Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
08 червня 2011 р. № 2-а- 191/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді -Горшкової О.О., при секретарі судового засідання -Гетьман Н.В., за участі: позивач - ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2, представник відповідача 1 - не зявився, представник відповідача 2 - Сафронова К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 1. ГУМВС України в Харківській області, 2. ХМУ ГУМВС України в Харківській області про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУМВС України в Харківській області, ХМУ ГУМВС України в Харківській області, в якому, з урахуванням поданих уточнень, просить суд визнати наказ ГУМВС України в Харківській області № 122 о/с від 13.08.2010 недійним; поновити його на роботі в Дзержинському РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на посаді оперуповноваженого СБНОН у званні старшого лейтенанта міліції; стягнути з ХМУ ГУМВС України в Харківській області на користь позивача заробітну плату з 13.08.2010 по день ухвалення рішення по справі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з червня 2008 працював опреуповноваженим СБНОН Дзержиснького РВ ХМУ УМВС України в Харківській області. 09.08.2010 був викликаний начальником Дзержиського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, після чого під психологічним тиском був вимушений написати рапорт на звільнення. Однак, вже на другий день зрозумів, що допустив помилку, у зв'язку з чим 11.08.2010 ним були направленні рапорт на адресу ХМУ ГУМВС України в Харківській області, ГУМВС України в Харківській області, МВС України, в яких зазначив, що рапорт про звільнення написав під тиском та просив вважати його недійсним. Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, усі листи з рапортами були отримані 12.08.2010. Проте, наприкінці серпня цього ж року отримав листа від заступника начальника ХМУ ГУМВС України в Харківській області, в якому повідомлялося про його звільнення відповідно до наказу ГУМВС України в Харківській області від 134.08.2010 № 122 о/с за п. «ж»ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 13.089.2010.
Представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечив та зазначив, що позивач дійсно проходив службу в ОВС з червня 2008. 04.08.2010 до УКЗ ГУМВС України в Харківській області надійшли матеріалаи на звільнення з ОВС за власним бажанням старшого лейтенанта міліції, оперуповноваженого СБНОН Дзержиснького РВ ОСОБА_1Цього ж дня позивач надав власноруч рапорт з проханням звільнити його з органів внутрішніх справ за власним бажанням та пояснення, що його не влаштовує низька заробітна плата та графік роботи. Начальником СБНОН Дзержинського РВ після вивчення причин, перешкоджаючих подальшому проходженню служби ОСОБА_1, складено висновок, з яким позивач ознайомився та підписав. 13.08.2010 начальником ГУМВС України в Харківській області на підставі відповідних документів затверджено рішення на звільнення позивача. Порядок звільнення позивача повністю відповідає вимогам Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом в ОВС України.
Представник відповідача 2 заперечив проти позовних вимог та підтримав правову позицію відповідача 1 по справі.
У судовому засіданні 08.06.11р. позивач, представник позивача та представник відповідача 2 підтримали свої правові позиції.
Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, крім 08.06., 09.06., 17.06, 22.06, 30.06.11р., у задоволенні якого судом відмовлено, оскільки, по -перше, відповідача 1 не обмежено у виборі кількості представників, які здійснюють представництво інтересів субєкта владних повноважень в суді, а по -друге, неявка представника відповідача 1 у судове засідання обумовлює затягування процесуальних строків розгляду справи.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про можливість розглядати справу за наявними в ній матеріалами, без участі вказаної сторони.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в органах внутрішніх справ з - 02.08.2004, а на посаді оперуповноваженого СБНОН Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з - 04.03.2010.
04.08.2010 позивач звернувся з рапортом до заступника начальника ГУМВС України в Харківській області з проханням звільнити його з ОВС України в запас Збройних Сил за власним бажанням. Відповідно до пояснень позивача, написаних ним на ім'я заступника начальника ГУМВС України в Харківській області Стародубова А.А. підставою для звільнення було не влаштування заробітною платою та графіком роботи. За результатами вивчення причин, перешкоджаючих подальшому проходженню служби в органах внутрішніх справ оперуповноваженому СБНОН Дзержиснького РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ст. лейтенанту міліції Потеряйці Ю.Ю. начальником СБНОН Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції Шемелюком В.О. 04.08.2010 було зроблено висновок, затверджений начальником Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області полковником міліції Даниленко В.В., в якому вирішено причини звільнення позивача вважати поважними.
Наказом ГУМВС України в Харківській області від 13.08.2010 № 122 о/с згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено в запас Збройних сил за ст. 64 п. «ж»ст. лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого СБНОН Дзержиснького РВ ЗХМУ ГУ, з 13.08.2010.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ УРСР від 29.07.1991 № 114.
Відповідно до п. «ж»п. 64 цього Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Відповідно до п. 68 вказаного Положення особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Суд вважає за необхідне зазначити, щопрацівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації. Якщо після закінчення строку попередження трудовий договір не був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, дія трудового договору вважається продовженою.
Вищевикладене підтверджується позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові Пленуму № 9 від 06.11.1992р. "Про практику розгляду судами трудових спорів"
Судом встановлено, що позивач до закінчення встановленого Положенням тримісячного строку направив на адреси ХМУ ГУМВС України в Харківській області, ГУМВС України в Харківській області, МВС України рапорт від 11.08.2010, зі змісту якого вбачається, що у позивача відсутнє бажання звільнитися з органів внутрішніх справ. Усі листи з рапортами були отримані одержувачами 12.08.2010, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Однак, на другий день після подання рапорту, який за своїм змістом є рапортом про відкликання рапорту про звільнення за власним бажанням, відповідачем 1 було видано наказ від 13.08.2010 № 122 о/с про звільнення ОСОБА_1
Представники відповідачів в судовому засіданні стверджували, що рапорт від 11.08.2010 були ними отримані вже після підписання наказу про звільнення, а саме 16.08.2010. Представник відповідача 2 надав довідку про те, що рапорт надійшов до канцелярії ВКЗ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 16.08.2010 та зареєстрований за № 673, у зв'язку з чим дії ГУМВС України в Харківській області щодо звільнення позивача з посади є такими, що відповідають чинному законодавству, а наказ -правомірним.
Проте, суд критично оцінює зазначені відповідачами обґрунтування стосовно отримання та реєстрації рапорту від 11.08.2010 з огляду на те, що відповідно до п. 2.2.1 Інструкції про організацію діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України 24.11.2003 року № 1440, яка встановлює обов'язковий для виконання в центральному апараті Міністерства внутрішніх справ України, органах і підрозділах внутрішніх справ, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, навчальних закладах та урядових органах державного управління, які діють у складі МВС України, порядок підготовки, обліку, зберігання, використання та знищення документів, справ, видань, що не містять секретних відомостей, реєстрація документа - це фіксування факту створення або надходження документа шляхом проставляння на ньому умовної позначки -реєстраційного індексу з подальшим записом у реєстраційних формах необхідних відомостей про нього.
Реєстрацію документів здійснюють для забезпечення їх обліку, контролю за їх виконанням і оперативним використанням наявної в них інформації.
Як вбачається з п. 2.2.2 зазначеної Інструкції вхідні документи реєструють у день надходження або не пізніше наступного дня, якщо він надійшов у неробочий час.
Таким чином, зазначеною Інструкцією встановлені мета реєстрації документів та визначений обов'язок реєстрації вхідних документів у день їх отримання.
Позивач, надіславши рапорт про відкликання попереднього рапорту про звільнення, реалізував право на відкликання прийнятого ним рішення про звільнення, а відповідач 1, необґрунтовано відмовляючись від дотримання зазначеного Інструкцією порядку реєстрації та нехтуючи необхідністю оперативного використання наявної в них інформації, видав оскаржуваний позивачем наказ, у зв'язку з чим необґрунтовано порушив його права.
Окрім того, суд вважає за необхідне зауважити на тому, що рапорт про відкликання раніше поданого рапорту було зареєстровано Управлінням документообігу департаменту управління справами та режиму 12.08.2010., а скеровано до Відділу кадрового забезпечення ХМУ ГУМВС України в Харківській області 16.08.10р.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єктами владних повноважень не доведено суду належними та допустимими доказами факту правомірності звільнення позивача та винесення оскаржуваного наказу до отримання рапорту позивача про відкликання раніше поданого рапорту.
Отже, як вбачається з оскаржуваного наказу, підставою для його винесення було зазначено ст. 64 п. «ж»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, тобто за власним бажанням, однак рапорт про звільнення з роботи за власним бажанням позивач просив не розглядати, тобто відкликав, а інших підстав в наказі не вказано.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ч.3 ст.2 КАС України, де указано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд дійшов висновку, що наказ про звільнення ОСОБА_1 видано необґрунтовано, без врахування всіх обставин і підстав звільнення, з порушенням діючого законодавства, аналіз якого проведено в даній постанові, без дотримання принципу пропорційності, що має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.
Відповідно до п. 24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Згідно довідки № 108/755 від 31.05.2011, виданої СФЗБО ХМУ ГУМВС України в Харківській області, середньомісячне грошове утримання позивача на момент звільнення становить 1956 грн. 14 коп., у зв'язку з чим з ХМУ ГУМВС України в Харківській області підлягає стягненню на користь позивача середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу у розмірі 19207,76 грн.
Відповідно до п.2 і 3 ч.1 ст.256 КАС України постанова суду щодо поновлення на роботі та в частині стягнення грошового утримання в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню. Отже, порушене право позивача на проходження публічної служби підлягає поновленню шляхом його поновлення на попередній посаді, а постанова суду в цій частині підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області, Харківського міського управління Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати нечинним наказ заступника начальника ГУМВС України в Харківській області Стародубцева А.А. № 122 о/с від 13.08.2010 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади опреуповноваженого СБНОН Дзержинського РВ ХМУ ГУ на підставі п. "Ж" ст. 64 Положення "Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України" (за власним бажанням).
Поновити ОСОБА_1 на роботі в Дзержинському РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на посаді оперуповноваженого СБНОН у звані старшого лейтенанта міліції.
Зобов'язати Харківське міське управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області відшкодувати ОСОБА_1 середньомісячний заробіток в розмірі 1956 (одна тисяча дев'ятьсот п'ятдесят шість) грн. 14 коп. за час вимушеного прогулу з 14.08.2010 року по 08.06.2011 року, а загалом в сумі 19 207 (дев'ятнадцять тисяч двісті сім) грн. 76 коп.
Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в Дзержинському РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на посаді оперуповноваженого СБНОН у звані старшого лейтенанта міліції і відшкодування середньомісячного заробітку у розмірі 1956 (одна тисяча дев'ятьсот п'ятдесят шість) грн. 14 коп. за час вимушеного прогулу.
Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судові витрати в сумі 3 ( три) грн. 40 коп.
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 09.06. 2011 року.
Суддя Горшкова О.О.