79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
30.05.11 Справа № 2/25/5022-324/2011
Львівський апеляційний господарський суд у складі:
головуючого-судді Р. Марко
суддів Т. Бонк
С. Бойко
При секретарі Сидорак Г.Б.
за участю представників сторін:
Від позивача - з”явився
Від відповідача - не з”явився
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ ”Орвіс”
на рішення господарського суду Тернопільської області від 12.04.11
у справі № 2/25/5022-324/2011
за позовом -ТзОВ ”Т.Д.К”
до відповідача -ТзОВ ”Орвіс”
про стягнення боргу
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 12.04.11 у справі № 2/25/5022-324/2011 позовні вимоги ТзОВ ”Т.Д.К” задоволено. Стягнуто з ТзОВ ”Орвіс” на користь ТзОВ ”Т.Д.К” суму 121 845 грн. 65 коп. - за матеріальні цінності; 1 218 грн. 46 коп. -в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Вказує, що суд неврахував норми ст.ст. 11, 205, 208 ЦК України, Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а також не взяв до уваги роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 №02-5/422 «Про судове рішення».
В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.
Апелянт не забезпечив в судове засідання явки повноважного представника, поважності причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.
При цьому колегія виходила з наступного.
Предметом спору є вимога ТзОВ ”Т.Д.К” про стягнення з ТзОВ ”Орвіс” заборгованості на суму 122 981,64 грн. за отриманий товар у період з 19.05.2010р. по 15.02.20110р., що підтверджується 94-ма видатковими накладними, підписаними представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками та штампами.
Оскільки договір між сторонами відсутній, тобто строк оплати товару сторонами не узгоджений, то позивач керуючись вимогами ст.530 ЦК України, надіслав відповідачеві письмову вимогу № 967 від 23.02.2011 року про погашення заборгованості за одержаний товар, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.02.2011р.
Згідно акту звіряння взаєморозрахунків заборгованість відповідача перед позивачем станом на 22.03.2011 року складає 121 845,65 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що на час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем сплачено лише 1 135,99 грн.,а тому борг складає 121 845,65 грн., що підтверджується вищезгаданим актом звіряння взаєморозрахунків, підписаним представниками сторін, підписи яких скріплені печатками.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. З огляду на той факт, що відповідачем не надано доказів виконання ним грошових зобов'язань, суд першої інстанції правомірно задоволив позовні вимоги у розмірі 121 845,65 грн.
З огляду на встановлені обставини справи та досліджені у справі докази, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи та не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Постановив:
Рішення господарського суду Тернопільської області від 12.04.11 у справі №2/25/5022-324/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.
Головуючий-суддя Р. Марко
Суддя Т. Бонк
Суддя С. Бойко