Справа № 2а- 878/11/2070
18 травня 2011 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,
за участі представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Агрофірма "Земледар" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, Приватне підприємство «Агрофірма «Земледар»(далі за текстом - позивач, ПП «АФ «Земледар») звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0002322305/0 від 17.06.2010р., № 0002322305/1 від 26.08.2010р., №0002322305/2 від 12.11.2010р., якими визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 98130,60 грн.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що при обчисленні податку на прибуток підприємств ним на підставі належним чином оформлених первинних документів сформовано склад валових витрат, які здійснені в межах господарської діяльності, а тому висновки відповідача про порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є помилковими.
В судовому засіданні представник позивача доводи адміністративного позову підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова у наданих до суду письмових запереченнях та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача послався на висновки акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 5218/2305/35071227 від 02.06.2010р. за результатами дотримання позивачем вимог податкового законодавства. Просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши наявні по справі докази в їх сукупності та керуючись нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 35071227, перебуває на податковому обліку у ДПРІ у Дзержинському районі м. Харкова за №19588 від 06.06.2007р.
Видами діяльності ПП «АФ «Земледар»за КВЕД є вирощування зернових та технічних культур, розведення худоби, виробництво нерафінованих олії та жирів, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, про що свідчить Довідка АА №122699 Головного управління статистики в Харківській області.
Як встановлено в ході розгляду справи, причиною виникнення спору стали висновки акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 5218/2305/35071227 від 02.06.2010р. про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 88136 грн. у тому числі за 4 кварталі 2009р. на суму 11810 грн., в 1 кварталі 2010р. на суму 76326 грн. За таких обставин суд зазначає, що в спірних правовідносинах слід керуватись нормами спеціального закону, якими є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які визначають правила ведення податкового обліку, і не суперечать положенням спеціального Закону.
В акті перевірки № 5218/2305/35071227 від 02.06.2010р. відповідачем, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова зроблено висновок про порушення ПП «Агрофірма «Земледар»положень п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 88136 грн. у тому числі за 4 кварталі 2009р. на суму 11810 грн., в 1 кварталі 2010р. на суму 76326 грн.
На підставі висновків акту перевірки № 5218/2305/35071227 від 02.06.2010р. та відповідно до п.п. п.п. 4.2.2 (б) п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем 17.06.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002322305/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 98130,60 грн., з яких 88136 грн. -основний платіж, 9994,60 грн. -штрафна (фінансова) санкція.
Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звертався із скаргами до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, ДПА у Харківській області, ДПА України. За результатами розгляду скарг винесене податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010 року залишено без змін, а скарги позивача залишені без задоволення, винесені податкові повідомлення-рішення № 0002322305/1 від 26.08.2010р., №0002322305/2 від 12.11.2010р..
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Зміст вказаних законодавчих норм дозволяє стверджувати, що у податковому обліку до валових витрат відносяться не будь-які витрати, здійснювані платником податку, а лише ті витрати, які платником податку придбаваються (виготовляються) для потреб власної господарської діяльності. Разом з цим суд зазначає, що відповідно до положень п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За висновками акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 5218/2305/35071227 від 02.06.2010р. позивач в порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в 4 кварталі 2009р. включив до складу валових витрат вартість послуг по взаємовідносинам з ТОВ «Славута - Трейд», пов'язаних із дослідженням ринку товару на території Росії та Республіки Беларусь (території) та пошуку споживачів в загальній сумі 825174 грн.
Судом встановлено, що за умовами договору № 14-05/09 від 14.05.2009р., який підписаний та скріплений печатками сторін, ПП «АФ «Земледар»(за договором - фірма) замовило у ТОВ «Славута-Трейд»(виконавець) послуги по дослідженню ринку товару (зернових та маслинічних культур) на території Росії та Республіки Бєларусь. Умовами вказаного договору передбачено, що послуги вартістю 108000,00 доларів США. включають в себе вивчення ТОВ «Славута-Трейд»ринку території з метою виявлення потенційних покупців товару позивача, здійснення пошуку покупців, формування інформаційного банку даних потенційних та наявних контрагентів позивача, надання інформаційної про рекомендованих виконавцем за договором покупців, що включає відомості про їхній фінансовий стан, можливі ризики, які можуть призвести до фінансових втрат позивача.
Суд звертає увагу, що за умовами договору датою фактичного надання виконавцем послуг є дата підписання акта виконаних робіт. Факт отримання послуг підтверджено актом виконаних робіт від 01.07.2009р. за підписами сторін, скріпленими печатками.
Суд звертає увагу, що про реальність замовлення та отримання інформаційно-консультаційних послуг свідчать долучені до матеріалів справи Додаток №1 до акту виконаних робіт від 01.07.2009р., а саме перелік підприємств, що знаходяться на території Республіки Бєларусь, що готові до співробітництва з ПП «АФ «Земледар»шляхом укладання договорів купівлі-продажу зернових та масленічних культур; маркетингове дослідження ринку зернових культур Республіки Бєларусь та Росії в 2008-2009р.р., здійсненного на підставі договору № 14-05/09 від 14.05.2009р.
Згідно п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Суд зазначає, що послуги замовленні позивачем у ТОВ «Славута - Трейд»безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, узгоджуються з видами господарської діяльності ПП «АФ «Земледар», а отже позивачем правомірно включено до валових витрат підприємства вартість наданих ТОВ «Славута-Трейд»послуг, адже необхідною умовою для включення витрат на оплату послуг до валових витрат підприємства є, зокрема, належне документальне підтвердження факту надання таких послуг та зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків. В даному разі ДПІ не наведено жодних доводів щодо непідтвердження відповідних витрат позивача необхідними первинними документами. Не встановлення на час проведення перевірки факту укладення договорів на поставку продукції між ПП «АФ «Земледар»та з будь-яким суб'єктом господарювання, визначеному в додатку до акту виконаних робіт не може бути підставою для висновку про не направлення витрат позивача на одержання доходу, і як наслідок про неправомірне включення таких витрат до складу валових витрат.
Також в акті перевірки № 5218/2305/35071227 від 02.06.2010р. зазначено, що ПП «АФ «Земледар»внесено до складу валових витрат суму витрат, пов'язаних із добровільного страхування фінансових ризиків в загальній сумі 291736 грн., наданих ТОВ СК «Схід-Захід».
Судом встановлено, що між ПП «АФ «Земледар»та ТДВ СК «Схід-Захід»укладено договір добровільного старування фінансових ризиків №118-04-300309-43 від 30.03.2009р., предметом якого є майнові інтереси позивача, пов'язані з ризиком зазнати збитки при здійсненні господарської діяльності. Відповідно до п.2.1 вказаного договору страховим випадком є виникнення у страхувальника збитків у випадку недотримання умов та строків виконання контрагентом позивача -ВАТ «Біловежський»своїх зобов'язань по своєчасній сплаті за товар (понад 90 календарних днів з дати, що передбачена як дата виконання зобов'язання по поставці товару) згідно Контракту №3Д/БВ-01-К від 03.02.2009р. на поставку зерна кукурудзи.
Актом перевірки № 5218/2305/35071227 від 02.06.2010р. встановлено, що затримка сплати по відвантаженій позивачем продукції склала більш 20 календарних днів, але не більше 75 днів, однак ВАТ «Біловежський»не виконав умов розрахунку за отриманий товар в частині сплати відсотків за несвоєчасну сплату за отриману продукцію. ТОВ СК «Схід-Захід не компенсовані витрати, понесені ПП «АФ «Земледар»через невиконання умов та строків виконання покупцем ВАТ «Біловежський»своїх зобов'язань по своєчасній сплаті за товар, а саме в частині сплати відсотків за несвоєчасну сплату за отриману продукцію.
Суд зазначає, що прострочення ВАТ «Біловежський»розрахунку за контрактом менш ніж 90 календарних днів, що не заперечується відповідачем, що не є страховим випадком за договором добровільного страхування.
Суд зазначає, що витрати понесені позивачем на добровільне страхування фінансових ризиків в загальній сумі 291736 грн. безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, а отже позивачем правомірно включено до валових витрат підприємства вартість наданих послуг, адже необхідною умовою для включення витрат на оплату послуг до валових витрат підприємства є, зокрема, належне документальне підтвердження факту надання таких послуг та зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків. В даному разі ДПІ не наведено жодних доводів щодо не підтвердження відповідних витрат позивача необхідними первинними документами та не використання позивачем наданих послуг у власній господарській діяльності. .
Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова правомірність власних висновків, законність та обґрунтованість оскаржуваного правового акту індивідуальної дії не доведено, що дає суду підстави для задоволення вимог адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов приватного підприємства "Агрофірма "Земледар" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.06.2010 року №0002322305/0, від 26.08.2010 року № 0002322305/1, від 12.11.2010 року №0002322305/2, винесені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.
Стягнути на користь приватного підприємства "Агрофірма "Земледар" з Державного бюджету України 03,40 грн. сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 23 травня 2011 року.
Суддя Шевченко О.В.