Рішення від 15.03.2011 по справі 41-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

15.03.2011Справа №5002-26/41-2011

За позовом Військового прокурора Херсонського гарнізону (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 1) в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6); 2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (73008, м. Херсон, сел. Чкалова, 37)

до відповідача Приватного підприємства «Артек - Союз» (95000, м. Сімферополь, вул. Павленка, 2А)

про стягнення 73 042,61 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від першого позивача - не з'явився

від другого позивача - не з'явився

від відповідача - ОСОБА_3, адв., дов. від 05.01.11р.

прокурор - Свіренко Р.О., посв. № 370.

Суть спору: Військовий прокурор Херсонського гарнізону звернувся до господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона із позовом про стягнення з відповідача - Приватного підприємства «Артек - Союз» заборгованості з оплати послуг з теплопостачання у зв'язку з невиконанням умов договору №160 «Про надання послуг з теплопостачання» від 12.02.2010р. у розмірі 64035,16 грн., індексу інфляції у розмірі 2036,08 грн., 3% річних у розмірі 1323,90 грн. та пені у розмірі 5647,47 грн.

Вимоги обґрунтовано посиланням на те, що відповідачем не виконуються зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання, що є порушенням умов укладеного договору та положень ст. 193 Господарського кодексу України. Також у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг, позивачем відповідно до умов договору нараховано суму пені та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та індекс інфляції.

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема у зв'язку із неявкою відповідача.

Розгляд справи було продовжено за клопотанням сторони відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Відповідачем вимоги не визнавались з підстав наведених у відзиві на позов, а саме вказується на те, що позивачем в порушення умов договору при виставленні рахунків на оплату не надавались ані журнали обліку температури, а ні температурні графіки, а також не було надано інформацію про тарифи на теплову енергію. Також зазначається на те, що в екземплярі договору позивача наявні записи які не містяться в екземплярі договору відповідача, а саме щодо виставлення рахунків з певної дати. Крім того при укладенні договору в нього безпідставно включено в опалювальну площу окремі приміщення, в наслідок чого опалювальна площа значно збільшена.

14.03.2011р. у судовому засіданні прокурором подано заяву про зменшення позовних вимог в частині нарахованої суми пені та просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 64035,16 грн., індекс інфляції у сумі 2036,08 грн., 3% річних у сумі 1323,90 грн. та пеню у сумі 4258,83 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні яке відбулося 14.03.2011р. у порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 15.03.2011р. до 12 год. 00 хв.

Прокурором у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням їх зменшення підтримано.

Відповідачем подано клопотання про призначення по справі технічної експертизи для визначення однорідності та давності рукописного тексту на екземплярах договору від 12.02.2010р. які наявні у сторін щодо пунктів 5.1.1 та 6.5. договору.

Дане клопотання не задоволене судом, оскільки проведення даної експертизи та поставлені відповідачем питання не впливають на вирішення спору, адже встановлення достовірності чи не достовірності рукописних текстів в пунктах 5.1.1 та 6.5. договору від 12.02.2010р. не має наслідком звільнення відповідача від сплати спожитих послуг які виходячи з матеріалів справи виникли у відповідача фактично до укладення договору від 12.02.2010р. в наслідок прийняття на себе зобов'язань за договором від 05.12.2008р. щодо громадського харчування особового складу військових частин в приміщеннях які опалювались позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд

встановив:

12 лютого 2010 року між Приватним підприємством «Артек-Союз» (споживач за договором) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона (Постачальник за договором) укладено договір за № 160 про надання послуг з теплопостачання.

Предметом вказаного договору є те, що постачальник зобов'язаний здійснювати відпуск теплової енергії на опалення нежитлових приміщень Споживача, а останній у свою чергу зобов'язаний використовувати отриману теплову енергію виключно для організації харчування особового складу військової частини А 1604 в порядку, визначеному ст. 75 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та здійснювати оплату за отримане тепло Постачальнику.

У п. 2.5 договору визначено, що загальна опалювальна площа становить 1025,7 кв.м.

У зв'язку із відсутністю приладу обліку, розрахунки здійснюються відповідно до тарифу з розрахунку за 1 кв.м. опалювальної площі, а також виходячи з кількості використаного для опалення даної площі природного газу (п. 2.3. договору).

Додатком № 2 до вказаного договору, визначено, що вартість опалення одного квадратного метру опалювальної площі без урахування фактичної витрати природного газу складає 1,52 грн. Фактичне використання газу для підігріву теплоносія в розрахунку для споживача складає 0,12.

Згідно п. 2.2. вказаного договору, розрахунки здійснюються в безготівковій формі щомісячно (протягом опалювального періоду), шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Постачальника протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

У відповідності із виставленим рахунком № 25 від 2 квітня 2010 року вартість спожитих відповідачем послуг за договором № 160 від 12 лютого 2010 року (по військовому містечку № 14) за період з листопада по лютий становить 52532,4 грн., а згідно рахунку № 40 від 12 травня 2010 року вартість спожитих відповідачем послуг у березні становить 11502, 76 грн. (а.с. 21-22).

Вказані рахунки отримані відповідачем 12.04.2010р. та 12.05.2010р. відповідно.

Отже після отримання відповідачем вказаних рахунків, виходячи з положень п. 2.2. договору у нього виник обов'язок із сплати наданих послуг впродовж п'яти днів.

Доказів оплати вказаних рахунків на загальну суму 64035,16 грн. (по військовому містечку № 14), як і доказів виникнення у відповідача яких-небудь заперечень після отримання рахунків № 25 та № 40 та надіслання їх позивачу, не надано.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже оскільки відповідачем не виконано зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання по виставлених рахунках, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 64035,16 грн. підлягають задоволенню.

Відносно доводів відповідача про те, що в його екземплярі договору від 12.02.2010р. у пункті 6.5. відсутня дата з якої розповсюджуються правовідносини за даним договором, а саме 02.11.2009р., тобто дата яка міститься в екземплярі договору позивача, а відтак відповідач не зобов'язаний сплачувати теплову енергію за період до дати укладення даного договору, суд має зазначити наступне.

В пункті 6.5 договору від 12.02.2010р. в екземплярі який надано до матеріалів справи позивачем вказано, що умови договору розповсюджуються на правовідносини за даним договором, що виникли з 02.11.2009р.

У пункті 6.5 договору від 12.02.2010р. в екземплярі який надано до матеріалів справи відповідачем, дата 02.11.2009р. відсутня та графа де повинна міститись дата є порожньою, як і порожньою є інші графи в п. 6.5. та графа дати самого договору та графа його номеру.

З наданого відповідачем екземпляру договору можна взагалі дійти висновку, що відповідач прийняв на себе зобов'язання з оплати послуг з постачання теплової енергії не з листопада 2009р. як це випливає з п. 6.5 екземпляру договору позивача та тим більше не з 12.02.2010р. як дати укладення цього договору, а з невизначеної дати яка у свою чергу може бути набагато ранішою аніж листопад 2009р. чи литий 2010р., адже усі графи де мають бути зазначені певні дати, в екземплярі договору відповідача відсутні.

Проте в матеріалах справи відсутне існування будь яких розбіжностей між сторонами за вказаним договором щодо дати з якої мають сплачуватись послуги з постачання теплової енергії та вирішення цих розбіжностей у відповідності із діючим законодавством.

Таким чином суд приймає до уваги саме екземпляр договору наданий позивачем в якому містяться як дата його укладення так і дата вказана у п. 6.5 щодо розповсюдження договору на правовідносини сторін які виникли з кінця 2009р.

Крім того даний договір укладався виходячи з положень Закону України «Про державний бюджет на 2009рік», що додатково підтверджує факт існування правовідносин між сторонами по справі починаючи з 2009 року.

До того ж відповідачем не надано жодного доказу який свідчив би про ненадання позивачем послуг з постачання теплової енергії у листопаді 2009р. - лютому 2010р. чи у виконання договору чи у виконання бездоговірних відносин, що у свою чергу було б підставою для звільнення відповідача від сплати даних послуг у вказаний період.

Також судом не приймаються й доводи відповідача про нібито завищену при укладенні договору опалювальну площу, адже предметом даного спору не врегулювання розбіжностей за цим договором.

Відносно не надання позивачем в порушення п. 3.2.2. договору інформації про тарифи на теплову енергію, слід зазначити, що положення розділу 3 вказаного договору визначають та встановлюють саме права сторін, а не їх обов'язки, а відтак відповідач у разі виникнення яких-небудь питань по тарифах, не позбавлений був права самостійно звернутись до позивача із відповідною заявою.

Умовами договору не передбачено виставлення рахунків щомісяця, таким чином доводи відповідача про виставлення позивачем рахунку в якому вказано кілька місяців, також залишаються судом поза увагою.

Щодо вимог про стягнення з відповідача нарахованої суми пені у розмірі 4258,83 грн. за період з 01.06.2010р. по 01.11.2010р. , суд має зазначити наступне.

Пунктом 5.2. договору визначено, що у разі внесення платежів передбачених п. 2.2. договору з порушенням термінів, Споживач сплачує Постачальнику суму боргу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено на предмет відповідності діючому законодавству та умовам договору здійснений позивачем розрахунок суми пені, із яким суд повністю погоджується.

Враховуючи той факт, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати поставленої теплової енергії, вимоги про стягнення з нього пені у розмірі 4258,83 грн. підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 2036,08 грн. та 3% річних у сумі 1323,90 грн.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання цивільних обов'язків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг з постачання теплової енергії, вимоги про стягнення індексу інфляції у сумі 2036,08 грн. та 3% річних у сумі 1323,90 грн. також підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню саме на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Артек - Союз» (95000, м. Сімферополь, вул. Павленка, 2А; р/р 26007048192001 в Сімферопольській філії АКБ «Імексбанк», МФО 308304, код ЄДРПОУ 030741489) на користь Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (73008, м. Херсон, сел. Чкалова, 37; р/р 35226014005354 в Управлінні ДКУ по Херсонській області, код ЄДРПОУ 08294952) заборгованість у сумі 64035,16 грн., індекс інфляції у сумі 2036,08 грн., 3% річних у сумі 1323,90 грн. та пеню у сумі 4258,83 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Артек - Союз» (95000, м. Сімферополь, вул. Павленка, 2А; р/р 26007048192001 в Сімферопольській філії АКБ «Імексбанк», МФО 308304, код ЄДРПОУ 030741489) у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) державне мито у розмірі 716,54 грн.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Артек - Союз» (95000, м. Сімферополь, вул. Павленка, 2А; р/р 26007048192001 в Сімферопольській філії АКБ «Імексбанк», МФО 308304, код ЄДРПОУ 030741489) у дохід державного бюджету (р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.03.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.

Попередній документ
16094386
Наступний документ
16094388
Інформація про рішення:
№ рішення: 16094387
№ справи: 41-2011
Дата рішення: 15.03.2011
Дата публікації: 17.06.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію