Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203
Іменем України
28.02.2011Справа №5002-29/438-2011
За позовом - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
До відповідача 1. - Виконавчого комітету Штормовської сільської ради (96550, Сакський район, с. Штормове, вул. Леніна, 14)
До відповідача 2. - Штормівської сільської ради (96550, Сакський район, с. Штормове, вул. Леніна, 14)
Про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій.
Суддя О.І. Башилашвілі
Представники:
Від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність ВРД №813457 від 24.02.2011р.
Від відповідача 1. - не з'явився.
Від відповідача 2. - не з'явився.
Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Виконавчого комітету Штормовської сільської ради та відповідача - Штормівської сільської ради про визнання за суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомості в цілому - малий готель, розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,4089га (кадастровий №0124388800:01:001:0304) який складається з: - літ. «А» - двоповерховий малий готель, загальною площею 486,1кв. м.; - літ. «Б» - сарай; - літ. «В» - адміністративний корпус; - літ. «Г» - навіс; літ. «Д» - літня кухня; - літ. «Е» - вбиральня, №1 - ворота; №2 - паркан, а також про зобов'язання Виконавчого комітету Штормовської сільської ради винести на чергове засідання питання про оформлення за суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомості в цілому - малий готель, розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,4089га (кадастровий №0124388800:01:001:0304) який складається з: - літ. «А» - двоповерховий малий готель, загальною площею 486,1кв. м.; - літ. «Б» - сарай; - літ. «В» - адміністративний корпус; - літ. «Г» - навіс; літ. «Д» - літня кухня; - літ. «Е» - вбиральня, №1 - ворота; №2 - огорожа.
Вимоги обґрунтовано посиланням на положення ст.ст. 16, 392, 181, 331 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачі ухиляються від оформлення права власності на об'єкт, нерухомості, з підстав наведених у позовній заяві.
Позивачем також надано клопотання про призначення в порядку досудової підготовки справи до розгляду інженерно-технічної експертизи: будівельно технічної з переліком питань.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 04 лютого 2011р. позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні 28.02.2011р.
Також, в порядку підготовки справи до розгляду, судом ухвалою від 04.02.2011р. відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України було призначено судову інженерно-технічну, а саме будівельно-технічну експертизу, з переліком питань, проведення якої доручено Кримському науково-дослідницькому інституту судових експертиз. Експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку і відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
На дату судового засідання 28.02.2011р. від експертної установи - Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи №412 від 28.02.2011р.
Позивач у судовому засіданні 28.02.2011р. позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі. Також позивач надав копії товарно-транспортних накладних №2830 від 17.02.2010р., №4515 від 27.04.2010р., та накладних №1325 від 17.02.2010р., №1412 від 26.02.2010р., №1528 від 28.04.2010р., №00058 від 28.01.2010р., №00158 від 02.02.2010р. та №00326 від 16.04.2010р.
Додані документи оглянуті у судовому засіданні та залучені до матеріалів справи.
Від відповідача - Штормовської сільської ради до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Від відповідача - Виконавчого комітету Штормовської сільської ради до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Проте, відповідачі не скористались наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представників відповідачів, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і неявка відповідачів не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
22.03.2005 року між Штормівською сільською радою (орендодавець) та ОСОБА_3. (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендарю була передана у строкове платне користування земельна ділянка площею 0,4089га, рекреаційного призначення під будівництво та обслуговування автокемпінгу й майданчику для організації пляжних послуг у селі Штормове, яка знаходиться на землях, не переданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту у західній частині села АДРЕСА_2 за 100 метровою охоронною смугою Чорного моря на піщаному пересипу між Чорним морем та внутрішнім соляним водоймищем на території Штормівської сільської ради, кадастровий №01:243:888:00:01:001:0304 строком на 15 років.
04.04.2006 року між ОСОБА_3. (орендар) та ОСОБА_1 (суборендар), на підставі дозволу Штормівської сільської ради, оформленого рішенням №938 від 17.03.2006 року, укладено договір суборенди, відповідно до якого орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування орендовану ОСОБА_3. земельну ділянку рекреаційного призначення площею 0,4089 га під будівництво та обслуговування автокемпінгу й майданчику для організації пляжних послуг у селі Штормове строком на 14 років.
29.09.2006 року Штормівською сільською радою, у зв'язку з відмовою ОСОБА_3. від переважного права на укладення договору купівлі - продажу вказаної земельної ділянки, оформленої листом від 19.06.2006 року, прийнято рішення №162 про надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 дозволу на складання технічної документації із землеустрою для оформлення права власності на земельну ділянку загальною площею 0,4089га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за 100 метровою охоронною смугою Чорного моря на піщаному пересипу між Чорним морем та внутрішнім соляним водоймищем в межах населеного пункту.
10.04.2009 року на 52-й сесії 5-го скликання Штормівської сільської ради прийнято рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою для оформлення документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку шляхом викупу фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 для обслуговування автокемпінгу в селі Штормове на території Штормівської сільської ради» №1100, відповідно до пункту 1 якого затверджено технічну документацію із землеустрою фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 для оформлення документів, які засвідчують право власності на земельну ділянку загальною площею 0,4089га забудованих земель, в тому числі 0,4089га землі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі, з них 0,4089га кемпінги, будинки для відпочинку та проведення відпусток, шляхом викупу для обслуговування автокемпінгу в селі Штормове по вул. Набережна, 18 Штормівської сільської ради Сакського району АР Крим. Пунктом 2 даного рішення, припинено дію договорів оренди та суборенди землі площею 0,4089га в АДРЕСА_2
Згідно з пунктом 3 рішення, вказана вище земельна ділянка передається фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 у власність, шляхом викупу.
Всі вищевикладені обставини підтверджуються Рішенням Господарського суду АР Крим від 03.09.2009р. у справі №2-6/4376-2009 по спору між СПД ОСОБА_1 і Штормовською сільською радою про спонукання до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
На підставі вказаного рішення суду, СПД ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку (серія ЯИ № 740437).
Відповідно до правовстановлюючих та інших документів, на підставі яких у позивача виникло право власності на землю (договору купівлі-продажу, рішення ради, рішення суду, державного акту) цільове призначення земельної ділянки - рекреаційне.
На час набуття позивачем права власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 на цій ділянці були розташовані об'єкти нерухомості (споруди автокемпінгу), що належать на праві власності позивачу. Реєстрація права власності на нерухомість (автокемпінг) за позивачем була проведена на підставі Рішення Постійно діючого Кримського третейського суду від 18.09.2006 р.
Після отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку та споруди автокемпінгу, СПД ОСОБА_1 за рахунок власних коштів здійснила комплекс робіт по реконструкції споруд автокемпінгу, в результаті яких, позивачем був побудований малий готель.
Відповідно до інвентарних даних, названий об'єкт нерухомості має наступні характеристики: -Літ.«А» - двоповерховий малий готель, загальною площею 486,1 кв.м.; літ. «Б» - сарай; літ. «В» - адміністративний корпус; літ. «Г» - навіс; літ. "Д" - літня кухня; літ. «Е» - вбиральня, № 1 - ворота; № 2 - огорожа.
Як встановлено судом та не заперечується ані позивачем, ані відповідачами, позивач звертався до відповідачів із заявою про необхідність оформлення його права власності на об'єкт нерухомості - малий готель, але відповідачі не надали будь-якої відповіді, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом до суду.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, вислухавши пояснення сторін, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню в зв'язку з наступним.
Як вказує позивач, одним з мотивів відмови органа місцевого самоврядування від оформлення права власності на малий готель за позивачем є та обставина, що готель, нібито, є самочинним об'єктом в розумінні закону.
Проте, суд вважає, що спірний об'єкт - малий готель, не має основних ознак об'єкту самочинного будівництва та не погоджується з такими запереченнями відповідачів.
Так, законодавець передбачив декілька ознак об'єкту самочинного будівництва - відповідно до ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З матеріалів справи випливає, що реконструкція об'єкту нерухомості (автокемпінгу) здійснювалась на земельній ділянці, яка належить на праві власності саме позивачу-забудовнику, а за наслідками реконструкції автокемпінгу в малий готель, не виникло невідповідностей щодо цільового призначення земельної ділянки.
Відповідно до ст.51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Згідно статті 50 Земельного кодексу України - до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
А за таких обставин, суд вважає, що розміщення на землях рекреації автокемпінгу або малого готелю повністю відповідає вимогам закону в частині використання земельної ділянки в рекреаційних цілях.
Крім того, суд зазначає, що реконструкція об'єкту нерухомості була здійснена з дотриманням будівельних норм та правил.
Так, в рамках підготовки справи до судового розгляду судом по справі була призначена судова будівельна експертиза.
З висновку судового експерту № 412 від 28.02.2011 р. вбачається, що об'єкт нерухомості в цілому - малий готель, розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,4089 га (кадастровий № 0124388800:01:001:0304) відповідає будівельним нормам і правилам у т.ч. законодавчим актам України в частині санітарно-епідеміологічного нагляду та нормам пожежної безпеки.
Також, експерт дійшов висновку, що об'єкт - малий готель, є закінченим будівництвом об'єктом і цей об'єкт за своїми технічними характеристиками відповідає вимогам, які звичайно пред'являються до аналогічних об'єктів нерухомості при прийманні даних об'єктів до експлуатації.
На підставі ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди та набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
При цьому, відповідно до п.5 ст. 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
На порушення приписів ст. 33 ГПК України, відповідачами не надано суду жодних заперечень про порушення позивачем вимог містобудівної документації, тоді як з матеріалів справи судом вбачається, що реконструкція (будівництво) спірного об'єкту здійснено власником земельної ділянки з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних норм і правил, а також, за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
З аналізу вищенаведених норм права і з врахуванням юридичної оцінки обставин справи, суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин правових наслідків самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, які (наслідки) встановлені статтею 376 Цивільного кодексу України (щодо неможливості набуття права власності).
Тим більш, на підставі п. 9 інформаційного листа ВАСУ від 31.01.2001р № 01-8/98г «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» основним критерієм законності володіння майном є джерело фінансування, а в даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що об'єкт нерухомості був реконструйований за рахунок власних коштів позивача.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України - кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів у тому числі шляхом визнання наявності прав.
Згідно зі ст.16 ЦК України, одним із способів захисту свого права в суді, є визнання цього права.
Частина 2 ст. 328 ЦК України, передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Нормами ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а отже, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості в зв'язку з тим що орган місцевого самоврядування не визнав це право у т.ч. шляхом можливості реалізації своїх повноважень.
А за таких обставин, суд вважає, що позивач набув право власності на спірний об'єкт у відповідності з діючим законодавством, в зв'язку з чим, його вимоги щодо визнання права власності є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
В свою чергу, вимоги позивача щодо спонукання Виконавчого комітету Штормовської сільської ради винести на чергове засідання питання про оформлення за позивачем права власності на об'єкт нерухомості в цілому - малий готель, не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України про способи судового захисту прав, не передбачається можливості зобов'язання колегіального органу місцевого самоврядування прийняти рішення певного змісту.
Крім того, позовні вимоги щодо визнання права власності та спонукання відповідача оформити право власності є взаємовиключними вимогами, оскільки задоволення позову про визнання права власності позивача виключає необхідність та обґрунтованість вимоги про зобов'язання відповідача здійснити певні дії з цього ж питання, а рішення суду про визнання права власності в розумінні норм діючого законодавства, вже є самостійним правовстановлюючим документом, як і свідоцтво про право власності.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 28.02.2011 року.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід.№ НОМЕР_1) право власності на об'єкт нерухомості в цілому - малий готель, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,4089 га (кадастровий № 0124388800:01: 001:0304) і складається з:
- Літ.«А» - двоповерховий малий готель, загальною площею 486,1 кв.м.; літ. «Б» - сарай; літ. «В» - адміністративний корпус; літ. «Г» - навіс; літ. "Д" - літня кухня; літ. «Е» - вбиральня, № 1 - ворота; № 2 - огорожа.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення оформлено та підписано 03.03.2011року.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.