Іменем України
26 травня 2011 року
Справа № 2-11/10641-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитрієва В.Є.,
суддів Волкова К.В.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
сторони не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 14 квітня 2011 року у справі № 2-11/10641-2008
за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5,Сімферополь,95053)
до Поштовського житлово-комунального підприємства (вул. Чкаловська, 11-а, Поштове, Бахчисарайський р-н,98420)
про стягнення 276937,03грн.
за скаргою Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5,Сімферополь,95053)
на дії відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Калініна, 1, Бахчисарай, Автономна Республіка Крим,98404)
скарга на дії відділу державної виконавчої служби
Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим щодо визнання дій відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу (наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2009 № 2-11/10641-2008) від 27.12.2010 неправомірними та визнання недійсною постанови відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим від 27.12.2010 про повернення виконавчого документу (наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2009 №2-11/10641-2008) стягувачеві.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя С.С. Потопальський) від 14.04.2011, скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" задоволено.
Визнано неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 27.12.2010 (наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2009 №2-11/10641-2008).
Визнано недійсною постанову відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим від 27.12.2010 про повернення виконавчого документу стягувачеві.
Не погодившись з вказаним судовим актом, відділ державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, посилаючись на те, що приймаючи ухвалу господарським судом не було враховано того факту, що за даними БТІ, ДАІ, боржник не має нерухомого майна крім автомобілю ЗІЛ 554м 6551 КРМ, на якій накладено арешт постановою ВДВС Бахчисарайського РУЮ від 30.11.2007. Решти майна боржника не виявлено.
Представники сторін в судове засідання, призначене до розгляду на 11.10.2010 не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Приймаючи до уваги, що заяв про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причини неявки до суду від зазначених учасників спору на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду не надходило, втім, як апеляційний перегляд господарських справ обмежений процесуальним строком, судова колегія визнала можливим розглянути справу у їх відсутність, вважаючи наявні у справі докази достатніми для прийняття рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Поштовського житлово-комунального підприємства про стягнення 276937,03грн. у тому числі, 267678,26грн. - основного боргу, 632,75грн. - 3% річних, 2753,84грн. - інфляційних втрат та 5872,18грн. - пені. В процесі розгляду справи, в суді першої інстанції, позивачем були уточнені позовні вимоги у зв'язку з частковим погашенням суми боргу відповідачем, внаслідок чого, позивач просив суд стягнути 201578,26грн. - основного боргу, 632,75грн. - 3% річних, 2753,84грн. - інфляції, 5872,18грн. - пені.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2008 позов задоволено частково.
Стягнуто з Поштовського житлово-комунального підприємства на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" 201578,26грн. - основного боргу, 632,75грн. - 3% річних, 2753,84грн. - інфляції, 5872,18грн. - пені, а також 2769,37грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення основного боргу у розмірі 66100грн. провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2008 був виданий наказ від 12.01.2009.
25.02.2010, до господарського суду Автономної Республіки Крим від Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" надійшла скарга на дії державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим, в якій скаржник просив визнати дії відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу (наказ господарського суду АР Крим від 12.01.2009 № 2-11/10641-2008) від 27.12.2010 неправомірними та визнати недійсною постанову відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим від 27.12.2010 про повернення виконавчого документу (наказ господарського суду АР Крим від 12.01.2009 №2-11/10641-2008) стягувачеві.
Вимоги скарги мотивовані тим, що постанова відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського РУЮ про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2010 не відповідає вимогам та нормам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Встановлено, що наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2009 №2-11/10641-2008 входив у зведене виконавче провадження № 1129, в якому крім наказів стягувача Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" знаходяться виконавчі документи інших стягувачів, таких як Пенсійний фонд України, Податкова інспекція України, Центр зайнятості України та інші.
Так, в процесі здійснення виконавчого провадження встановлено, що за даними Бюро технічної інвентаризації нерухоме майно за боржником відсутнє. За даними ДАІ зареєстрований 31Л 554м 6551 КРМ, на який накладено арешт. Також боржник має рахунки в банках, на які постановами ВДВС Бахчисарайського РУЮ накладено арешт.
В порядку статті 44 Закону України "Про виконавче провадження" черговість задоволення вимог Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" - п'ята черга після задоволення вимог Пенсійного фонду України, Податкової інспекції України.
З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2010, заступником начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документу, наказу 2-11/10641-2008, який видано 12.01.2009 господарським судом Автономної Республіки Крим, стягувачеві в порядку пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.60).
Дана постанова надійшла на адресу заявника 15.02.2011 за вх. № 1009 (а.с.60 - зворот).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено
частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим
Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З мотивувальної частини постанови від 27.12.2010 про повернення виконавчого документу стягувачу вбачається, що за адресою, вказаною у виконавчому документі, майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє.
Згідно пунктів 5, 6 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до пункту 1 статті 65 Закону України "Про виконавче провадження", готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника - юридичної особи.
При цьому, як вказує заявник, фінансова діяльність боржника здійснюється через касу Поштовського житлово-комунального підприємства.
Судова колегія звертає увагу на те, що грошові кошти вилучались у боржника Поштовського житлово-комунального господарства відповідно до статей 50, 52, 63 Закону України "Про виконавче провадження", що підтверджується відповідними актами та не заперечується ВДВС Бахчисарайського РУЮ. Таким чином, вилучення грошових коштів у боржника є підтвердженням того, що у боржника наявне майно, на яке може бути звернено стягнення.
Однак, оскільки постанова про накладення арешту на грошові кошти, що надходять та знаходяться в касі боржника ВДВС Бахчисарайського РУЮ не винесена, стягувач позбавлений можливості отримати грошові кошти за виконавчими документами.
Крім того, як вказувалось вище, за даними БТІ, ДАІ за боржником значиться автомобіль ЗІЛ 554м 6551КРМ, що зокрема не заперечується заявником апеляційної скарги.
У зв'язку з цим, судова колегія вважає, що виконавчі дії державного виконавця не проведені у повному обсязі для вжиття усіх мір, передбачених діючим законодавством, для закінчення виконавчого провадження по виконанню цього наказу у встановлений законом термін.
Виходячи з чого, висновок суду першої інстанції стосовно того, що повернувши наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2009 у справі №2-11/10641-2008, без виконання, з мотивів відсутності у боржника майна, ВДВС Бахчисарайського РУЮ позбавив позивача (заявника) можливості отримати грошові кошти за виконавчим документом, судова колегія вважає цілком обґрунтованим.
Отже, враховуючи, що державною виконавчою службою періодично списуються кошти з рахунків боржника та існує майно на яке може бути звернено стягнення, а також з огляду на положення Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів вважає, що у ВДВС не було фактичних та правових підстав для повернення виконавчого документу стягувачеві з мотивів відсутності у боржника майна.
При таких обставинах, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винесення постанови відділом Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції з примусового виконання про повернення виконавчого документу стягувачеві (наказу від 12.01.2009 №2-11/10641-2008) є безпідставним, оскільки державний виконавець мав змогу виконати рішення суду, шляхом здійснення свого обов'язку виконання покладених на нього законом процесуальних дій.
Викладеним відхиляються доводи апеляційної скарги відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим, щодо неврахування господарським судом факту неможливості виявлення державним виконавцем майна боржника.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що ухвалу господарського суду прийнято при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2011 року у справі № 2-11/10641-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв
Судді К.В. Волков
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5,Сімферополь,95053)
2. Поштовське житлово-комунальне підприємство (вул. Чкаловська, 11-а,Поштове, Бахчисарайський р-н, 98420)
3. Відділ державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Калініна, 1,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98404)