Іменем України
17 травня 2011 року Справа № 2-33/1981-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Лисенко В.А.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача: ОСОБА_1, довіреність № 21 від 26.04.11; відкрите акціонерне товариство "Кримський содовий завод";
представник позивача: ОСОБА_2, довіреність № 48 від 07.12.10, відкрите акціонерне товариство "Кримський содовий завод";
представник відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 200 від 23.12.10; відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту";
представник відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 157 від 23.12.10; відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"
представник відповідача: ОСОБА_5, довіреність № 578 від 24.01.11; державне підприємство "Придніпровська залізниця";
представник відповідача: ОСОБА_6, довіреність № 50 від 01.01.11; державне підприємство "Придніпровська залізниця";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 21 лютого 2011 року у справі № 2-33/1981-2010
за позовом відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (вул. Проектна, 1, м. Красноперекопськ, 96002)
до відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (вул. Алма-Атинська, 37, м. Київ, 02092) в особі Красноперекопської філії відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (вул. Індустріальна, 11а, м. Красноперекопськ, 96000)
та державного підприємства "Придніпровська залізниця" (вул. К. Маркса 108, м. Дніпропетровськ, 49600)
про стягнення 178 459, 60 грн.
Відкрите акціонерне товариство «Кримський содовий завод»звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпропетровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»в особі Красноперекопської філії відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпропетровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», державного підприємства «Придніпровська залізниця»про стягнення 178 459, 60 грн. та зобов'язати відкрите акціонерне товариство «Київ-Дніпропетровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»прийняти напіввагон № 66036310.
28.01.11 позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з Красноперекопської філії відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпропетровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»305 605, 20 грн. витрат зі сплати за користування напіввагоном № 66036310 за період з 27 лютого 2009 року по 23 грудня 2010 року та стягнути з державного підприємства «Придніпровська залізниця»10 000, 00 грн. витрат, пов'язаних з проведенням дослідження технічного стану напіввагону (т.7.а.с.52-54).
Також, позивач надав заяву про відмову від позовних вимог в частині зобов'язання відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпропетровське міжгалузеве підприємство промисловою залізничного транспорту»прийняти напіввагон № 66036310 (т.8 а.с.104).
Ухвалою господарського суду від 28 січня 201 1 року провадження у справі в частині вимог про зобов'язання відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпропетровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»прийняти напіввагон № 66036310 припинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (т.8,а.с.108-109).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2011 року у справі № 2-33/1981-2010 у позові відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, відкрите акціонерне товариство "Кримський содовий завод" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати зазначене рішення суду, прийняти нове, якім позов задовольнити.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає порушення матеріального та процесуального права.
Зазначає, що не може слугувати допустимим доказом підписаний сторонами акт форми ВУ-25, оскільки зазначений акт був підписаний після подачі позову та після проведення судової експертизи. Також зазначає, що акт форми ВУ-25 був підписаний під впливом відповідачів з використаннями їхнього монопольного становища.
Посилається на те, що у матеріалах справи містяться докази надання позивачу напіввагону в технічно несправному стані.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Розпорядженнями від 18 квітня 2011 року суддів Голика В.С. та Сотула В.В. замінено на суддів Рибіну С.А. та Лисенко В.А.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 26 квітня 2011 року по 17 травня 2011 року.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
04 липня 2007 року між Державним підприємством «Придніпровська залізниця»(залізниця), в та відкритим акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(власник колії) Красноперекопської філії укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Красноперекопської філії ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», яка примикає до станції Красноперекопськ Придніпровської залізниці № ПР/М-07-4-34НЮдч (т.8,а.с.114-116).
Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України, і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Красноперекопської Придніпровської залізниці. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом (пункт 1 договору).
Пунктом 4 договору визначено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкцій з руху поїздів та сигналізації, інструкції про порядок обслуговування та організацію руху на залізничних коліях власника колії.
Відповідно до умов цього договору та статті 73 Статуту залізниць України вагоні подаються, зокрема, відкритому акціонерному товариству «Кримський содовий завод»(пункт 11 договору).
Пунктом 13 договору визначено, що власник колії сплачує залізниці плату, зокрема, за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України; за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власників колії згідно з чинними нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України шляхом передоплати через ТехПД з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтів підвищення.
Відповідно до пункту 14 договору власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку згідно зі статтею 124 Статуту залізниць України.
У разі пошкодження вагонів на під'їзних коліях власник колії відшкодовує залізниці втрати через непродуктивне перебування вагонів у неробочому стані, простою їх на залізничних станціях та вагоноремонтних підприємствах, а саме: витрати, пов'язані з виявленням та оформленням пошкоджень, з ремонтом пошкоджених вагонів, згідно з технологічним процесом, технічними умовами, вимогами стандартів і інструкцій на підставі окремо розробленої калькуляції відповідно до виявлених пошкоджень;
за транспортування пошкодженого вагону до місця проведення ремонту в залежності від виду ремонту (поточного, деповського, капітального);
за простій пошкоджених вагонів, які знаходились у поточному ремонті - за фактичний час, але не більше доби; за знаходження у деповському ремонті - за фактичний час, але не більше 5 діб; за фактичний час капітального ремонту, але не більше 7 діб - до їх повного відновлення, згідно діючих ставок в залежності від приналежності вагонів (Укрзалізниці та Інших залізничних адміністрацій країн СНД. Латвії, Литви, Естонії).
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, зі знятими реквізитами кріплення після вивантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів, навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниці, України.
У подальшому, 26 липня 2007 року між Красноперекопською філією відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(виконавець) та відкритим акціонерним товариством «Кримський содовий завод»(замовник) був укладений договір №93-10/702696 про надання послуг з перевезення вантажів (т.1,а.с.48-52),
Відповідно до пункту 1.1 договору сторони домовилися, що згідно з Цивільним кодексом України, «Правилами перевезення вантажів», ліцензії серії ЛБ № 271807 та на умовах, визначених цим договором, виконавець прийняв на себе зобов'язання надавати замовнику послуги з перевезення вантажів та інші послуги, пов'язані з цим.
Послуга з перевезення передбачає здійснення подачі вагонів, які надходять на адресу замовника, від станції Красноперекопськ Придніпровської залізниці, на приймально-здавальні колії замовника після проведення вантажних операцій (пункт 1.2 договору).
Надання послуг здійснюється тільки при наявності 100% попередньої оплати при безумовному дотриманні вимог безпеки руху, охорони праці та охорони навколишнього природного середовища і врахуванням договірних зобов'язань виконавця і замовника перед залізницею та Єдиного технологічного процесу роботи виконавця зі станцією примикання Красноперекопськ Придніпровської залізниці (пункт 2. 1 договору).
Відповідно до пункту 2.3 договору послуги з перевезення надаються при надходженні вагонів на адресу виконавця згідно договору, за його заявками, які надаються в письмовій формі.
Пунктом 2.9 договору встановлено, що приймання вагонів від залізниці проводиться на колії станції Красноперекопськ прийомоздавачем виконавця, який перевіряє при цьому наявність пломб та схоронність вантажів на відкритому рухомому складі. При виявленні ознак втрати, недостачі, псування чи пошкодження вантажу приймання вагонів і вантажів від залізниці проводиться за участю представника замовника.
Пунктом 2.14 договору визначено, що виконавець мас право не приймати маневровий склад, сформований з порушенням вимог ПТЄ, ІРП та інших нормативних документів, вагони, навантажені з порушенням вимог Технічних умов навантаження та кріплення вантажів (ТУ).
Відповідно до пункту 2.17 договору у разі прибуття вантажів у несправних вагонах замовник вирішує питання ремонту і вивантаження вантажів з цих вагонів з вантажовідправником і залізницею без участі виконавця.
Здача та приймання послуг оформлюється натурним листом, відомістю плати за надані послуги та актом виконаних робіт (пункт 4.1 договору).
На підставі відомості оформлюється акт виконаних робіт, який підписується представником виконавця та змовника (пункт 4.4 договору).
За послуги, пов'язані з виконанням цього договору, замовник вносить плату виконавцю, згідно додатку, що є невід'ємною частиною цього договору (пункт 6.2).
Відповідно до пункту 7.3.3 договору у разі пошкодження вагонів інвентарного парку залізниці, замовник відшкодовує виконавцю кошти. стягнуті залізницею за непродуктивне перебування вагонів у неробочому стані, простою їх на залізничних станціях та вагоноремонтних підприємствах, а саме:
виграти, пов'язані з виявленням та оформленням пошкоджень, з ремонтом пошкоджених вагонів, згідно з технологічним процесом, технічними умовами, вимогами стандартів і інструкційна підставі окремо розробленої калькуляції відповідно до виявлених пошкоджень;
за транспортування пошкодженого вагону до місця проведення ремонту в залежності під виду ремонту (поточного, деповського, капітального);
за простій пошкоджених вагонів, які знаходились у поточному ремонті -за фактичний час, але не більше доби;
за знаходження у деповському ремонті -за фактичний час, але не більше 5 діб;
за фактичний час капітального ремонту, але не більше 7 діб - до їх повного відновлення, згідно діючих ставок в залежності від приналежності вагонів (Укрзалізниці або інших адміністрацій країн СНД, Латвії, Литви, Естонії).
Цей договір набуває чинності з 20 серпня 2007 року і діє до 19 серпня 2012 року (пункт 10.4 договору).
Додатками № 1, 2, 3, 4 до договору № 93-Ю/702696 визначена вартість послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів (т.1,а.с.53-57).
З матеріалів справи вбачається, що також встановлено проведеною в рамках цієї справи експертизою (т.7,а.с.79-103), що на виконання умов договору від 26 липня 2007 року № 93-Ю/702696 відповідно до маршрутного листа № 174 (т.1,а.с.46-47), 27 лютого 2009 року о 01 год. 30 хв. на підприємство відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»зі станції Красноперекопськ прибув склад напіввагонів в кількості 20 одиниць, у тому числі напіввагон № 66036310 з вантажем каменя вапняного технологічного.
Старший майстер зміни о 8 год. 15 хв. видав завдання бригаді вантажників на вивантаження вагонів.
Локомотиво-складською бригадою рухомий склад був поданий під розвантаження на підвищену колію № 27 на складі сировини і палива цеху № 1.
О 11 год. 30 хв. було проведено вивантаження напіввагону № 66036310.
Зачищення піввагону проводилося із застосуванням віброплити. Після підняття віброплити з напіввагона і закріплення її на упорах портального візка вантажники приступили до зачищення піввагона від залишків каменя вапняного. Роботи проводилися всередині напіввагона з використанням лопат.
Під час вивантаження напіввагону відбулося падіння торцевих дверей всередину напіввагона, про що був складений акт загальної форми № 28/1 від 27 лютого 200і) року (т.1,а.с.58).
Як вбачається з матеріалів справи, був здійснений огляд пошкоджень, напіввагону № 66036310 у присутності директора Красноперекопської філії відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», представника станції Красноперекопськ Придніпровської залізниці, який відмовився від підписання акту технічною огляду напіввагону, що зафіксовано в акті від 27 лютого 2009 року (т.1,а.с.60).
16 березня 2009 року відбулася оперативна нарада за участю директора Красноперекопської філії відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпропетровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»з питання пошкодження напіввагону № 66036310 на відкритому акціонерному товаристві «Кримський содовий завод»26 лютого 2009 року (т.1,а.с.66).
За результатами проведеної наради було встановлено, що руйнування зварювальних швів та, як слід, падіння торцевих дверей вагону, відбулося внаслідок застосування працівниками відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»вібраційної машини: дирекції відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»рекомендовано провести незалежну експертизу вагонів для визначення відповідності їх технічного стану вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України; матеріальну шкоду за пошкодження напіввагону № 66036310 покладено на відкрите акціонерне товариство «Кримський содовий завод» відповідно до статті 124 Статуту залізниць України.
На виконання прийнятого на нараді рішення 08 листопада 2009 року Центром досліджень і попередження залізничних катастроф проведено технічне дослідження технічного стану напіввагону № 66036310, про що складений висновок № 7 (т.1,а.с.87).
24 червня 2009 року, 06 липня 2009 року та 30 липня 2009 року позивач звертався до начальника Придніпровської залізниці з клопотанням надати вказівки відповідним службам з прийняття напіввагону з під'їзного шляху підприємства без складання акту про пошкодження вагону форми ВУ-25 та з клопотанням про анулювання нарахованої плати за користування напіввагону № 66036310 (листи № 37/425, № 37/458, № 37/545) (т.1,а.с.89-92).
30 липня 2009 року Красноперекопська філія відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпропетровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»повідомила позивача, що для здачі вагонів з пошкодженням або технічними несправностями на станцію Красноперекопськ Придніпровській залізниці необхідно організувати обстеження вагону представниками ВЧД-10, отримати висновок про можливість та порядок слідування їх в ремонт, підписати при цьому необхідні документи у встановленому порядку (у тому числі акт форми ВУ-25 про технічний стан вагону). Також, необхіднім є наявність наказу начальника станції Красноперекопськ або оперативною керівника Кримської дирекції залізничних перевезень (лист № 516) (т.1,а.с.93).
Як вбачається з матеріалів справи, відмова позивача підписати акт про пошкодження вагону форми ВУ-25, обумовила неможливість його прийняття залізницею та з'явилося підставою для автоматичного нарахування плати за користування цим напіввагоиом.
Красноперекопською філією відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», з особистого рахунку позивача були списані грошові кошти, за період з 27 лютою 2009 року по 23 грудня 2010 року у сумі 305 605, 20 грн.
Вважаючи таке списання грошових коштів з особистого рахунку необґрунтованим відкрите акціонерне товариство «Кримський содовий завод»звернулося з позовом про стягнення 305 605, 20 грн. витрат зі сплати за користування напіввагоном № 66036310 за період з 27 лютого 2009 року по 23 грудня 2010 року та стягнення з державного підприємства «Придніпровська залізниця»10 000, 00 грн. витрат, пов'язаних з проведенням дослідження технічного стану на піввагону.
Під час розгляду справи, 23 грудня 2010 року, позивачем був підписаний акт ВУ-25 № 192, та напіввагон № 66036310 був прийнятий працівниками залізниці (т.8,а.с.98).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з експлуатацією вагонів на залізниці, вони повинні регулюватися Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів.
Відповідно до розділу 1 Статуту залізниць України залізничний транспорт загального користування є однією з базових галузей економіки України, що забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'яжи і потреби населення у перевезеннях.
Основною організаційною ланкою на залізничному транспорті є залізниця.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі па перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається па залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничної о транспорту загального користування.
На підставі цього Статуту Мінтрансом України затверджені Правила перевезення вантажів; Технічні умови навантаження і кріплення вантажів (ТУ).
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, с обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (стаття 5 Статуту).
Відповідно до статті 17 Статуту перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами.
За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (стаття 22 Статуту).
04 липня 2007 року між державним підприємством «Придніпровська залізниця»(залізниця) та відкритим акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(власник колії) Красноперекопської філії укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Красноперекопської філії відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», яка примикає до станції Красноперекопськ Придніпровської залізниці № ПР/М-07-4-34НЮдч (т.8,а.с.114-116).
Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України, і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Красноперекопської Придніпровської залізниці. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом (пункт 1 договору).
26 липня 2007 року між Красноперекопською філією відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничною транспорту»(виконавець) та відкритим акціонерним товариством «Кримський соловий завод»(замовник) укладений договір № 93-Ю/702696 про надання послуг з перевезення вантажів (т.1,а.с.48-52).
Відповідно до пункту 1.1 договору сторони домовилися, що згідно з Цивільним кодексом України, Правилами перевезення вантажів, ліцензії серії АБ № 271807 та на умовах, визначених цим договором, виконавець прийняв на себе зобов'язання надавати замовнику послуги з перевезення вантажів та інші послуги, пов'язані з цим.
Послуга з перевезення передбачає здійснення подачі вагонів, які надходять на адресу замовника, від станції Красноперекопськ Придніпровської залізниці, на приймально-здавальні колії замовника після проведення вантажних операцій (пункт 1.2 договору).
Таким чином, па підставі укладених договорів між сторонами виникли правовідносини з виконання умов договору про користування під'їзними коліями Придніпровської залізниці для виконання умов договору про надання послуг з перевезення вантажів.
Встановлено, що на виконання умов договору № 93-Ю/702696 від 26 липня 2007 року відповідно до маршрутного листа № 174 (т.1,а.с.46-47), 27 лютого 2009 року о 01 год. 30 хв. на під'їзні колії підприємства відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»зі станції Красноперекопськ прибув склад напіввагонів в кількості 20 одиниць, у тому числі напіввагон № 66036310, з вантажем каменя вапняного технологічного.
Старший майстер зміни о 8 год. 15 хв. видав завдання бригаді вантажників на вивантаження вагонів.
Локомотиво-складською бригадою рухомий склад був поданий під розвантаження на підвищену колію № 27 на складі сировини і палива цеху № 1.
О 11 год. 30 хв. було проведено вивантаження напіввагону № 66036310. При цьому, під час вивантаження напіввагону відбулося падіння торцевих дверей в його середину, про що складений акт загальної форми № 28/1 від 27 лютого 2009 року (т.1,а.с.58).
Позивач стверджує, що падіння торцевих дверей відбулося не з його вини, а внаслідок подання цього вагону на під'їзні колії відритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»вже в непрацездатному стані, у зв'язку і чим вважає, що не повинен нести відповідальність за його ремонт та відмовлявся від передачі вагону залізниці шляхом укладання акту ВУ-25.
Однак, суд вважає таки дії позивача такими, що не відповідають вимогам Статуту залізниць України та умовам укладених між сторонами у даній справі договорів.
Згідно з пунктом 6 договору № ПР/М-07-4-34НЮдч від 04 липня 2007 року вагони подаються локомотивом залізниці на одну із колій станції Красноперекопськ, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному і комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Відповідно до пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 від 26 лютого 2009 року напіввагон № 66036310 (т.4а.с.13,15,18,20,23,25,28) у навантаженому стані був прийнятий представником відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»без пред'явлення жодних претензій до його технічного етапу.
Згідно з вимогами пункту 20 Правил складання актів та статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу № 113 від 25 лютого 1994 року).
Крім того, у необхідних випадках можуть складатися акти про технічний стан вагона або контейнера (додаток 2), акти розкриття вагона або контейнера для митного, прикордонного та інших видів контролю (додаток 3), акти про пошкодження вагона або контейнера (додатки 4 і 5) та інші акти у випадках, передбачених правилами перевезення, що застосовуються до даного виду вантажу.
Відповідно до пункту 2.9 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Міністерством транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 року, власник під'їзної колії і контрагент несуть відповідальність за збереження вагонів і контейнерів, які належать залізниці, відповідно до статті 124 Статуту залізниць. Випадки їх пошкодження оформлюються актом про пошкодження вагона (контейнера) форми ВУ-25М, який підписується представником залізниці і уповноваженим представником власника під'їзної колії або контрагента.
Пошкоджені одержувачем, відправником вагони (а разі ремонту їхніми силами і засобами) вважаються такими, що перебувають у їх користуванні до закінченим ремонту і приймання працівниками вагонного господарства залізниці (частина 2 пункту 2.9 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій).
Відповідно до пункту 7.3.3 договору № 93-Ю/702696 від 26 липня 2007 року, у разі пошкодження вагонів інвентарного парку залізниці, замовник відшкодовує виконавцю кошти, стягнуті залізницею за непродуктивне перебування вагонів у неробочому стані, простою їх на залізничних станціях та вагоноремонтних підприємствах.
Крім того, відповідно до вимог пункту 11 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, при передаванні завантажених вагонів і контейнерів сторони зобов'язані зовнішнім оглядом пересвідчитись у справності кузова вагона (контейнера), наявності та цілісності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП), відповідності відтиску на них даним, зазначеним у перевізних документах. При перевезенні вантажів на відкритому рухомому складі сторони переконуються у відсутності слідів утрати та пошкодження вантажу.
Якщо при передаванні вагонів чи контейнерів буде виявлено їх пошкодження, ознаки недостачі, псування або пошкодження вантажу на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, коли таке перевезення передбачено Правилами, несправність пломб (ЗПП), їх відсутність, якщо у перевізних документах є відмітка про їх накладання, видача вантажу провадиться за участю представника залізниці із складанням у відповідних випадках комерційного акта. У таких випадках вагони, контейнери до перевірки вантажу пломбуються пломбами (ЗПП) станції із складанням акта загальної форми і до прибуття представника станції для перевірки вантажу не вважаються переданими в користування одержувачу. Знімаються ці пломби (ЗІІП) в присутності представника залізниці.
Пунктом 7.3.2 договору № 93-Ю/702696 від 26 липня 2007 року передбачений обов'язок позивача при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт забезпечувати збереження вагонного парку, дотримуватися вимог ГОСТ 22235976. Технічних умов навантаження і кріплення вантажів та інших нормативно-технічних документів, виданих уповноваженими органами.
У висновку експерта вказується, що застосування накладного вібратора „Урал-ЦНИИ”-75 для зачищення напіввігону від залишків вантажу відповідало вимогам ДСТУ 22235-76 та Інструкції з охорони життя машиністу крану (т.4,а.с.102).
Одночасно, при паданні пояснень експертом Божеларським Я.В. не заперечувалося, що вищевказаний вібратор при проведенні експертизи не досліджувався, а висновки були зроблені лише на підставі інформації, що міститься в Інструкції з експлуатації накладного вібратора „Урал-ЦНИИ”-75, яка була надана для огляду представниками відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод».
Тобто, як пояснив експерт, висновки про те, що застосування накладного вібратора „Урал-ЦНИИ”-75 для зачищення вагонів від вантажів відповідає певним вимогам стосується використання такого типу вібраторів взагалі при проведенні такого типу робіт, а не даного конкретного випадку, оскільки вібратор, яким був розвантажений напіввагон № 66036310 при проведенні судової експертизи у даній справі не оглядався.
Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірок відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод», Державною адміністрацією залізничного транспорту України Укрзалізниці, що також підтверджується матеріалами проведеної в рамках даної справи експертизи, встановлено, що для очищення спірного напіввагону від залишків сипучого вантажу використовувалися обладнані вібраційними плитами портальні візки без актів прийому їх в експлуатацію та без узгодження в Укрзалізницею, що є порушенням вимог пункту 274.1 ДСТУ 22235-76 «Общие требования по обеспечению сохранности при производстве погрузо-разгрузочных и маневровых работ вагонов грузового парка магистральных железных дорог шириной пути 1520мм»та § 4, 5, розділу 4 «Технических условий погрузки и крепления грузов».
Також, перевіркою, проведеною 02 квітни 2009 року за участю уповноважених представників позивача та відповідачів, встановлено, що працівниками позивача порушувалися вимоги ДСТУ 22235-76, що суперечить § 6 розділу 4 «Технічних умов навантаження, вивантаження та кріплення вантажів». Відкритому акціонерному товариству «Кримський содовий завод»заборонено експлуатацію вібраційних плит для вивантаження напіввагонів (т.3,а.с.42).
Крім того, неможливість встановлення відповідності дій працівників відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України при вивантаженні та прийманні вагону № 66036310 підтверджується висновками проведеної у межах даної справи експертизи (питання II т.4,а.с.102).
Слід звернути увагу також і на те, що вимоги, викладені у вищезазначених Правилах відображені також в умовах договору № 93-Ю/702696 від 26 липня 2007 року про надання послуг з перевезення вантажів, пунктом 2.17 якого встановлено, що при прибутті вантажів у несправних вагонах замовник (позивач) вирішує питання ремонту і вивантаження вантажів з цих вагонів з вантажовідправником і залізницею без участі виконавця. Таким чином, позивачем не були виконані умови договору від 26 липня 2007 року, зокрема, пункту 2.1 7.
Також, судова колегія звертає увагу, що 13 лютого 2009 року спірний вагон № 66036310 пройшов поточний ремонт ТР-2 на пункті технічного обслуговування вагонів з відкріпленням ст. Джанкой, про що свідчать повідомлення форми ВУ-23 та ВУ-36 (т.4,а.с.8,9).
В наступному, 16, 19, 22 та 25 лютого 2009 року вагон був поданий для навантаження на колії відкритого акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім. М. Горького», на якому був визнаний здатним для навантаження (технічно виправним), після чого прийнятий уповноваженими представниками Укрзалізниці без зауважень, про що свідчать запис в книзі ВУ-14 (т.4,а.с.11), а також натурні листи поїзда (т.4,а.с.12,14,17,19,22,24,27,29).
У висновку № 2369/2370 від 21 грудня 2010 року комісійної судової залізнично-транспортної експертизи зазначено, що у момент подачі напіввагону № 66036310, 27 лютого 2009 року на під'їзні колії відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»його кузов знаходився у технічно несправному працездатному стані згідно ДСТУ 2680-94 (т.4,а.с.101).
З пояснень, наданих експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз вбачається, що у справному стані перебувають лише нові вагоні, які не були в експлуатації, а тому суттєве значення має лише стан працездатності вагонів.
Крім того, 22 грудня 2010 року працівниками ВЧД-10 був проведений огляд напіввагону № 66036310 та зроблений висновок про можливість його направлення до місця ремонту - ВЧД-10 станції Джанкой, про що позивач повідомив директора Красноперекопської філії відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпропетровське міжгалузеве підприємство промислового залізничної о транспорту»(т.8,а.с.91)
Більш того, 23 грудня 2010 року позивачем підписаний акт форми ВУ-25 № 192 (т.8 а.с.98) про пошкодження вагону.
Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
За пошкодження і втрату вагонів, контейнерів на залізничних під'їзних коліях, у порту, на залізничній лінії, яка будується, під час навантаження або вивантаження засобами відправника або одержувача на станції, за пошкодження чи втрату знімних перевізних пристосувань (піддонів, строп, щитів, печей тощо), що належать залізниці, відправник, одержувач, порт, підприємство (організація) несуть матеріальну відповідальність перед залізницею у розмірі фактично заподіяної шкоди (стаття 124 Статуту).
Відповідно до приписів пункту 20 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України № 113 від 25 лютого 2009 року, у випадку неузгодження з обставинами та розмірами пошкодження вагонів, вантажовласник зобов'язаний підписати акт з внесенням своїх пропозицій. Однак, позивачем зазначено виконано не було.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, позивач безпідставно, не оформивши належним чином документи встановленого зразку, затримав спірний на напіввагон № 66036310 на строк, більше, ніж півроку, що з'явилося підставою для нарахуванням йому плати за затримання цього вагону.
Крім того, відповідно до пункту 11 Правил користування вагонами і контейнерами, не прийняті залізницею від вантажовласника вагони (неочищені, неправильно навантажені або неправильно запломбовані та з іншими комерційними та технічними несправностями, що виникли з вини вантажовласника), залишаються в користуванні вантажовласника до усунення недоліків.
Час користування вагонами, відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами, обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.
Звільнення відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»від сплати за користування вагоном у випадку, який зазначений ним в позовній заяві, статтею 119 Статуту залізниць України та пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами, не передбачений.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та недоведеність вимог позивача в частині стягнення з Красноперекопської філії відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничною транспорту»305 605, 20 грн. витрат зі сплати за користування напіввагоном № 66036310 за період з 27 лютого 2009 року по 23 грудня 2010 року.
Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з державного підприємства «Придніпровська залізниця»10 000, 00 грн. вартості проведеного експертного дослідження, виходячи з наступного.
Зазначені вимоги позивач обґрунтовує тим, що винною особою в пошкодженні спірного напіввагону є його власник, тобто державне підприємство «Придніпровська залізниця». Для підтвердження факту технічної несправності вагону, позивачем було ініційоване проведення експертизи, яка була доручена експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Платіжним дорученням № 4385 від 30 липня 2009 року позивач сплатив вартість проведеної експертизи (т.1а.с.124).
Вважаючи, що внаслідок неправомірних дій відповідача, державного підприємства «Придніпровська залізниця», позивач поніс виграти зі сплати експертизи, та обґрунтовуючи свої вимоги статтями 224, 225 Господарського кодексу України та статтею 1166 Цивільного кодексу України позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення 10 000, 00 грн. вартості проведеного експертного дослідження.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь, іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частині і статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якою порушено.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна,визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (частина 1 статті 255 Кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Однак, доказів того що відповідачем -державним підприємством «Укрзалізниця», було порушено будь-яке господарське зобов'язання, чи інших доказів завдання матеріальної шкоди позивачу, останнім суду не представлено. Позивач особисто ініціював проведення експертизи, тому судова колегія не вбачає підстав для стягнення з відповідача її вартості.
Також, слід зазначити, що правовідносини, з яких виник спір між сторонами, є договірними. Специфіка договірних відносин щодо перевезення полягає у тому, що договір перевезення укладає відправник вантажу, а зобов'язання із такого договору перед залізницею виникають не тільки на боці відправника, а і на боці вантажоодержувача. Крім того, позивач мав договірні відносини з Красноперекопською філією відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничною транспорту»(т.1,а.с.48). Зазначене виключає застосування до спірних правовідносин приписи статей 1166, 1187 Цивільного кодексу України.
Доводи апеляційної скарги про те, що не може слугувати допустимим доказом підписаний сторонами акт форми ВУ-25, оскільки зазначений акт був підписаний після подачі позову та після проведення судової експертизи, що зазначений акт форми ВУ-25 був підписаний під впливом відповідачів з використаннями їхнього монопольного становища, є необґрунтованими.
З пояснень представника відповідача -державного підприємства "Придніпровська залізниця" вбачається, що акт форми ВУ-25 був складений 26-27 лютого 2009 року без зазначення у ньому дати, оскільки представник відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" від підпису у цьому акті відмовився. Тільки після його підписання 23 грудня 2010 року позивачем у акті форми ВУ-25 була зазначена дата.
Факт складання акту форми ВУ-25 саме 26-27 лютого 2009 року та непогодження позивача з зазначеним актом, підтверджується листами відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (т.1,а.с.88,89,90,91-92).
Твердження заявника апеляційної скарги про те, що акт форми ВУ-25 був підписаний під впливом відповідачів з використаннями їхнього монопольного становища, не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи. Так, зупинення прийому вантажив у адресу позивача на станції Красноперекопськ мотивоване обставинами, що не відносяться до обставин виникнення спірних правовідносин (т.1,а.с.130-131).
Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи містяться докази надання позивачу напіввагону в технічно несправному стані не є підставою для скасування оскаржуваного рішення. Судом встановлено та підтверджується висновками і поясненнями експерту (т.4,а.с.101), що у момент подачі напіввагону № 66036310 на під'їзні колії відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»його кузов знаходився у технічно несправному, але працездатному стані згідно ДСТУ 2680-94. При цьому має суттєве значення лише його працездатний стан, оскільки у справному стані перебувають лише нові вагоні, які не були в експлуатації.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2011 року у справі № 2-33/1981-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді В.А. Лисенко
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Відкрите акціонерне товариство "Кримський содовий завод" (вул. Проектна, 1,Красноперекопськ,96002)
2. Відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніправське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (вул. Алма-Атинська, 37,Київ 92,02092)
Красноперекопська філія Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (вул. Індустріальна, 11а,Красноперекопськ,96000)
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (вул. К.Маркса 108,Дніпропетровськ,49602)
3.
4.