01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.05.2011 № 20/016-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів:
за участю представників сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин"
на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2011
у справі № 20/016-11 (суддя Бабкіна В.М.)
за позовом Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин"
до Приватного акціонерного товариства "Укратомвидав"
про стягнення 265 759,57 грн.
Державне підприємство "38 Відділ інженерно-технічних частин" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Укратомвидав" про стягнення 258 019,00 грн. завданої матеріальної шкоди, 7740,57 грн. - 3% річних за користування чужими коштами, крім того витрат по сплаті державного мита 2657,60 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 250,00 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 11.03.2011 у справі № 20/016-11 у задоволенні позову Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин" до Приватного акціонерного товариства "Укратомвидав" про стягнення 265 759,57 грн. було відмовлено повністю.
Вищезазначене рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів порушення відповідачем його прав та законних інтересів, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог про стягнення 265 759,57 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "38 Відділ інженерно-технічних частин" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення господарського суду Київської області від 11.03.2011 у справі № 20/016-11 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
11.05.2011 від представника позивача через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надійшов лист, в якому міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача у випадку його відсутності.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином
Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, а також подане позивачем клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, судова колегія встановила наступне:
23.04.2007 між Державним підприємством "38 Відділ інженерно-технічних частин" (замовник) та Закритим акціонерним товариством "Укратомвидав" (правонаступник -Приватне акціонерне товариство "Укратомвидав") (підрядник) був укладений договір № 14 (надалі у справі - Договір) на виконання проектних і будівельно-монтажних робіт по темі: Реконструкція об'єкту "Інженерно-технічного комплексу охорони режимної території колишнього уранового виробництва ВО "ПХЗ"".
Згідно з пункту 1.1 Договору підрядник зобов'язується виконати проектні і будівельно-монтажні роботи по темі: Реконструкція об'єкту "Інженерно-технічного комплексу охорони режимної території колишнього уранового виробництва ВО "ПХЗ"".
У відповідності з пунктом 1.5 Договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації і умов Договору зобов'язання по виконанню будівельно-монтажних робіт з реконструкції об'єкту "Інженерно-технічного комплексу охорони режимної території колишнього уранового виробництва ВО "ПХЗ"".
Відповідно до пункту 6.1 Договору підрядник несе відповідальність за недоліки розробленої проектно-кошторисної документації, зокрема, виявлені в процесі її реалізації.
На виконання умов договору відповідачем було розроблено вказаний робочий проект. Кошторисною частиною даного робочого проекту передбачено застосування розцінки М 8-88-1-3 для визначення вартості робіт з монтажу колючого дроту зі стрічки типу «Єгоза».
09.07.2007 укладено договір № 362-1-2007/117-БД/2007 між Державним підприємством "38 Відділ інженерно-технічних частин" та Державним підприємством "Центральна служба Української державної Інвестиційної експертизи" на проведення комплексної державної експертиза вказаного робочого проекту (у тому числі - кошторисної частини).
31.10.2008 виконавцем експертизи було надано позитивний висновок № 134 про відсутність зауважень по проекту.
На виконання Договору № 14 від 23.04.2007, підрядник у жовтні 2009 року та листопаді 2009 року виконав замовнику будівельно-монтажні роботи, в тому числі і роботи із демонтажу огорожі з колючого дроту "Єгоза", на оплату яких були виставлені рахунки № 35 і № 36 від 21.10.2009, № 42 від 06.11.2009 згідно актів виконаних робіт КБ-2в №№ 9, 10, 15 на загальну суму 2550778,80 грн., підписаних сторонами.
Позивач перерахував відповідачу кошти за виконані роботи на загальну суму 2550778,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 511 на суму 1454937,60 грн., № 512 на суму 856976,40 грн. від 21.10.2009, № 561 від 09.11.2009 на суму 238864,80 грн.
Контрольно-ревізійним відділом в місті Дніпродзержинськ була здійснена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин" за період з 01.10.2009 по 31.08.2010, за результатами якої було складено акт від 06.12.2010 № 04-19/21, відповідно до якого замовником було погоджено підряднику недостовірні дані щодо складу та вартості виконаних підрядних робіт у первинних документах з обліку у будівництві, а саме - актах Ф.КБ-2в №№ 9, 10 за жовтень 2009 року та № 15 за листопад 2009 року на загальну суму 258019,00 грн..
В акті № 04-19/21 від 06.12.2010 зазначено, що порушення виникло в результаті невірного визначення Закритим акціонерним товариством "Укратомвидав" складу прямих витрат у частині застосування норм РЕКН і РЕКНм для визначення вартості робіт та витрат з демонтажу огорожі з колючого дроту "Єгоза", які прийнято до оплати та оплачено замовником, і призвело до матеріальної шкоди державному бюджету на 258019,00 грн.
15 грудня 2010 року Державне підприємство "38 Відділ інженерно-технічних частин" направило на адресу Публічного акціонерного товариства "Укратомвидав" претензію № 1170 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 258019,00 грн., які є бюджетними коштами і які, за висновками Контрольно-ревізійного відділу в місті Дніпродзержинськ, є завищенням вартості виконаних робіт в результаті невірного визначення підрядником - Публічним акціонерним товариством "Укратомвидав" складу прямих витрат у частині застосування норм РЕКН і РЕКНм для визначення вартості робіт та витрат з демонтажу огорожі з колючого дроту "Єгоза".
16.12.2010 Публічне акціонерне товариство "Укратомвидав" направило на адресу позивача лист № 10-191, відповідно до якого в задоволенні претензії № 1170 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 258019,00 грн. було відмовлено з огляду на те, що розцінки були застосовані правильно, що підтверджується висновком Української державної Інвестиційної експертизи.
28.12.2010 Контрольно-ревізійним відділом в місті Дніпродзержинськ було направлено на адресу позивача припис № 27/2542 про усунення виявлених в результаті ревізії порушень, згідно якого позивача зобов'язано провести претензійно-позовну роботу з підрядником щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (частина 3 статті 843 Цивільного кодексу України).
Як передбачено частинами 1 та 3 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до приписів статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний відшкодувати на вимогу суб'єкту завдані збитки у добровільному порядку в повному обсязі.
Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 25.01.2007 у справі № 6/213-06-5667, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не довів порушення його права відповідачем з огляду на прийняття ним виконаних відповідачем за цивільно-правовою угодою підрядних робіт та здійснення розрахунків за них у повному обсязі, а також враховуючи наявність висновку № 134 від 31.10.2008 комплексної державної експертизи робочого проекту.
Посилання апелянта на акт Контрольного ревізійного відділу в місті Днепродзержинську № 04-19/21 від 06.12.2010 як на підставу позовних вимог колегією суддів не приймається, оскільки вказаний акт не містить детального розрахунку вартості виконаних робі за Договором, і не доводить наявності порушення відповідачем прав та інтересів позивача.
Апелянтом не доведено належними та допустимими доказами: протиправність поведінки відповідача, наявність збитків та вини відповідача.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення 258019,00 грн. завданої матеріальної шкоди є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Крім того, апелянт просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 7740,57 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на відсутність прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача, вимоги апелянта щодо стягнення 3% річних в цій частині також залишені судом першої інстанції без задоволення правомірно.
Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Клопотання позивача про зупинення розгляду справи у зв'язку з розглядом пов'язаної з нею справи № 2а/0470/2210/11, що розглядається Дніпропетровський окружним адміністративним судом, яке міститься в апеляційній скарзі не підлягає задоволенню з тих підстав, що при вирішенні питання про зупинення провадження у справі господарський суд має з'ясувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, та чим обумовлена неможливість розгляду справи.
Київський апеляційний господарський суд вважає, що розгляд справи № 2а/0470/2210/11, яка розглядається Дніпропетровський окружним адміністративним судом не перешкоджає розгляду даної справи, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду не вплине на вирішення спору.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга позивача - Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин" є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин" на рішення господарського суду Київської області від 11.03.2011 у справі № 20/016-11 залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 11.03.2011 у справі № 20/016-11 залишити без змін.
Матеріали справи № 20/016-11 повернути господарському суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді