33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"17" травня 2011 р. Справа № 18/1497
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Гудак А.В. суддів Сініцина Л.М.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Державне підприємство "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" на рішення господарського суду Житомирської області від 24.03.11 р.
у справі № 18\1497 (суддя Соловей Л.А. )
позивач Житомирський міжрайонний природоохороний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області
відповідач Державне підприємство "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство"
про стягнення в сумі 26 072 грн. 50 коп.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - ОСОБА_1. ( довіреність в справі )
з участю прокурора відділу представництва інтересів держави прокуратури Рівненської області Рункевич І.В.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 24 березня 2011 року у справі №18/1497 (суддя Соловей Л.А.) задоволено позов Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м.Житомир) та стягнуто із Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" ( Житомирська область, м.Овруч, ) : в доход спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Руднянської сільської ради Овруцького району на р/р 31519921700452 ГУДКУ в Житомирській області, МФО 811039, ЗКПО 22062510, код платежу 24062100 - 26072,50 гривень завданої шкоди та в доход Державного бюджету України- 260,73 грн. державного мита.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновків, що прокурором правомірно заявлено вимогу про відшкодування відповідачем шкоди у розмірі 26072,50грн. внаслідок незаконної порубки відповідачем дерев за межами встановлених границь ділянки без належного на те дозволу відповідного органу, про що свідчать акт перевірки від 19.06.2009р. та додані до нього польові перелікові відомості про породи, кількість, діаметр зрізаних дерев та з огляду на положення ст.13,19 Конституції України, ст.4,68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.19,107 Лісового кодексу України, ст.1166 ЦК України, ст.224 ГК України Санітарних правил в лісах України задовольнив позов.
Не погодившись із означеним рішення суду, державним підприємством "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, а висновки суду у даній справі є необ»єктивними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що в основу рішення місцевим господарським судом покладено факт наявності в матеріалах справи польових переліскових відомостей пнів за підписами лісничих Виступовицького, Жербинського та Борутинського лісництв та відповідного акта перевірки, який з боку посадових осіб відповідача не підписувався. На підставі цих документів всю відповідальність за самовільну порубку (шкоду) лісу суд поклав на відповідача, хоча відповідачем та його працівниками у спірний період самовільної порубки дерев у вказаних місцях не проводилося та щодо цього позивачем не надано доказів. Поряд з тим, апелянт зазначає, що під час перевірки було лише виявлено порубку дерев невстановленими особами. На думку апелянта, судом не враховано норми ст.105 Лісового кодексу України, за якими відповідальність по наслідках самовільної порубки лісів покладається безпосередньо на винних осіб . У скарзі стверджує, що судом безпідставно покладено на відповідача відповідальність за самовільну порубку дерев, яку він не здійснював.
Просить рішення суду у даній справі скасувати та постановити нове рішення про відмову у позові.
Прокурор та Державна екологічної інспекції в Житомирській області письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали.
У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" апеляційну скаргу підтримав з мотивів, що у ній викладені.
Прокурор відділу представництва інтересів держави прокуратури Рівненської області в ході апеляційного перегляду справи проти апеляційної скарги заперечував, так як вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції, а також з огляду на те, що копії ухвал апеляційного господарського суду від 22 квітня 2011 року про відновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги та призначення судового засідання на 17 травня 2011 року надіслано на адреси учасників судового процесу рекомендованою кореспонденцією та ними отримано, тобто, учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце перегляду справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представника Державної екологічної інспекції в Житомирській області.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 19 червня 2009 року держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Легенчуком С.Л. та Ткаченко В.І. складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Овруцький спецлісгосп» ( а.с.6-8). У означеному акті перевіряючими визначено порушення (незаконна порубка дерев за межами візирних ліній, пошкодження дерев) в розрізі Коптівщинського, Журбенського, Виступовицького,Борутинського лісництв державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" .
Також у акті вказано, що за результатами перевірки до адміністративної відповідальності притягнуто 8 посадових осіб на загальну суму штрафу 1088 гривень.
Акт від 19 червня 2009 року підписаний державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Легенчуком С.Л. та Ткаченко В.І., при цьому відсутні підписи зазначених у акті присутніх : головного лісничого ДП «Овруцьке СЛГ» Хомича А.П. та директора ДП «Овруцьке СЛГ» Завадського В.О. Також, акт від 19 червня 2009 року містить запис та підпис Легенчука С.Л. наступного змісту : «Від підпису та отримання даного акту відмовився».
В подальшому, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Легенчуком С.Л. та Ткаченко В.І. за наслідками перевірки та на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.96р. №1464 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству" складено розрахунки розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству внаслідок незаконно зрубаних дерев за межами візирних ліній ( а.с. 11 -зворот - 16) .
Загальна сума збитків за означеними розрахунками складає 26072,50 гривень.
Також, 17 та 18 червня 2009 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Легенчуком С.Л. та Ткаченко В.І. складалися польові перелікові відомості пнів незаконно зрізаних дерев за межами візирних ліній в розрізі кварталів лісництв ( а.с.17-20).
Відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Конституцією України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про рослинний світ", "Про природно-заповідний фонд України", Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Нормами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та інші особи зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4 ст. 68); шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69).
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).
Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
За приписами вказаної норми, письмові докази - це документи, в яких містяться відомості про певні обставини, що мають значення для справи, які повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі цифрового, графічного запису або іншим способом, який дає змогу встановити достовірність документа.
Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначає Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 року (надалі Порядок).
Відповідно до п.п. 2.2,3.2,3.8, 4.13,4.16,4.23,4.24 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства" (далі -Порядок), затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 та зареєстрованого в Мінюсті України 15.01.2009р. за №18/16034, для здійснення планової чи позапланової перевірки керівником відповідного органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки та за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства (додаток 3). До акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється. На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (додаток 4). Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Мінприроди, який здійснював перевірку.
З врахуванням положень "Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства", апеляційний суд вважає, що належними та допустимими доказами порушення відповідачем норм природоохоронного законодавств вважаються у їх сукупності : направлення на перевірку, належним чином оформлений акт перевірки з додатками (порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання) та припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства.
Між тим, матеріали справи не містять доказів видачі компетентним органом наказу про проведення перевірки та подальшого складання і скерування позивачем припису про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища відповідачу.Подані позивачем супровідний лист № 1896/7 від 23.06.2009 року та повідомлення поштового зв»язку про вручення поштового відправлення (а.с.44-45) не містять достатніх відомостей про отримання акта перевірки та припису відповідачем.
Також колегія суддів зазначає, що здійснений на акті перевірки запис держінспектора з охорони навколишнього середовища Легенчука С.Л. не містить даних, кому саме вручався акт та яка саме посадова особа відповідача відмовилася від підпису про його отримання.
Долучені до акта польові перелікові відомості пнів незаконно зрізаних дерев за межами візирних ліній в розрізі кварталів лісництв також не містять даних про те, у присутності яких посадових осіб відповідача вони складалися.
Між тим, із заперечень на позов, апеляційної скарги відповідача вбачається, що у присутності його посадових осіб перевірка не проводилася та про результати перевірки (акт перевірки, припис ) позивач його не повідомляв.
Розглядаючи позов, місцевий господарський суд на означені приписи Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 року уваги не звернув та помилково визнав надані позивачем докази в обґрунтування позову достатніми для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно зі ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
В силу ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Під час судового засідання 03.02.2011 року у даній справі, суд зобов»язував позивача надати докази притягнення до адміністративної відповідальності 8 посадових осіб відповідача (а.с.47). Однак, як вбачається із протоколу судового засідання, що відбулося 22.02.2011 року, такі докази позивачем не надані.
Апеляційний суд вважає безпідставним покладення судом першої інстанції на відповідача 26072,50 гривень завданої шкоди, так як не вбачає причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою потерпілої сторони.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи та визнав їх встановленими за відсутності належних доказів, а висновки, що викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому у відповідності до статті 104 ГПК України вважає за необхідне рішення господарського суду Житомирської області від 24 березня 2011 року у справі №18/1497 скасувати та постановити нове рішення , яким відмовити Житомирському міжрайонному природоохоронному прокурору в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м.Житомир) у задоволенні позову до Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" про стягнення шкоди у сумі 26072,5 гривень.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито за подачу апеляційної скарги в розмірі 130 грн. 37 коп. підлягає стягненню з Державної екологічної інспекції у Житомирській області.
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,104,105 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу відповідача Державне підприємство " Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" задоволити.
Рішення господарського суду Житомирської області від 24 березня 2011 року у справі № 18/1497 скасувати.
Прийняти нове .
В позові Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирскій області до Державного підприємства " Овруцьке спеціалізоване лісове господарство " відмовити.
Стягнути з Державної екологічної інспекції у Житомирскій області( м.Житомир,вул.Черняхівського ,12а код ЄДРПОУ 34973282 ) на користь Державного підприємства " Овруцьке спеціалізоване лісове господарство"(Житомирська область,м.Овруч,вул.Житомирська,35,код ЄДРПОУ 00991893) державне мито за подачу апеляційної скарги в розмірі 130 грн. 37 коп( сто тридцять гривень 37 коп. )
Господарському суду Житомирської області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Сініцина Л.М.