Іменем України
19 травня 2011 року Справа № 5002-28/2149-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитрієва В.Є.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.03.11 - товариство з обмеженої відповідальністю "Гала-сервіс";
представник відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.05.11 - товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ";
представник відповідача - Цехоцький Сергій Всеволодович (повноваження перевірені), наказ №01 від 01.04.08 - директор товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ";
представник третьої особи - не з'явився - товариство з обмеженою відповідальністю "Аквілон С";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 18 березня 2011 року у справі № 5002-28/2149-2010
за позовом товариства з обмеженої відповідальністю "Гала-сервіс" (вул. Мориса Торза (пансіонат "Прибережний", Відрадне, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98654; вул.Центральна, 1, с.Щупики, Богуславський район, Київська область, 09720)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" (пров. Юний, 13, Сімферополь,95000)
3-тя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Аквілон С" (вул. Леніна, 41, кв. 309, Іллічівськ, Одеська область, 68000)
про стягнення 150000,00 грн.;
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ"
до товариства з обмеженої відповідальністю "Гала-сервіс"
товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон С"
про стягнення 65856,97грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гала-сервіс" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" про повернення коштів у сумі 150000,00грн.
Позовна заява мотивована тим, що, на думку позивача, відповідач повинен повернути кошти у сумі 150000,00грн. як такі, що утримуються ним після того, як правова підстава, на якій вони були ним набуті, відпала.
06.05.2010, господарським судом Автономної Республіки Крим прийнято до провадження для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов товариства з обмеженою "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" до відповідачів -товариства з обмеженою відповідальністю "Гала-сервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аквілон С" про солідарне стягнення боргу за договором № 37/09/09 від 06.10.2009, у сумі 56231,20грн., 4348,08грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 868,89 грн. 3% річних та штрафні санкції в розмірі - 4408,80грн.
Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що відповідачами не виконано належним чином умов договору № 37/09/09 та не в повному обсязі оплачено вартість поставленого товару, у зв'язку з чим, за відповідачами склалась заборгованість в сумі 56231,20грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2011, провадження у справі за зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон С" -припинено, у зв'язку з ліквідацією товариства (проведення державної реєстрації щодо припинення юридичної особи -а.с.44 том 2).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя С.О. Лукачов) від 18 березня 2011 року, позов товариства з обмеженої відповідальністю "Гала-сервіс" задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" на користь товариства з обмеженої відповідальністю "Гала-сервіс" 150000,00грн., 1500грн. - державного мита та 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" задовольнити у повному обсязі, у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженої відповідальністю "Гала-сервіс" відмовити.
Так, заявник апеляційної скарги посилається на те, що господарським судом було порушено норми процесуального права, зокрема статтю 41 Господарського процесуального кодексу України, крім того, заявник зазначає, що господарським судом не було прийнято до уваги зауваження відповідача за зустрічним позовом стосовно того, що між сторонами у справі відсутні інші господарські відносини, окрім тих, що передбачені договором №37/09/09 від 06.10.2009, що на думку позивача за зустрічним позовом, дозволяє говорити, що усі господарські відносини між сторонами відбуваються у рамках договору №37/09/09.
Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Видашенко Т.С. від 28.04.2011, суддів Дмитрієва В.Є. та Волкова К.В. було замінено у складі колегії на суддів Борисову Ю.В. та Черткову І.В.
Відповідно до розпорядження заступника голови Сотула В.В. від 19.05.2011, суддів Борисову Ю.В. та Черткову І.В. у зв'язку з надходженням їх у відпустці було замінено на суддів Дмитрієва В.Є. та Гоголя Ю.М. Склад колегії з розгляду апеляційної скарги визначено: головуючий суддя: Дмитрієв В.Є., судді: Гоголь Ю.М., Рибіна С.А.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Встановлено, що 06 жовтня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" (продавець), товариством з обмеженою відповідальністю "Аквілон С" (покупець-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гала-сервіс" (покупець-2) укладено договір № 37/09/09 (том 1 а.с.11-13).
Відповідно до розділу 1 договору, продавець продає, а покупці купують пшеницю фуражну, українського походження 2009 року (далі - товар). Номенклатура, асортимент, кількість, ціна, строки поставки товару та умови його оплати, зазначені нижче, включаючи додатки до цього договору. Базис поставки: СРТ - порт Чорного моря (відповідно до транспортної інструкції, наданої покупцем).
Розділом 4 договору сторони обумовили питання доставки товару, а саме: поставка товару проводиться погодженими партіями після перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (пункт 4.1 договору); за погодженням з покупцями, продавець має право на дострокову та/або часткову поставку.
Розділом 5 встановлено, що ціна товару складає 980,00грн. за одну тону (пункт 5.2 договору); загальна вартість даного договору складає 29400000,00 грн. +/- 5% (пункт 5.3 договору).
Відповідно до пункту 6.1 договору, передоплата у розмірі 30% за кожну погоджену партію товару проводиться на розрахунковий рахунок продавця. Передоплата проводиться обома покупцями в рівних частках, тобто по 15%. Після надання покупцям по факсу або електронній пошті оформлених залізничних накладних протягом одного банківського дня проводиться остаточний розрахунок за відвантажений товар.
Розділом 7 договору сторони обумовили санкції та рекламації.
Пунктом 7.1 встановлено, що у разі несвоєчасної поставки товару продавець має заплатити покупцям штраф в розмірі 0,01% від вартості не поставленого вчасно товару за кожен день прострочки, але не більше 2% від вартості не поставленого вчасно товару.
У разі несвоєчасних платежів винний покупець має сплатити продавцю штраф в розмірі 0,01% від належної суми за кожний день прострочки, але не більше 2% від належної суми (пункт 7.2 договору).
Сторони обумовили, що штрафні санкції, передбачені в даному договорі, підлягають стягненню лише в судово-арбітражному або претензійному порядку, а до набрання рішенням про стягнення штрафних санкцій законної сили або прийняття претензії винною стороною розмір штрафних санкцій вважається рівним нулю (пункт 7.3 договору).
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2009 товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" виставило рахунок фактуру № СФ-0000005 на суму 1234800,05грн. (а.с.48, том1). Проте в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують узгодження усіма сторонами договору поставки пшениці на цю суму.
07.10.2009, товариство з обмеженою відповідальністю "Гала-сервіс" здійснило оплату коштів, яка була прийнята товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ", на загальну суму 150000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 676 від 07.10.2009 (а.с.5, том1).
Відповідно до пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи те, що пунктом 4 вищевказаного договору не передбачений конкретний строк поставки товару, позивач за первісним позовом, відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" з вимогою про виконання зобов'язання за договором та здійснення поставки сплаченого товару, що підтверджується листом від 03.03.2010 (а.с.8, том 1).
Пунктами 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Позивач за первісним позовом звернувся до відповідача з вимогою повернути сплачені кошти, що підтверджується листом від 12.03.2010 (а.с.6-7, том1), однак, товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" витребувані кошти повернуто не було.
У якості доказів отримання відповідачами за зустрічним позовом, пшениці у кількості 210440 кг, позивач за зустрічним позовом посилається на товарно-транспортні накладні, надані за запитом господарського суду закритим акціонерним товариством "Іллічівський зерновий термінал", а саме: № 915340 від 23.10.2009, № 915338 від 23.10.2009, № 915308 від 25.10.2009, №915344 від 26.10.2009, № 915309 від 29.10.2009, № 915310від 28.10.2009 (а.с.4-9, том 2).
З вказаних товарно-транспортних накладних вбачається, що замовником (платником) та вантажовідправником є товариство з обмеженою відповідальністю "Аквилон-С", а не товариство з обмеженою відповідальністю "СУЛП "Лукат". Вантажоодержувачем пшениці є ЗАТ "Іллічевський зерновий термінал" для ПИИ "Серна". З вказаних накладних також вбачається, що в них відсутнє посилання на зазначений вище трьохсторонній договір №37/09/09.
Крім того, з накладних неможливо з'ясувати особу, якою вони підписані, на накладних наявна печатка лише ЗАТ "Іллічевський зерновий термінал", до накладних не додано довіреностей на отримання товару.
Виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що вказані товарно-транспортні накладні не можуть вважатися належними доказами отримання товариством з обмеженою відповідальністю "Гала-сервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аквілон С" 210440кг пшениці.
Крім того, видаткова накладна № РН-0000010 від 29 жовтня 2009 року (а.с.52, т.1) також не може вважатись належним та допустимим доказом отримання товариством з обмеженою відповідальністю "Аквілон С" або товариством з обмеженою відповідальністю "Гала-сервіс" товару у кількості 210440 кг за договором № 37/09/09 від 06 жовтня 2009 року, оскільки накладна не підписана з боку покупців, що є обов'язковим для первинних документів бухгалтерського обліку.
Наявна в матеріалах справи довіреність форми № М-2 (том 1, а.с.142), виписана товариством з обмеженою відповідальністю "Гала-сервіс", також не може бути доказом отримання ним пшениці від товариства з обмеженою відповідальністю "СУЛП "Лукат", оскільки по-перше ця довіреність анульована, по-друге вона лише підтверджує існування наміру товариства з обмеженою відповідальністю "Гала-сервіс", станом на 26.10.2009, отримати від товариства з обмеженою відповідальністю "СУЛП "Лукат" товарно-матеріальні цінності.
В судовому засіданні апеляційній інстанції, на підтвердження своїх доводів товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" було надано до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних, однак із вказаних накладних також не вбачається, що товар за накладними було отримано саме товариством з обмеженою відповідальністю "Гала-сервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аквілон С", в накладних відсутні печатки сторін, накладні не підписані уповноваженими особами сторін та відсутні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Крім того, пунктами поставки товару за накладними визначено різні елеватори, які не відповідають тім, що вказані в договорі поставки товару.
Доказів узгодження поставки товару на вказані елеватори, як це передбачено пунктом 2.4 договору поставки №37/09/09, стороною не надано.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Викладені вище обставини свідчать про те, що відсутні належні докази, які підтверджують факт отримання товариством з обмеженою відповідальністю "Аквілон С" або товариством з обмеженою відповідальністю "Гала-сервіс" пшениці у кількості 210440 кг. за договором № 37/09/09.
Також не підтверджені належними доказами доводи відповідача, щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Гала-сервіс" грошових зобов'язань по сплаті передплати, оскільки пунктом 6.1 договору не передбачено конкретного строку перерахування передплати покупцями.
Крім того, пунктом 6.1 договору передбачено, що кінцевий розрахунок за відвантажений товар, здійснюється після надання покупцям по факсу або електронній пошті оформлених залізничних накладних, які в матеріалах справи відсутні.
У свою чергу з платіжного доручення № 676 від 07.10.2009 вбачається, що у графі "призначення платежу" відсутнє посилання на те, що платіж в сумі 150000,00 грн. є передплатою за договором № 37/09/09.
Щодо порушення господарським судом норм процесуального права, як вказує заявник в апеляційній скарзі, а саме статті 41 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Отже, експертизу призначають тільки у випадках, коли вирішення певних питань потребують спеціальних знань. Однак, питання, які ставились перед експертом при призначенні експертизи ухвалою господарського суду від 14.07.2010 (а.с.146-148 том 1), і за якими представник товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" просив провести повторну експертизу, не потребують спеціальних знань, виходячи з чого, судова колегія приходить до висновку, що проведення експертизи у цій справі не є доцільним.
Крім того, заявник зазначає, що господарським судом не було прийнято до уваги, що всі господарські відносини між сторонами відбуваються в рамках договору від 065.10.2009 №37/09/09, однак, при цьому, доказів на підтвердження поставки товару за вказаним договором, заявник судовій колегії не надав, отже не довів обставини, на які він посилається належними доказами у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з чого, судова колегія вважає доводи викладені в апеляційній скарзі необґрунтованими.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, щодо безпідставності утримання товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" суми у розмірі 150000,00грн., сплаченої товариством з обмеженою відповідальністю "Гала-сервіс" платіжним доручення №676 від 07.10.2009, отже господарським судом цілком правомірно було задоволено позовні вимоги за первісним позовом. При цьому підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, з матеріалів справи та наданих стороною доказів, судовою колегією не вбачається.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2011 року у справі № 5002-28/2149-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв
Судді Ю.М. Гоголь
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Товариство з обмеженої відповідальністю "Гала-сервіс" (вул. Мориса Торза (пансіонат "Прибережний", Відрадне, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98654; вул.Центральна, 1, с.Щупики, Богуславський район, Київська область, 09720)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "ЛУКАТ" (пров. Юний, 13,Сімферополь,95000)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквілон С" (вул. Леніна, 41, кв. 309,Іллічівськ,Одеська область,68000)