Копія
28 квітня 2011 р. Справа № 2a-1870/1427/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.
за участю:
секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,
представника позивача - Заєць Ю.І.,
представника відповідача - Клімовця С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції в Сумській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-
12.03.2007р. Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі позивач, КП «Водоканал») звернувся до господарського суду Сумської області з адміністративним позовом до відповідача - Шосткинської міжрайонної податкової державної інспекції (далі відповідач, Шосткинська МДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення 233/0 №000025171/0 від 26.02.2007р. в частині донарахування податку та штрафних санкцій податку з доходів фізичних осіб на суму 48 565 грн. 35 коп. При цьому, слід звернути увагу на те, що при зверненні до суду позивачем оскаржувалось рішення органу владних повноважень частково. Так, податкове повідомлення-рішення Шосткинської МДПІ було складено на загальну суму 49 908 грн. 84 коп., в тому числі 16 636 грн. 28 коп. - основного платежу та 33 272 грн. 56 коп. штрафних санкцій (а.с.6, І том). Тоді як позивачем, фактично, оскаржується вищезазначене податкове повідомлення-рішення на суму 48 565 грн. 35 коп., в тому числі - 16 188 грн. 45 коп. основного платежу та штрафних санкцій в подвійному розмірі на суму 32 376 грн. 90 коп.
Відповідно до постанови господарського суду Сумської області від 16.03.2009р. (а.с.36-40, ІІ том) позовні вимоги КП «Водоканал» було задоволено та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Шосткинської МДПІ 233/0 №000025171/0 від 26.02.2007р. в повному обсязі (а.с.6, І том). Відповідно до ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009р. (а.с.70-72, ІІ том) вищезазначена постанова господарського суду Сумської області була залишена без змін.
Вищезазначені постанова господарського суду Сумської області від 16.03.2009р. та ухвала ХААС від 16.06.2009р. були оскаржені Шосткінською МДПІ до касаційної інстанції. Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.02.11р. касаційну скаргу Шосткінської МДПІ було задоволено частково, постанова господарського суду Сумської області від 16.03.2009р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009р. по справі №АС16/137-07 було скасовано в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Шосткинської МПДІ №000025171/0 від 26.02.2007р. в частині донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 5060 грн. 73 коп. (4 612 грн. 90 коп. + 447 грн. 83 коп.) та штрафних санкцій у сумі 10 121 грн. 46 коп. (9 225 грн. 80 коп. + 895,66 грн.) з направленням у цій частині справи на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення судів залишено без змін.
При цьому, слід зазначити, що як свідчить з мотивувальної частин ухвали ВАСУ від 15.02.2001р. (а.с.100-102, ІІ том), підставою для часткового скасування постанови господарського суду та ухвали ХААС стало те, що суди розглядаючи справу по першій інстанції та в порядку перегляду в апеляційній інстанції, скасовуючи податкове повідомлення-рішення Шосткинської МДПІ в повному обсязі, не врахували ту обставину, що позивач не ставив вимоги про визнання недійсним спірного повідомлення-рішення в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 447 грн. 83 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 895 грн. 66 коп. Позивачем було визнано порушення у цій частині та погашено донарахований податок та штраф у встановленому законом порядку. Спір у даній частині в судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанції не розглядався, обставини та докази з цього приводу не досліджувались. Разом з тим, суд першої інстанції прийняв рішення (яке було залишено без змін апеляційною інстанцією) про скасування спірного податкового повідомлення-рішення в повному обсязі, у тому числі і в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 447,83 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 895,66 грн.
Також, колегія суддів ВАСУ звертає увагу на те, що в частині заявлених позовних вимог, зокрема про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в частині донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 4 612 грн. 90 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 9 225 грн. 80 коп., обставини та докази в процесі розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції взагалі не досліджувались, відповідно мотивувальні частини рішень судів не містять мотивів, з яких суди дійшли до відповідних висновків, і законів, якими керувались суди при прийнятті оскаржуваних Шосткинською МДПІ рішень.
Відповідно до ч.5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
З урахуванням вищевикладеного та зважаючи на приписи Вищого адміністративного суду України, Сумським окружним адміністративним судом при новому розгляді даної справи, досліджується правомірність та законність податкового повідомлення-рішення Шосткинської МДПІ від 26.02.2007р. лише в частині донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 5060 грн. 73 коп. та штрафних санкцій у сумі 10 121 грн. 46 коп. з яких: донарахування податку в сумі 4 612 грн. 90 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 9 225, 80 коп. оскаржувалось позивачем при зверненні до суду, а в частині нарахування податку в сумі 447,83 грн. та штрафних санкцій в сумі 895,66 грн. взагалі не було предметом спору, оскільки було визнано позивачем та сплачено належним чином.
В судовому засіданні представник позивача зазначив наступне: в частині нарахування Шосткинською МДПІ податку з доходів фізичних осіб в сумі 447,83 грн. та штрафних санкцій в сумі 895,66 грн., позивач просить суд врахувати, що до донарахування даних сум податку в нього немає жодних заперечень. Їх правомірність фактично була визнана позивачем і на даний час сплачена.
Щодо донарахування 4 612 грн. 90 коп. в результаті здійснення перерахунку (коригування) суми доходів, нарахованих платником податків у вигляді заробітної плати згідно протоколів №1 від 30.11.2005р., №2 від 30.12.2005р. та №3 від 10.01.2006р. засідань комісії підприємства по розслідуванню діяльності бухгалтера ОСОБА_3, позивач не вбачає будь-яких порушень а ні податкового, а ні трудового законодавства. Позивач просить суд врахувати, що пунктом 2.1. ст.2 Закону №889-ІУ передбачено, що платником податку є резидент, який отримує доходи. КП «Водоканал» повинно утримувати податок з фізичних осіб, які працюють на підприємстві, з їх сум доходу, за їх рахунок. При цьому, позивач звертає увагу суду не те, що фізичні особи в кількості 17 чоловік (таблиця 14 стор.54-55 Акту) на підприємстві не працювали, дохід не отримували, а тому нараховувати і утримувати податок з доходу за їх рахунок у підприємства підстав не було. Документи про те, що у цих осіб, які не працювали на підприємстві, є дохід сфальсифіковані бухгалтером по заробітній платі ОСОБА_3 з метою подальшого вилучення цих грошових коштів у свою користь шляхом шахрайства, що підтверджується вироком Шосткинського міськрайонного суду від 02.12.2008р. (а.с.60-64, ІІ том) відповідно до якого ОСОБА_3 було визнано винною в скоєнні злочину передбаченого ст.190 ч.3 КК України та стягнуто з неї на користь КП «ВУВКГ» 39 013 грн. 85 коп. Отже, при виявленні фактів необґрунтованого доходу фізичним особам, які на підприємстві не працювали, дохід не отримували, був зроблений перерахунок, нарахований дохід в сумі 9 508 грн. 24 коп. був знятий з працівників. Всі ці дії, на думку позивача, були здійснені у відповідності до норм чинного законодавства. Якби це не було зроблено, фізичні особи, яким було нараховано дохід, який вони не отримували, повинні були б за свій рахунок сплатити податок з доходів, що є неправомірним. З метою подальшого вилучення на свою користь грошових коштів бухгалтером ОСОБА_3 працівникам підприємства КП «Водоканал» у кількості 108 чоловік (таблиця №15 стор. 55-58 акту) додатково донараховано дохід, який ці працівники не заробили в сумі 16 629 грн. 53 коп. При виявленні цих фактів, дохід отриманий робітниками неправомірно, за згодою робітників було утримано, що не суперечить діючому законодавству про працю, та згідно з цим було зроблено перерахунок податку на доходи фізичних осіб. При цьому, позивач вважає, що посилання відповідача в акті перевірки на порушення КП «Водоканал» ст.127 Кодексу законів про працю України («відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі організації де вони працюють, можуть провадитись не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми») є, на думку позивача, помилковими. Отже, позивач вважає, що будь-яких порушень норм податкового законодавства ним не було порушено.
На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомленні рішення від 26.02.2007р. щодо донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 4 612 грн. 90 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 9 225, 80 коп.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що вимоги позивача щодо оскарження податкового повідомлення рішення №000025171/0 від 26.02.2007р. в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 4 612 грн. 90 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 9 225, 80 коп. є необґрунтованими і. відповідно не підлягають задоволенню. Так, відповідач зазначає, що при проведенні перевірки Шосткинською МДАІ було встановлено неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб на суму 4 612 грн. 90 коп. в результаті здійснення перерахунку (коригування суми доходів нарахованих платникам податків у вигляді заробітної плати згідно протоколів №1 від 30.11.2005р., №2 від 30.12.2005р. та №3 від 10.01.2006р. засідань комісії підприємства по розслідуванню діяльності бухгалтера ОСОБА_3 При цьому, відповідач посилається на п.п.4.2.1, п.4.2., ст.4 Закону України №889-ІУ від 22.05.2003р. відповідно до якого, до складу загального місячного оподаткованого доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди нараховані (виплачені) платнику податків відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Крім цього, посилаючись на ст.127 Кодексу Законів про працю України, відповідач просить суд врахувати, що відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми.
З урахуванням викладеного, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірним повідомлення рішення №000025171/0 від 26.02.2007р. в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 4 612 грн. 90 коп. та штрафних санкцій в сумі 9 225, 80 коп.
Щодо нарахованого податку в сумі 447,83 грн. та штрафних санкцій в сумі 895,66 грн., представник Шосткинської МДПІ зазначив, що дані суми позивачем сплачені і в цій частині повідомлення рішення №000025171/0 від 26.02.2007р. взагалі не оскаржувалось.
Заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
13.02.2007р. Шосткинською МДПІ була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства КП «Водоканал» за період з 01.07.2005р. по 30.09.2006р. про що було складено Акт №212/233/03352935 від 13.02.2007р. (8-78).
Перевіркою було встановлено, що в порушення пп.4.2.1, 4.2.11, п.4.2., ст.4, пп.6.3.2, 6.3.3. «а», п.6.3., пп.6.5.1, п.6.5., ст.6, пп.8.1.1., п.8.1. ст.8 Закону України від 22.05.2003р. №889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закону №889-ІУ) позивачем не утримано і не перераховано податок з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2005р. по 30.09.2006р. на загальну суму 16 636 грн. 28 коп., у тому числі:
- 11 575 грн. 55 коп. з доходу, отриманого платниками податку - фізичними особами від КП «Водоканал» у вигляді списання заборгованості за отримані послуги з водопостачання, по яким минув строк позовної давності;
- 4 612 грн. 90 коп. в результаті здійснення перерахунку (коригування) суми доходів, нарахованих платником податків у вигляді заробітної плати згідно протоколів №1 від 30.11.2005р., №2 від 30.12.2005р. та №3 від 10.01.2006р. засідань комісії підприємства по розслідуванню діяльності бухгалтера ОСОБА_3;
- 342, 99 грн. в результаті неправильного обчислення загально місячного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, отриманого працівниками підприємства у серпні та вересні 2006 року;
- 51,09 грн. в результаті безпідставно наданої податкової соціальної пільги працівникам підприємства (платникам податку) в податковому місяці в якому вони припинили трудові відносини;
- 53,75 грн. в результаті безпідставно наданої (застосованої) податкової соціальної пільги до нарахованого та отриманого доходу у вигляді заробітної плати особі, яка одночасно за цей період (в період профнавчання) здійснювалась виплата згідно ст.1 Закону України «Про загальне обов'язкове державне страхування».
На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення №000025171/0 від 26.02.2007р., яким позивачу було донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 16 636, 28 грн. та штрафних санкцій в сумі 33 272 грн., всього на суму 49 908 грн. 84 коп., яке позивачем було оскаржено лише в частині донарахування податку в сумі 16 188,45 грн. (11 575, 55 грн. та 4 612,90 грн.) та штрафних санкцій в сумі 32 376 грн. 90 коп., всього - 48 565 грн. 35 коп.
В частині донарахування Шосткинською МДПІ 11 575 грн. 55 коп. з доходу, отриманого платниками податку - фізичними особами від КП «Водоканал» у вигляді списання заборгованості за отримані послуги з водопостачання, по яким минув строк позовної давності, з урахуванням нарахованих штрафних санкцій в сумі 23 151 грн. 10 коп., повідомлення рішення №000025171/0 від 26.02.2007р. на даний час вважається скасованим відповідно до постанови господарського суду Сумської області від 16.03.2009р., яке залишено без змін згідно ухвали ХААС від 16.06.2009р. та у відповідності до ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.02.11р.
В частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 4 612 грн. 90 коп. та штрафних санкцій в сумі 9 225, 80 коп. слід зазначити, що пунктом 5 акту перевірки (стор.Акту 53, а.с.59) встановлені порушення п.п.4.2.1, п.4.2., ст.4, п.п.6.5.2., п.6.5., ст.6, п.п.8.1.1., п.8.1., ст.8 Закону України №889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» - не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2005р. по 30.09.2006р. в сумі 4 612 грн. 90 коп., в т.ч. за 2005 рік на суму 4 612 грн. 90 коп., в результаті здійснення перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати за період з грудня 2004 року по жовтень 2005 року, а саме:
Згідно Протоколів №1 від 30.11.2005р., №2 від 30.12.2005р. та №3 від 10.01.2006р. засідань комісії підприємства по розслідуванню діяльності бухгалтера ОСОБА_3 (а.с.21-31, ІІ том), бухгалтерією КП «Водоканал» було здійснено перерахунок по зайво нарахованій та виданій заробітній платі та, як наслідок цього коригування, по нарахованому і утриманому податку з доходів фізичних осіб:
- у листопаді 2005 року на суму 1777, 10 грн. (з серпня по жовтень 2005 року);
- у грудні 2005 року на суму 2 835 грн. 80 коп. (з грудня 2004 року по листопад 2005 року).
Результати цього перерахунку було включено до особових рахунків працівників підприємства по заробітній платі за листопад та грудень 2005 року.
Крім цього, в акті перевірки Шосткинська МДПІ зазначає про порушення позивачем ст.127 Кодексу Законів по працю України, відповідно до якого відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми.
Проаналізувавши зміст Акту перевірки, на підставі якого було підприємству було донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 4 612 грн. 90 коп. та штрафних санкцій в сумі 9 225, 80 коп., а також заперечення відповідача проти позову, суд дійшов висновку, що відповідачем зроблені помилкові висновки в акті перевірки щодо порушення позивачем .п.4.2.1, п.4.2., ст.4, п.п.6.5.2., п.6.5., ст.6 , п.п.8.1.1., п.8.1., ст.8 Закону України №889-ІУ.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом січня 2004 року - жовтня 2005 року на підприємстві діяла система взаємозаліку, тобто працівники підприємства, в рахунок майбутньої заробітної плати мали право отримувати у абонентів водоканалу оплату за надані послуги, про що робились відмітки в абонентських книжках, кошти по касі підприємства не оприбутковувались, в подальшому на суму отриманих і не оприбуткованих коштів працівники підприємства писали заяви про утримання з заробітної плати суми отриманих коштів. На підставі заяви та квитанції про сплату коштів бухгалтером по заробітній платі ОСОБА_3 кожен місяць робились реєстри перерахувань за холодну воду, які передавались в абонентський відділ, де робились відмітки про списання заборгованості з особових рахунків абонентів (користувачів). Одночасно, на підставі заяв, ОСОБА_3 в розрахункових листах працівників підприємства робила відмітки про утримання заробітної плати оплати за воду. Каналізацію, сум зазначених в заявах.
Використавши довіру зі сторони службових осіб підприємства, ОСОБА_3 самостійно складала реєстри перерахувань за холодну воду, в яких зазначала отримання коштів підприємством від користувачів послугами. В ці реєстри вона мала можливість безпідставно вносити відомості про перерахування коштів при відсутності заяв працівників підприємства, зазначаючи тільки суму перерахувань та особовий рахунок абонента. На підставі складених ОСОБА_3 реєстрів перерахувань за холодну воду, наданих нею до абонентського відділу КП «Водоканал», в абонентському відділі підприємства робилось списання заборгованості абонентської плати (користувачів).
Вищезазначені обставини підтверджується матеріалами справи, зокрема Постановою про притягнення як обвинуваченого від 04.04.2006р. (а.с.128, І том), копією вироку Шосткинського міськрайонного суду від 02.12.2008р. (а.с.2-7, ІІ том) відповідно до якого ОСОБА_3 було визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ст.190 КК України. Даним вироком суду також було визначено стягнення з ОСОБА_3 на користь КП «Водоканал» 39 013 грн. 85 коп. Даний вирок суду набрав законної сили відповідно до ухвали апеляційного суду Сумської області від 12.02.2009р. (а.с.8-9, ІІ том).
Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.
Слід зазначити, що з вироку Шосткинського міськрайонного суду (а.с.6-7, ІІ том) вбачається, що актом позапланової ревізії встановлено, що загальна сума збитків, завданих підприємству діями ОСОБА_3 становить 39 013 грн. 85 коп.
ОСОБА_4, яка проводила позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Водоканал» за період з 01.01.2004р. по 01.11.2005р., суду повідомила, що ревізію проводила на підставі ухвали Шосткінського міськрайсуду Сумської області від 22.08.2007р., за наслідками якої було встановлено наявність збитків в сумі 39 013 грн. 85 коп., які були завдані підприємству діями ОСОБА_3 При розгляді кримінальної справи, судом було досліджено ряд первинних бухгалтерських документів, якими підтверджується той факт, що ОСОБА_3 шляхом обману та зловживання довірою отримала у касирів підприємства, а також у абонентів КП «Водоканал» готівкові кошти на загальну суму 39 013 грн. 85 коп., а в наступному, з метою приховування завданих збитків підприємству, дану суму коштів, які вона отримана, і які повинні бути зараховані на рахунок КП «Водоканал», ОСОБА_3 особисто, складаючи розрахункові листки працівників, вносила в листки працівників які не працювали на підприємстві, а також працівників, які працювали на підприємстві але не писали заяв про утримання з їх заробітної плати грошових коштів за воду та каналізацію, надавала головному бухгалтеру зведене сальдо по рахунку 66100 «Заробітна плата», без зазначення дебіторської заборгованості, тобто без наявності утримання із заробітної плати оплати за воду та каналізацію по непрацюючим працівникам.
Проаналізувавши вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не допущено порушень норм чинного податкового законодавства, оскільки згідно п.п.1.2., ст.1 Закону України №889-ІУ дохід - це сума будь-яких коштів одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь.
П.2.1. ст.2 зазначеного Закону передбачено, що платником податку є резидент, який отримує доходи. КП «Водоканал» повинно утримувати дохід з фізичних осіб, які працюють на підприємстві, з їх сум доходу та за їх рахунок.
Фізичні особи в кількості 17 осіб (таблиця 14 стор.54-55 Акту) на підприємстві не працювали, дохід не отримували, а тому нараховувати і утримувати податок з доходів фізичних осіб за їх рахунок у підприємства підстав не було. Сума доходів вказаних 17 фізичних осіб - 1 777 грн. 10 коп. донараховано відповідачем безпідставно.
Відомості про те, що у цих осіб, які не працювали на підприємстві, є дохід були сфальсифіковані бухгалтером по заробітній платі ОСОБА_3 з метою подальшого вилучення цих коштів у свою користь шляхом шахрайства.
При виявленні фактів необґрунтованого нарахування доходу фізичним особам, які на підприємстві не працювали (17 осіб), дохід не отримували, був зроблений перерахунок, нарахований дохід в сумі 9508 грн. 24 коп. був з працівників знятий. (Протокол №1 від 30.11.2005р. - а.с.21-23, ІІ том).
Вищезазначені дії, на переконання суду, були вчинені позивачем у межах норм чинного законодавства, оскільки, якби це не було зроблено, фізичні особи яким було нараховано дохід, який вони не отримували, повинні були б за свій рахунок сплатити податок з доходів, що є неправомірним.
Крім цього, з метою подальшого вилучення на свою користь грошових коштів бухгалтером по заробітній платі ОСОБА_3 працівникам підприємства КП «Водоканал» у кількості 108 осіб (таблиця 15, стор 55-58 Акту) додатково донараховано дохід, який ці працівники не заробили - в сумі 16 629 грн. 53 коп. При виявленні цих фактів дохід, нарахований робітникам неправомірно, з працівників було утримано та згідно з цим було зроблено перерахунок податку на доходи фізичних осіб. Це підтверджується Протоколом №3 від 10.01.2006р. (а.с.24-31, ІІ том).
Результати цього перерахунку було включено до особових рахунків працівників підприємства по заробітній платі за листопад та грудень 2005 року.
В акті перевірки (а.с.61, І том) це порушення описано наступним чином: Проведеною перевіркою особових рахунків по нарахуванню заробітної плати за грудень 2005 року встановлено, що із доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати за грудень 2005 року утримуються суми доходу, нарахованого у попередніх періодах 2004-2005 років та, як слідство, повертається податок з доходів фізичних осіб, нарахований та перерахований до бюджету у попередніх періодах в розмірі 2 835 грн. 80 коп. Таким чином, проведеною перевіркою встановлено факт утримання (коригування) заробітної плати у листопаді та грудні 2005 року, нарахованої у попередніх періодах, що є порушенням ст.127 КЗпП України. Проведене коригування податку з доходів фізичних осіб внаслідок утримання (коригування) заробітної плати, проведений підприємством у листопаді - грудні 2005 року, на думку податкового органу, не є перерахунком податку з доходів фіз.осіб, який передбачений п.п.6.5.2., п.6.5., ст.6 Закону України №889-ІУ.
Суд не вбачає у вищезазначених діях позивача будь-яких порушень норм чинного на той час податкового законодавства, а тим більше трудового законодавства. Взагалі посилання відповідача на порушення позивачем норм ст.127 Кодексу законів про працю України («відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі організації де вони працюють, можуть провадитись не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми») є на думку суду недоречним, оскільки в разі незгоди, відповідні працівники (108 осіб) мали б право оспорювати підстави та розміри відрахувань. Однак під час та після складання відповідного Протоколу №3 від 10.01.2006р. будь-яких дорікань з боку працівників до керівництва підприємства не надходило, принаймні, доказів цього факту до суду відповідачем не надано.
Загальна сума донарахованого податковою інспекцією податку з доходів фізичних осіб по цим епізодам становить 4 612 грн. 90 коп. та штрафних санкцій - 9 225 грн. 80 коп. Однак, посилання відповідача на порушення позивачем норм ст.127 КЗпП України не може бути підставою для донарахування податку. Будь-яких обґрунтувань, з посиланням на норми законодавства, стосовно порушень позивачем п.п.6.5.2., п.6.5., ст.6 Закону України №889-ІУ відповідач не надає.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення, а тому вимоги позивача скасування податкового повідомлення-рішення №000025171/0 від 26.02.2007р. в частині донарахування податку та штрафних санкцій податку з доходів фізичних осіб на суму 4 612 грн. 90 коп. та штрафних санкцій - 9 225 грн. 80 коп. є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.
Щодо нарахування податку в сумі 447,83 грн. та штрафних санкцій в сумі 895,66 грн., слід зазначити наступне:
Відповідно до приписів ВАСУ, зазначених в ухвалі від 15.02.2001р., які є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи згідно ч.5 ст. 227 КАС України, судом було досліджено правовідносини між позивачем та відповідачем по даним донарахуванням. В судовому засіданні було достовірно встановлено, що вимоги податкового органу в частині нарахування податку в сумі 447,83 грн. та штрафних санкцій в сумі 895,66 грн. визнані позивачем обґрунтованими і фактично сплачені на даний час. Дане питання взагалі не було предметом спору.
Отже, суд в даному випадку вважає за доцільне залишити питання щодо стягнення донарахованого податку з доходів фізичних осіб в сумі 447 грн. 83 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 895 грн. 66 коп. за податковим повідомленням-рішенням №000025171/0 від 26.02.2007р. без розгляду.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції в Сумській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №000025171/0 від 26.02.2007 р. в частині донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 4612 грн. 90 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9225 грн. 80 коп.
Питання щодо стягнення донарахованого податку з доходів фізичних осіб в сумі 447 грн. 83 коп. та застосуваних штрафних (фінансових) санкцій в сумі 895 грн. 66 коп. за податковим повідомленням-рішенням №000025171/0 від 26.02.2007 р. залишити без розгляду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 05.05.2011 року.
Суддя (підпис) О.М. Кунець
З оригіналом згідно
Суддя О.М. Кунець