01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.05.2011 № 50/86
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - довіреність № 021/03/2011-1 від 21.03.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_2. - довіреність 06-121/адм від 14.02.2011 року;
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Київпроект” на рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року
у справі № 50/86 ( суддя Головатюк Л.Д.)
за позовом малого приватного підприємства „Елтранс”, м. Київ,
до публічного акціонерного товариства „Київпроект”, м. Київ,
про стягнення 1 186 520,68 грн. -
В січні 2011 року МПП „Елтранс” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом в якому, згідно із заявою про уточненням розміру позовних вимог від 09.03.2011 року, просило суд стягнути з ПАТ „Київпроект” 1 160 682,31 грн., в тому числі 1 096 377,55 грн. основного боргу, 50 486,57 грн. інфляційних витрат та три відсотки річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі 13 818,19 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року позов МПП „Елтранс” до ПАТ „Київпроект” задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 1 096 377,55 грн., а вимоги в частині стягнення 50 486,57 грн. інфляційних витрат та 13 818,19 грн. 3% річних є вірними та обґрунтованими.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ПАТ „Київпроект” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року скасувати., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
МПП „Елтранс” у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу ПАТ „Київпроект” залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Представник позивача в судовому засіданні 19.05.2011 року заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ПАТ „Київпроект” залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва - без змін.
У судовому засіданні 19.05.2011 року представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених вище.
У судовому засіданні, яке відбулось 19.05.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПАТ „Київпроект” слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом 09.10.2007 року між МПП „Елтранс” (виконавець) та ВАТ „Київпроект”, правонаступником якого є відповідач, (замовник) було укладено Договір № Е 0718 на розробку проектно-вишукувальної документації (далі - Договір), згідно з яким, в порядку та на умовах визначених Законом України “Про архітектурну діяльність”, іншим чинним законодавством України та договором, замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання за плату, відповідно до умов договору та за завданням на проектування виконати проектні роботи по об'єкту: “Реконструкція лінії швидкісного трамваю від вул. Старовокзальної до Кільцевої дороги. Колії, контактна мережа, шумозахисний екран, СЦБ, диспетчеризація, телемеханізація та реконструкція тягових підстанцій ТП-600, ТП-2235, ТП-2745, ТП-2746, ТП-2944, ТП-3816”. Стадія “Робоча документація”.
Згідно умов п. 1.2. Договору, виконавець приступає до виконання проектних робіт за договором не пізніше 7 календарних днів з моменту отримання від замовника завдання на проектування, інших вихідних даних, необхідних для складання проектно-кошторисної документації по об'єкту та після отримання авансового платежу.
Вартість робіт і порядок розрахунків за договором сторони погодили у розділі 2 договору, та зокрема, враховуючи протокол розбіжностей, яким було скориговано обсяги окремих робіт та змінено вихідні дані по роботах згідно кошторису, вартість робіт за договором визначена сумою 4 061 582,74 грн.
Відповідно до умов Договору замовник протягом 7 календарних днів з моменту підписання договору перераховує на користь виконавця авансовий платіж у розмірі 1 462 005,74 грн., що складає 30 відсотків від загальної вартості проектних робіт (п. 2.5. договору).
Відповідно до п. 2.6. договору, після завершення проектних робіт у повному обсязі або окремого етапу та передачі готової документації замовнику в повному обсязі, яка повинна повністю відповідати вимогам, що ставляться до такого виду робіт відповідно до чинного законодавства України, останній, не пізніше 5-ти днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, виконує розрахунок з виконавцем по договору в повному обсязі або в частині вартості виконаного етапу проектних робіт.
У відповідності до положень розділу 4 договору сторони узгодили умови виконання та порядок здачі-приймання робіт, відповідно до яких після закінчення виконання проектних робіт (етапу) виконавець передає замовнику проектно-кошторисну документацію за накладною та акт здачі-приймання проектних робіт. У разі коли протягом 10 календарних днів після одержання замовником проектно-кошторисної документації виконавець не одержить підписаних актів здачі-приймання проектних робіт або вмотивованої відмови замовника, документація вважається прийнятою, а роботи виконаними в повному обсязі на загальних підставах, а виконані роботи підлягають оплаті за односторонніми актами здачі-приймання робіт.
На виконання взятих на себе договірних зобов'язань, позивач виконав роботи за Договором на загальну суму 4 061 582. 74 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт на виконання проектно-кошторисної документації: № 1 від 25.12.2007 року на суму 1 200 000,00 грн., № 2 від 27.06.2008 року на суму 200 000,00 грн., № 3 від 25.07.2008 року на суму 400 000,00 грн., № 4 від 03.11.2008 року на суму 500 000,00 грн., № 5 від 05.05.2009 року на суму 1 761 582,74 грн., накладними про передачу технічної документації, які підписані сторонами та скріпленні печатками господарюючих суб'єктів.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті виконаних робіт, 17.02.2010 між сторонами було укладено графік погашення заборгованості, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити погашення заборгованості частинами.
Відповідно до цього графіку відповідач визнав заборгованість перед позивачем на загальну суму 2 166 377,00 грн., а останній погодився відстрочити ( оплата повинна здійснюватись починаючи з квітня 2010 року) та розстрочити (кожного місяця в рівних частинах у сумі 240 000,00 грн. протягом квітня-листопада 2010 року та у сумі 246 377,00 грн. - у грудні 2010 року) відповідачу погашення заборгованості.
Однак, відповідач в порушення умов договору, графіку погашення заборгованості та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт.
Постановою Київського апеляційного суду від 08.11.2010 року по справі № 22/308 присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 720 000,00 грн. заборгованості за період з квітня по червень 2010 року. При цьому судом встановлено порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати за виконані роботи.
В подальшому відповідачем на виконання умов Договору 08.11.2010 року добровільно сплачено 300 000,00 грн., що підтверджується випискою з банку (а. с. 36).
За таких обставин заборгованість відповідача перед позивачем згідно графіку погашення заборгованості від 17.02.2010 року становить 1 096 377,55 грн., що також визнається відповідачем відповідно до підписаного сторонами акту звірки розрахунків станом на 10.02.2011 року.
Договір, укладений між сторонами, є договором на проведення проектних та пошукових робіт, правове регулювання та визначення якого здійснюється згідно положень статті 887 ЦК України., якою встановлено, що за цим договором підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов”язується прийняти та оплатити їх.
Обов'язок замовника сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом, передбачений, зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 889 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1 096 377,55 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не заперечується відповідачем у своїй апеляційній скарзі, а відтак, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 1 096 377,55 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 50 486,57 грн. інфляційних витрат та три відсотки річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі 13 818,19 грн. за період з липня по листопад 2010 року.
Відповідно до ст. 216 ГК України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, заборгованість згідно вищевказаного Графіку відповідач повністю до цього часу не погасив, а тому за таких обставин, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Провівши відповідні розрахунки, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції та 3% річних за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за Договором у період з липня по листопад 2010 року є вірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Посилання відповідача у своїй апеляційній скарзі що нарахування індексу інфляції та 3% річних є неправомірним, оскільки ці суми вже було включено в загальний розмір заборгованості, яка підлягає погашенню згідно графіку погашення заборгованості є необґрунтованими та відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.
Нарахування індексу інфляції та 3% річних проводилося відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки був встановлений факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором.
Крім того, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року у справі № 50/86 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Київпроект” на рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року у справі № 50/86 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року у справі № 50/86 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
4. Справу № 50/86 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді