Справа 2-117/11
24 травня 2011 року Староміський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого, судді Білоуса О.В.,
при секретарі Вавшко Н.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Лірника І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку володіння та користування спільною земельною ділянкою, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Вінницької міської ради, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку володіння та користування спільною земельною ділянкою.
В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги, мотивуючи тим, що йому на праві власності належить ? частина будинковолодіння по АДРЕСА_1. Будинковолодіння розташоване на земельній ділянці площею 918 м.кв. Він як співвласник житлового будинку бажає реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки. Треті особи вже тривалий період не отримують правовстановлюючих документів на їх частку будинковолодіння після смерті іншого співвласника будинковолодіння, внаслідок чого він не може скористатися своїм правом на безоплатну приватизацію.
Просив суд встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1.
Представник позивача в судовому засіданні уточнюючий позов підтримав за викладених у позові обставин, просив встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1, згідно варіанту №1 (додаток №2) висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21.01.2011р.
Представник відповідача щодо встановлення порядку користування, згідно варіанту №1 (додаток №2) висновку судової будівельно-технічної експертизи складеного 21.01.2011р. ТОВ «Подільським центром судових експертиз»за №993 визначивши земельну ділянку площею 541,5 кв.м., якою користується ОСОБА_3 поклався на думку суду, однак щодо задоволення позову не заперечив.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлялись своєчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Встановленим в суді фактам відповідають правовідносини землекористування та власності, що регулюються Земельним кодексом України.
Судом встановлено, що позивачу на підставі Договору купівлі-продажу від 21.01.1967 року, посвідченого 1-ою Вінницькою міською державною нотаріальною конторою за реєстр №4-25 належить ? частин будинковолодіння по АДРЕСА_1 (а.с.6,7).
Рішенням виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих від 07.01.1957 року, за будинковолодінням зареєстрована земельна ділянка площею 918 кв.м. та земельна ділянка площею 149кв.м. залишена в тимчасове користування, згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 07.01.1954 р. №1/35 (а.с.8,61,62).
Відповідно до ст.38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Відповідно до ст.92 ЗК України право постійного користування - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку. Згідно ст.95 ЗК України землекористувач має право самостійно господарювати на землі, тобто про встановлення окремого користування частиною земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки у спільній земельній ділянці.
Відповідно до ч. 2 ст.120 ЗК України України визначено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Аналогічні правові позиції закріплені і ч. 2. ст. 377 ЦК України.
Відповідно до п.7 розділу 10 Перехідних положень до ЗК України (в ред 2001р.) громадяни що одержали у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Отже, до позивача відповідно до вимог закону перейшло право користування частиною земельної ділянки пропорційно праву власності на будинок, тобто ? .
Власником іншої частини будинковолодіння являлась ОСОБА_6, яка померла 03.10.2009р.
Згідно наданою на запит суду інформації з другої Вінницької районої державної нотаріальної контори спадкова справа до майна померлої ОСОБА_6 не заводилась спадкоємці щодо прийняття спадщини не звертались.
Пункт 27. Постанови пленуму ВСУ від 30.05.2008р. №7 „Про судову практику у справах про спадкування”, визначає, що отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця.
Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі. Аналогічні положення закону на думку суду можуть бути застосовані і до данних правовідносин.
Спорів щодо межі земельної ділянки з суміжними землевласниками та землекористувачами відсутні, що підтверджується актом встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки (земельних ділянок) та зон здачі межових знаків під охорону та зберігання від 21.04.2010р.(а.с.13).
Позивач з урахуванням вимог ст.87 ЗК України має право на безоплатну приватизацію частини земельної ділянки гарантоване ч.2 ст.1 п.п. «в»ч.1 ст.81, п.п. «а»ч.3 ст.116, ч.ч.1,2 ст.118 ЗК України. Ним було замовлено виготовлення плану земельної ділянки в ДП Вінницька регіональна філія «Центр ДЗК»в квітні 2010 року, згідно якого визначено фактичний порядок користування земельною ділянкою площею, однак відповідний порядок не відповідає частці позивача.
Згідно із п.19 постанови Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004р. N7 у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм: жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.
По справі було проведено судову будівельно-технічну експертизу -висновок складено 21.01.2011р. ТОВ «Подільським центром судових експертиз» за №993. Експертом надано два варіанти визначеня частки позивача.
Дослідивши зазначені варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд вважає найбільш оптимальним та прийнятним встановити 1-й варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, оскільки він найбільш наближений до фактичного порядку користування земельною ділянкою, його застосування завдасть найменших незручностей співвласникам переставляти паркани зі сторони сараю під літерою «Б». Крім того, при такому порядку земельна ділянка використовується найбільш раціонально та за цільовим призначенням, не порушуються права співвласників щодо вільного доступу до їх будівель, існує нормальна можливість обслуговувати будівлі та споруди.
Щодо варіанту у №2 висновку експерта то він найменш наближений до фактичного користування зумовить переставлення паркану абсолютно по всій земельній ділянці, що завдасть додаткових незручностей всім співвласникам житлового будинку.
Отже, суд саме виходячи з принипу розумності враховує варіант найбільш наближений до фактичного порядку користування.
З урахуванням вищевикладеного, постанови Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004р. N7, на підставі ч.2 ст.1 п.п. «в»ч.1 ст.81,87, п.п. «а»ч.3 ст.116, ч.ч.1,2 ст.118 ч.2 ст.120, п.п.2,3 Прикінцевих положень п.12 Перехідних положень до ЗК України ст.ст.358 ч.2, ст.377, 1296 ЦК України, керуючись ст.ст.10,60,213,215 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Встановити порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 1083 м2., будинковолодіння АДРЕСА_1 відповідно до 1-го варіанту, що відображено в додатку №2 висновку судової будівельно-технічної експертизи №993 від 21.01.2011 р, згідно якого:
ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 541,5 м2., що позначена на плані встановлення порядку користування земельною ділянкою блакитним кольором.
Висновок судової будівельно-технічної експертизи №993, виготовлений 21.01.2011р. Подільським центром судових експертиз вважати невід'ємною частиною рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлений 27.05.2011 року.
Суддя: