Рішення від 02.06.2011 по справі 11/30/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.11 Справа № 11/30/2011

За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго”, м. Луганськ

про стягнення 78 255 177 грн. 27 коп.

суддя Москаленко М.О.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, дов. № 135/10 від 23.12.2010, ОСОБА_2, дов. № 8/10 від 11.01.2011;

від відповідача - ОСОБА_3, дов. № 14-д від 17.02.2011, ОСОБА_4, дов. № 81-д від 21.12.2010;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за договором № 06/09-986-ТЕ-20 від 23.09.2009 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання в сумі 64 153 788 грн. 18 коп., пені в сумі 5 003 655 грн. 84 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 6 839 185 грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 2254331 грн. 39 коп. та боргу за виконання робіт з примусового припинення газопостачання в сумі 4216 грн. 48 коп.

Відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.05.2011 оголошено перерву до 02.06.2011 до 11 год. 30 хв.

Після перерви у судове засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача у даній справі.

Письмовим відзивом від 15.04.2011 на позовну заяву (том справи 1, а.с. 69 -71) відповідач проти позову заперечив, посилаючись на такі обставини:

- за укладеним між ЛМКП «Теплокомуненерго» та ДП «Газ-Тепло»НАК нафтогаз України» договором № 17/04-239 від 01.01.2004 останнє заборгувало відповідачеві у даній справі 19248776 грн. 29 коп.;

- позивач у даній справі є правонаступником ДП «Газ-Тепло»НАК «Нафтогаз України»;

- виходячи з приписів ст. 601 Цивільного кодексу України відповідачем здійснене зарахування однорідних зустрічних вимог на вказану вище грошову суму -19248776 грн. 29 коп., про що відповідним листом повідомлений позивач у справі;

- позивачем відповідачеві надіслано письмову відповідь про те, що фактично заборгованість перед ЛМКП «Теплокомуненерго»відсутня, тому зарахування зустрічних однорідних вимог здійснити неможливо;

- посилаючись на приписи ст. 601 Цивільного кодексу України, відповідач вважає доведеною заборгованість перед позивачем у розмірі 44905011 грн. 89 коп. та, відповідно, вважає належною до стягнення пеню у розмірі 2140376 грн. 59 коп.

Крім того, у відзиві на позовну заяву та відповідній письмові заяві від 02.06.2011 відповідачем заявлене клопотання про зменшення розміру належної до стягнення пені.

Клопотання обґрунтоване відсутністю відшкодування з боку держави різниці в тарифах з теплопостачання, що, в свою чергу, призводить до вкрай важного фінансового становища відповідача та унеможливлює своєчасне виконання ним зобов'язань перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

23.09.2009 між сторонами у даній справі укладений договір № 986ТЕ-20 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі за текстом -договір) (а.с. 13 -19), відповідно до умов пункту 1.1 якого позивач як Постачальник зобов'язався передати у власність відповідача як Покупця природний газ за наявності його обсягів, а відповідач зобов'язався прийняти від позивача та оплатити природний газ в обсязі, передбаченому договором.

Обсяги газу, що повинен був поставляти позивач, та ціна поставленого газу визначені пунктами 2.1 та 5.1 договору, а також умовами укладених сторонами у справі додаткових угод № 1 від 21.12.2009, № 2 від 09.04.2010, № 3 від 30.04.2010, № 4 від 05.08.2010 до договору (том справи 1, а.с. 20-23).

Відповідно до умов пункту 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 7.2 договору у разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у договорі, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Протягом жовтня -грудня 2009 року та січня -вересня 2010 року позивач поставляв відповідачеві газ в обумовлених договором обсягах, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, відповідними актами приймання -передачі газу, підписаними повноважними представниками обох сторін (том справи 1, а.с. 24 - 35), на загальну суму 95435 грн. 29 коп.

Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу в обумовлених договором обсягах підтверджений матеріалами справи та відповідачем у справі не заперечується.

Оплата за поставлений позивачем газ здійснювалася відповідачем несвоєчасно та не у повному обсязі (фактично сплачено 31281771 грн. 11 коп.), заборгованість за поставлений газ відповідно до наданого позивачем розрахунку (том справи 1, а.с. 40 -46) склала 64153788 грн. 18 коп.

Вказану заборгованість позивач заявив до стягнення з відповідача за даним позовом.

Згідно пункту 6.2 договору при невиконання відповідачем умов пункту 6.1 договору позивач має право обмежити постачання газу відповідачеві або припинити постачання газу з підстав, визначених у пункті 3.9 договору.

Пунтом 3.8 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний компенсувати витрати, пов'язані з відключенням/відновленням газопостачання за рахунок позивача протягом трьох банківських днів з моменту отримання платіжної вимоги -доручення.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Акту № 39/28 від 02.08.2010 виконаних робіт (том справи 1, а.с. 36) позивачем виконані роботи з припинення газопостачання споживачам, які заборгували за спожитий природний газ та послуги з його транспортування. Вартість робіт згідно вказаного акту склала 4216 грн. 48 коп. Вказану грошову суму позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Проти вказаної позовної вимоги відповідач не заперечив, платіжну вимогу-доручення на суму 4216 грн. 48 коп. не оплатив.

На підставі умов п. 7 2 договору, а також приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 5 003 655 грн. 84 коп., інфляційні нарахування у розмірі 6 839 185 грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 2254331 грн. 39 коп.

До матеріалів справи відповідачем надано заяву № 15/42-4-938 від 05.04.2011 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 19248776 грн. 29 коп. (том справи 1, а.с. 73) та письмове повідомлення позивача № 31/49-5189 від 21.04.2011 (том справи 1, а.с. 91 - зворот) про те, що кредиторська заборгованість ДП «Газ-Тепло»в сумі 19248776 грн. 29 коп. списана з обліку та врахована в складі доходів Компанії відповідно до вимог чинного законодавства. У зарахуванні зустрічних однорідних вимог позивачем відповідачеві було відмовлено.

Документів, що підтверджують безспірність боргу позивача перед відповідачем саме у розмірі 19248776 грн. 29 коп., відповідачем під час судового розгляду справи не надано.

Так, відповідно до наявного у матеріалах справи Акту на списання кредиторської та дебіторської заборгованості від 05.05.2010 (том справи 2, а.с. 1-3) з обліку ДП «Газ-Тепло»списано суми кредиторської заборгованості, по яких минули терміни позовної давності та ДП «Газ_Тепло»не отримало позовні заяви кредиторів щодо стягнення боргу. Як свідчать фактичні обставини, заборгованість позивача перед відповідачем виникла у 2005 році. Відповідач за її стягненням до суду не звертався.

Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем зобов'язань з поставки відповідачеві природного газу в обумовлених договором обсягах, а також факт несвоєчасної оплати відповідачем поставленого у жовтні -грудні 2009 року та січні -вересня 2010 року газу. Сума заборгованості відповідача за поставлений газ склала 64153788 грн. 18 коп.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 64153788 грн. 18 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно доводів відповідача про факт зарахування зустрічних однорідних вимог суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до приписів ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Разом з цим ст. 602 Цивільного кодексу України встановлено, що не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема, у разі спливу позовної давності.

Як свідчать матеріали справи, борг позивача перед відповідачем виник у 2005 році, а заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем на адресу позивача надіслано 05.04.2011, в той час як 05.05.2010 відповідним актом вказану заборгованість вже було списано внаслідок спливу строку позовної давності.

З урахуванням викладеного вище доводи відповідача про факт зарахування зустрічних однорідних вимог є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та ніяким чином не впливають на розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 986 ТЕ-20 від 23.09.2009.

Є обґрунтованою, такою, що відповідає умовам укладеного сторонами у справі договору та фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення боргу за виконання робіт з примусового припинення газопостачання в сумі 4216 грн. 48 коп.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних вище приписів цивільного законодавства позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 6 839 185 грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 2254331 грн. 39 коп.

Розмір нарахувань підтверджено наданим суду розрахунком (том справи 1, а.с. 4-7). Вказаний розрахунок є обґрунтованим, а вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 6 839 185 грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 2254331 грн. 39 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі умов пунктів 7.2 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 5003655 грн. 84 коп.

Розрахунок пені є таким, що відповідає приписам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а тому вимога про її стягнення є обґрунтованою.

У відзиві на позовну заяву та відповідній письмові заяві від 02.06.2011 відповідачем заявлене клопотання про зменшення розміру належної до стягнення пені.

Клопотання обґрунтоване відсутністю відшкодування з боку держави різниці в тарифах з теплопостачання, що, в свою чергу, призводить до вкрай важкого фінансового становища відповідача та унеможливлює своєчасне виконання ним зобов'язань перед позивачем.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3, п. 6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а також відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Жодного документу в обґрунтування заявленого клопотання відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Такими чином, відповідачем не доведено наявність обставин, що могли бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до приписів ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Невідповідність фінансових результатів діяльності підприємства очікуваним результатам не є тією виключною обставиною, яка може бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

За таких обставин у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій слід відмовити.

Судові витрати за позовом покладаються на відповідача у справі на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ, вул. Куракіна, буд. 23а, код 24047779, на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 31301827, заборгованість в сумі 64 153 788 грн. 18 коп., пеню в сумі 5 003 655 грн. 84 коп., інфляційні нарахування у розмірі 6 839 185 грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 2254331 грн. 39 коп., борг за виконання робіт з примусового припинення газопостачання в сумі 4216 грн. 48 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 25500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 02.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення повного рішення - 06.06.2011.

Суддя М.О. Москаленко

Попередній документ
16055424
Наступний документ
16055431
Інформація про рішення:
№ рішення: 16055430
№ справи: 11/30/2011
Дата рішення: 02.06.2011
Дата публікації: 08.06.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.11.2025)
Дата надходження: 06.11.2025
Предмет позову: стягнення боргу