Справа № 2-725/11
23 березня 2011 року . Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Чистяковому П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу, -
В грудні 2009р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного між ними 30.07.2004р., від даного шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження і в обґрунтування позову посилався на те, що шлюб не склався, між ними виникали різного роду непорозуміння і сварки з різних питань сімейного життя, виявилось, що вони люди з різними характерами і поглядами на життя, у зв*язку з чим вони припинили шлюбні стосунки, не ведуть спільного господарства і проживають окремо з 07.06.2009р., не мають нічого спільного і фактично шлюб тривалий час існує формально. Спору про поділ майна вони не мають. Дитина після розлучення залишиться проживати з матір*ю. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 110, 112 СК України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, а також на те, що примирення між сторонами не можливо, оскільки вони остаточно втратили почуття любові і поваги однин до одного, позивач з грудня 2010р. має фактичну іншу сім*ю, в якій планує мати дітей, а заперечення відповідачки проти позову і думка про можливе примирення мають надуманий характер, оскільки остання фактично має на меті лише затягнути розгляд справи про розлучення, у зв*язку з чим посилається на обставини, які не мають значення для розгляду даної справи по суті.
Відповідачка і її представник проти позову заперечували, посилаючись на те, що розірвання шлюбу негативно вплине на права малолітньої дитини сторін, на те, що позивач періодично телефонує відповідачці, іншої сім*ї не має, бажає примиритися, але не могла пояснити, які саме дії вона або позивач для цього вчиняли за період розгляду справи в суді, а саме: з грудня 2009р., тобто біля півтора роки, вона, відповідачка, зверталась до суду із позовом про стягнення аліментів з позивача, які він сплачує у визначеному судом розмірі і заборгованості не має.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки і її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним задовольнити позов, виходячи з наступного.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 30.07.2004р. (а.с. 5 - копія свідоцтва про шлюб) і від даного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (а.с. 4 -копія свідоцтва про народження), який проживає з матір*ю.
Шлюб сторін не склався, між ними виникали різного роду непорозуміння і сварки з різних питань спільного життя, виявилось, що вони люди зрізними характерами та поглядами на життя, у зв*язку з чим вони припинили шлюбні стосунки, не ведуть спільного господарства і проживають окремо з 07.06.2009р., не мають нічого спільного і фактично шлюб тривалий час існує формально.
Спору про поділ майна сторони не мають.
Дитина після розлучення залишиться проживати з матір*ю.
За таких обставин суд вважає, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу, є обгрунтованими, подальше збереження сім*ї стало неможливим, а тому позов про розірвання шлюбу є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Приймаючи рішення про розірвання шлюбу між сторонами, суд враховує те, що дана справа знаходиться в провадженні суду з грудня 2009р., тобто, біля півтора роки, за цей час примирення сторін не відбулося, позивач наполягає на розлученні, фактично має іншу сім*ю і планує мати дітей, 12.03.2010р. Святошинським районним судом м.Києва вже приймалось заочне рішення про розірвання шлюбу між сторонами, яке ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 11.11.2010р. скасовано за заявою відповідачки, яка посилалась на можливість її примирення з позивачем, але обставин, які б свідчили про можливість зберегти сім*ю в судовому засіданні не встановлено, а навпаки, зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні свідчать про не можливість примирення сторін, фактичне припинення існування між ними сім*ї з червня 2009р. в розумінні ст.3 СК України, тобто, тривалий час, а підстави, які вказує відповідачка і її представник в обґрунтування заперечень проти позову, юридичного і правового значення для розгляду даної справи і відмови в позові не мають, а стосуються інших правовідносин сторін, а саме: майнових, їх прав та обов*язків як батьків.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 213-215, 223 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 30 липня 2004 року у Відділі РАЦС Деснянського РУЮ у м.Києві між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, про що зроблено актовий запис № 845 - розірвати.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення суду -протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.