Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м.Харків
24.05.2011 р. №2а-4631/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов"язкового державного страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення, -
встановив:
Позивач, Фонд загальнообов"язкового державного страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 2099,68 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним. 13.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Люботинського міського центру зайнятості, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки як шукаючий роботу. Згідно поданої заяви відповідача, наказом від 20.10.2010 року №НТ101020 йому надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю з 20.10.2010 року по 14.10.2011 рік. З 28.02.2011 року наказом від 28.02.2011 року №НТ110228 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості до п.п.8 п.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та 28.02.2011 року наказом від 28.02.2011 р. №НТ110228 відповідача знято з обліку. Загальна сума нарахованої та виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю за період з 12.11.2010 р. по 10.02.2010 р. складає 2099,68 грн. Позивачем 28.02.2011 року проведено звірку з відомостями державного реєстратора щодо факту ведення підприємницької діяльності г.р ОСОБА_1 - перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, за результатами якої встановлено, що ОСОБА_1 з 20.10.2010 р. зареєстрований в центрі зайнятості як безробітний, та водночас зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 16.12.1996 року. Таким чином, позивач зазначив, що на момент отримання статусу безробітного встановлена належність відповідача до категорії зайнятих осіб, виплата відповідачу нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю становить 2099,68 грн., яку відповідач у добровільному порядку не сплатив.
Після звернення до суду з зазначеним позовом представником позивача Литвин Г.В. надано уточнення до позову, в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму в розмірі 1999,68 грн., у зв'язку з добровільним поверненням коштів в розмірі 100,00 грн.
В судове засіданні від представника позивача Литвин Г.В. надійшла письмова заява про підтримання позову у повному обсязі та розгляд справи у її відсутність.
Відповідач надав заяву в якій просить слухати справу за його відсутністю, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Судом розглянуто справу у письмовому провадженні у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 41 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
13.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Люботинського міського центру зайнятості, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки як шукаючий роботу №205500210101300001 (а.с.4). Згідно поданої заяви відповідача, наказом від 20.10.2010 року №НТ101020 йому надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю з 20.10.2010 року по 14.10.2011 рік (а.с.15).
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.
З 28.02.2011 року наказом від 28.02.2011 року №НТ110228 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості до п.п.8 п.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та 28.02.2011 року наказом від 28.02.2011 р. №НТ110228 відповідача знято з обліку.
Згідно довідки з ЄДРПОУ (а.с.17) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців включено відомості щодо ФОП ОСОБА_1 04.01.2006 року за №24770170000000458.
Позивачем 28.02.2011 року проведено звірку з відомостями державного реєстратора щодо факту ведення підприємницької діяльності ОСОБА_1, а саме перевірку достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, за результатами якої складений акт №08 від 28.02.2011 року (а.с.18), та встановлено, що ОСОБА_1 з 20.10.2010 р. зареєстрований в центрі зайнятості як безробітний, та водночас зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 16.12.1996 року по теперішній час.
Згідно ч.3 ст.46, ч.15 ст.47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" - фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.
Таким чином, відповідачем порушено вимоги ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки на момент отримання статусу безробітного ОСОБА_1 належав до категорії зайнятого населення та отримав матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю в сумі 2099,68 грн. без достатніх правових підстав.
Пунктом 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про зайнятість населення”, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"; в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
Виходячи з аналізу зазначених норм, а також враховуючи встановлені в ході розгляду справи фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що відповідач на час звернення за працевлаштуванням до центру зайнятості 13.10.2010 р. в розумінні Закону України “Про зайнятість населення” фактично належав до категорії зайнятого населення та не мав статусу безробітного.
Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20 березня 2006 року (далі -Порядок), у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно довідок (а.с.5, 20), та даних про виконані платежі (а.с.6), сума, яка виплачена безробітному ОСОБА_1 за період з 12.11.2010 р. по 10.02.2011 р. складає 2099,68 грн., та підлягає поверненню.
28 лютого 2011 року відповідачу направлена претензія за №44-090 про вирішення питання повернення коштів, отриманих незаконним шляхом, як допомогу по безробіттю (а.с.22).
Відповідно до п.7 зазначеного Порядку, рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Згідно ч.3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Оскільки у судовому засіданні встановлено факти подання недостовірних даних, яке мало місце під час одержання матеріального забезпечення, що є невиконанням відповідачем своїх обов'язків застрахованої особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітної, а позивачем надано належні та допустимі докази невиконання відповідачем ОСОБА_1 таких обов'язків, суд дійшов висновку про наявність підстав та обґрунтованість прийнятого директором Люботинського міського центру зайнятості наказу №40 від 28.02.2011 року про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю у розмірі 2099,68 грн.
Відповідачем в ході розгляду справи частково сплачена сума заборгованості у розмірі 100,00 грн., таким чином сума боргу на теперішній час становить 1999,68 грн.
Крім того, від ОСОБА_1 надійшла заява, в якому відповідач визнав позовні вимоги.
Згідно з ч. 2 ст. 51, ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у ст.49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково протягом всього часу судового розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про прийняття визнання адміністративного позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у повному розмірі 1999,68 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Фонду загальнообов"язкового державного страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов"язкового державного страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості (61068, м.Харків, вул.Броненосця Потьомкіна, 1а, р/р 37178304900001 в ГУДК у Харківській області, МФО 851011, код 03491277) суму матеріального забезпечення у розмірі 1999.68 грн. (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 68 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Л.М. Мар'єнко