79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
30.05.11 Справа № 4/88
Львівський апеляційний господарський суд у складі:
головуючого-судді Р. Марко
суддів Т. Бонк
С. Бойко
При секретарі Сидорак Г.
за участю представників сторін:
Від позивача -не з'явився
Від відповідача -не з'явився
Від прокуратури -не з'явився
Від третьої особа на стороні позивача без самостійних вимог - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу п/п ОСОБА_1.
на рішення господарського суду Закарпатської області від 23.02.11
у справі №4/88
за позовом -Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Холмківської сільської ради
до відповідача - п/п ОСОБА_1.
третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - Державна екологічна інспекція у Закарпатській області
про стягнення шкоди
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.02.11 у справі № 4/88 позов Ужгородського міжрайонного прокурора поданий в інтересах держави в особі Холмківської сільської ради, задоволено частково. Стягнуто з п/п ОСОБА_1. 13 972,50грн. на відшкодування шкоди; в дохід державного бюджету України суму 139,73 грн. державного мита; в дохід бюджету міста Ужгорода суму 64,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким позивачу відмовити в задоволені позовних вимог повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Вказує, що судом не взято до уваги лист Головного державного санітарного лікаря Ужгородського району та те, що факт нецільового використання земельної ділянки повинен засвідчуватися відповідними протоколами та приписами уповноважених на це органів з контролю за за використанням та охороною земель. Зазначає, що суд залишив поза увагою те, що земельна ділянка, на якій проводилася перевірка в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства належить громадянці ОСОБА_1. не як фізичній особі -приватному підприємцю.
В судовому засіданні, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Прокурор заперечив проти доводів апелянта.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта та прокурора, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.
При цьому колегія виходила з наступного.
Як встановлено судом, за наслідками перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства п/п ОСОБА_1. в процесі здійснення діяльності деревообробним цехом, розташованим у АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,24 га з цільовим призначенням -для будівництва та обслуговування житлового будинку, Ужгородським міжрайонним прокурором порушено провадження про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 78, 82, 82-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та направлено на розгляд Державній екологічній інспекції у Закарпатській області. Останньою 06.08.2009р. складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил складування, розміщення, утворення та утилізації відходів, за порушення правил ведення первинного обліку відходів у розмірі 85,00 грн.
В подальшому Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області проведено розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства п/п ОСОБА_1. відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 №149) (далі -Методика).
Однак, шкода у сумі 51 131,25 грн. відповідачем сплачена не була, як наслідок, Ужгородський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом.
При нарахуванні шкоди за Методикою (п.п. 5.5., п. 5.) суд взяв до уваги нормативну грошову оцінку землі, виходячи з довідки, наданої Ужгородському міжрайонному прокурору Управлінням держкомзему в Ужгородському районі №01-13/353 від 02.02.2011р. Тому, при застосуванні такої нормативної грошової оцінки землі розмір шкоди, яка підлягає до стягнення з відповідача, складає 13 972,50 грн.
Положеннями ст. 43 Закону України «Про відходи»встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Судом не беруться до уваги заперечення відповідача про безпідставність проведення перевірки, оскільки, дії прокурора, інспекторів та складені за наслідками перевірки документи відповідачем в установленому порядку оскаржені не були. Доводи відповідача про неправильність застосування коефіцієнта небезпеки відходів при нарахуванні шкоди (тирси), документально не підтверджені, натомість на час проведення перевірки у нього був відсутній дозвіл на утворення та розміщення відходів із зазначенням лімітів відходів та класу небезпеки останніх.
Щодо твердження відповідача про те, що земельна ділянка, на якій проводилася перевірка в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства належить громадянці ОСОБА_1. не як фізичній особі -приватному підприємцю, колегія суддів також не бере його до уваги через те, що в п. 1.2. Методики зазначено, що вона встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.
З огляду на встановлені обставини справи та досліджені у справі докази, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, та не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Постановив:
Рішення господарського суду Закарпатської області від 23.02.11 у справі №4/88 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати до господарського суду Закарпатської області.
Головуючий-суддя Р. Марко
Суддя Т. Бонк
Суддя С. Бойко