"26" травня 2011 р. Справа №27/122
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О.,
суддя Бородіна Л.І.,
суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі Сємєровій М.С.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №0301-11-1 від 03.01.2011 року;
відповідачів -не з'явились;
третіх осіб - не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх.№1747П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.09.2010 року по справі №27/122,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія», м.Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер», м.Львів
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «КС «Будінвест 2006», м.Запоріжжя
2. Приватного підприємства «Торгово-інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції», Полтавська обл., м.Гребінка
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Брікбуд-Інвест», м.Київ
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів:
1. Приватне підприємство «Урожай», м.Запоріжжя
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КІТ», м.Запоріжжя
про визнання договору купівлі-продажу недійсним, та звернення стягнення на предмет іпотеки в межах суми 67 370,74 грн.,-
встановила:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.09.2010 року порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «КС «Будінвест 2006», Приватного підприємства «Торгово-інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Брікбуд-Інвест»про визнання договору купівлі-продажу недійсним, та звернення стягнення на предмет іпотеки в межах суми 67370,74 грн.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.09.2010 року (суддя Солодюк О.В.) забезпечено позов. Накладено арешт на належний Приватному підприємству «Торгово-інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції»(Полтавська обл., м. Гребінка, вул. Петровського, 71, код ЄДРПОУ-36837443) об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5310436100:02:001:0200 за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Карнаухова Трохима, будинок 29. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія», адреса: 04210, м.Київ, Оболонська набережна,7, корп.5,оф.23, код ЄДРПОУ 33498752.
Другий відповідач з ухвалою суду першої інстанції не погодився та 14.12.2010 року звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.09.2010 року скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує, що господарський суд Полтавської області при винесенні оскаржуваної ухвали не з'ясував належним чином усіх обставин справи та наявності зв'язку між заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме того факту, що об'єкт нерухомості, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 310436100:02:001:0200 належить ПП «Торгово-інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції» на праві приватної власності, та не передавався в іпотеку відповідно до умов договору іпотеки від 15.10.2007 року.
27.12.2010 року ухвалою Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Постановою апеляційного господарського суду від 04.01.2011 року апеляційну скаргу другого відповідача задоволено. Ухвалу господарського суду Полтавської області про вжиття заходів до забезпечення позову від 28.09.2010 року у справі №27/122 скасовано. Клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша факторингова компанія»та Відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер»з постановою Харківського апеляційного господарського суду не погодились та звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, які ухвалою від 01.03.2011 року були прийняті до провадження та призначені до розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2011 року касаційні скарги задоволено. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2011 року у справі №27/122 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.05.2011 року.
Позивач надав через канцелярію суду 11.05.2011 року відзив на апеляційну скаргу (вх.№4738) в якому зазначив, що вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою та просить залишити її без змін.
В судове засідання 11.05.2011 року представники відповідачів та третіх осіб не з'явилися.
В судовому засіданні 11.05.2011 року представник позивача заявив клопотання про продовження строків розгляду апеляційної скарги та відкладення розгляду справи, у зв'язку із необхідністю належного повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.
Колегія суддів у зв'язку із неявкою відповідачів та третіх осіб, задовольнила клопотання позивача про продовження строку розгляду апеляційної скарги та відклала розгляд справи на 26.05.2011 року.
В судове засідання 26.05.2011 року представники відповідачів та третіх осіб також не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвала суду від 11.05.2011 року про відкладення розгляду справи була направлена всім учасникам провадження у справі.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002 року (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р., то до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення відповідачів та третіх осіб про час та місце судового засідання.
Ухвалою суду від 11.05.2011 року сторони було повідомлено, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.
Відповідно до ч. 2 ст.102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Таким чином, зважаючи на належне повідомлення відповідачів та третіх осіб про час та місце засідання суду, а також те, що їх явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торгово-інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції»за їх відсутності, за наявними у справі матеріалами у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом Полтавської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи ТОВ «Перша факторингова компанія» звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу №326/188-01 від 15.12.2009 року, укладеного між Товариство з обмеженою відповідальністю «КС «Будінвест 2006»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брікбуд-Інвест»та звернення стягнення на предмет іпотеки: об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер: 5310436100:02:001:0200 (адреса об'єкта: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Карнаухова Трохима, 29) та належить Приватному підприємству «Торгово-інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції» в межах суми стягнення - 67370,74 грн. (том 1, а.с. 2-6).
28.09.2010 року ТОВ «Перша факторингова компанія» подало клопотання про забезпечення позову в якому просив суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на належний Приватному підприємству «Торгово-інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції» (Полтавська обл., м.Гебінка, вул. Петровського, 71, код ЄДРПОУ - 36837443) об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер: 5310436100:02:001:0200 (адреса об'єкта: Полтавська область, м.Кременчук, вул. Карнаухова Трохима, 29) (том 1, а.с.5).
В обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивач посилається на те, що 01.09.2010 року між ПП «Торгово-інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції» та ТОВ «Фінансова компанія «Трейд-Інвест» укладено договір іпотеки, відповідно до якого передано в іпотеку та обтяжено спірне майно. Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №28630269 від 27.09.2010 року. Позивач вважає, що звернення стягнення на спірне майно в межах договору іпотеки від 01.09.2010 року та можливе відчуження спірного майна унеможливить виконання судового рішення у даній справі.
Задовольняючи клопотання позивача про забезпечення позову господарський суд в ухвалі від 28.09.2010 року зазначив, що у випадку, якщо за час вирішення судом спору зміниться власник спірного майна, чи його буде обтяжено зобов'язаннями, виконання судового рішення по справі №27/122 про звернення стягнення на таке майно ускладниться. Крім того, якщо за час вирішення спору судом спірне майно буде реалізовано іншій особі у порядку, встановленом виконання судових рішень, позивач буде позбавлений можливості реалізувати обраний ним спосіб захисту права - звернення стягнення на спірне майно, в силу приписів частини 2 статті 388 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з доводами місцевого господарського суду виходячи з наступного.
Згідно п. 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України суддя з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору вчиняє в необхідних випадках при підготовці справи до розгляду таку дію, як вжиття заходів до забезпечення позову.
Колегія суддів зазначає, що забезпечення позову -це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового розгляду.
Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України встановлює, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Застосування конкретних заходів залежить від характеру заявленої вимоги. Умовою їх застосування є забезпечення ефективного та достатнього захисту інтересів заявника при дотриманні прав та інтересів інших осіб, в тому числі, протилежної сторони.
Господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог по даній справі є визнання недійсним укладеного 15.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КС «Будінвест 2006»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брікбуд-Інвест»договору купівлі-продажу №326/188-01 об'єкту незавершеного будівництва, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер: 5310436100:02:001:0200 (адреса об'єкта: Полтавська область, м.Кременчук, вул. Карнаухова Трохима, 29) та належить Приватному підприємству «Торгово-інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції»та звернути стягнення на предмет іпотеки: об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться на зазначеній земельній ділянці та належить ПП «Торгово-інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції».
Крім того, як вбачається зі змісту договору іпотеки від 15.10.2007 року, а саме п.1.2 предметом договору іпотеки є право оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 6474 га, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, мікрорайон 290, кадастровий номер 5310436100:02:001:0200, яке виникло з укладеного між ТзОВ "КС Будінвест 2006" та Кременчуцькою міською радою Договору оренди землі від 10.10.2006 року.
Пунктом 1.5 договору іпотеки встановлено, що в разі звернення стягнення на предмет іпотеки, право власності на розташовані на земельній ділянці споруди (розпочате будівництво багатоповерхових житлових будинків №1 і №2), а також об'єкти інфраструктури: електричні мережі, водопровід, каналізація переходить до набувача разом з правом оренди земельної ділянки.
Крім того, в позові позивач вказує на те, що у зв'язку із спливом строку оренди, сторони провели новацію договору, уклавши 28.11.2008 року новий договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Татаринцевою І.А. (реєстр. №9251). На вказаній земельній ділянці здійснювалось будівництво багатоповерхових житлових будинків №1 та №2. Право власності на об'єкти незавершеного будівництва було зареєстровано за ТзОВ «КС «Будінвест 2006», про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, а також шляхом передачі права власності іпотекодержателю (відповідачу), на підставі статті 37 Закону, за домовленістю сторін.
З аналізу іпотечного договору від 15.10.2008 року (том 1, а.с.120-126) вбачається, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за основним зобов'язанням -неповернення кредитних коштів, може бути звернено стягнення на предмет іпотеки і право власності на розташовані на земельній ділянці споруди (розпочате будівництво багатоповерхових житлових будинків №1 і №2), а також об'єкти інфраструктури: електричні мережі, водопровід, каналізація переходять до набувача разом з правом оренди земельної ділянки.
Однак з матеріалів справи вбачається, що спірне майно вибувало з власності одних господарюючих суб'єктів до інших, передавалось в іпотеку, реалізовувалось у справі про банкрутство ТзОВ «КС «Будінвест 2006»та наданий час знаходиться в іпотеці, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №28630269, виданого 27.09.2010 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, оскільки 01.09.2010 року між відповідачем - Приватним підприємством «Торгово-інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції», як власником спірного майна, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Трейд-Інвест» укладено договір іпотеки, за яким спірне майно передано в іпотеку.
Таким чином, позивач належним чином довів ті обставини, якими він обумовлює необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки їх невжиття може реально порушити його права.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
На думку колегії суддів, оскаржувана другим відповідачем ухвала господарського суду відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, яким судом надана правильна та належна правова оцінка, а також нормам чинного законодавства, в зв'язку з чим вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги в даному випадку і скасування прийнятої ухвали про вжиття заходів щодо забезпечення позову -немає.
Колегія суддів вважає, що оскаржуваною ухвалою інтереси учасників процесу збалансовані і не порушені, а застосовані заходи здатні реально забезпечити виконання судового рішення, не порушуючи при цьому їх права.
Приймаючи до уваги наявність у позивача правових підстав вимагати вжиття заходів щодо забезпечення позову, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду від 28.09.2010 року по справі №27/122 про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована, відповідає фактичним обставинам справи та прийнята з вірним застосуванням норм чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги її не спростовують, в зв'язку з чим колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування даної ухвали та задоволення вимог другого відповідача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 33, 34, 43, 66, 67, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торгово-інвестиційна компанія «Будівництво та інвестиції»залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області про вжиття заходів до забезпечення позову від 28.09.2010 року у справі № 27/122 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Хачатрян В.С.
Повний текст постанови складено 31 травня 2011 року.