Справа № 3-2980/11
"06" травня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Сизової Л.А., при секретарі Голуб Н.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Кіровоградської області, працює -КП «Київпастранс»АП-7, водій, зареєстрований: АДРЕСА_2; прож.: АДРЕСА_1,
за ст. 124 КпАП України,
ОСОБА_1 24.11.2010р. приблизно о 10 год. 50 хв., керуючи автобусом Богдан д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Декабристів, 12/37 в м. Києві, при виникненні небезпеки для руху, не вжив належних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу та легких тілесних ушкоджень гр.. ОСОБА_2, чим порушив вимоги п. 12.3 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.
В судовому засіданні водій ОСОБА_1, свою вину в скоєнні ДТП не визнав та пояснив, що 24.11.2010 року приблизно о 10 год. 40 хв. він працював на маршруті автобуса № 474, при заїзді на місце загрузки пасажирів зі сторони вул. Декабристів, рухався зі швидкістю приблизно 5 км/год. Він зупинився, праворуч рухався пішохід -дівчина, розмовляла по телефону, не помітила автобус та вдарилася, від чого впала. Він вийшов, завів дівчину в салон автобуса, запропонував допомогу, але вона відмовилася. ДАІ не викликав, бо не було пошкоджень.
ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 24.11.2010 року вона зайшла на територію ринка, рухалася вздовж кіосків, по телефону не розмовляла, була одягнута у спортивний одяг. Автобус рухався ліворуч за нею. Йшов дощ. Вона повернулася побачила жовтий колір, впала, втратила свідомість, прийшла до тями в автобусі, якийсь чоловік витирав їй куртку, бо мокра була. Їй стало погано, вона вийшла з маршрутки та пішла в напрямок Макдональдсу, але їй стало ще гірше. Вона присіла, до неї підійшли чоловік і жінка, питали як вона себе почуває, залишили свої координати. Вона побачила як маршрутка почала уїжджати, викликала 02 та ДАІ. Оскільки вона проживає сама з маленькою дитиною, тому відмовилася від госпіталізації в той день. Маршрутка вдарила її в ліву руку, вона не пам'ятає куди впала, але одяг був брудний ззаду, в неї була побита потилиця.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що події, які сталися в той день він бачив на відстані 30 метрів. Водій маршрутки зупинився, а дівчина йшла швидко з права наліво по ходу руху автобуса, розмовляла по телефону. Вона вдарилася боком лівої сторони і впала. Водій маршрутки вийшов, завів дівчину до салону. Коли він зайшов до салону автобуса, дівчина сиділа і плакала, він запитав в неї чи відвезти її до лікарні, вона відмовилася, сказала, що все нормально і що вона просто злякалася, а потім вийшла з автобуса.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він купляв продукти на ринку біля м. Харківська, коли сталося ДТП. Він бачив як маршрутка під час свого руху збила дівчину. Дівчина рухалася по ходу маршрутки, в одному напрямку, але була спиною до маршрутки. Він був в семи кроках, коли маршрутка наїхала на дівчину, водій вийшов з маршрутки, підняв дівчину та взявши її під руки повів до маршрутки. Пізніше, коли він вже виходив з ринку, то побачив, що дівчина сиділа на бордюрі і плакала, він підійшов до неї, залишив їй свою візитку та пішов по своїм справам.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що в той день в нього була призначена зустріч біля м. Харківська зі знайомим і він його чекав. Маршрутку він побачив ще з моменту її в'їзду на територію ринку. Потерпіла рухалася на його стороні, ближче до бровки і він думав що вона хоче підійти до розкладок з овочами, вона наполовину була розвернута до маршрутки. Він раптово побачив, що маршрутка наїхала на потерпілу, яка в цей час була спиною до маршрутки під кутом. Маршрутка рухалася з невеликою швидкістю, тому лише штовхнула потерпілу, яка від поштовху впала. Відразу з автобуса вийшов водій, підійшов до потерпілої та завів її в маршрутку, трохи від'їхав від місця ДТП, приблизно на 30 метрів. Через 5 хвилин потерпіла вийшла з маршрутки та пішла до переходу, але їй стало погано. Він підійшов до неї, запитав як вона себе почуває, вона відповіла що допомога не потрібна, і що вона буде звертатися за допомогою до когось з близьких.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 24.11.2010 року був складений матеріал про наїзд на пішохода. Були опитані свідки ДТП, проведене судово-медичне дослідження, прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно водія ОСОБА_1 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України та складений протокол про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 Пояснення очевидців були відібрані в той час, коли з'являлися до нього, як дізнавача. Потерпіла ОСОБА_2 давала свої пояснення пізніше, оскільки перебувала в лікарні.
Оцінюючи покази свідка ОСОБА_3, суд ставиться до них критично, не приймає їх до уваги, оскільки вони спростовуються іншими зібраними по справі доказами.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2, свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали адміністративної справи, схему дорожньо-транспортної пригоди, складеної на місці ДТП, виходячи з пояснень учасників ДТП, враховуючи обставини вчинення правопорушення та особу правопорушника, відсутність тяжких наслідків, те що раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, пом'якшуючих та обтяжуючих обставин не встановлено, суд приходить до висновку про те, що в діях водія ОСОБА_1 наявні порушення п. 12.3 ПДР України, тому його необхідно визнати винним в скоєнні даного ДТП та притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Постановою від 03.03.2011 року відносно водія ОСОБА_1 в порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі ст. 6 п. 2 КПК України.
Оскільки на момент розгляду адміністративного матеріалу закінчився місячний термін накладення адміністративного стягнення, з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, тому правопорушника ОСОБА_1 необхідно звільнити від накладення на нього адміністративного стягнення за сплином строків, а провадження по справі закрити.
Керуючись ст. 38, 124, 247, 284 КпАП України, суд
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
ОСОБА_1 звільнити від накладення на нього адміністративного стягнення, на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України за сплином строків, передбачених ст. 38 КпАП України.
Провадження по справі закрити.
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга або протест прокурора подається до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.