Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222
Іменем України
22.03.2011Справа №5002-1/658-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський», (96555, АР Крим, Сакський район, с. Уютне, пров. Аксабай, 9; 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Ескадронна, 22),
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ніва», (96200, АР Крим, Роздольненський район, с. Руч'ї, вул. Титова, 1а),
про стягнення 58 544,45 грн.,
Суддя Л. О. Ковтун
представники:
від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 25.08.2010р. № б/н,
від відповідача не з'явився, повідомлений належним чином,
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ніва» про стягнення заборгованості в розмірі 24 150,00 грн., річних в розмірі 148,50 грн. та пені в розмірі 760,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобов'язання за договорами про надання послуг сільгосптехнікою № 2/3 від 25.08.2010р., № 1/2 від 10.08.2010р., № 3/4 від 21.09.2010р. в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Проте, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд
10.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський» (виконавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ніва» (замовник) укладений договір про надання послуг сільгосптехнікою № 1/2, (аркуш справи 11-12, далі договір).
25.08.2010р. між сторонами у справі укладений договір про надання послуг по збиранню комбайнами врожаю соняшника № 2/3, (аркуш справи 8-9, далі договір).
В подальшому, 21.09.2010р. між сторонами укладений договір про надання послуг по збиранню комбайнами врожаю рису № 3/4, (аркуш справи 13-14, далі договір).
Відповідно пункту 1.1 договору № 1/2, замовник замовляє виконавцю виконання робот сільгосптехнікою, а виконавець на платній основі та на умовах даного договору виконує роботи на площах, які належать замовнику.
У розділі 1 даного договору, сторони обумовили обов'язок виконавця провести роботи з підготовки і сівби озимих на площі 200 гектарів.
Порядок та строки розрахунків закріплені у розділі 3 даного договору. Зокрема, розмір оплати виконаних робіт встановлений виходячи з рахунку 60,00 грн. за кожен (один) гектар площі. Розрахунки здійснюються виконавцем шляхом проведення оплати об'єму робіт виконаних за кожен 10 день. Оплата здійснюється протягом одного дня, наступного за днем підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, із розрахунку встановленого пунктом 3.1 договору № 1/2 і в об'ємах згідно поточного акту прийому-передачі виконаних робіт.
Відповідно до умов договору № 2/3 замовник замовляє виконавцю виконання робіт, а останній на оплатній засаді на умовах цього договору виконує роботи по збиранню комбайнами врожаю соняшника, (пункт 1.1 даного договору).
Пунктом 2.3.7 договору встановлено, що замовник повинен своєчасно і в належному обсязі проводити оплату виконаних робіт, підтверджених як поточним так і зведеним актом прийому-передачі виконаних робіт та протягом 3 днів після підписання зведеного акту прийому-передачі виконаних робіт здійснити на користь виконавця повну оплату за виконані ним обсяги робіт, (пункт даного договору 2.3.8).
У розділі 3 сторонами обумовлено, що розмір оплати виконаних робіт виходить із розрахунку 200,00 грн. за кожен (один) гектар площі зібраного комбайнами врожаю. Розрахунок здійснюється шляхом проведення оплати обсягу робіт виконаних за кожен 10 день, (пункт 2.1.5 даного договору).
У тому числі, пунктом 1.1 договору № 3/4 встановлено, що замовник замовляє виконавцю виконання робіт, а виконавець на оплатній засаді на умовах цього договору виконує роботи по збиранню комбайнами врожаю прямого комбайнування рису із площ, що належать замовнику.
Пункт 2.3.7 договору передбачає, що замовник повинен своєчасно і в належному обсязі проводити оплату виконаних робіт, підтверджених як поточним так і зведеним актом прийому-передачі виконаних робіт та протягом 3 днів після підписання зведеного акту прийому-передачі виконаних робіт здійснити на користь виконавця повну оплату за виконані ним обсяги робіт (пункт даного договору 2.3.8).
Позивач свої зобов'язання за вищевказаними договорами виконав у повному обсязі, що зокрема підтверджується актами виконаних робіт №1 від 15.10.2010р., №2 від 18.10.2010р., №1 від 20.08.2010р. та б/н від 20.09.2010р. на загальну суму 146030,00грн. (аркуш справи 10, 12, 15 - 17).
У порушення умов договорів, відповідач свої зобов'язання в частині оплати наданих послуг виконав частково на суму 121880,00грн. (платежі від 22.09.2010р., від 27.09.2010р., від 15.10.2010р., від 21.10.2010р., від 04.11.2010р., від 23.12.2010р., аркуш справи 18-23), у зв'язку із чим, станом на час звернення позивача до суду заборгованість Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ніва» становить 24 150,00 грн.
Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.
Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.
У розумінні діючого законодавства зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).
Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов'язань за договорами про надання послуг сільгосптехнікою суду не надано.
Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача становить 24 150,00 грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.
Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Пунктами 4.3 договорів № 2/3 від 25.08.2010р., № 1/2 від 10.08.2010р. та № 3/4 від 21.09.2010р., передбачено, що у випадку прострочення оплати вартості наданих послуг, замовник повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлена до відшкодування сума річних в розмірі 148,50 грн. та пені в розмірі 760,00 грн., які обчислені правомірно, через що підлягають задоволенню.
Понесені позивачем судові витрати з оплати державного мита в розмірі 250,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. судом покладаються на відповідача у відповідності до статті 49 ГПК України.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписане 28.03.2011р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ніва», (96200, АР Крим, Роздольненський район, с. Руч'ї, вул. Титова, 1а; банківські реквізити: рахунок 260019457 в КРД АО «Райффайзен банк «Аваль», МФО 324021, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 32989086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський», (96555, АР Крим, Сакський район, с. Уютне, пров. Аксабай, 9; 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Ескадронна, 22; банківські реквізити: рахунок 26005000131287 в АКБ ЧБРР, м. Сімферополь, МФО 384577, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 32945562) заборгованість в розмірі 24 150,00 грн., річні в розмірі 148,50 грн., пеню в розмірі 760,00 грн., державне мито в розмірі 250,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.