04 травня 2011 року Справа № 1170/2а-1233/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 14:30 адміністративну справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «ЕТАЛ»
до відповідача: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю:
секретаря судового засідання -Канюки І.І.,
представників:
позивача -не з'явився;
відповідача -не з'явився
У відповідності до ч.1 ст.41 КАСУ фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «ЕТАЛ»звернулося з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000042330/0 від 21.03.2011 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 97 321,320 грн.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту №98/23-30/05814256 від 21.03.2010 р. документальної невиїзної перевірки позивача з питань правових відносин з ТОВ ТСЦ «Діагональ АВТО»та ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «Ріккос»за період з 01.04.2010 року по 31.05.2010 року та з ТОВ «Інтер-Пласт»за період з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р.
Позивач вказує, що ПАТ «Науково-виробниче об'єднання «ЕТАЛ»у перевіряємому періоді придбавало продукцію у ТОВ ТСЦ «Діагональ АВТО», ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «Ріккос»та ТОВ «Інтер-Пласт». Позивач зазначає, що податковим органом не визнано податковий кредит задекларований ним у вересні 2009 р. та квітні, травні 2010 р. за господарськими операціями з даними контрагентами у сумі 97 321,320 грн., оскільки податковим органом встановлено, що в ланцюгу постачання ТОВ ТСЦ «Діагональ АВТО»встановлено ТОВ «Торговий дім ВЗТО», діяльність якого припинено, в ланцюгу постачання ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «Ріккос»встановлено підприємство з ознаками фіктивності -ТОВ «Торговий дім «Техностройсервіс», а в ланцюгу постачання ТОВ «Інтер-Пласт»- підприємство з ознаками фіктивності ТОВ «Укрсервіс ЛТД».
Позивач не погоджується з висновками перевірки, оскільки на момент складання податкових накладних ТОВ ТСЦ «Діагональ АВТО», ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «Ріккос»та ТОВ «Інтер-Пласт»були зареєстрованими як платники податку, а про існування ТОВ «Торговий дім ВЗТО», ТОВ «Торговий дім «Техностройсервіс»і ТОВ «Укрсервіс ЛТД»та їх взаємовідносини з цими контрагентами позивачу нічого не було відомо.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою виявлено фіктивність за ланцюгами контрагентів ТОВ ТСЦ «Діагональ АВТО», ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «Ріккос»та ТОВ «Інтер-Пласт», з якими останні мали взаємовідносини. Відповідач вказує, що право на відшкодування податкового кредиту у платника податку виникає лише при фактичній надлишковій оплаті ПДВ, у випадку, якщо не встановлено ланцюга поставки до виробника або імпортера, то неможливо підтвердити і факт сплати ПДВ до бюджету.
В судове засідання позивач не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника (а.с.136).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.135).
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на ч.4 ст.128 КАС України, суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
21 березня 2011 року посадовою особою Олександрійської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «ЕТАЛ»з питань правових відносин з ТОВ ТСЦ «Діагональ АВТО»та ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «Ріккос»за період з 01.04.2010 року по 31.05.2010 року, що вплинуло на суму заявленого бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в деклараціях за травень та червень 2010 року, та з питань правових відносин з ТОВ «Інтер-Пласт»за період з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р., що вплинуло на суму заявленого бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в декларації за жовтень 2009 р., за наслідками якої складено акт №98/23-30/05814256 від 21.03.2010 р. (а.с.8-19), де висновками є порушення, на думку відповідача, п. 1.8 ст. 1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме:
- завищення податкового кредиту в декларації з ПДВ за квітень 2010 року на 1 737,81 грн., а відповідно, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації з ПДВ за травень 2010 року, в результаті чого, завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету в податковій декларації за травень 2010 року на 1 737,81 грн.;
- завищення податкового кредиту в декларації з ПДВ за травень 2010 року на 46 246,09 грн., а відповідно, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації з ПДВ за червень 2010 року, в результаті чого, завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету в податковій декларації за червень 2010 року на 46 246,09 грн.;
- завищення податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2009 року на 49 337,42 грн., а відповідно, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2009 року, в результаті чого, завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету в податковій декларації за жовтень 2010 року на 49 337,42 грн.
В акті зазначено, що підприємством не дотримано вимогу п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки до сум ПДВ, належних до бюджетного відшкодування, включено ПДВ по операціях, які не підтверджуються фактом надмірної сплати податку на додану вартість до державного бюджету третіми особами за ланцюгом постачання.
При цьому зазначено, що ТОВ «Інтер-Пласт»у вересні 2009 р. серед постачальників мало ТОВ «Укрсервіс ЛТД», що має ознаки фіктивності, оскільки не встановлена його фактична адреса, ТОВ ТСЦ «Діагональ АВТО»у квітні-травні 2010 р. серед постачальників мало ТОВ «Торговий дім ВЗТО», діяльність якого припинена, ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «Ріккос»у квітні-травні 2010 р. серед постачальників мало ТОВ «Торговий дім «Техностройсервіс», що має ознаки фіктивності, оскільки не встановлено його місцезнаходження.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000042330/0 від 21.03.2011 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 97 321,320 грн. (а.с.7).
Судом встановлено, що 18 листопада 2009 року до Олександрійської ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2009 року (а.с.113-114), в якій задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов договору №12/01-01 від 12.01.2006 р., укладеного між ТОВ «Компанія «Інтер-Пласт»(Продавець) та ПАТ «Науково-виробниче об'єднання «ЕТАЛ»(покупець) (а.с.66-70) позивач у вересні 2009 р. придбавав у ТОВ «Компанія «Інтер-Пласт»полікарбонат та фенопласт, оплату вартості якого здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «Компанія «Інтер-Пласт»в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №1073 від 08.09.2009 р. (а.с.71), №1102 від 09.09.2009 р. (а.с.72), №1147 від 15.09.2009 р. (а.с.72), №1234 від 28.09.2009 р. (а.с.73) та №1201 від 22.09.2009 р. (а.с.73).
Суму з податку на додану вартість в розмірі 49 337,42 грн. віднесено позивачем до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих ТОВ «Компанія «Інтер-Пласт»№366 від 01.09.2009 р. (а.с.79), №381 від 09.09.2009 р. (а.с.83), №384 від 09.09.2009 р. (а.с.86), №394 від 21.09.2009 р. (а.с.90), що включені до реєстру отриманих податкових накладних (а.с.74-77).
В обґрунтування реальності вказаних господарських операцій позивачем суду надано копію товарно-транспортних накладних від 09.09.2009 р. (а.с.124, 126, 128) та подорожній лист від 08.09.2009 р. (а.с.123, 125, 127, 129).
Як вбачається з акту перевірки (стор. 8) (а.с.15) ДПІ Києво-Святошинському районі на запит Олександрійської ОДПІ надала письмову інформацію про те, що по ланцюгу постачання ТОВ «Інтер-Пласт»за вересень 2009 р. встановлено підприємство з ознаками «фіктивності», а саме -ТОВ «Укрсеріс ЛТД», стан платника 32 -фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації.
Враховуючи це, відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року, визначену позивачем в податковій декларації з ПДВ за відповідний період в сумі 49 337,42 грн.
17 червня 2010 року до Олександрійської ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2009 року (а.с.115-116), а 16 липня 2010 р. -декларацію з ПДВ за червень 2010 р. в яких задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
В судовому засіданні встановлено, що ПАТ «Науково-виробниче об'єднання «ЕТАЛ»у квітні-травні 2010 р. придбало у ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «Ріккос»товарно-матеріальні цінності в загальній сумі 24 392,08 грн. в тому числі ПДВ 4 065,35 грн., оплату вартості яких здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «Ріккос»в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №1081 від 05.05.2010 р. (а.с.35), №1100 від 07.05.2010 р. (а.с.35), №1240 від 19.05.2010 р. (а.с.36), №746 від 25.05.2010 р. (а.с.36) та №1323 від 31.05.2010 р. (а.с.37).
Суму з податку на додану вартість в розмірі 4 065,35 грн. віднесено позивачем до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «Ріккос»№2604101 від 26.04.2010 р. (а.с.43), №2904104 від 29.04.2010 р. (а.с.47), №0605101 від 06.05.2010 р. (а.с.51), №1405101 від 14.05.2010 р. (а.с.55), №1805101 від 18.05.2010 р. (а.с.59), №3105104 від 31.05.2010 р. (а.с.63), що включені до реєстру отриманих податкових накладних (а.с.38-41).
Відповідно до умов договору купівлі-продажу №0110/09 від 01.10.2009 р., укладеного між ПАТ «Науково-виробниче об'єднання «ЕТАЛ»(покупець) та ТОВ ТСЦ «Діагональ АВТО»(Продавець) (а.с.20-21) позивач у травні 2010 р. придбавав у ТОВ ТСЦ «Діагональ АВТО» стрічку стальну, оплату вартості якої здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ ТСЦ «Діагональ АВТО»в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №1165 від 13.05.2010 р. (а.с.22) та №1480 від 11.06.2010 р.
Суму з податку на додану вартість в розмірі 43 918,55 грн. віднесено позивачем до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих ТОВ ТСЦ «Діагональ АВТО»№130510001 від 13.05.2010 р. (а.с.26), та №210510002 від 21.05.2010 р. (а.с.32), що включені до реєстру отриманих податкових накладних (а.с.23-24).
В обґрунтування реальності вказаних господарських операцій позивачем суду надано копії товарно-транспортних накладних та подорожніх листів від 08.09.2009 р. (а.с.119-123).
Як вбачається з акту перевірки (стор. 7) (а.с.14) ВПМ Олександрійської ОДПІ надано письмову інформацію про те, що по ланцюгу постачання ТОВ ТСЦ «Діагональ АВТО»за квітень-травень 2010 р. встановлено ТОВ «Торговий дім ВЗТО», стан платника (16) припинено, ліквідовано (закрито), а в ланцюгу постачання ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «Ріккос»за квітень-травень 2010 р. встановлено підприємство з ознаками «фіктивності»ТОВ «Торговий дім «Техностройсервіс», підприємство має стан (23) місце знаходження не встановлено.
Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованих до відшкодування сум ПДВ за жовтень 2009 р., травень 2010 р. та червень 2010 р., став висновок Олександрійської ОДПІ, викладений в акті №98/23-30/05814256 від 21.03.2010 р., а саме -непідтвердження факту віднесення контрагентами постачальників позивача, а також особами, що здійснювали господарські операції з постачальниками позивача до складу податкового зобов'язання з ПДВ суми податку на додану вартість в зв'язку з відсутністю таких осіб за місцем державної реєстрації, скасуванням державної реєстрації.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (чинного на час виникнення у позивача права на податковий кредит) податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
При цьому в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі «Про податок на додану вартість»передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої податкової накладної, що узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові №08-158 від 09.09.2008 року.
В судовому засіданні встановлено, що всі податкові накладні підтверджені платіжними дорученнями, що засвідчують перерахування коштів ПАТ «Науково-виробниче об'єднання «ЕТАЛ»в оплату вартості товарів, а також видатковими накладними на отримання товару та товарно-транспортними накладними і подорожніми листами на його перевезення.
Пунктом 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних виданих йому контрагентами за договорами за перевіряємий період: судом встановлено, що спір щодо порядку складення та правильності оформлення податкових накладних, між сторонами відсутній.
В судовому засіданні встановлено, що розрахунки ПАТ «Науково-виробниче об'єднання «ЕТАЛ»з контрагентами проводились у безготівковій формі -шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки контрагентів. Оплата за товар (роботи, послуги) здійснена згідно рахунків (а.с.45, 49, 53, 57, 61, 65) та рахунків-фактур (а.с.81, 88, 92). Дані обставини також було встановлено під час проведення перевірки Олександрійської ОДПІ.
Суд вважає, що обставини вказані Олександрійською ОДПІ, в якості підстави для зменшення задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Інші статті цього Закону, так само як і інших законів не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, включений платником податку до податкового кредиту, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі №К-9921/07 від 02.10.2008 року.
Вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку на додану вартість, як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується, за даних обставин саме позивача і сплати саме ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.
Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання.
В судовому засіданні встановлено, що всі контрагенти ПАТ «Науково-виробниче об'єднання «ЕТАЛ»за перевіряємий період, тобто коли ними були виписані податкові накладні, були зареєстровані платниками податку на додану вартість та були юридичними особами, не обмеженими будь-яким чином щодо здійснення описаних вище господарських операцій, а тому відповідно до вимог п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.
Більш того, покупець не може нести відповідальність не тільки за несплату податків продавцями своїх постачальників, а й за несплату податків продавцями своїх постачальників і за можливу недостовірність відомостей про таких продавців, включених до Єдиного державного реєстру.
Суд враховує також те, що посилання Олександрійської ОДПІ на неможливість підтвердити факт сплати такими особами зобов'язань до бюджету, а не на відсутність такої сплати взагалі, що з огляду на строки зберігання інформації щодо платників податків та повноважень відповідача щодо дослідження і виявлення фактів сплати податків або відсутності такої сплати не може заслуговувати на увагу.
Більш того, у разі якщо ж такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку в другій ланці ланцюга господарських операцій права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові №06/47 від 11.10.2006 року.
Реальність господарських операцій, за результатами яких у позивача виникло право на податковий кредит, перевірена відповідачем та знайшла підтвердження в ході розгляду справи.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Олександрійська ОДПІ не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій, обізнаності позивача щодо діяльності осіб з контрагентами своїх постачальників та контрагентів зі своїми постачальниками, зокрема щодо створення їх із протиправною метою і несплати ними податків, наявність зговору на вилучення коштів державного бюджету шляхом безпідставного одержання відшкодування ПДВ тощо. Суду також не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.
Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг), отримав податкову накладну, складену належним чином, суд погоджується з позицією ПАТ «Науково-виробниче об'єднання «ЕТАЛ»щодо правомірності віднесення до податкового кредиту таких сум податку на додану вартість.
Судом також приймається до уваги, що згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Всупереч наведеним вимогам та вимогам ст.71 КАС України відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000042330/0 від 21.03.2011 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 97 321,320 грн., та обґрунтованості висновків акта перевірки щодо порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування, позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000042330/0 від 21 березня 2011 року, винесене Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області, яким Приватному акціонерному товариству «Науково-виробниче об'єднання «ЕТАЛ»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 97 321,32 грн.
Присудити Приватному акціонерному товариству «Науково-виробниче об'єднання «ЕТАЛ», код ЄДРПОУ 05814256 (28000, м. Олександрія, Кіровоградської області, вул. Заводська, 1) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Могилан