальністю “Крокус-Тур” та визнано недійсною додаткову угоду від 28 березня 2003 року, укладену між Кримським республіканським науково-дослідницьким інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сєченова та Товариством з обмеженою відповідальністю “Крокус-Тур” до договору оренди від 01 листопада 2000 року, укладеному між Кримським республіканським науково-дослідницьким інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сєченова та Товариством з обмеженою відповідальністю “Крокус”.
Постановами Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 та Вищого господарського суду України від 19.01.2011р по справі №2-21/2437-2010 рішення Господарського суду АРК від 19.8.2010р по справі №2-21/2437-2010 було залишено без змін.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (ч.1 ст.216 ЦК України).
Згідно з п. 18 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» у разі визнання господарським судом угоди недійсною обов'язок щодо повернення одержаного за угодою виникає у сторони (сторін) з моменту прийняття відповідного судового рішення.
Відповідно до п. 10 Постанови Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Часиною 1 ст. 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Отже, судом встановлено, що правовідносини між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.. І. М.Сеченова та ТОВ «Крокус-Тур» щодо оперативної оренди нерухомого майна (корп..6) по вул..Полікуровська, площею 642,1, що належить АР Крим, знаходиться у сфері управління Мінздраву АРК та знаходиться на балансі Державного підприємства Кримського республіканського НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сеченова, які виникли з договору оперативної оренди нерухомого майна, що належить АР Крим, від 21.3.2003р та додаткової угоди 28.3.2003р до договору оперативної оренди нерухомого майна, що належить АР Крим, від 01.11.2000р, визнаних недійсними у судовому порядку, відсутні та підстав для знаходження відповідача у спірному нежитловому приміщенні нема.
Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).
Відповідно до ст. 32-34 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів виконання зобов'язань перед позивачами щодо повернення спірного нежитлового приміщення.
Отже, позовні вимоги щодо витребування від TOB "Крокус-Тур" нерухомого майна - корпусу №6, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, 25, шляхом виселення та передачі Кримському республіканському науково-дослідному інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.. І. М.Сєченова за актом приймання - передачі обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідача.
В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене та підписане 28.3.2010р.
Керуючись ст. ст.49,77,82,84,85 ГПК України
1. Позов задовольнити.
2. Витребувати від Tовариства з обмеженою відповідальністю «Крокус - Тур» (98600, м. Ялта, вул. Полікурівська, 25, кв. 6; 98600, м. Ялта, вул. К.Маркса, буд. 18Б, кв. 4; м. Ялта, вул. Рузвельта, 7) нерухоме майно корпусу № 6, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, 25, шляхом виселення та передачі Кримському республіканському науково - дослідницького інституту фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І.Н. Сєченова (98600, м. Ялта, вул. Мухіна. 8) за актом приймання - передачі.
3. Стягнути з Tовариства з обмеженою відповідальністю «Крокус - Тур» (98600, м. Ялта, вул. Полікурівська, 25, кв. 6; 98600, м. Ялта, вул. К.Маркса, буд. 18Б, кв. 4; м. Ялта, вул. Рузвельта, 7) у доход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) держмито в сумі 85,00грн.
4. Стягнути з Tовариства з обмеженою відповідальністю «Крокус - Тур» (98600, м. Ялта, вул. Полікурівська, 25, кв. 6; 98600, м. Ялта, вул. К.Маркса, буд. 18Б, кв. 4; м. Ялта, вул. Рузвельта, 7) у доход державного бюджету України (р/р31218259700002; у банку одержувача: в УГК в м.Сімферополі ГУ ГКУ в АРК; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) 236,00 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.