Іменем України
17 травня 2011 року Справа № 5002-30/5690-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Дмитрієва В.Є.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 21.03.11, обслуговуючий кооператив "Волна";
позивача: Рудакова Надія Кузьмівна (повноваження перевірені), довідка АБ№056511 від 04.09.09, Керівник, обслуговуючий кооператив "Волна";
відповідача: ОСОБА_2, довіреність №339-Д від 22.04.11, публічне акціонерне товариство "Крименерго" Судакський район електричних мереж;
розглянувши апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Волна" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 08 лютого 2011 року у справі № 5002-30/5690-2010
за позовом обслуговуючого кооперативу "Волна" (вул. Леніна, 98 - 14, Судак, 98000)
до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" Судакський район електричних мереж (вул. А. Князєва, 4, Судак, 98000; вул. Київська, 74/6, Сімферополь, 95034)
про визнання недійсним акту ненормативного характеру
Позивач, обслуговуючий кооператив „Волна”, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, відкритого акціонерного товариства „Крименерго” Судацький район електричних мереж про визнання недійсним рішення комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго” щодо розгляду акту про порушення позивачем Правил користування електричною енергією та стягнення 1 218 260,44 грн. за самовільне бездоговірне підключення до електромереж відповідача, яке було оформлене протоколом №5527 від 11 листопада 2010 року (т.1, а.с. 2-5).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками відкритого акціонерного товариства „Крименерго” 07 жовтня 2010 року був складений акт №109214 про порушення Правил користування електричною енергією, на підставі якого протоколом №5527 від 11 листопада 2010 року було прийнято рішення про нарахування до сплати позивачу за самовільне бездоговірне підключення до електромереж відповідача суми в розмірі 1 218 260,44 грн. Позивач вважає, що акт був складений з порушенням пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, а саме: у відсутності представника позивача та без вручення йому акту. Також, обслуговуючий кооператив „Волна” посилався на ухилення відповідача від укладення договору, проект якого був направлений відкритому акціонерному товариству „Крименерго”, але до сьогоднішнього дня не повернутий позивачу, що спростовує зафіксоване в акті порушення - самовільне підключення. Крім того, відповідачем був порушений строк обчислення розрахунку недооблікованої електроенергії, оскільки в протоколі визначений період з жовтня 2009 року по жовтень 2010 року включно, тобто за 13 місяців, проте Правилами користування електричною енергією встановлено, що період такого розрахунку складає 6 місяців. Отже, на думку позивача, висновок відкритого акціонерного товариства „Крименерго” про те, що обслуговуючим кооперативом „Волна” було порушені вимоги Правил користування електричною енергією - є безпідставним, у зв'язку з чим право вимоги відповідача до позивача сплати суму донарахованої електричної енергії суперечать законодавству та порушують законні права позивача.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 лютого 2011 року у справі №5002-30/5690-2010 (суддя Ловягіна Ю.Ю.) у задоволенні позову обслуговуючого кооперативу „Волна” до відкритого акціонерного товариства „Крименерго” Судакський район електричних мереж відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, обслуговуючий кооператив „Волна” звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.
Так заявник апеляційної скарги зазначає, що акт №109214 від 07 жовтня 2010 року був складений з порушенням Правил користування електричною енергією - у відсутності уповноваженого представника позивача та без вручення йому вказаного акта.
Крім того, обслуговуючий кооператив „Волна” не згоден з посиланням на те, що він самовільно підключився до електромереж відповідача, оскільки виконав усі вимоги, передбачені пунктом 5.4. Правил користування електричною енергією, щодо укладення договору, підписав два екземпляри договору та передав їх відкритому акціонерному товариству „Крименерго” на підписання. Позивач посилається на те, що ним були виконані всі технічні умови, видані відповідачем, розроблена проектна документація, збудована та введена в експлуатацію електроустановка КТПГС-344, складені акти на розмежування балансової належності, відповідачем був опломбований засіб обліку - лічильник ЦЕ-6803В №74034884 (пломба №18989044).
Більш докладніше доводи заявника викладені в апеляційній скарзі та в доповненні до неї, що міститься у матеріалах справи (т.2, а.с. 128-135).
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 12 квітня 2011 року у зв'язку з хворобою судді Видашенко Т.С. у складі колегії її було замінено на суддю Дмитрієва В.Є.
Також розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 26 квітня 2011 року у зв'язку з відпусткою судді Балюкової К.Г. у складі колегії її було замінено на суддю Рибіну С.А.
У судове засідання, призначене на 17 травня 2011 року, представники позивача підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та наполягали на її задоволенні, представник відповідача з вказаними вимогами не погодився та наполягав на залишенні рішення господарського суду Автономної Республіки Крим без змін.
Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
07 жовтня 2010 року робітниками відкритого акціонерного товариства „Крименерго” була здійснена перевірка обслуговуючого кооперативу „Волна”, який знаходиться за адресою: місто Судак, Капиль район, „Бугаз”, за результатами якої було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, а саме: бездоговірне користування електричною енергією, самовільне підключення до мереж відкритого акціонерного товариства „Крименерго”, електрична енергія споживалась та не оплачувалась, про що було складено акт №109214 від 07 жовтня 2010 року (т.1, а.с. 28).
Акт №109214 від 07 жовтня 2010 року складений трьома представниками відкритого акціонерного товариства „Крименерго” та розглянутий комісією, за результатами якого прийнятий протокол №5527 від 11 листопада 2010 року (т.1, а.с. 29) про нарахування позивачу до сплати 1 218 260,44 грн.
На підставі якого протоколом №5527 від 11 листопада 2010 року було прийнято рішення про нарахування до сплати позивачу за самовільне бездоговірне підключення до електромереж відповідача суми в розмірі 1 218 260,44 грн.
Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з позовною заявою в якій він просив визнати недійсним рішення комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго” по розгляду акту про порушення обслуговуючим кооперативом „Волна” Правил користування електричною енергією та нарахування до сплати 1 218 260,44 грн. за бездоговірне користування електричною енергією, самовільне підключення до мереж відкритого акціонерного товариства „Крименерго”, оформлене протоколом №5527 від 11 листопада 2010 року.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Відповідно до підпункту 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.
Згідно пункту 6.41 Правил користування електричною енергією (затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 зі змінами внесеними Постановою НКРЕ від 17.10.2005 № 910, діючими на момент перевірки) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Як вбачається з вищевказаних правових норм постачальник електричної енергії набуває право визначити обсяг спожитої електричної енергії на підставі методики лише при наявності з боку споживача електричної енергії навмисних протиправних дій, спрямованих на приховування реального обсягу спожитої електричної енергії.
Так, 07 жовтня 2010 року робітниками відкритого акціонерного товариства „Крименерго” була здійснена перевірка обслуговуючого кооперативу „Волна”, який знаходиться за адресою: місто Судак, Капиль район, „Бугаз”, за результатами якої було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, а саме: бездоговірне користування електричною енергією, самовільне підключення до мереж відкритого акціонерного товариства „Крименерго”, електрична енергія споживалась та не оплачувалась, про що було складено акт №109214 від 07 жовтня 2010 року (т.1, а.с. 28).
Акт №109214 від 07 жовтня 2010 року складений трьома представниками відкритого акціонерного товариства „Крименерго” та розглянутий комісією, за результатами якого прийнятий протокол №5527 від 11 листопада 2010 року (т.1, а.с. 29) про нарахування позивачу до сплати 1 218 260,44 грн.
Так, Акт про порушення Правил користування електричною енергією №109214 від 07 жовтня 2010 року складений відповідно до вимог пункту 6.41. Правил користування електричною енергією.
Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричною енергією недорахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.
Отже, виходячи з положень пункту 1.2, 6.40 Правил користування електричною енергією, підставою визначення обсягу недорахованої електроенергії та здійснення розрахунку оплати за неї відповідно до Методики є наявність винних дій чи бездіяльності безпосередньо самого споживача, які призвели до неврахування або неправильного врахування засобами обліку електроенергії.
Згідно пункту 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Протоколом №5527 від 11 листопада 2010 року було прийнято рішення про нарахування до сплати позивачу за самовільне бездоговірне підключення до електромереж відповідача суми в розмірі 1 218 260,44 грн.
Перерахунок об'єму фактично спожитої електроенергії та її вартості здійснювався відповідно до Методики розрахунку об'єму недооблікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, згідно тарифам, які діяли на момент споживання електричної енергії з порушенням.
Відповідно до частини першої статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій-самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Тому спеціальні норми Господарського кодексу України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу України, які містять відповідне загальне регулювання.
Така позиція викладена, зокрема, в пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07 квітня 2008 року N 01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”.
Отже, Господарський кодекс України є спеціальним законом (по відношенню до Цивільного кодексу України), який регулює відносини в сфері господарювання.
Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист, прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання недійсним рішення комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго” з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом №5527 від 11 листопада 2010 року з підстав невідповідності його вимогам чинного законодавства, зокрема, Правилам користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, яке не відноситься до актів ненормативного характеру, тобто не є актом в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частин першої та другої статті 175 цього Кодексу майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”. Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 року №441 (із змінами та доповненнями), та правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року (із змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Частиною першою статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підпираного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарський відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 235 Господарського кодексу України регламентовано, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Згідно частини 2 статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Отже, на думку заявника апеляційної скарги, акт №109214 від 07 жовтня 2010 року був складений за порушення пункту 5.1 Правил користування електричною енергією.
Відповідно до пункту 5.8 Правил користування електричною енергією споживач, електроустановки якого приєднані до мереж електропередаючої організації, яка не є постачальником електричній енергії за регульованими тарифами, повинен укласти з електропередавальної організацією, договір про технічне забезпечення електропоставки.
Згідно пункту 5.15. Правил користування електричною енергією відношення сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про сумісне використання технічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричній енергії без оформлення договору про сумісне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється.
Пунктом 5.19. Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі укладення між основним споживачем і субспоживачем договору про технічне забезпечення електропостачання споживача цей договір і зміни до нього узгоджуються з електропередаючою організацією.
Отже, обслуговуючий кооператив „Волна” зазначає, що виконуючи вимоги чинного законодавства скерував два екземпляри договору на постачання електричної енергії для його підписання відкритому акціонерному товариству „Кременерго”, проте останній до сьогоднішнього дня так і не повернув підписаний екземпляр позивачу.
Так, в матеріалах справи є належним чином засвідчена копія журналу Судакського відділення відкритого акціонерного товариства „Кременерго” реєстрації споживачів, в якому під №725 зазначено обслуговуючий кооператив „Волна” (а.с. 107). В матеріалах справи є також бухгалтерські документи, надані позивачу щодо постачання електричної енергії з посиланням на номер та дату договору - №725 від 18 січня 2008 року (т.1, а.с. 24).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вказані документи свідчать про пропозицію позивача укласти договір. Однак на день вирішення спору позивачем не надано підписаного між обслуговуючим кооперативом „Волна” та відкритм акціонерним товариством „Кременерго” договору. До того ж відповідач в судовому засіданні наполягав на тому, що такий договір між сторонами не укладався.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частині 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.
При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (пункт 5.2. Правил користування електричною енергією).
Статтею 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
На день розгляду справи між сторонами договір в єдиній письмовій формі в матеріали справи не наданий.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки договір на постачання електроенергії між сторонами не укладався, отже рішення, оформлене протоколом №5527 від 11 листопада 2010 року про стягнення з позивача суми в розмірі 1 218 260,44 грн. не може вважатися оперативно-господарською санкцією в розумінні статей 235 - 237 Господарського кодексу України.
Також, колегія суддів зазначаэ, що виходячи із змісту позовної заяви обслуговуючий кооператив „Волна” не заперечує факту користування електричною енергією без укладення договору. Зміст позовної заяви зводиться до порушення выдповыдачем порядку, передбаченого для укладення договору, що не пов'язане з предметом спору.
З викладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вимоги позивача не підлягають задоволенню оскільки обраний позивачем спосіб захисту є неправомірним.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу „Волна” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 лютого 2011 року у справі №5002-30/5690-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.Є. Дмитрієв
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Обслуговуючий кооператив "Волна" (вул. Леніна, 98, кв. 14,Судак,98000)
2. Судакський район електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. А. Князєва, 4,Судак,98000)
3. Судакський район електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034)
4. Господарський суд Автономної Республіки Крим (вул. Р. Люксембург/Річна, 29/11, м. Сімферополь, 95000)