Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м.Харків
20 травня 2011 р. №2а-1277/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ізовітової-Вакім О.В..,
при секретарі судового засідання -Шевчук А.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - Носа В.В., Кузнєцова С.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про скасування рішення та повернення надмірно сплачених грошових коштів, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:
- скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №807000006/2011/300021/1 від 14.01.2011р., прийняте Харківською обласною митницею Державної митної служби України;
- зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Харківській області здійснити повернення з Державного бюджету України на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний №НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 351533) надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 57 746,65 (п'ятдесят сім тисяч сімсот сорок шість) гривень 65 копійок, з яких сума надмірно сплаченого податку на додану вартість складає 54 813,94 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривень 94 копійок, сума надмірно сплаченого ввізного мита складає 2 932,71 (дві тисячі дев'ятсот тридцять дві) гривень 71 копійок.
Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що ним 13 січня 2011 року для митного оформлення партії товару, що поставлялась згідно Контракту №ST012010, на підставі підписаної сторонами специфікації №1 від 09.12.2010 р., було надано до Харківської обласної митниці митну декларацію №807070005/2011/320231 та декларацію митної вартості за формою ДМВ-1, згідно якої митна вартість товару була визначена за ціною договору (вартість операції, метод №1).
14.01.2011р. першим відповідачем було відмовлено в митному оформленні товарів за поданою вантажно-митною декларацією, про що було складено картку відмови №807070005/1/00020 та винесено рішення про визначення митної вартості товарів №807000006/2011/300021/1 за резервним методом (метод № 6).
Відповідно до оскаржуваного рішення, митну вартість було значно піднято щодо деяких груп товарів, а саме: - вартість товарів під кодом 76169990 з 585 710,80 гривень піднято до 798 193,19 гривень; - вартість товарів під кодом 73269030 з 35 487,86 гривень піднято до 94 142,81 гривень.
Позивач вважає прийняте рішення першого відповідача про визначення митної вартості товарів №807000006/2011/300021/1 від 14.01.2011 року незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, з огляду на те, що під час митного оформлення товарів, на підтвердження заявленої митної вартості позивачем були надані всі основні та додаткові документи, передбачені Порядком декларування митної вартості в частини що його стосується, в яких містилась вся необхідна інформація для визначення митної вартості товарів саме за першим методом.
Крім того, позивач зазначив, що як вбачається з переліку документів, які були витребувані відповідачем в якості додаткових та зазначені на оборотному аркуші декларації митної вартості, запитування жодного з цих документів не відповідає положенням "Методичних рекомендацій із застосування окремих положень "Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", та подання відомостей для її підтвердження", затверджених наказом Державної митної служби України №1242 від 19.10.2010 року.
Представник позивача - Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 - в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача - Харківської обласної митниці -в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що Харківська обласна митниця зобов'язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та перевіряти всі відомості та документи, надані до митного контролю та митного оформлення.
Для здійснення митного контролю позивачем було заявлено до митного оформлення за ВМД №807070005/2011/320231 від 13.01.2011р., товари: 1) драбина з алюмінію, Виробництва Китай, торгівельна марка "INTERTOOL", Виробник Enterprise Co., Ltd, заявлена митна вартість 2,93 дол. США/кг; 2) вироби з чорних металів, стрем'янка сталева, виробництва Китай, торгівельна марка "INTERTOOL", Виробник Enterprise Co., Ltd, заявлена митна вартість 1,38 дол. США/кг.
Відповідач зазначив, що в зв'язку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості був значно нижче в порівнянні з вартістю товарів, на які є інформація Держмитслужби України про товари які експортувалися до України в найближчий час до часу експорту оцінюваного товару, та згідно пункту 2.2 "Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №339 від 09.04.2008р., на такі товари, декларантом не були надані додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, перелік, яких визначений п.11 Постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006р., а в наявних документах були виявлені деякі розбіжності, митним органом були прийняти рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди).
В результаті вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 266, 268, 269, 270, 271, 272, 273 МКУ, відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Харківської обласної митниці було прийнято рішення про визначення митної вартості №807000006/2011/300021/1 від 14.01.2011р. за шостим методом відповідно до вимог, встановлених ст.273 МКУ з використанням наявної в митних органах інформації.
Відповідач зазначив, що Харківською митницею було застосовано резервний метод та видано Рішення про визначення митної вартості №807000006/2011/300021/1 від 14.01.2011 року.
На підставі зазначеного, представник Харківської обласної митниці вважає, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Другий відповідач -Головне управління Державного казначейства України в Харківській області -про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, свого представника у судове засідання не направив, заяв та клопотань суду не надав.
Заслухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, декларантом Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 було подано до Харківської обласної митниці митну декларацію №807070005/2011/320231 та декларацію митної вартості за формою ДМВ-1.
Згідно з вантажно-митною декларацією №807070005/2011/320231 та декларацією митної вартості за формою ДМВ-1, загальна митна вартість товарів, обчислена позивачем за основним методом склала 621845,31 гривень, з яких: - вартість товару під кодом 76169990 склала 513 645,15 гривень, транспортні витрати, що включаються до складу митної вартості, склали 72 065,65 гривень, разом - 585 710,80 гривень; вартість товару під кодом 73269030 склала 26 099,39 гривень, транспортні витрати, що включаються до складу митної вартості, склали 9 388,47 гривень, разом - 35 487,86 гривень; вартість товару під кодом 83021090 склала 529,22 гривень, транспортні витрати, що включаються до складу митної вартості, склали 117,43 гривень, разом - 646,65 гривень.
Виходячи з обчисленої позивачем митної вартості, розмір обов'язкових митних платежів склав: податок на додану вартість - 124736,87 гривень; ввізне мито - 1839,06 гривень.
За вищезазначеною ВМД Харківською обласною митницею було проведено контроль за правильністю визначення митної вартості вищевказаного товару, у зв'язку з чим була встановлена розбіжність в рівнях митної вартості по деяким груп товарів: "Драбина з алюмінію. Виробництва Китай. Торгівельна марка TERTOOL. Виробник endar Enterprise Co.,Ltd, заявлена митна вартість 2,93 дол. США/кг; вироби з чорних металів. Стрем'янка сталева. Виробництва Китай. Торгівельна марка ". Виробник Enterprise Co.,Ltd, заявлена митна вартість 1,38 дол. США/кг.
Судом з матеріалів справи встановлено та підтверджено поясненнями представників сторін, що декларантом разом з ВМД №807070005/2011/320231 для митного оформлення було надано наступні документи:
- прямий зовнішньоекономічний контракт №SТ012010 від 09.12.2010р. з виробником товару фірмою Wendar Enterprise Co.,Ltd;
- специфікація №1 від 09.12.2010р. до контракту № SТ012010, де зазначено вартість придбання товару;
- комерційний інвойс № WD -100801 від 09.11.2010 р.;
- міжнародні автодорожні товарно-транспортні накладні СМR №0005/1, №0005/2, №0005/3, № 0005/4, № 0005/5 відповідно до яких відправником товару є його виробник - фірма Wendar Enterprise Co.,Ltd;
- пакувальний лист до інвойсу №WD -100801/011209 від 09.11.2010р.;
- інвойс на оплату послуг фрахту № АТ00000026 від 11.01.2011 р.;
- довідка транспортної організації фірми Art logistics Inc. про вартість фрахту;
- договір про транспортно-експедиційне обслуговування з фірмою Art logistics Inc.;
- експертна вантажно-митна декларація країни відправлення товару -Китаю №310420100540059760;
- сертифікат Торгово-промислової палати Китаю № 103300В0/19335, що засвідчує справжність експортної вантажно-митної декларації Китаю № 310420100540059760;
- експертна вантажно-митна декларація країни відправлення товару - Китаю №310420100540059752;
- сертифікат Торгово-промислової палати Китаю № 103300В0/193356, зо засвідчує справжність експортної вантажно-митної декларації Китаю № 310420100540039752;
- експертна вантажно-митна декларація країни відправлення товару - Китаю №310420100540059755;
- сертифікат Торгово-промислової палати Китаю № 103300В0/193357, що засвідчує справжність експортної вантажно-митної декларації Китаю № 310420100540059755;
- коносамент № ZNB1003235ІСSNRICS від 25.11.2010 р.;
- платіжне доручення в іноземній валюті №188 від 14.12.2010р., що підтверджує оплату товару.
В ході судового розгляду справи встановлено, що митним органом було проведено процедури консультації, декларанта було ознайомлено з наявною в митниці інформацією та у відповідності до вимог пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження запропоновано (запис на додатку до ДМВ) надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а саме:
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) фірми виробника товару;
- калькуляція фірми-виробника товару;
- копія вантажної митної декларації країни відправлення (оформлена відповідно до листа ДМСУ від 08.10.2010 №11/2-10.16/11627-еп);
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
- інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини;
- документи щодо витрат на креслення, оформлення дизайну, художнього оформлення товару.
Також декларанта було повідомлено, що за бажанням він може подати інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Як вбачається із відповідного запису на додатку до ДМВ, 14.01.2011 року декларантом ФОП ОСОБА_4 було здійснено напис про неможливість надання додаткових документів для митного оформлення товарів.
Під час проведення митних процедур митним органом було встановлено розбіжність в рівнях митної вартості товарів: 1) драбина з алюмінію, Виробництва Китай, торгівельна марка "INTERTOOL", Виробник Enterprise Co., Ltd, заявлена митна вартість 2,93 дол. США/кг; 2) вироби з чорних металів, стрем'янка сталева, виробництва Китай, торгівельна марка "INTERTOOL", Виробник Enterprise Co., Ltd, заявлена митна вартість 1,38 дол. США/кг., а по фактам митного оформлення ідентичних/подібних товарів визначена митним органом - 4,2 дол. США/кг. та 3,65 дол. США/кг. (як найнижчий рівень митної вартості по фактам митного оформлення).
Харківською обласною митницею було винесено рішення №807000006/2011/300021/1 від 14.01.2011р. про визначення митної вартості товарів, відповідно до якого митну вартість імпортованих товарів визначено за методом №6 (резервний метод), яким визначено митну вартість товару щодо деяких груп товарів, а саме: - вартість товарів під кодом 76169990 з 585710,80 гривень піднято до 798193,19 гривень; - вартість товарів під кодом 73269030 з 35487,86 гривень піднято до 94142,81 гривень. Проведення першим відповідачем коригування митної вартості товарів призвело до зміни розміру обов'язкових митних платежів, так, сума ПДВ склала 179550,81 грн., сума мита - 4771,77 грн.
Після визначення відповідачем митної вартості за методом №6, позивачу була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів через митний кордон України №807070005/1/00020, у якій зазначено про необхідність внесення виправлень у графи 12, 45,46 ВМД, згідно рішення №807000006/2010/400354/2.
Після цього, позивачем було оформлено імпортований товар за ВМД ІМ-40 №807070005/2011/320288, із задекларованою митною вартістю згідно рішення відповідача про визначення митної вартості товарів.
Суд зазначає, що частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням п.17 ст.1 Митного кодексу України, митні органи - це спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи, а відтак на правовідносини з участі митних органів при реалізації ними владних управлінських функцій в галузі митної справи повною мірою поширюються приписи ч.2 ст.19 Конституції України.
В силу положень ч.1 ст.265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.
Відповідно до абз.5 частини 1 статті 41 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.
Правовідносини з приводу правил здійснення такого контролю регламентовані приписами Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до п.14 якого митний орган наділений повноваженнями на визначення митної вартості товарів.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості.
Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: 1) зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; 2) рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; 3) банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); 5) пакувальні листи; 6) копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України (пункт 10 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження).
Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень Митного кодексу України. Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ч.1 ст.262 МК України).
Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (ст.266 МК України).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями ст.267 Митного кодексу України, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.ст. 268 і 269 Митного кодексу України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно статті 265 Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Положеннями підпункту 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" №339 від 09.04.2008р., визначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з:
- рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Відповідно до пункту 3.1 Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, затверджених наказом Державної митної служби України №74 від 31.01.2007р., під час здійснення митного контролю й митного оформлення окремих видів товарів, які визначені Держмитслужбою для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості із застосуванням положень статті 265 Митного кодексу України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня "Огляд цін українського та світового товарних ринків", біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші інформаційні джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.
Якщо декларантом в установлений законодавством термін не надано додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митний орган відповідно до статті 265 Митного кодексу України має право зобов'язати його визначити митну вартість іншим методом, ніж він використав для її визначення. Відповідно до статті 266 Митного кодексу України проводиться процедура консультацій між декларантом і митним органом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного кодексу України. У ході таких консультацій митний орган і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (пункт 3.4 Методичних рекомендацій).
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з Центральної бази даних єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ, по фактам митного оформлення товарів, які експортувалися до України в найближчий час, до часу експорту оцінюваного товару, вбачається, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший ніж рівень митної вартості за фактами митного оформлення ідентичних/подібних товарів згідно ЄАІС ДМСУ. Враховуючи, що відомості надані до митного контролю позивачем не підтверджували в повному обсязі заявлений рівень митної вартості, відповідачем правомірно прийнято рішення про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості (за ціною угоди).
При цьому, суд вважає правомірним посилання відповідача на неможливість послідовного застосування перелічених у частині першій статті 266 МК України методів, у зв'язку з наступними обставинами:
- метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2), у зв'язку з відсутністю у митного органу документально підтвердженої інформації щодо продажу товару з тієї ж країни, в такому ж стані, з такими ж фізичними характеристиками, таких же найменувань та в таких саме обсягах за першим методом;
- метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3), у зв'язку з відсутністю попередніх оформлень за методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;
- метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4), у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо: ціни одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні чи подібні товари продаються найбільшою партією на території України покупцю, що не є взаємозалежною з продавцем особою, витрат на виплату комісійних винагород, надбавки на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України, витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;
- метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (метод 5), оскільки відсутня документально підтверджена інформація щодо: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом оцінюваних товарів; витрат на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування до місця перетину митного кордону України; прибутку експортера від поставки таких товарів в Україну.
Таким чином, Харківською обласною митницею при визначенні митної вартості товарів обґрунтовано застосовано шостий метод визначення митної вартості товарів, на підставі чого правомірно прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №807000006/2011/300021/1 від 14.01.2011р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №807070005/1/00020.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи, що судом встановлено правильність визначення митним органом митної вартості товару, тому відсутні підстави для повернення декларанту сплачених сум податків і зборів. Позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Державного казначейства України в Харківській області здійснити повернення з Державного бюджету України на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 надмірно сплаченого державного мита та податку на додану вартість задоволенню також не підлягають.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача є таким, що вчиненні у межах повноважень та у спосіб, передбачений законами, які регламентують його діяльність, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати по справі не підлягають стягненню на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 - 14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про скасування рішення та повернення надмірно сплачених грошових коштів - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 27 травня 2011 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.