Справа № 2518/2-а-6530/11
( в п о р я д к у с к о р о ч е н о г о п р о в а д ж е н н я )
19 травня 2011 року суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Сташків В.Б.,
розглянувши в смт. Ріпки в приміщенні суду, в порядку скорченого провадження, адмін.справу
за позовомОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському райоі Чернігівської області
провизнання дій незаконними та стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги,
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона є дитиною війни та згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, дія якої в 2009 -2011 роках не була зупинена жодним законом, тому просить визнати дії відповідача щодо нарахування і виплати їй державної соціальної допомоги як дитині війни за 2009, 2010, 2011 роки незаконними та стягнути на її користь невиплачену державну соціальну допомогу за 2009 р., за 2010 р. по момент подання адміністративного позову до суду у 2011 р..
Ухвалами судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2011 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в Ріпкинському районі за період з 01.01.2009 року по 02.09.2010 року включно залишено без розгляду, та відкрито скорчено провадження з 03.09.2010 року.
Копію ухвали про відкриття скороченого провадження відповідачу вручено 15 квітня 2011 р., проте станом на 19 травня 2011 року письмових заперечень в канцелярію суду не надав.
Оцінивши повідомлені позивачкою обставини, приходжу до висновку, що достатні підстави для прийняття законної і обґрунтованої постанови, в порядку скороченого провадження, про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з таких мотивів.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 народилась 24 лютого 1936 року і є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачці щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
Таким чином, знаходжу, що дії УПФУ в Ріпкинському районі щодо обрахування розмірів та виплати у занижених розмірах позивачці підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачці, як дитині війни, за період з 3 вересня 2010 року по 19 травня 2011 року слід визнати протиправними.
За змістом ст.ст. 21, 105, 162 КАС України, в разі визнання дій протиправними, суд (суддя) повинен відповідача зобов'язати здійснити перерахунок та забезпечити виплату пенсії, з урахуванням її підвищення відповідно до закону, а не стягувати конкретні суми пенсії, за конкретні періоди.
Враховуючи те, що в даному випадку позивачка просить захисти її права, як дитини війни щодо отримання вказаного підвищення до пенсії шляхом стягнення невиплаченої соціальної допомоги, вважаю за можливе виходячи з ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав позивачки, вийти за межі вимог і захистити її права шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та забезпечити виплату пенсії, з урахуванням її підвищення відповідно до закону, а не шляхом стягнення невиплаченої соціальної допомоги, за період з 3 вересня 2010 року по 19 травня 2011 року, оскільки з моменту звернення до суду по день винесення постанови продовжувались порушуватись права позивачки.
Керуючись ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», й ст.. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», ст.ст. 6, 8 - 11, 70, 71, 86, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо обрахування розмірів та виплати у занижених розмірах підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ОСОБА_1, як дитині війни, за період з 3 вересня 2010 року по 19 травня 2011 року - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та забезпечити виплату пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлених ст.. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», й ст.. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», за період з 3 вересня 2010 року по 19 травня 2011 року, з урахуванням фактично виплачених коштів.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Відповідно ст.. 256 КАС України, покласти на Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області обов'язок виконати вказану постанову негайно.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.Б.Сташків