Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
27.04.2011 р. Справа № 2а-2083/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Миндрул Л.В., від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1, від 21.03.11; від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 5/9/10-007, від 04.01.11;
за позовомЗАТ "Нептун", пр. Миру, 36,Миколаїв,54000
доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000591520/0 від 03.03.2011 р.,
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000591520/0 від 03.03.2011 р.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем неправильно застосовані норми податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини, що призвело до неправомірного визначення податкового зобов'язання та штрафних санкцій.
В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки рішення прийнято відповідно до вимог Податкового Кодексу України.
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку:
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.
Актом від 23.02.2011 р. камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого до декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р. встановлено порушення позивачем вимог п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України. В результаті чого донараховано податок на додану вартість за травень 2010 р. в розмірі 609 192 грн.
26.01.2011 р. позивач надав до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого до декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р. В наданому додатку 5 уточнюючого розрахунку до податкового кредиту включені податкові накладні, виписані в червні 2007 р. та встановлено завищення податкового кредиту у розмірі 609192 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011 р. за № 0000591520/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 609 192 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 25% від суми податкового зобов'язання, що складає 152 298 грн.
Відповідно до ст. 198.6 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Позивач в 2011 р. в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2010 р. включив до податкового кредиту податкові накладні, виписані у червні 2007 р. на суму 609 192 грн.
Таким чином, позивач включив до складу податкового кредиту податкові накладні, яким понад 365 днів, тому відповідач правомірно збільшив позивачу грошове зобов'язання в сумі 609 192 грн. та податкове повідомлення -рішення в частині донарахування основного зобов'язання скасуванню не підлягає.
Відповідач донарахував позивачу штрафні санкції в сумі 152 298 грн. відповідно до ст. 54.3. Податкового кодексу України, яким передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п.7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Актом перевірки від 23.02.2011 р. встановлено порушення податкового законодавства, тому до позивача повинні були застосовані штрафні санкції в сумі 1 грн., а не 25 % від суми донарахованого грошового зобов'язання.
Таким чином, штрафні санкції в сумі 152 298 грн. підлягають скасування частково в сумі 152 297 грн.
На підставі ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач всупереч приписам цієї статті не довів суду, що до нього повинні застосовуватись норми Закону України «Про податок на додану вартість», а не Податкового Кодексу України, оскільки він надав уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за травень 2010 р. Але суд не може погодитись з позивачем, оскільки ним уточнюючий розрахунок поданий до податкового органу в січні 2011 р., коли Закон України «Про податок на додану вартість»втратив силу. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, тому відповідач правомірно застосував до позивача ст.198.6 Податкового Кодексу України.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи і ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.
Судовий збір відповідно до ст. 94 КАС України підлягає поверненню частково з Державного бюджету України в сумі 1 грн. 70 коп.
Керуючись ст.ст.11, 71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення № 0000591520/0 від 03.03.2011 р. на суму 152 297 грн.( сто п'ятдесят дві тисячі двісті дев'яносто сім грн.) штрафних ( фінансових) санкцій.
3. В решті позову відмовити.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Оздоровчий центр «Нептун», м. Миколаїв, пр. Миру,36 судовий збір в сумі 1 грн. 70 коп. (одна грн. 70 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Постанова оформлена у відповідності
до ст.160 КАС України
та підписана суддею 04.05.2011 р.