Категорія №8.1.5
Іменем України
10 травня 2011 року Справа № 2а-2215/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ковальовій Т.І.
при секретарі Бавикіній А.С.
За участю представників сторін:
від позивача: Борзенко Н.О.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логітех» про стягнення податкового боргу, -
15 березня 2011 року до суду надійшла позовна заява Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логітех» про стягнення податкового боргу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач пояснив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Логітех» є платником податків і зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м. Луганську.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Логітех» не сплатило до бюджету узгоджену суму податкового боргу з податку на прибуток в сумі 395,17 грн., з транспортного податку в сумі 16186,87 грн.., у зв'язку з чим утворився податковий борг.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Судом установлено, що ТОВ «Логітех» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м. Луганську.
Станом на 14 березня 2011 р. товариство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 16582,04 грн. за такими платежами : податок на прибуток у розмірі 395,17 грн.; транспортний податок у розмірі 16 186,87 грн. (а.с.12).
Заборгованість товариства по податку на прибуток утворилась внаслідок несплати сум узгодженого податкового зобов'язання, які зазначено у поданій ним податковій декларації за рік 2009 року, а саме 299,00 грн.,- з яких сума 75,83 грн. сплачена платником податків (рядок 17 податкової декларації №132562 від 04.02.2010 р.), податковій декларації за 1 квартал 2010 року, а саме 2 грн. (рядок 17 податкової декларації №35024 від 23.04.2010 р.), податковому повідомленні - рішенні №0006281510/0 від 23.04.2010 р. на суму 170,00 грн.
Заборгованість із транспортного податку утворилась внаслідок несплати суми узгодженого податкового зобов'язання, яку товариство зазначило у розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009-2010 роки, (II квартал- 2658,50 грн. , III квартал- 2658,50 грн. , ІУквартал 2009 року -2658,50 грн. -.податкового розрахунку № 6919 від 13.02.2009 року, І квартал- 2320,75грн., II квартал-2320,75грн., III квартал- 2320,75 грн., ІУквартал - 2320,75грн., податкового розрахунку №3960 від 30.01.2010 р.) - з яких сплачено за 2 квартал 2009 року - тільки 2315,69 грн., за ІІ,ІІІ,ІУ квартал 2009 року не сплачено суму боргу -5 689,81 грн., за І, ІІ,ІІІ,ІУ квартал 2010 року не сплачено 9 283,00 грн. та у податковому повідомленні - рішенні №0006731712/0 від 11.08.2010 р. на суму 506,50 грн., та залишок нарахованої пені в сумі 737,56 грн.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків -відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу, виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, суд вважає за необхідне застосувати норми раніше діючого законодавства в частині узгодження податкового боргу та нарахування пені.
Відповідно до вимог підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» товариство з обмеженою відповідальністю «Логітех» є платником податку на прибуток підприємства.
Відповідно до статті 1 Закону України від 11 грудня 1991 року № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) товариство з обмеженою відповідальністю «Логітех» є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
У відповідності до п.п.6.2.1. п. 6.2. ст.6 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 (далі - Закон, що діяв на момент направлення вимоги) перша податкова вимога № 1/1471 від 15.04.2009 року була вручена головному бухгалтеру ОСОБА_3 15.04.2009 року та друга податкова вимога № 2/2367 від 25.08.2009 року(а.с.7, 7 на звороті).
Відповідно до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) товариство з обмеженою відповідальністю «Логітех» подало до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську:
- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за рік 2009 від 25.01.2010, в якій визначило податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємства у розмірі 299,00 грн. (арк. справи 14, 14 на звороті);
- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року від 20.04.2010, в якій визначило податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємства у розмірі 2,00 грн. (арк. справи 14, 14 на звороті);
- загальний розрахунок на 2009 рік суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сума податку, що підлягає сплаті складала 10634,00 грн., підписаний керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Логітех» (а.с.10);
- загальний розрахунок на 2010 рік суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сума податку, що підлягає сплаті складала 9283,00 грн. Вищезазначений розрахунок підписаний керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Логітех» 30.01.2010 року (а.с.9).
23.04.2010 року винесене податкове повідомлення - рішення №0006281510/0 на суму 170,00 грн., отримане керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Логітех» (а.с.15).
11.08.2010 року винесене податкове повідомлення - рішення №0006731712/0 на суму 506,50 грн., отримане Товариством з обмеженою відповідальністю «Логітех» (а.с.16).
Вищезазначені податкові повідомлення - рішення відповідач ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, тому визначені ними податкові зобов'язання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкових повідомлень-рішень.
Згідно із підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.
Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку
Згідно із абзацом 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Відповідно до п.п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21 грудня 2000 р. (із змінами та доповненнями) - далі Закон №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону №2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181 передбачено, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з п.3 ч. 1 ст.9 ЗУ №1251 платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Як визначено п.п 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України № 2181, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошових платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Законом України № 2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платником податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Норми Закону № 2181, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, містять вичерпний перелік порушень, що не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону України № 2181.
Сума податкового боргу відповідачем добровільно не сплачена.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами ” суд, -
Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логітех» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Логітех» (код ЄДРПОУ 32419685, 91053, м. Луганськ, м-ко Пархоменко, 17/17) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на суму податкового боргу у розмірі 16582,04 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні 04 копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складений та підписаний 16 травня 2011 року.
СуддяТ.І. Ковальова