Іменем України
25 травня 2011 року Справа № 5002-19/6045-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Проценко О.І.,
суддів Маслової З.Д.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
прокурора: Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 574 від 08.11.08, Старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;
позивача: не з'явився, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим;
відповідача: не з'явився, Сакська районна державна адміністрація;
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.02.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Ріф-Сервіс";
третьої особи: не з'явився, Ліснівська сільська рада;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ріф-Сервіс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 28 лютого 2011 року у справі № 5002-19/6045-2010
за позовом Сакського міжрайонного прокурора (вул. Леніна, 34,Саки,96500) в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114,Сімферополь,95038)
до Сакської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 15,Саки,96500)
товариства з обмеженою відповідальністю "Ріф-Сервіс" (вул. Турецька, 13/1,Сімферополь,95000)
3-тя особа Ліснівська сільська рада (вул. Гагаріна, 65,Ліснівка,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96560)
про визнання недійсним розпорядження та договору оренди земельної ділянки, спонукання до повернення земельної ділянки,
Сакський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим з позовом до Сакської районної державної адміністрації та товариства з обмеженою відповідальністю “Ріф-Сервіс”, в якому просив суд визнати недійсними Розпорядження Сакської райдержадміністрації № 1 136-р від 27.06.2009 р. “Про надання дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ “Ріф-Сервіс”для рекреаційного призначення під будівництво майданчику для організації послуг відпочиваючим та автотуристам для обслуговування жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району”, Розпорядження Сакської райдержадміністрації № 533-р від 24.03.2010 р. “Про передачу земельної ділянки ТОВ “Ріф-Сервіс”в довгострокову оренду для рекреаційного призначення під будівництво майданчику для організації послуг відпочиваючим та автотуристам для обслуговування жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району”, також просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.04.2010 р., укладений між Сакською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю “Ріф-Сервіс”, зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Ріф-Сервіс”повернути земельну ділянку площею 1,1972 га, розташовану на відстані 100 метрів південно-західніше пансіонату “Прибережний”, між існуючим майданчиком для надання послуг відпочиваючим ТОВ “Ріф-Сервіс”та пішохідною доріжкою, що веде до пляжу пансіонату “Прибережний”на відстані 170 метрів від урізу води Чорного моря на території Ліснівської сільської ради, а також просить стягнути судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Сакська райдержадміністрація при прийнятті спірних розпоряджень, вийшла за межі наданих їй повноважень, не дотрималася порядку надання спірної земельної ділянки у оренду, що й стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Прокурором було надано суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої він просив суд визнати недійсними: розпорядження Сакської райдержадміністрації № 1136-р від 27.06.2009 р. “Про надання дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ “Ріф-Сервіс”для рекреаційного призначення під будівництво майданчику для організації послуг відпочиваючим та автотуристам для обслуговування жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району”; розпорядження Сакської райдержадміністрації № 533-р від 24.03.2010 р. “Про передачу земельної ділянки ТОВ “Ріф-Сервіс”в довгострокову оренду для рекреаційного призначення під будівництво майданчику для організації послуг відпочиваючим та автотуристам для обслуговування жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району”; договір оренди земельної ділянки від 07.04.2010 р., укладений між Сакського районною державною адміністрацією та ТОВ “Ріф-Сервіс”; зобов'язати ТОВ “Ріф-Сервіс”повернути земельну ділянку площею 1,1972 га вартість якої, відповідно до нормативно-грошової оцінки становить 258 259,00 грн., розташовану на відстані 100 метрів південно-західніше пансіонату “Прибережний”, між існуючим майданчиком для надання послуг відпочиваючим ТОВ “Ріф-Сервіс”та пішохідною доріжкою, що веде до пляжу пансіонату “Прибережний”на відстані 170 метрів від урізу води Чорного моря на території Ліснівської сільської ради. Також прокурор просив стягнути з відповідача судові витрати.
Прокурор у судовому засіданні 28 лютого 2011 року, під час розгляду справи судом першої інстанції, надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої доповнив пункт 4 позовних вимог та просила суд повернути спірну земельну ділянку на користь Сакської районної державної адміністрації.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 28 лютого 2011 року у справі №5002-19/6045-2010 позов задоволений у повному обсязі.
Визнано недійсним Розпорядження Сакської райдержадміністрації №1136-р від 27.06.2009 року “Про надання дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ “Ріф-Сервіс” для рекреаційного призначення під будівництво майданчику для організації послуг відпочиваючим та автотуристам для обслуговування жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району”.
Визнано недійсним Розпорядження Сакської райдержадміністрації № 533-р від 24.03.2010 “Про передачу земельної ділянки ТОВ “Ріф-Сервіс”в довгострокову оренду для рекреаційного призначення під будівництво майданчику для організації послуг відпочиваючим та автотуристам для обслуговування жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району”.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.04.2010 року, укладений між Сакською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю “Ріф-Сервіс”.
Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю “Ріф-Сервіс” повернути Сакській районній державній адміністрації земельну ділянку площею 1,1972 га вартість якої відповідно до нормативно-грошовій оцінки становить 258259,00 грн., розташовану на відстані 100 метрів південно-західніше пансіонату “Прибережний”, між існуючим майданчиком для надання послуг відпочиваючим ТОВ “Ріф-Сервіс”та пішохідною доріжкою, що веде до пляжу пансіонату “Прибережний”на відстані 170 метрів від урізу води Чорного моря на території Ліснівської сільської ради.
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Задовольняючи позов прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із скасуванням Вищим господарським судом України від 13.07.2010 року рішення господарського суду, яким за відповідачем визнано право власності на об'єкт нерухомості, у ТОВ “Ріф-Сервіс” відпали правові підстави на користування об'єктом нерухомості - нежитлові споруди для обслуговування аквапарку, що складається з літер “А”- основне, загальною площею 7.2 кв.м.; літер “Б”- основне, загальною площею 6.1 кв.м, розташовані на земельній ділянці площею 1.1972 га, за адресою: АРК, Сакський район, ст. ІІрибережна, вул. Каламітська, 14е.
Так, з посиланням на статтю 35 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на день розгляду справи у товариства з обмеженою відповідальністю “Ріф-Сервіс” відсутнє право власності на об'єкт нерухомості - нежитлові споруди для обслуговування аквапарку, розташовані на земельній ділянці площею 1,1972 га, за адресою: АРК, Сакський район, ст. Прибережна, вул. Каламітська, 14е, а тому є усі підстави для визнання спірних розпоряджень недійсними. Що у свою чергу є підставою для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, яка була передана у оренду, у зв'язку із наявністю у товариства з обмеженою відповідальністю “Ріф - Сервіс” права власності на об'єкт нерухомості, який розташований на земельній ділянці площею 1,1972 га.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Ріф-Сервіс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заявник апеляційної скарги стверджує, що у позивача відсутні правомірні підстави для скасування спірних розпоряджень, оскільки позов поданий прокурором в інтересах Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, який не є стороною у договорі та не має компетенції щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, а також в позовній заяві, у порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не наведено обставин та не надані докази на підтвердження того, що інтереси Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим порушено у зв'язку з прийняттям спірних розпоряджень. Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2011 року справу призначено до розгляду на 04 травня 2011 року у складі колегії суддів: Головуючий суддя: Проценко О.І. судді: Фенько Т.П., Ткаченко М.І.
04 травня 2011 року за розпорядженням виконуючого обов'язки секретаря судової палати Остапової К.А. суддю Ткаченка М.І. замінено на суддю Маслову З.Д.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 травня 2011 року розгляд справи було відкладено на 25 травня 2011 року.
25 травня 2011 року за розпорядженням виконуючого обов'язки секретаря судової палати Остапової К.А. суддю Фенько Т.П. замінено на суддю Ткаченка М.І.
В судовому засіданні 25 травня 2011 року прокурор заперечував проти апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Ріф-Сервіс" підтримав доводи апеляційної скарги та просив колегію, скасувати рішення суду першої інстанції, вважаючи його таким, що прийняте із порушення норм матеріального та процесуального права.
Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Розпорядженням Сакської райдержадміністрації №1136-р від 27.06.2009 “Про надання дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ “Ріф-Сервіс”для рекреаційного призначення під будівництво майданчику для організації послуг відпочиваючим та автотуристам для обслуговування жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району”надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ “Ріф-Сервіс”для рекреаційного призначення під будівництво майданчику для організації послуг відпочиваючим та автотуристам для обслуговування жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району, пов'язаним з обслуговуванням нежитлової споруди, власником якої є ТОВ “Ріф - Сервіс”, відповідно до рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.05.2009 р. (справа № 2-29/2630-2009) та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданому Кримським Республіканським підприємством “Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м.ЄвпаторІЇ”від 25.06.2009 р. за № 23133008, номер запису 1182 у книзі 3 (а.с.10).
Розпорядженням Сакської райдержадміністрації №533-р від 24.03.2010 “Про передачу земельної ділянки ТОВ “Ріф-Сервіс” у довгострокову оренду для рекреаційного призначення під будівництво майданчику для організації послуг відпочиваючим та автотуристам для обслуговування жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району” затверджений проект землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 1,1972 га в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ “Ріф - Сервіс” для рекреаційного призначення під будівництво площадки для організації послуг відпочиваючим автотуристам для обслуговування мешканців територіальної громади Сакського району, розташованого на відстані 100 метрів південно-західного пансіонату “Прибрежний”між існуючою площадкою для надання послуг відпочиваючим та пішохідною доріжкою до пляжу пансіонату “Прибрежний”, 170 метрів від урізу води чорного моря, з земель запасу за межами населених пунктів на території Ліснівської сільської ради Сакського району Автономної Республіки Крим. Передано ТОВ “Ріф - Сервіс”спірну земельну ділянку у довгострокову оренду строком на 49 років (а.с.11-12).
На виконання вказаного розпорядження між Сакською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю “Ріф-Сервіс” був укладений договір оренди земельної ділянки від 07.04.2010 р. (а.с. 13-15).
Вважаючи зазначені розпорядження прийнятими із порушенням норм матеріального права, порушенням порядку надання спірної земельної ділянки у оренду, прокурор звернувся до суду із відповідним позовом.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом доказування в даної справі є відповідність вищевказаних розпоряджень законодавству та наявність порушеного права Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;
д) організація землеустрою;
е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;
ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;
з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;
и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;
і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;
й) вирішення земельних спорів;
к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до пункту 2 статті 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”(№ 586-Х1У від 09.04,1999 р. із змінами і доповненнями) до повноважень місцевої державної адміністрації, зокрема входить розпорядження землями державної власності відповідно до закону.
Статтею 116 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-Ш із змінами і доповненнями) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 124 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-III із змінами і доповненнями) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Згідно пункту 2 статті 134 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-Ш зі змінами і доповненнями) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
За приписами наведеної норми, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. До повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад (стаття 12 цього Кодексу).
Статтею 144 Конституції України закріплено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Як вбачається зі змісту спірних розпоряджень (від 27.06.2009 та 24.03.2010) правовою підставою для їх прийняття, зазначено набуття на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.05.2009 р. по справі №2-29/2630-2009 права власності на об'єкт нерухомості - нежитлові споруди для обслуговування аквапарку, що складається з літер “А”основне, загальною площею 7.2 кв.м.; літер “Б”- основне, загальною площею 6.1 кв.м, розташований на земельній ділянці площею 1.1972 га, за адресою: АРК, Сакський район, ст.ІІрибережна, вул. Каламітська, 14е та як наслідок його реєстрація у встановленому законом порядком.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2010 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.05.2009 р. у справі № 2-26/2630-2009 скасовано.
Отже з викладених обставин справи, вбачається наявність у відповідача на момент прийняття спірних розпоряджень права власності на об'єкт нерухомості - нежитлові споруди для обслуговування аквапарку.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування унормований ст.123 Земельного кодексу України.
Ствердження прокурора, що спірні розпорядження надавались у порушення статей 124 та 134 Земельного кодексу України є необґрунтованими.
Так відповідно до умов статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Зі змісту цієї статті вбачається, що для необхідності одержання земельної ділянки у користування із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, треба звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного державного органу.
В ході розгляду справи апеляційною інстанцією, встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази наявності клопотань з боку інших осіб або осіб, яки зацікавлені у отриманні вищевказаної земельної ділянки в оренду. Також цей факт не доведений позивачем, що в свою чергу робить безпідставним ствердження прокурора, щодо порушення Сакською райдержадміністрацією вимог земельного законодавства, а саме не проведення земельних торгів (стаття 124, 134 ЗК України).
Частинами 5,7 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені і в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції. Отже, в розумінні наведених норм право розпорядження землями територіальних громад міст, селищ, належить до компетенції відповідних рад, тобто Розпорядження Сакської райдержадміністрації прийнято в межах компетенції з дотриманням вимог земельного законодавства, а відтак відсутні підстави для визнання його недійсним.
Відповідно до Роз'яснень Президія Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акту, прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Зі змісту викладених норм вбачається, що прийняти спірні розпорядження відповідають нормам діючого законодавства та підстави для визнання їх недійсними відсутні.
Також відповідно до частини 1 статті 1 Господарського кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Також судова колегія вважає за необхідне встановити, що протягом розгляду справи прокурором не доведено наявність чи відсутність факту порушення прав та охоронюваних інтересів позивача у даній справі.
Частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною другою статті 34 вказаного Кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так відповідно до п. 3 Положення про відділ Держкомзему основним завданням відділу є здійснення контролю за використанням та охороною земель.
Повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Держкомзем здійснює через Держземінспекцію та її територіальні органи, яким є Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.
Прокурором з посиланням на норми матеріального права не доведено, що Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим має право оскаржувати рішення органів місцевого самоврядування і втручатися в господарську діяльність обумовлену договором оренди землі, стороною якого він не виступає.
Обов'язковою умовою визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним є порушення ним прав Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Отже, до системи контролю за використанням та охороною земель не відноситься повноваження щодо проведення перевірок правомірності надання в оренду земельних ділянок органами місцевого самоврядування, у зв'язку з чим, судова колегія дійшла висновку про те, що прийняття спірних розпоряджень, жодним чином не впливає на виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків позивача.
Також слід зазначити, що рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняттю "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме, його треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку також і про відсутність у Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим охоронюваного законом інтересу щодо прийняття Сакською райдержадміністрацією спірних розпоряджень та надання в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю “Ріф-Сервіс”, що свідчить також про відсутність порушення такого інтересу у позивача.
Таким чином, не має підстав вважати, що спірні Розпорядження Сакської райдержадміністрації № 1 136-р від 27.06.2009 р. “Про надання дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ “Ріф-Сервіс”для рекреаційного призначення під будівництво майданчику для організації послуг відпочиваючим та автотуристам для обслуговування жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району”та Розпорядження Сакської райдержадміністрації № 533-р від 24.03.2010 р. “Про передачу земельної ділянки ТОВ “Ріф-Сервіс”в довгострокову оренду для рекреаційного призначення під будівництво майданчику для організації послуг відпочиваючим та автотуристам для обслуговування жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району”порушують права та охоронювані законом інтереси Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01 березня 2011 року у справі №2-7/2521-2010.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що не відповідають нормам матеріального права та дійсним обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ріф-Сервіс" задовольнити.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2011 року у справі № 5002-19/6045-2010 скасувати.
3.Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Головуючий суддя О.І. Проценко
Судді З.Д. Маслова
М.І. Ткаченко
Копії даної постанови направити на наступні адреси:
1.Сакська міжрайонна прокуратура (вул. Леніна, 34,Саки,96500)
2.прокуратура міста Севастополя-до відома (м. Севастополь, вул. Павліченко, 1, 99011
3.Сакської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 15,Саки,96500)
4.товариства з обмеженою відповідальністю "Ріф-Сервіс" (вул. Турецька, 13/1,Сімферополь,95000)
5.Ліснівська сільська рада (вул. Гагаріна, 65,Ліснівка,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96560)