Постанова від 02.06.2011 по справі Б-39/09-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2011 р. Справа № Б-39/09-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Горбачовій О.А.

за участю представників сторін:

представника арбітражного керуючого -ОСОБА_1, дов. № 2527 від 31.05.2011 р. (долучена до справи)

апелянта ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова -ОСОБА_2, дов. № 5707/10/10-022 від 31.03.2011 р. (копія у справі),

ініціюючого кредитора -не з'явився,

боржника -не з'явився,

та за участю представника Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради -Водолазького О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (вх. №1845Х/2-6)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.04.2011 року у справі № Б-39/09-10

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-Асавир”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Опт -Техностандарт Плюс”, м. Харків

про визнання банкрутом, -

встановила:

Постановою господарського суду Харківської області від 17 березня 2010 року у справі № Б-39/09-10 (суддя Швидкін А.О. ) на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон) ТОВ "Опт-Техностандарт Плюс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Даншину Г.О.

Ухвалою суду від 19 травня 2010 року боржника ліквідовано, провадження у справі припинено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.09.2010 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду та ухвалою суду апеляційної інстанції органом державної податкової служби подано до Вищого господарського суду України касаційну скаргу з вимогою про їх скасування у зв'язку з порушенням місцевим господарським судом ст. 52 Закону та ст. 34 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 30 листопада 2010 року касаційну скаргу державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова було частково задоволено .Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2010 року у справі № Б-39/09-10 залишено без змін. Ухвалу господарського суду Харківської області від 19 травня 2010 року у справі № Б-39/09-10 скасовано. Справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.04.2011 року у справі № Б-39/09-10 (суддя Міньковський С.В.) відмовлено в задоволенні скарги ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на дії ліквідатора. Затверджено наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу -ТОВ “Опт - Техностандарт Плюс”. Провадження по справі припинено. Зобов'язано державного реєстратора внести до ЄДРЮОФОП запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова не погодилася з вказаною ухвалою місцевого господарського суду від 12.04.2011 р. та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції, як незаконну та безпідставну.

Скаржник вказує, що ліквідатор Даншина Г.О. в порушення своїх обов'язків не зверталася до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова з заявою за формою 8-ОПП. Також, апелянт стверджує, що арбітражний керуючий не надала оригіналу довідки за формою 4-ОПП, не забезпечила можливість для проведення ДПІ позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ТОВ “Опт -Техностандарт Плюс” податків та зборів.

Представник апелянта в судовому засіданні 17.05.2011 р. оголосив надані через канцелярію суду уточнення вимог апеляційної скарги (вх. № 4904 від 16.05.2011 р.), просив скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду Харківської області від 12.04.2011 р. та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії здійснення ліквідаційної процедури.

Арбітражний керуючий -ліквідатор боржника Даншина Г.О. у судовому засіданні 17.05.2011 року та її представник ОСОБА_1. у судовому засіданні 31.05.2011 року проти доводів апелянта заперечували, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 12.04.2011 р. -без змін, як законну та обґрунтовану.

Представник ініціюючого кредитора в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 25.05.2011 р., наявним в матеріалах справи.

Дослідивши та перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в оскаржуваній ухвалі, заслухавши представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю “Техно-Асавир”, звернувся до суду з заявою про визнання відсутнього боржника банкрутом відповідно до вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Підставою для звернення до суду був той факт, що він має перед боржником безспірні вимоги в розмірі 35 тис.грн., які до цього часу не погашені. Кредитором були вжиті всі необхідні заходи для примусового стягнення заборгованості. Так, в процесі виконання стягнення заборгованості державним виконавцем ВДВС Червонозаводського району м. Харкова було встановлено, що боржник за місцем знаходженням: м. Харків, вул. Плеханівська, 4-А, кімн.31/1 не знаходиться, його майна не виявлено. Також, кредитором було надано суду довідку з ЄДР юридичних осіб га фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої до ЄДР внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що кредитор має перед боржником безспірні вимоги у розмірі 35 тис.грн, які до цього часу не погашені. Під час виконання виконавчого напису нотаріуса, ДВС Червонозаводського району м. Харкова було встановлено відсутність боржника за місцезнаходженням (акт державного виконавця від 15.01.2010 року). Ознак наявності підприємницької діяльності з боку боржника кредитором та виконавчою службою не виявлено, керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням. Майно боржника під час здійснення заходів щодо примусового стягнення заборгованості виявлене не було. Доказів подання звітності до державних органів, які здійснюють контроль за сплатою податків та зборів боржником суду не надано, будь яких інших ознак підприємницької діяльності боржника не виявлено. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців боржник відсутній за місцезнаходженням.

Постановою про визнання відсутнього боржника банкрутом від 17.03.2010 р. суд першої інстанції постановив:

Визнати товариство з обмеженою відповідальністю „ОПТ-ТЕХНОСТАНДАРТ ПЛЮС", зареєстроване виконкомом Харківської міської ради, номер запису 14801020000042423 від 28.10.2008року, місцезнаходження якого: м. Харків, вул. Шеханівська, 4-А, кімн.31/1, код ЄДРПОУ 36036419 - банкрутом.

З дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припиняється, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства.

Припиняються повноваження органів управління банкрута і повноваження власників майна.

Скасувати всі арешти накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, у тому числі податкова застава. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Даншину Галину Олександрівну, ліцензія серія НОМЕР_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1.

Зобов'язати ліквідатора опублікувати в п'ятиденний строк в друкованих органах оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та виконати дії, відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" а саме: письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів, щомісячно надавати суду звіти про виконану за минулий місяць роботу, в строк до 17.03.2011 року завершити ліквідаційну процедуру і надати суду звіт про виконану ліквідатором роботу і документи, що підтверджують виконання ліквідаційної процедури, у тому числі: акти інвентаризації виявленого майна банкрута, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, копію листа до органу державної податкової служби до Пенсійного фонду та до центру зайнятості про закінчення процедури ліквідації банкрута, довідку архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню на зберігання, довідку органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс.

Постанову направити кредитору, банкруту, ліквідатору, Управлінню з питань банкрутства у Харківській області Державного департаменту з питань банкрутства, ДВС Червонозаводського району м. Харкова, державному реєстратору.

Стаття 52 Закону про банкрутство передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з ч. 1 вказаної статті кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Тобто, ініціюючим кредитором має бути належним чином підтверджений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі -Єдиний державний реєстр).

Положення ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, ч. 3 ст. 18 цього Закону встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У зв'язку з чим при встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїх постановах від 06.06.2006 р. у справі № Б-48/12-05, від 22.05.2007 р. у справі № 21/19-06-518.

Дана постанова не скасована у встановленому законодавством порядку та є чинною.

На виконання вимог законодавства про банкрутство, з урахуванням приписів ст. 52 Закону, ліквідатором було проведено дії по ліквідації боржника, зокрема: надано запити до Харківського МБТІ, Управлінню ДАІ УМВД України в Харківській області, Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах»; Червонозаводському відділу ДВС Харківського міського управління юстиції, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова (листа від 26.03.2010 року), РУ ПФУ у Червонозаводському районі м. Харкова, центру зайнятості у Червонозаводському районі м. Харкова.

26.03.2010 року в офіційному друкованому органі - газеті «Голос України» № 54 (4804) було опубліковано оголошення про визнання ТОВ «ОТП Техностандатр Плюс»банкрутом та відкрито ліквідацій ну процедуру.

Також ліквідатором було надіслано повідомлення вищезазначеним установам та організаціям про закінчення дій по ліквідації боржника.

В ході проведення дій по ліквідації було встановлено про відсутність у боржника відповідного майна, коштів та заборгованості .

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2010 року апелянт (ДПІ у Червоно заводському районі) звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про визнання грошових вимог (том 1 а.с. 50-51), до якої було додано розшифровку сум заборгованості боржника по платежам перед бюджетом; довідку про стан розрахунку з бюджетом, копію акту перевірки від 23.03.2010 року з доказами направлення, копію повідомлення-рішення № 0001571510/0 з доказами відправки.

З доданих документів, зокрема з Акту перевірки від 23.03.2010 р, вбачається, що боржник протягом 2009 року не подавав до ДПІ декларації з податку на прибуток підприємства .

Надіслані боржнику документи повертались скаржнику з довідкою пошти про відсутність боржника за місцезнаходженням, про що є відповідні докази (том 1 а.с. 56-57).

29.04.2010 року господарським судом Харківської області повідомлено скаржника про необхідність звернутись з заявою про визнання грошових вимог до арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст. 52 Закону про банкрутство (том 1 а.с.60).

До того ж слід зазначити, що посилання ДПІ у Червонозаводському районі про направлення заяви про визнання грошових вимог ліквідатору не підтверджується жодним допустимим доказом ані під час першого розгляду справи, ані під час повторного розгляду справи.

06.10.2010 року апелянт звернувся до господарського суду Харківської області з інформацією про наявність у боржника заборгованості в сумі 680,00 грн.

В постанові Вищого господарського суду України від 30 листопада 2010 року, скасовуючи ухвалу господарського суду Харківської області від 19 травня 2010 року, суд касаційної інстанції звернув увагу на відсутність в матеріалах справи Статуту боржника, відомостей про відсутність боржника за його місцезнаходженням у довідці ЄДРПОУ.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, які у відповідності до приписів ст.111-12 ГПК України є обов'язковими при новому розгляді справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ухвалою від 17.05.2011 року витребувала у державного реєстратора - виконавчого комітету Харківської міської ради реєстраційну справу ТОВ «Опт -Техностандарт Плюс»для огляду в судовому засіданні .

В судовому засіданні 31 травня 2011 року було оглянуто оригінал реєстраційної справи боржника та встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи у відповідності до реєстраційної картки є м. Харків , вул. Плеханівська , 4А, кім.31/1. Протягом діяльності товариства дана адреса не змінювалась; до Статуту не вносились зміни щодо місцезнаходження товариства. До того ж в матеріалах реєстраційної справи є в наявності докази на підтвердження відсутності керівництва боржника за його місцезнаходженням (довідки пошти про неможливість вручення кореспонденції у зв'язку з відсутністю за адресою).

На підтвердження направлення ліквідатору листа ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 12.04.2010 року про проведення виїзної позапланової перевірки та необхідності з'явитись до ДПІ, представник апелянта надав засвідчену копію цього листа з квитанцією від 22.04.2011 року та довідкою пошти про повернення листа від 01.06.2010 року за спливом строку зберігання.

Проте слід зазначити, що судова колегія не може визнати квитанцію від 22.04.2010 року беззаперечним доказом направлення листа від 12.04.2010 року ліквідатору, оскільки даний лист не містить адреси, на яку надсилався лист, а також докази його надіслання не були надані суду першої інстанції ані під час першого розгляду справи, ані під час повторного. Дані докази з*явились лише під час розгляду апеляційної скарги ДПІ вдруге .До того ж, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова була обізнана про банкрутство боржника, надала акт перевірки, де зазначила суму заборгованості, яка була погашена ліквідатором в ході повторного розгляду справи .

Довідка з ЄДРПОУ , додана до заяви про визнання боржника банкрутом ,містить запис 6, в якому зазначено про реєстраційну дію, проведену 26.02.2010 р. про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до повноважень ліквідатора відноситься формування ліквідаційної маси, пред'явлення до третіх осіб вимог щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, тощо.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність.

Із звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу вбачається, що у банкрута відсутні основні та оборотні засоби для ведення господарської діяльності, своєчасного погашення грошових зобов'язань, відсутня можливість платоспроможність, оскільки у банкрута відсутнє будь-яке майно.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

У відповідності до п. 6 ст.31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вжиття ним заходів по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивовані тим, що ліквідатором боржника проведено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку ліквідаційну процедуру банкрута, подано суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс і таким чином звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підлягають затвердженню, боржник - ліквідації, а провадження по справі - припиненню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі.

Єдиною підставою для скасування оскаржуваної ухвали апелянт зазначає в апеляційній скарзі той факт, що ліквідатором не надано до ДПІ довідку за формою 8-ОПП, оригіналу довідки за формою 4-ОПП, а тому не забезпечена можливість проведення позапланової виїзної перевірки боржника.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник посилається ,зокрема, на п.п.8.1.1. та п.п.8.1 п.8 Наказу ДПА України від 19.02.1998 року № 80 «Про затвердження порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)»в редакції, яка була чинна на момент призначення арбітражного керуючого Даншиної Г.О.

Так , відповідно до п.п.8.1.1. та п.п.8.1 п.8 Наказу ДПА України від 19.02.1998 року № 80 «Про затвердження порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)»:

8.1. З метою оподаткування ліквідацією платника податків або його філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення реєстрації фізичної особи як підприємця, а також ліквідація філії, відділення, відокремленого підрозділу платника податків, унаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід:

8.1.1. У 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи:

- заяву про припинення платника податків за ф. N 8-ОПП (додаток 8), дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП (додаток)

- оригінал довідки за формою N 4-ОПП;

- копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію;

- копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії.

Якщо стосовно платника податків до Єдиного державного реєстру не внесено запису про прийняття рішення про припинення, заява за формою 8-ОПП органом державної податкової служби не розглядається. Про це орган державної податкової служби інформує платника податків та пропонує йому подати повторну заяву після внесення такого запису до Єдиного державного реєстру. Норми цього абзацу не застосовуються до платників податків, для яких законом визначені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру, а також відокремлених підрозділів юридичних осіб. Такими платниками податків заява за ф. N 8-ОПП має бути подана у 3-денний строк після прийняття рішення про припинення.

Дія цього порядку поширюється на представництва, філії та інші відокремлені підрозділи юридичної особи в разі прийняття юридичною особою рішення про їх закриття.

Таким чином, приписи даного нормативного акту стосуються ліквідації (припинення) юридичної особи за рішенням засновників, в той час як особливості ст. 52 Закону України про банкрутство стосуються банкрутства відсутнього боржника.

Інших підстав для скасування оскаржуваного судового акту апелянтом не зазначено.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника, викладені ним в апеляційній скарзі, не доведені жодним належним доказом, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийнята ним ухвала є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не було допущено жодних порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 105,106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.04.2011 року у справі № Б-39/09-10 залишити без змін.

Дана постанова набирає чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 червня 2011 року.

Попередній документ
16055861
Наступний документ
16055863
Інформація про рішення:
№ рішення: 16055862
№ справи: Б-39/09-10
Дата рішення: 02.06.2011
Дата публікації: 08.06.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Харківський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство