Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
27.04.2011 р. Справа № 2а-2297/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Миндрул Л.В., від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н, від 01.12.10; від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1-292/91-1577, від 24.12.10;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомТОВ "Шельф", вул. Одеська, 48,Крива Балка,Миколаївський район, Миколаївська область,57154
доМиколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, вул. Потьомкінська, 41,Миколаїв,54030
проскасувати рішення від 24.02.2011 р. №8,
Позивач звернувся до суду з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення № 8-ріш від 24.02.2011 р.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він повідомив відповідача про оскарження розпорядження про початок розгляду справи. Відповідач був зобов'язаний зупинити розгляд справи на підставі ч. 2 ст. 38 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а не приймати рішення, тому воно прийнято всупереч вимогам закону та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки рішення прийнято відповідно до вимог Конституції та законів України, зупиняти розгляд справи це право, а не обов'язок відповідача відповідно до вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції».
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку:
Адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла Розпорядження № 36-р від 22.11.2010 р. про початок розгляду справи за п.14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у зв'язку із наявністю в діях ТОВ «Шельф» ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації в повному обсязі.
Позивач надіслав лист Голові Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.02.2011 р., в якому просив зупинити справу до вирішення спору в Миколаївському окружному адміністративному суді щодо скасування розпорядження № 36 по справі 1-26.250/34-2010 р. Ухвалою суду від 11.02.2011 р. порушено справу № 2а-836/11/1470 про скасування розпорядження від 22.11.2010 р.
11.02.2011 р. відповідач надав ТОВ «Шельф» відповідь, що Територіальне відділення дійшло висновку про недоцільність зупинення розгляду справи, розпочатої розпорядженням № 36-р від 22.11.2010 р. Звернення до суду не є обов'язковою і єдиною підставою для зупинення розгляду справи територіальним відділенням. Частина 2 ст. 38 Закону України «Про захист економічної конкуренції»не встановлюють обов'язковість зупинення справи, розпочатої органами АМК України.
21.02.2011 р. позивач повторно звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зупинити розгляд справи на підставі імперативних вимог ч. 2 ст. 38 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки відмова у зупиненні за ініціативою відділення не передбачена.
23.02.2011 р. відповідач надав позивачу відповідь, в якій зазначив, що зупинення розгляду справи з власної ініціативи відповідного органу Антимонопольного комітету України чи за заявою особи, яка бере участь у справі, є правом, а не обов'язком органів Антимонопольного комітету України. Територіальне відділення не має підстав для зупинення розгляду справи.
24.02.2011 р. адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла Рішення № 8-ріш по справі № 1-26.250/34-2010 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу, яким вирішила:
- визнати дії позивача, які полягають у поданні інформації в неповному обсязі Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови територіального відділення від 11.11.2010 р. № 1-292/80-1357 у встановлений ним строк є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими п.14 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції», а саме -подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені його головою строки.
- за вчинення порушення, вказаного у п.1 цього рішення накладено штраф на ТОВ «Шельф»у розмірі 17 000 грн.
Згідно зі ст.ст. 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем ч.2 ст. 38 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що є підставою для скасування рішення. Будь-яких інших підстави для визнання рішення відповідача незаконним та його скасування позивач суду не вказав. Доказів виконання вимоги відповідача від 11.11.2010 р. позивач суду не надав.
Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України «Про захист економічної конкуренції»розгляд справи може бути зупинено з власної ініціативи відповідного органу Антимонопольного комітету України чи за заявою особи, яка бере участь у справі, до завершення розгляду органом Антимонопольного комітету України, господарським судом пов'язаної з цією справою іншої справи або до вирішення державним органом пов'язаного з нею іншого питання. Про зупинення розгляду справи та його поновлення приймається розпорядження.
Позивач вважає цю норму закону імперативною та тлумачить її, як обов'язок територіального відділення зупинити розгляд справи, в зв'язку із відкриттям провадження по справі адміністративним судом про скасування розпорядження.
Частина 2 ст. 38 Закону України «Про захист економічної конкуренції» відноситься до регулятивних норм права, які встановлюють права та обов'язки суб'єктів ( правила поведінки). За характером розпоряджень, що містяться в ній ця регулятивна норма відноситься до дозвільної норми, що вказує на можливість здійснювати певні дії, наділяє відповідача певними правами, тому право зупинять чи не зупинять розгляд справи відноситься до правомочності відповідача, який в кожному конкретному випадку вирішує питання про можливість зупинення розгляду справи.
Посилання позивача на те, що ця норма права є імперативною хибна, оскільки імперативні норми виражаються в категоричних розпорядженнях та прямо наказують правіло поведінка, а вищезазначена норма є диспозитивною, оскільки надає свободу вибору поведінки відповідачу.
Таким чином, рішення від 24.02.2011 р. прийнято відповідачем законно та скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи і ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На підставі ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач всупереч приписам цієї статті не надав суду доказів протиправності та незаконності рішення територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи докази відповідно до ст. 86 КАС України суд приходить до висновку, що відповідач рішення прийняв відповідно до ст. 19 Конституції України та вимог ст. 2 КАС України
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.11, 71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Постанова оформлена у відповідності
до ст.160 КАС України
та підписана суддею 04.05.2011 р.