Постанова від 02.06.2011 по справі 9/62

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

02.06.11 Справа № 9/62

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Юркевича М.В.

Желіка М.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратури Івано-Франківської області за вих.. № 05/225 вих-11 від 01.03.2011 р.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.08

у справі № 9/62

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Івано-Франківськ

до відповідача Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки

за участю представників:

прокурор -Заяць І.Є. -прокурор відділу (посвідчення № 115);

від позивача -не з'явився;

від відповідача -Тарновська І.Я. - представник;

від третьої особи - Тарновська І.Я. -представник.

Прокурору та представнику відповідача та третьої особи роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням в.о голови суду від 04.05.11 у зв'язку з усуненням обставин, які були підставою для заміни судді Юркевича М.В., введено до складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі № 9/62 замість судді Кордюк Г.Т. постійного члена судової колегії Юркевича М.В.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.08 у справі № 9/62 позов задоволено, визнано поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений між ПП ОСОБА_1 та Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на той самий строк, і на тих самих умовах.

Прокуратура Івано-Франківської області не погоджується з даним рішенням суду, тому просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Прокурор зазначає про те, що статтею 33 Закону України «Про оренду землі», якою керувався суд при прийнятті рішення, не передбачено порядку автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін та не передбачено зміни відповідного рішення ради, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, щодо встановлених в ньому строків оренди. Також, як вказує скаржник, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування підстави для задоволення вимог позивача про зміну строку дії договору відсутні.

Позивач у судове засідання, призначене на 02.06.11, не з'явився, участі свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення № 05285790 про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 05.05.11), причини неявки не повідомив.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 05.05.11 участь представників сторін обов'язковою не визнавалась, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для розгляду апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача та третьої особи в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди землі від 07.04.04, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 114 від 23.03.04 передає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку на АДРЕСА_1, площею 0,0388 га, відповідно до плану (схеми) розташування, що додається; цільове призначення земельної ділянки: для будівництва приміщень консультації практичної психології; договір складено сторонами терміном до трьох років.

З врахуванням положень ст. 210 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі»трьохрічний строк дії договору оренди землі від 07.04.04 (зареєстровано 21.04.04) закінчився 21.04.07.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Івано-Франківської міської ради з проханням переоформити документацію на продовження договору оренди земельної ділянки. На дане звернення позивач отримав лист від 30.05.08, в якому повідомлялося про те, що внесення на розгляд сесії міської ради питання щодо продовження терміну оренди земельної ділянки площею 0,0338 га на АДРЕСА_1 було предметом розгляду засідання виконкому, яке відбулося 17.04.08. Однак, при голосуванні дане питання не набрало необхідної кількості голосів членів виконкому для прийняття позитивного рішення.

Приписи ст. ст. 13, 19 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Предметом судового розгляду є вимоги орендаря про визнання поновленим на новий термін договору оренди у зв'язку з відсутністю письмових заперечень з боку орендодавця проти його поновлення протягом одного місяця після закінчення строку дії зазначеного договору.

Умовами договору оренди землі (п. 6.4) передбачено тільки переважне право (перед іншими) на подальше поновлення договору оренди.

Судом першої інстанції невірно застосовано до цих правовідносин норми Цивільного кодексу України, які власне передбачають, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються окремим законом, яким є Закон України «Про оренду землі».

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»(в редакції на момент вирішення спору) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

В силу ч. 1 ст. 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 12 розділу X «Перехідні положення»(в редакції на момент вирішення спору) Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абз. 3 цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції на момент вирішення спору) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради -сесії.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Відтак, якщо законом такий договір підлягає поновленню, то поновлення договору оренди землі згідно з ч.ч. 1,3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»(в редакції на момент вирішення спору) здійснюється за волевиявленням сторін та має бути оформлене відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рішенням міської ради, а не в автоматичному порядку, наприклад, як це передбачено ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги у справі, суд не врахував, що згідно з вимогами законодавства необхідною умовою поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, а відтак визнання такого договору поновленим за відсутності такого рішення є порушенням виключного передбаченого Конституцією України права цієї особи на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

Як видно з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, орендодавець листом від 30.05.08 повідомляв орендаря про те, що внесення на розгляд сесії міської ради питання щодо продовження терміну оренди земельної ділянки площею 0,0338 га на АДРЕСА_1 було предметом розгляду засідання виконкому, яке відбулося 17.04.08. Однак, при голосуванні дане питання не набрало необхідної кількості голосів членів виконкому для прийняття позитивного рішення і не було передано на розгляд сесії міської ради.

Зазначені вище норми та обставини не були враховані місцевим господарським судом, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Разом з цим, слід зазначити, що 03.09.08 на підставі оскаржуваного рішення між сторонами був укладений договір оренди спірної земельної ділянки терміном на три роки (зареєстрований 28.10.08 в Івано-Франківському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК при Держкомземі України).

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.08 у справі № 9/62.

3. Прийняти нове рішення -в позові відмовити.

4. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на позивача.

5. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) в дохід Державного бюджету України 42,50 грн. за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Желік М.Б.

Попередній документ
16055789
Наступний документ
16055792
Інформація про рішення:
№ рішення: 16055791
№ справи: 9/62
Дата рішення: 02.06.2011
Дата публікації: 09.06.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Закрито провадження (29.10.2014)
Дата надходження: 07.04.2006
Предмет позову: визнання банкрутом
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КОВАЛЕНКО Н М
відповідач (боржник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрівське плюс"
заявник апеляційної інстанції:
Фізична особа - підприємець Богохвал Ярослав Олегович
Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України"
Долинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Кіровоградській області
Ільченко В.Л.
Арбітражний керуючий Пахаєв Алі Махмудович
Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрівське плюс"
заявник касаційної інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрівське плюс"
кредитор:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Олександрійському районі
позивач (заявник):
Закрите акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" в особі Кіровоградської філії Приватбанк
суддя-учасник колегії:
МАКАРЕНКО Т В