33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"04" травня 2011 р. Справа № 2/57-75
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Бригінець Л.М.
суддів Щепанська Г.А. суддів Демидюк О.О.
при секретарі судового засідання Риштун О.М.
розглянувши апеляційну скаргу позивача підприємця ОСОБА_1 та підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Волинської області від 14.02.11 р.
у справі № 2/57-75 (суддя Черняк Любов Олександрівна )
позивач 1) Підприємець ОСОБА_1
2) Підприємець ОСОБА_2
відповідач Луцька міська рада
про визнання права власності на самочинно добудовану частину об'єкта нерухомості
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Рішенням господарського суду Волинської області від 14.02.2011р. (суддя Черняк Л.О.) у справі №2/57-75 відмовлено в задоволенні позову підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідача Луцької міської ради про визнання за ними права власності на самочинну добудову до частини складу бакалії приміщення площею 121,6 кв. м. за адресою АДРЕСА_1.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд зазначає, що позивачами не надано доказів звернення до Луцької мiської ради щодо оформлення права власностi на вказане майно та про вiдмову вiдповiдача в оформленнi права власності позивачiв на зазначену нерухомiсть, в зв'язку iз чим на момент подання позову не порушено право на оформлення права власностi на самочинне будiвництво. Отже, позов заявлено пiдприємцями передчасно. Прибудова здiйснена позивачами без наявностi чинного дозволу на виконання будiвельних робiт.
Рішення місцевого господарського суду містить посилання на п.2 ст. 331 ЦК України право власностi на новостворене нерухоме майно (житловi будинки, будiвлi, споруди тощо) виникає з моменту завершення будiвництва (створення майна).
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції позивачі звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять рішення господарського суду Волинської області від 14.02.2011р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Апелянт зазначає, що висновки суду не вiдповiдають дiйсним обставинам справи.
Вiдмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зазначає, що позивачами по справi не надано доказiв того, що проведеною самочинною добудовою не порушуються права ВАТ “Деметра”, як користувача земельною дiлянкою. З такими висновками суду апелянти не погоджуються, оскiльки з довiдки виданої ВАТ “Деметра” приватному пiдприсмцю ОСОБА_1 вбачасться, що ВАТ “Деметра” не заперечує проти проведення добудови, до частини складу бакалiї, яка належить скаржникам на праві приватної власностi, та розташована на земельнiй дiлянцi, що належить на правi постiйного користування ВАТ “Деметра”.
Крім того, скаржники не погоджуються з висновками місцевого господарського суду про те, що Луцька мiська рада не порушувала їх прав, якi б пiдлягали судовому захисту у обраний ними спосiб.
В апеляційній скарзі наводяться інші підстави для скасування рішення місцевого господарського суду.
Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Представники сторін в судове засідання не з"явились, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. (Докази повідомлення долучені до матеріалів справи).
Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції, а також з огляду на те, що учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце перегляду справи, враховуючи положення ч. 1 ст. 102 ГПК України, апеляційний господарський суд розглядає апеляційну скаргу по суті за відсутності представників сторін.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Приватні підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (позивачі) звернулися до господарського суду з позовом до Луцької міської ради про визнання за ними права власностi на самочинну добудову до частини складу бакалiї ряду примiщень, якi в технiчному паспортi вiдображеннi пiд №№ 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, i розташованi за адресою: АДРЕСА_1.
Нормативно позовна заява містить посилання на ст. 376 ЦК України.
Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, частина складу бакалії в АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності Приватним підприємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Право власностi на об"єкт нерухомостi набуте на пiдставi договору купiвлi-продажу вiд 23.10.2006 року, укладеного ними та підприємцем ОСОБА_4. Пiсля набуття права власностi на частину вищезазначеного об"єкту Приватні пiдприємцi провели самочинну добудову до нього ряду примiщень, якi в технiчному паспортi вiдображенi пiд №№ 2-2: 2-3; 2-4: 2- 5: 2-6: 2-7: 2-8: 2-9: 2-10. Загальна площа самочинно введена в експлуатацiю становить 121,6 м. кв.
Згiдно з п. 1.6 наказу Мiнiстерства юстицiї України № 7/5 вiд 7 лютого 2002 р. «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрацiї прав власностi на нерухоме майно»державнiй реєстрацiї пiдлягає право власностi на закiнчене будiвництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацiю у встановленому законодавством порядку.
Згідно статті 376 ЦК України житловий будинок, будiвля, споруда, iнше нерухоме майно вважаються самочинним будiвництвом, якщо вони збудованi або будуються на земельнiй дiлянцi, що не була вiдведена для цiєї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з iстотними порушеннями будiвельних норм i правил.
Особа, яка здiйснила або здiйснює самочинне будiвництво нерухомого майна, не набуває права власностi на нього. Право власностi на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рiшенням суду визнане за особою, яка здiйснила самочинне будiвництво на земельнiй дiлянцi, що не була їй вiдведена для цiєї мети, за умови надання земельної дiлянки у встановленому порядку особi пiд уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної дiлянки суд може визнати за ним право власностi на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на нiй, якщо це не порушує прав iнших осiб.
Зазначена норма свідчить про можливе визнання права власності на самочинне будівництво лише в тому випадку коли особа, яка здійснила самочинне будівництво отримає в установленому порядку земельну ділянку саме під збудований нерухомий об"єкт.
Згiдно iз п.п.10 п. “б” ст.30 Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" до вiдання виконавчих органiв сiльських, селищних, мiських рад належить облiк реєстрацiя вiдповiдно до закону об'єктiв нерухомого майна незалежно вiд форм власностi.
Вiдповiдно до п.6. 1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрацiї прав власностi на нерухоме майно, затвердженого наказом №6/5 вiд 28.01.2003р. Мiнiстерства юстиції України, зареєстрованого у Мiнiстерствi юстицiї України за №66/7387 вiд 28.01.2003р. пiдставами для державної реєстрацiї є рiшення вiдповiдних органiв мiсцевого самоврядування.
З матеріалів справи вбачається та підтверджено позовною заявою приватних підприємців (позивачів), що останні не звертались в установленому порядку до Луцької міської ради з заявами (клопотанням) про усунення наслідків самочинного будівництва.
В додатках документів доданих до позовної заяви, відсутні докази звернення до Луцької міської ради в т.ч. докази згоди користувача земельної ділянки про погодження здійснення забудови на земельній ділянці.
В рішення місцевого господарського суду також зазначено, що в матеріалах справи вiдсутнi докази i не поданi в судовому засiданні щодо звернення пiдприємцiв до Луцької мiської ради з метою оформлення права власностi на вказане майно та про вiдмову вiдповiдача в оформленнi права власності позивачiв на зазначену нерухомiсть, в зв'язку iз чим на момент звернення підприємців до господарського суду з позовом не порушено право на оформлення права власностi на самочинне будiвництва. Зазначена прибудова здiйснена без наявностi чинного дозволу на виконання будiвельних робiт.
Згідно із пунктом 2 ст. 331 ЦК України право власностi на новостворене нерухоме майно (житловi будинки, будiвлi, споруди тощо) виникає з моменту завершення будiвництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатацiї, право власностi виникає з моменту його прийняття до експлуатацiї. Якщо право власностi на нерухоме майно вiдповiдно до закону пiдлягає державнiй реєстрацiї, право власностi виникає з моменту державної реєстрацiї.
У відповідності із ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тiльки тi докази, якi мають значення для справи. При цьому, обставини, якi, вiдповiдно до законодавства, повиннi бути пiдтвердженi певними засобами доказування, не можуть пiдтверджуватися iншими засобами доказування.
Матеріали справи не містять доказів того, позивачi звертались в установленому порядку до Луцької мiської ради з клопотанням про усунення наслiдкiв самочинного будiвництва, а тому місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку , що пiдстави звернення до суду у позивачів відсутні.
Враховуючи викладене, Рівненський апеляційний господарський суд не вбачає підстав у розуміння ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-
1. Рішення господарського суду Волинської області від 14.02.2011р. у справі № 2/57-75 залишити без змін, а апеляційну скаргу підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без задоволення.
2. Матеріали справи №2/57-75 повернути до господарського суду Волинської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Бригінець Л.М.
Суддя Щепанська Г.А.
Суддя Демидюк О.О.