"25" травня 2011 р. Справа № 18/500/11
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т. В. , суддя Слободін М.М.
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_2.
відповідача - ОСОБА_1. за довіреністю № 7 від 01.01.11 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг»(вх. №1748П/3-11) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2011 року у справі №18/500/11,
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2., м. Кременчук,
до комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», м. Кременчук,
про стягнення 15 800,00 грн.,
та зустрічним позовом КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», м. Кременчук
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2., м. Кременчук,
про визнання правочину недійсним
встановила:
В лютому 2011 р. ФОП ОСОБА_2. звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг»про стягнення 15 800, 00 грн.
Позов мотивований посиланням на невиконання відповідачем договору №05/13 від 23.06.2008 р. в частині оплати отриманих послуг.
З урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 10.03.2011 р. та 23.03.2011 р. сума позовних вимог остаточно склала 18176,98 грн., з них: 10000,00 грн. основного боргу за договором про надання послуг № 05/13 від 23.06.2008р., 325,00 грн. інфляційних, 7725,00 грн. - штрафу, 126,98 грн. - 3% річних.
04.03.2011 р. відповідачем поданий зустрічний позов про визнання договору №05/13 від 23.06.2008 р. недійсним.
Зустрічний позов мотивований посиланням на невідповідність правочину приписам ч. 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України.
Зустрічний позов прийнятий місцевим господарським судом і призначений до розгляду у одному провадженні із первісним позовом.
В обґрунтування зустрічного позову відповідач посилається на те, що договір є фіктивним, оскільки позивач не мав вищої спеціалізованої освіти в галузі права та бухгалтерського обліку, не надавав відповідачу послуг правового характеру, договір № 05/13 від 23.06.2008 р. вчинений сторонами внаслідок зловмисної угоди сторін, договір підписувався попереднім директором відповідача і не визнається новим директором, тому вказаний договір слід визнати недійсним.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.03.2011 р. у даній справі позовні вимоги за первісним позовом задоволені повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Відповідач за первісним позовом із рішенням місцевого господарського суду не погодився, 12.04.2011 р. звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення. Зі змісту апеляції випливає, що відповідач наполягає на обґрунтованості власного позову про визнання угоди недійсною, в силу чого просить його задовольнити, визнати договір №05/13 від 23.06.2008 р. недійсним, у задоволенні первісного позову відмовити повністю.
У додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 17.05.2011 р. відповідач просить колегію суддів дати оцінку ряду положень спірного договору та процедури його виконання -відсутності замовлень зі сторони КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», відсутності в актах виконаних робіт за договором докладних даних про час виконання та обсяг виконаних робіт, велику вартість робіт за договором.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2011 р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.05.2011 р.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача за первісним позовом, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі та додатково поданих доказів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а зазначене рішення господарського суду Полтавської області підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Колегією суддів в ході розгляду спору встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
01.12.2008 року між ФОП ОСОБА_2 та КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг»укладено договір № 05/13 про надання послуг (далі - Договір).
Згідно п.7.2. Договору строк дії визначений сторонами до 31.12.2009 року. Додатковою угодою від 25.12.2009 року до Договору на зміну п.7.2 договору узгодили строк дії договору до 31.12.2011 року. У випадку відмови однієї із сторін від цього договору, вона повинна повідомити іншу за 30 днів до дати припинення дії договору (а.с.10).
Відповідно до п.1.1. Договору відповідач (замовник) дає завдання та/або замовлення, а позивач (виконавець) зобов'язується відповідно до завдання та/або замовлення замовника надавати йому за плату послуги в області права та бухгалтерського обліку в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.
За п. 2.1 Договору позивач зобов'язався надавати відповідачу наступні послуги, зокрема: перевіряти відповідність вимогам законодавства всіх локальних актів замовника, надавати допомогу з підготовки цих актів; брати участь у підготовці та укладені договорів, допомогу із організації контролю за виконанням договорів, застосуванням санкцій; брати участь у розгляді питань про дебіторську заборгованість замовника, вживати заходів щодо її ліквідації; надавати допомогу з організації та контролю за порядком продажу, приймання продукції за кількістю і якістю, за наданням послуг; узагальнювати результати судових справ, результати розгляду претензій, практику виконання договорів; надавати усні консультації, правові висновки, довідки з правових питань, з питань застосування законодавства у бухгалтерському обліку та інших питань; інформувати замовника про зміни в законодавстві; представляти інтереси замовника в суді, інших державних органах.
Згідно п.1.2. Договору на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього Договору складаються відповідні акти.
Згідно п.4.1. Договору відповідач за надані послуги сплачує позивачеві грошові кошти у розмірі, що визначаються сторонами у актах виконаних робіт.
Додатковою угодою від 11.01.2010 року до Договору на зміну п.4.1 договору узгодили, що за послуги, надані виконавцем, замовник сплачує грошові кошти у розмірі, що визначаються сторонами у актах виконаних робіт відповідно обсягу наданих послуг та на підставі виставленого рахунку. Вартість послуг, що надаються по цьому договору не може бути меншою за 5000,00 грн. на місяць (без ПДВ). Остаточний розмір наданих послуг визначається сторонами у акті наданих послуг.
Замовник здійснює оплату в безготівковій формі платіжним дорученням на поточний рахунок виконавця не пізніше 5-ти днів від дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг (а.с.11).
30.09.2010 р. сторони підписали акт приймання-передачі виконаних робіт по договору від 23.06.2008р. № 05/13, в якому констатували, що позивачем у вересні 2010р. надані відповідачу послуги в області права та бухгалтерського обліку, а саме: консультації щодо розрахунку норм тривалості робочого часу; порядку скорочення посад; оформлення трудових книжок; сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; обліку безповоротної фінансової допомоги; виплати лікарняних; нарахування страхових пенсійних внесків; щодо проведення перевірок податковими органами; поточні консультації з правових питань діяльності підприємства; перевірка документів підприємства відповідності законодавству. В даному акті сторони визначили вартість наданих послуг в сумі 5000,00 грн. (а.с.12).
29.10.2010 р. сторони підписали акт приймання-передачі виконаних робіт по договору від 23.06.2008 р. № 05/13, в якому встановили, що позивачем у жовтні 2010 р. надані відповідачу послуги в області права та бухгалтерського обліку, а саме: консультації по трудовому законодавству щодо строків та розмірів виплати заробітної плати; умов оплати праці при роботі за суміщенням; щодо інвентаризації основних засобів; затвердження та реєстрації колективного договору; на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; припинення трудового договору за прогул; поточні консультації з правових питань діяльності підприємства; перевірка документів підприємства відповідності законодавству. В даному акті сторони визначили вартість наданих послуг в сумі 5000,00 грн. (а.с.14).
На день вирішення спору відповідач свого обов'язку щодо оплати визначених актами виконаних робіт сум не виконав.
Позивач направив відповідачу претензії від 08.12.2010р. та від 13.12.2010р., в яких заявив вимогу про оплату боргу (а.с.18, 21).
Відповідач у відповідях на дані претензії повідомив про неможливість проведення сплати боргу в зв'язку з недостатністю документів для підтвердження боргу (а.с.20, 26).
Оцінюючи правовідносини, що склалися між сторонами, колегія суддів зазначає, що обґрунтування зустрічного позову містить посилання на ряд окремих підстав визнання угоди недійсною, в тому числі на положення ч.1 ст. 234 ЦК України (фіктивність правочину).
Відповідно до приписів зазначеної норми фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.
Дослідивши сукупність зібраних по справі доказів, колегія суддів не вбачає підстав до визнання договору від 23.06.2008 р. № 05/13 фіктивним.
Так, дії сторін були спрямовані на настання юридичних наслідків і такі наслідки настали - протягом дії договору № 05/13 від 23.06.2008 р. відповідач неодноразово видавав позивачеві довіреності на право представляти інтереси підприємства в місцевих загальних судах, у відносинах з державним реєстратором (а.с.124, 133, 137, 138, 142), позивач виступав представником відповідача в судових засіданнях по цивільним та господарським справах, що зафіксовано в ухвалах та рішеннях судів (а.с.125-132, 134-136, 139-141, 143-149).
Також, відповідач проводив оплату наданих позивачем юридичних послуг, що підтверджується виписками з банківських рахунків (а.с.116-123), відповідачем підписано акти приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2010 р. та від 29.10.2010 р., в яких сторони детально констатували види наданих позивачем послуг (а.с.12, 14), вказані в актах види наданих послуг відповідають видам послуг, визначеним в Договорі; відповідачем підписано акт звірки взаємних розрахунків від 15.11.2010р., яким підтверджено, що на підприємстві відповідача обліковується заборгованість перед позивачем за надані послуги (а.с.17).
Позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів твердження про те, що послуги де-факто не надавалися, аналогічним чином не надано жодних доказів того, що сторони спірної угоди мали умисел на укладення фіктивного правочину.
В цій частині колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що посилання відповідача на відсутність у позивача відповідної освіти для надання даного виду послуг спростовується наданим позивачем дипломом серії НТ № 731206 від 29.08.1990 р., згідно якого позивачу присвоєно кваліфікацію юриста (а.с.153). Згідно свідоцтв про сплату єдиного податку, виданих Кременчуцькою ОДПІ, позивач зареєстрований як платник єдиного податку по видам діяльності консультування з питань комерційної діяльності та управління, діяльності у сфері права (а.с.150-154). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець за такими видами діяльності, зокрема, як консультування з питань комерційної діяльності та управління, діяльності у сфері права (а.с.72).
Оцінюючи аргументи апеляційної скарги в частині великої вартості послуг, відсутності замовлень зі сторони КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», відсутності в актах виконаних робіт зазначення часу надання послуги, колегія суддів зазначає, що жодна із наведених підстав не свідчить про наявність умислу сторін, оскільки апелянтом не надано доказів, які могли б свідчити про невідповідність плати прийнятим на ринку таких послуг цінам або невідповідність змісту актів виконаних робіт приписам норм законів чи підзаконних актів.
Окрім положень ст. 234 ЦК України, позивач за зустрічним позовом на його обґрунтування послався також на приписи ст. 232 ЦК України, відповідно до яких правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.
В цій частині колегія суддів, з огляду на рекомендації п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», де зазначено, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя, доходить до висновку про відсутність підстав для визнання угоди недійсною.
Так, відповідачем за первісним позовом не надано суду жодних доказів в підтвердження наявності зловмисної домовленості між представником відповідача та позивачем при укладенні спірного договору.
Також відповідачем не надано доказів домовленості між сторонами угоди, направленої на настання несприятливих наслідків для відповідача, не надано доказів фактичного настання будь-яких несприятливих наслідків у відповідача внаслідок укладення спірного договору та надання позивачем юридичних послуг відповідачу.
Відповідно до положень ст. 33 ГПК України обов'язок надання доказів на обґрунтування поданого позову покладена на позивача і він же несе ризики, пов'язані з ненаданням таких доказів.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення зустрічного позову.
Оцінюючи вимоги первісного позову, колегія суддів опирається на приписи ст. 629 ЦК України, відповідно до яких договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Наданими позивачем за первісним позовом підтверджений факт надання позивачем послуг відповідачу відповідно до двосторонніх актів приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2010 р. та від 29.10.2010 р., в яких сторони детально констатували види наданих позивачем послуг.
Доказів визнання фіктивними цих актів чи доказів притягнення колишнього директора відповідача до відповідальності за складання фіктивних актів відповідачем суду не надано.
Посилання відповідача на те, що нинішнім керівництвом відповідача не визнаються договір та акти, підписані попереднім керівником, судом відхиляються, оскільки зміна керівника юридичної не є підставою для визнання угод недійсними чи підставою для припинення зобов'язання цієї юридичної особи.
Розрахунок штрафних санкцій та відсотків за ст. 625 ЦК України перевірений судом, є вірним, вірність розрахунку не заперечується відповідачем.
За таких умов колегія суддів доходить до висновку про наявність передбачених законом підстав до задоволення первісного позову.
Керуючись ст. ст. 47, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг»на рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2011 року у справі №18/500/11 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2011 року у справі №18/500/11 залишити без змін.
Головуючий суддя В.Я. Погребняк
суддя Т.В. Гончар
суддя М.М. Слободін
Повний текст постанови складено та підписано 30.05.2011 року