Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к.
Іменем України
28.03.2011Справа №5002-9/654-2011
За позовом Приватного підприємства "Інженерні Системи", (98607, АР Крим, м. Ялта, вул. Українська, 3, кв.15);
До відповідача Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (98303, АР Крим, м. Керч, вул. Години, б.2-в);
Про стягнення 24 433,76 грн.
Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1., ю/к., дов. № 5 від 10.03.2011 року.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 24 433,76 грн. заборгованості.
Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав, у тому числі відзив на позов. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Крім того, суд зазначає, що ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.
Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.
06 жовтня 2010 року між сторонами був укладений договір для виконання робіт по усуненню аварійних обставин на водопровідних магістралях водопостачання м. Керч №88.
Відповідно до п.п. 1.1. вищевказаного договору Позивач взяв на себе зобов'язання надати Екскаватор JCB 4CX SM для виконання ремонту (заміна аварійної часті водопроводу по вул. Зарічна в районі будинків № 36-24, м. Керч), а відповідач проводить оплату за користування технікою згідно акту.
Пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що перераховані плати по наступному договору проводяться замовником протягом п'яти банківських днів з дня підписання акту.
Відповідно до розділу 1 вищевказаного договору Відповідач зобов'язань виконати вимоги договору з свого боку, (п.п. 3.2.1. договору), а саме, п.п.1.1.п.п. 2.2. проводити оплатити, що не виконано Відповідачем по строках, та сплатити всі платежі (п.п.2.2) по Договору № 88 (користування техніки) за використання Екскаватора щодо акт №1 від 26.11.2010 року на суму 21533,76 грн., та акт №2 від 01.12.2010 року на суму 2900,00 грн.
Однак, всупереч п.п. 2.2. п.п. 4.1. Договору Відповідач прийнявши роботи та підписавши акт №1 від 26.11.2010 року на суму 21533,76 грн., та акт № 2 від 01.12.2010 року на суму 2900,00 грн. від сплати платежів за умовами договору відмовився, оплату по Договору №88 (використання техніки) у відповідності до п.п. 2.1.2-2.,4.1. на суму за рахунком-фактурою № СФ-0000073 від 26 листопада 2010 року на 21533,76 грн., та на суму за рахунком-фактурою № СФ-0000074 від 01.12.2010 року на 2900 грн. не провів
Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, однак, відповідач оплату за здійснені роботи не провів повністю, у зв'язку з чим за ним на день розгляду справи утворилась заборгованість у сумі 24 433,76 грн.
Позивачем на адресу відповідача спрямована вимога по оплаті боргу вих. № 1201 від 28.12.10р., яка встановлена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку
Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.
При таких обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом звірки розрахунків, підписаним сторонами, за станом на 08.12.10р.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні 28.03.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 29.03.2011 р.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі", (98303, АР Крим, м. Керч, вул. Години, б.2-в, р/р26002310116901 ФАБ «Південний» м. Ялта, МФО 384522 код ЄДРПОУ 19195199) на користь Приватного підприємства "Інженерні Системи", (98607, АР Крим, м. Ялта, вул. Українська, 3, кв.15, р/р 26009310068201 ФАБ "Південний" м. Ялта, МФО 384522 код ЄДРПОУ 32198981) 24 433,76 грн. заборгованості, 245 грн. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Петухова Н.С.