Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
02.03.2011 р. Справа № 2а-84/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу
адміністративним позовом: Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області, (вул. Революції, 36, м. Первомайськ, Миколаївська область)
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Первомайська спеціалізована пересувна механізована колона № 3 (вул. Комсомольська, 18 А, с. Кінець піль, Миколаївська область, 55230)
про стягнення заборгованості в сумі 2 462,01 грн.
Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області (надалі -позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Первомайська спеціалізована пересувна механізована колона № 3, (надалі -відповідач) заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за грудень 2010 року в сумі 2 462,01 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що управлінням Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області виплачується пільгова пенсія колишнім працівникам Відкритого акціонерного товариства Первомайська спеціалізована пересувна механізована колона № 3. Але відповідач, в порушення приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”(надалі -Закон № 1058), витрати на виплату та доставку пенсії за грудень 2010 року не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Позивач надав клопотання відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, яким підтримав позовні вимоги повністю (ар. с. 25).
Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі і призначення справи до судового розгляду від 13.01.2010 року та судова повістка, направлені за юридичною адресою відповідача, до суду без вручення адресату повернулись (арк.. спр. 20-23, 27, 28).
Відповідач, згідно ст. ст. 19, 22 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, змін до відомостей про юридичну особу не вніс, про що свідчить довідка з ЄДРЮОФОП (арк. спр.8-10).
Приписи Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачають з'ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Колишнім працівникам відповідача, які працювали на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б-в”статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення”.
Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 встановлено, що пенсійне забезпечення осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.
В підпункті 6.1 пункту 6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі -Інструкція) зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.
Витрати на виплату та доставку пенсій, відповідно до підпункту 6.2 пункту 6 Інструкції, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах за списком № 2.
Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Згідно з підпунктом 6.8 пункту 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
24.12.2010 року позивач надіслав відповідачеві “Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б-з” статті 13”, (ар. с. 11-13).
Відповідно до статті 11, частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач своїм правом не скористався, заперечень на позов не надав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Згідно зі статтею 58 Закону України № 1058 Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інше, а таким чином є суб'єктом владних повноважень та має право звертатися з позовом до адміністративного суду (статті 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 122, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути Відкритого акціонерного товариства Первомайська спеціалізована пересувна механізована колона № 3 (вул. Комсомольська, 18 А, с. Кінецьпіль, Миколаївська область, 55230, р/р 260086500616642 Ольвіопольського відділення УСБУ, МФО 326018, ЄДРПОУ 00911948) заборгованість в сумі 2 462,01 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят дві гривні 01 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.В. Малих